Справа № 199/5922/22
(1-кп/199/141/25)
16 жовтня 2025 року місто Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра у складі (далі скорочено Суд):
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
прокурор ОСОБА_3
обвинувачений ОСОБА_4
захисники ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 про закриття кримінальне провадження №42022041010000103, яке внесене 07.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з зміною прокурором 11.02.2025 року обвинувачення відносно ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України відповідно до ст. 338 КПК України, з підстави закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності,
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та обвинувачений ОСОБА_4 звернулись до Суду з клопотанням про закриття кримінальне провадження №42022041010000103, яке внесене 07.07.2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, у зв'язку з зміною прокурором 11.02.2025 року обвинувачення відносно ОСОБА_4 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України відповідно до ст. 338 КПК України, з підстави закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Прокурор ОСОБА_3 не заперечувала проти клопотання сторони захисту, оскільки на її думку на теперішній час наявна підстава, яка передбачена законом для закриття кримінального провадження у відповідності до вимог п. 3-1) ч. 1 ст. 284 КПК України (кримінальне провадження закривається у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі), та звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням строку давності притягнення до кримінальної відповідальності за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України.
За даним кримінальним провадженням не визнано потерпілим яку-небудь певну особу та така особа відсутня.
Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши доводи заявленого стороною захисту клопотання, Суд вважає, що клопотання захисника та обвинуваченого підлягає задоволенню, оскільки є правова підстава, яка передбачена ст. 49 КК України, для звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, та закриття кримінального провадження, виходячи та враховуючи наступне.
Так, відповідно до зміненого обвинувального акту, складеного 11 лютого 2025 року прокурором Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , який 02.05.2025 року погоджено керівником Дніпровської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_7 ,
ОСОБА_4 , обвинувачується в тому, що «він, будучи військовозобов'язаною особою, що перебуває на обліку в ТЦК та СП та не заброньованим в установленому порядку на період мобілізації, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ст.ст. 22, 24 Закону України «Про запобігання корупції», ст.ст. 1,2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», достовірно знаючи про те, що у зв'язку зі збройною агресією російської федерації проти України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2101- IX, з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який діє до теперішнього часу, та про те, що по всій території України оголошено загальну мобілізацію осіб чоловічої статі віком від 27 до 60 років, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, направленим на надання неправомірної вигоди третій особі за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, з метою уникнення ним військової служби за мобілізацією, 22 червня 2022 року, приблизно о 17:00 годин, будучи особою, яка підпадає під дію Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24.02.2022, знаходячись неподалік будинку АДРЕСА_1 , отримав у встановленому законом порядку від уповноваженої на то особи повістку на відправку № 105 та повідомлення, відповідно яких 24 червня 2022 року з документами та речами мав з'явитися до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , для подальшого проходження військової служби у складі Збройних Сил України, на що у ОСОБА_4 , за відсутності жодних намірів виконувати свій Конституційний обов'язок із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, з метою уникнути призову на військову службу за мобілізацією та подальшого проходження військової служби у складі Збройних сил України, виник прямий злочинний умисел, направлений на надання неправомірної вигоди третій особі, якою обрав начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі за текстом - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) підполковника ОСОБА_8 , за вплив на прийняття рішення щодо непридатності ОСОБА_4 до проходження військової служби по мобілізації за станом здоров'я особою, уповноваженою на виконання функцій держави - лікарями військово-лікарської комісії, реалізуючи який ОСОБА_4 , 27 червня 2022 року, приблизно о 16:30 годин, прибув до службового кабінету № 201 адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , який під час виконання своїх службових обов'язків займав начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_8 , та висунув йому пропозицію вплинути на лікарів військово-лікарської комісії, обіцявши при цьому неправомірну вигоду («винагороду»), без зазначення її виду та розміру, за прийняття рішення, яке слугуватиме підставою для уникнення ним призову на військову службу під час мобілізації.
В подальшому, ОСОБА_4 , продовжуючи діяти з метою досягнення своєї злочинної мети - уникнення призову за мобілізацією шляхом надання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, 14 липня 2022 року близько 11:02 години знову прибув до службового кабінету № 201 адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , який під час виконання своїх службових обов'язків займав начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_8 , у розмові з яким вже конкретизував вид та розмір неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів у сумі від 2000 доларів США (що станом на 19 липня 2022 року за курсом Національного банку України еквівалентно 58 509 грн. 80 коп.), яку він обіцяє надати підполковнику ОСОБА_8 , за здійснення ним впливу на прийняття особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме лікарями військово-лікарської комісії, рішення щодо непридатності ОСОБА_4 до військової служби за мобілізацією.
Реалізуючи до кінця свій прямий протиправний умисел, направлений на надання неправомірної винагороди начальнику ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 за вплив на прийняття рішення лікарями військово-лікарської комісії уповноваженою на виконання функцій держави, діючи з метою уникнення ним військової служби, ОСОБА_4 , у заздалегідь обумовлені дату та час - 19 липня 2022 року приблизно о 10:57 годин, прибув до службового кабінету № 201 адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , який під час виконання своїх службових обов'язків займав начальник ІНФОРМАЦІЯ_3 підполковник ОСОБА_8 , знаходячись в якому, того ж дня, 19 липня 2022 року, о 10:59 годин, під час особистої зустрічі, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, надав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковнику ОСОБА_8 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів, у сумі 2000 доларів США (що станом на 19 липня 2022 року еквівалентно за курсом Національного банку України 58 509 грн. 80 коп.) за здійснення ним впливу на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме прийняття рішення лікарями військово-лікарської комісії, щодо непридатності ОСОБА_9 до військової служби за мобілізацією.
За вказаних обставин дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч. 1 ст. 369-2 КК України та останній обвинувачується у пропозиції та наданні неправомірної вигоди третій особі за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави».
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
У разі, якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачено звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається, якщо підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. В цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку, передбаченому цим Кодексом.
Положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України визначено, що, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду з клопотанням про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Правилами ч. 3 ст. 288 КПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Таким чином, за змістом статей 284 - 288 КПК України процесуально-правовими підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, притягнення особи як обвинуваченого, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах.
Судом, на виконання вимог ст. 285 КПК України, обвинуваченому ОСОБА_4 роз'яснено суть обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності і право заперечувати про закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Обвинувачений підтримав клопотання захисника, наполягав на задоволенні клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності, надав свою згоду на закриття кримінального провадження за відповідних підстав, тобто підтримав своє клопотання, з яким захисник разом з ним вернувся до Суду.
Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сил и обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.
Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, що містяться у п. 1 постанови «Про практику застосування судом України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» № 12 від 23.12.2005 звільнення особи від кримінальної відповідальності із закриттям справи можливе на будь-яких стадіях судового розгляду справи, за умови вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Особливою частиною Кримінального кодексу України, та за наявності визначених законодавством матеріально-правових підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності
Статтею 44 КК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Положеннями ст. 49 КК України визначені строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання. Строк давності - це передбачений ст. 49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.
Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку Суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком Суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.
Як вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК України, відповідно до Закону України № 2617-VIII від 22.11.2018 - на час скоєння кримінального правопорушення, яке інкриміновано ОСОБА_4 та станом на теперішній час є нетяжким злочином, відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п'яти років.
Частиною 1 ст. 369-2 КК України передбачено покарання - штраф від однієї тисячі до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п'яти років, або позбавленням волі на строк до двох років.
Пунктом 2 частиною 1 статті 49 КК України визначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки - три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Як вбачається з обвинувального акту та матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у скоєнні 19 липня 2022 року кримінального правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 369-2 КК України.
Відповідно до п. 8 постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» №12 від 23.12.2005 особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або Суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Матеріально-правовими підставами звільнення від кримінально відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг (частини 2-4 ст. 49 КК України).
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 49 КК України перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилася від досудового розслідування або Суду.
У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання, а з часу вчинення кримінального проступку - п'ять років. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення кримінального правопорушення минуло п'ятнадцять років. Перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Разом з тим згідно із ч. 2 ст. 49 КК перебіг давності зупиняється, якщо особа, яка скоїла злочин, ухилилася від досудового слідства або Суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання.
Отже, закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
Згідно з висновком, який міститься в постанові Верховного Суду України від 19.03.2015 №5-1кс15, під ухиленням від слідства або суду з погляду застосування ст. 49 КК слід розуміти будь-які умисні дії, вчинені певною особою з метою уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, що змушує правоохоронні органи вживати заходів, спрямованих на розшук і затримання правопорушника (нез'явлення без поважних причин за викликом до слідчого або Суду, недотримання умов запобіжного заходу, зміна документів, які посвідчують особу, зміна зовнішності, перехід на нелегальне становище, перебування в тайнику, імітація своєї смерті тощо). Особою, яка ухиляється від слідства або суду, визнається відома цим органам особа (що підтверджується матеріалами кримінальної справи) як така, що скоїла певний злочин і вчинила дії з метою переховування місця свого перебування від слідства або Суду. Давність персоніфікована, у зв'язку із чим про ухилення особи від слідства можна говорити лише тоді, коли слідство проводиться щодо конкретної особи. Зупинення перебігу строку давності можливе тільки щодо певної особи, обізнаної про те, що стосовно неї проводиться слідство. Із законодавчого положення про відновлення перебігу строку давності з дня з'явлення особи із зізнанням або її затримання випливає, що особу винного встановлено і здійснюються заходи, спрямовані на встановлення її місцезнаходження.
Відповідно, не визнається такою, що ухиляється від слідства або Суду, невідома правоохоронним органам особа, яка скоїла злочин і переховується після цього, а також особа, хоч і відома компетентним органам, але причетність якої до скоєння злочину на момент її зникнення ще не встановлено.
При з'ясуванні, які дії особи мають визнаватись юридично значущим (а не просто фактичним) ухиленням від слідства або Суду, треба враховувати, крім усього іншого, кримінально-процесуальний статус особи, яка скоїла злочин. Це має бути особа, яка в установленому порядку визнана підозрюваним або обвинуваченим та яка зобов'язана з'являтись до правоохоронних органів за викликом, перебувати в межах їх досяжності. Зазначена особа усвідомлює, що в неї вже виник юридичний обов'язок постати перед слідством або судом, однак вона ухиляється від виконання такого обов'язку. Разом з тим на особу, яка скоїла злочин, законодавством не покладається обов'язок самовикриття, а тому, якщо вона до моменту виникнення вказаного обов'язку, в порядку реалізації конституційного права на свободу пересування, змінила місце свого проживання (навіть з метою уникнення кримінальної відповідальності), про юридично значуще ухилення від слідства говорити не можна.
Відповідно до ч.1 ст. 281 КПК України, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або особа перебуває за межами України та не з'являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови її належного повідомлення про такий виклик, то слідчий, прокурор оголошує її в розшук.
Причому підстава для оголошення в розшук під час досудового розслідування може мати місце як у випадку, якщо підозрюваний ухиляється від слідства, так і з інших причин, коли не встановлено його місцезнаходження.
Саме тому зупинення досудового розслідування у зв'язку з розшуком підозрюваного саме по собі ще не може свідчити про ухилення останнього від слідства.
Для застосування положень ч. 2 ст. 49 КК України у такому випадку обов'язково має бути підтверджено факт ухилення підозрюваного від слідства.
Колегією суддів Третьої судової палати ККС у постанові від 24 липня 2019 року (справа № 725/2356/16-к, провадження № 51-2780км18) зауважено, що закон, який регулює питання звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності (ч. 2 ст. 49 КК), пов'язує зупинення строків давності не з постановами про зупинення досудового слідства, а лише з умисними діями особи, спрямованими на ухилення від слідства.
В даному кримінальному провадженні обвинуваченим ОСОБА_4 не вчинялися ніякі дії, які б вказували на його навмисне переховування від органів досудового слідства, а отже у Суду відсутні підстави для застосування положень частин 2, 3 ст. 49 КК України.
Також, під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження не встановлено фактів вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 протягом цих строків нового злочину певного ступеня тяжкості.
Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності.
Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Відповідно до висновку Верховного Суду, викладеному в постанові від 24 травня 2018 року у справі № 200/4664/14-к, з системного аналізу норм процесуального законодавства вбачається, що суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням.
Звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язком суду (імперативна норма) у разі настання обставин, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності (справа № 622/96/15-к, провадження № 51-7149км18, Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду).
Також Суд зазначає, що відмова Суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.
Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.
При цьому, Суд має з'ясувати думку сторін щодо закриття справи за такою підставою, у разі згоди підозрюваного, обвинуваченого, підсудного (засудженого) розглянути питання про звільнення останнього від кримінальної відповідальності і виконати вимоги, передбачені статтями 284-288, 314, 315, 337 КПК України.
Обвинуваченому роз'яснено Судом, що звільнення від кримінальної відповідальності за ст. 49 КК України є нереабілітуючою підставою але обвинувачений наполягав на задоволенні свого клопотання та надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності.
Судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених частинами 2, 3 статті 49 КК України.
Також Суд зазначає, що дотримання умов, передбачених частинами 1-3 ст.49 КК України є безумовним і звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі закінчення строків давності є обов'язковим.
Тобто Суд, встановивши наявність усіх передбачених законом обставин, зобов'язаний звільнити особу від кримінальної відповідальності за цією підставою, незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження (справа) - досудове розслідування, підготовче судове засідання, судовий розгляд справи судом першої інстанції, на стадії провадження в суді апеляційної інстанції, але до набрання вироком суду законної сили.
Суд також зазначає, що одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, Суд вирішує питання про скасування арешту майна, що передбачено імперативним приписом відповідної статті КПК України.
Так, згідно ч. 4 ст. 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Вирішуючи питання про скасування арешту майна, Суд враховує наступне.
Під час досудового розслідування кримінального провадження накладено арешт майна, яке визнано речовими доказами:
- ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2022 року на,
1) грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США відповідно кожна: РВ 8849297GB2; PB 18849296GB2; PB 18849299GB2; PB 18849289GB2; PB 18849290GB2; PB 18849286GB2; LB 37806223GB2; KK 59165219GK11; HL 79366225FL12; KB 56144845DB2; LB 36298204LB2; PE 65804277BE5; PL 36876066CL12; MF 00586802BF6; PL 35660805CL12; PL 35660806CL12; PB 39562899FB2; PB 39558889FB2; PF 41513314CF6; PF 69158016EF6,
2) корінець повістки на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2022 року на,
1) повістку на відправку №105, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 із документами та речами за списком для подальшого проходження військової служби у складі Збройних Сил України 24.06.2022 року (протягом 24 годин) необхідно з'явитись до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою:
АДРЕСА_3 ) копію ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_4 ,
3) дві фотокарточки із зображенням ОСОБА_4 ,
4) тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 ,
5) посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім'я ОСОБА_4 ;
6) медичну довідку серії МД №189297 на ім'я ОСОБА_4 .
З огляду на припис ч. 4 ст. 174 КПК України Суд вважає, що мають бути скасовані арешти майна на речові докази, які накладені зазначеними ухвалами слідчого судді.
Також, підлягає скасуванню альтернативний запобіжному заходу у виді тримання під вартою у «ДУВК №4» - запобіжний захід, визначений обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2022 року у розмірі 40 розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, що становить 104000,00 грн.
Оскільки 21.07.2022 року платником ОСОБА_10 , яка є дружиною обвинуваченого, було сплачено суму застави у розмірі 104000,00 (сто чотири тисячі) гривень через АТ КБ «ПриватБанк», що підтверджується квитанцією 0.0.2617145047.1, на рахунок отримувача: ОВВ територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄРДПОУ 26239738, з призначенням: «внесення застави від ОСОБА_10 3295507721 за ОСОБА_4 3033308759, справа №203/2539/22, провадження 1-кс/0203/211/2022», тому застава у розмірі 104000,00 грн. підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_10 .
Цивільний позов не заявлявся.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Витрати на залучення експерта та складання висновку експертизи в загальній сумі 1510 грн. 24 коп.підлягають віднесенню за рахунок держави.
Керуючись п. 2 ч.1 ст. 49 КК України, п. 1) ч. 1 ст. 284, 285, 288, 314, 350, 369-372 КПК України, Суд,
Клопотання захисника ОСОБА_6 та обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
На підставі п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України звільнити від кримінальної відповідальності
ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_5 у м. Полтаві, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх та недієздатних осіб не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого,
у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Внесене 07.07.2024 до Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінальне провадження №42022041010000103, зміненої редакції від 11.02.2025 року, за зміненим обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 369-2 КК України, - закрити відповідно до п. 1) ч. 1 ст. 284 КПК України.
Скасувати арешт майна, накладений
- ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2022 року на,
1) грошові кошти у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США відповідно кожна: РВ 8849297GB2; PB 18849296GB2; PB 18849299GB2; PB 18849289GB2; PB 18849290GB2; PB 18849286GB2; LB 37806223GB2; KK 59165219GK11; HL 79366225FL12; KB 56144845DB2; LB 36298204LB2; PE 65804277BE5; PL 36876066CL12; MF 00586802BF6; PL 35660805CL12; PL 35660806CL12; PB 39562899FB2; PB 39558889FB2; PF 41513314CF6; PF 69158016EF6,
2) корінець повістки на ім'я ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 22 липня 2022 року на,
1) повістку на відправку №105, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 із документами та речами за списком для подальшого проходження військової служби у складі Збройних Сил України 24.06.2022 року (протягом 24 годин) необхідно з'явитись до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою:
АДРЕСА_3 ) копію ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_4 ,
3) дві фотокарточки із зображенням ОСОБА_4 ,
4) тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 ,
5) посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім'я ОСОБА_4 ;
6) медичну довідку серії МД №189297 на ім'я ОСОБА_4 .
Після набрання ухвали законної сили скасувати запобіжний захід, визначений обвинуваченому ОСОБА_4 у вигляді застави відповідно до ухвали слідчого судді Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2022 року у розмірі 40 розмірів прожитого мінімуму для працездатних осіб, що становить 104000,00 грн.
Відповідно до ст. 182 КПК України, після набрання ухвали законної сили, повернути заставодавцю ОСОБА_10 заставу у розмірі 104000,00 (сто чотири тисячі) гривень, яку вона сплатила 21.07.2022 року через АТ КБ «ПриватБанк» (квитанція 0.0.2617145047.1) на рахунок отримувача: ОВВ територіальне управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області, ЄРДПОУ 26239738, з призначенням: «внесення застави від ОСОБА_10 3295507721 за ОСОБА_4 3033308759, справа №203/2539/22, провадження 1-кс/0203/211/2022».
Відповідно до ст. 100 КПК України, після набрання ухвали законної сили:
- три флеш накопичувачі (додаток до протоколу про результати НС(Р)Д від 02.08.2022 року);
- флеш накопичувач (додаток до протоколу огляду від 19.07.2022 року службового кабінету АНД військкомату, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Путилівська, 20);
- флеш накопичувач (додаток до протоколу затримання особи від 19.07.2022 року),
- повістку на відправку №105, відповідно до змісту якої ОСОБА_4 із документами та речами за списком для подальшого проходження військової служби у складі Збройних Сил України 24.06.2022 року (протягом 24 годин) необхідно з'явитись до адміністративної будівлі ІНФОРМАЦІЯ_1 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до ст. 100 КПК України, після набрання ухвали законної сили:
- грошові кошти в валюті у сумі 2000 (дві тисячі) доларів США, купюрами номіналом по 100 (сто) доларів США відповідно кожна: РВ 8849297GB2; PB 18849296GB2; PB 18849299GB2; PB 18849289GB2; PB 18849290GB2; PB 18849286GB2; LB 37806223GB2; KK 59165219GK11; HL 79366225FL12; KB 56144845DB2; LB 36298204LB2; PE 65804277BE5; PL 36876066CL12; MF 00586802BF6; PL 35660805CL12; PL 35660806CL12; PB 39562899FB2; PB 39558889FB2; PF 41513314CF6; PF 69158016EF6;
- копію ідентифікаційного коду на ім'я ОСОБА_4 ;
- 2 (дві) фотокарточки із зображенням ОСОБА_4 ;
- тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_4 ;
- посвідчення про приписку до призовної дільниці на ім'я ОСОБА_4 ;
- медичну довідку серії МД №189297 на ім'я ОСОБА_4 ;
- паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, в'їзду в Україну на ім'я ОСОБА_4 , зданий відповідно до ухвали Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 21 липня 2022 року по справі №203/2539/22 до відповідних органів державної влади, - повернути власнику ОСОБА_4 .
Витрати на залучення експерта та складання висновку експертизи в межах кримінального провадження в загальній сумі 1510 грн. 24 коп. віднести за рахунок держави.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
16.10.2025