Іванівський районний суд Одеської області
Іванівський районний суд Одеської області
Справа № 505/98/25
Провадження № 2/499/720/25
Іменем України
16 жовтня 2025 року селище Іванівка
Іванівський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Тимчука Руслана Миколайовича за участю секретаря судового засідання Чумаченко А.М. розглянувши у порядку спрощеного провадження з викликом сторін в судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Зазначена цивільна справа надійшла до Іванівського районного суду Одеської області за підсудністю..
Ухвалою суду від 22 вересня 2025 року провадження у справі відкрито, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін, призначено судове засідання на 16 жовтня 2025 року на 11 годину 00 хвилин в приміщенні Іванівського районного суду Одеської області.
Матеріали цивільної справи містять подану стороною відповідача зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину.
В судовому засіданні сторона позивача не з'явились, надали письмову заяву про розгляд справи у їх відсутність. В матеріалах справи наявне клопотання сторони позивача від 24.06.2025 року, який клопоче про повернення зустрічного позову відповідачці, з тих підстав, що він не пов'язаний предметом з позовом про розірвання шлюбу.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні наполягала на прийнятті зустрічного позову до спільного провадження з позовом ОСОБА_1 про розірвання шлюбу.
Дослідивши матеріали справи та матеріали зустрічної позовної заяви, суд вважає, що зустрічний позов підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Положеннями ч.3 ст.49 ЦПК України передбачено право відповідача подати зустрічний позов у строки, встановлені законом.
Відповідно до ч.2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом за наявністю одночасно двох умов: 1) обидва позови взаємопов'язані; 2) спільний їх розгляд є доцільним.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2019 року у справі №916/3245/17 зазначено, що ознаками зустрічного позову є його взаємопов'язаність із первісним позовом і доцільність його спільного розгляду з первісним позовом, зокрема, коли позови виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом можуть різнитися з вимогами первісного позову, але вони об'єднуються в одне провадження з первісним позовом ухвалою суду.
У постанові від 20 березня 2019 року у справі № 910/2987/18 Велика Палата Верховного Суду також вказала, що взаємопов'язаність зустрічного та первісного позовів може виражатися у підставах цих позовів або поданих доказах, а також у тому, що вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись. Подання зустрічного позову, задоволення якого виключатиме повністю або частково задоволення первісного позову, має на меті довести відсутність матеріально-правової підстави для задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
У постанові від 18 грудня 2019 року у справі № 200/22329/14-ц Велика Палата Верховного Суду наголосила, що зустрічний позов є матеріально-правовою вимогою відповідача до позивача, яка заявляється для сумісного розгляду з первісним позовом, оскільки задоволення його вимог унеможливлює задоволення вимог позивача. Зустрічний позов має бути пред'явлений лише до первісного позивача (або одного зі співпозивачів).
Конструкція ч. 2 ст.193ЦПК вказує на її імперативність, тобто, суд позбавлений широкого розсуду щодо доцільності прийняття зустрічного позову; умовою цього є посилання у зустрічному позові на обставини, за якими задоволення зустрічного позову матиме наслідком повну або часткову відмову у задоволенні первісного позову, та виникнення позовів з одних правовідносин.
Зустрічний позов може подаватися не лише для захисту проти первісного позову, а й бути самостійним засобом захисту проти відповідача, іноді зустрічний позов може бути спрямовано тільки до заліку первісної вимоги. Подання зустрічного позову надає можливість через спільний розгляд первісної і зустрічної вимоги повніше врахувати правові відносини сторін. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним. Взаємна пов'язаність зустрічного та первісного позовів може виявлятись у такому: а) обидва позови взаємно пов'язані, і їх спільний розгляд сприятиме оперативному і правильному вирішенню спору; взаємна пов'язаність первісного і зустрічного позову може виражатись у підставах цих позовів або поданих доказах; б) вимоги за зустрічним і первісним позовами можуть зараховуватись; в) задоволення зустрічного позову може виключати повністю або частково задоволення первісного позову; подання такого зустрічного позову має на меті довести відсутність у позивача матеріально-правової підстави на задоволення первісного позову через відсутність матеріальних правовідносин, з яких випливає суб'єктивне право позивача за первісним позовом.
З матеріалів справи вбачається, що предметом первісної позовної заяви в даній справі є вимоги про розірвання шлюбу.
Суд, встановив, що виходячи з предмету позову та суб'єктивного складу сторін за первісним та зустрічним позовом, ці позови є різними за своєю правовою природою, обраним способом захисту, заявлені вимоги не є однорідними, як за предметом позову, так і способом захисту прав та законних інтересів сторін спору, що зумовлює самостійний предмет їх доказування.
Таким чином, вимоги як за первісним позовом так і за зустрічним позовом, хоча й виникають із сімейних правовідносин, проте ці позови не пов'язані між собою, мають різні матеріально-правові підстави та докази, якими ці обставини підтверджуються, їх спільний розгляд призведе до затягування розгляду первісного позову, при цьому задоволення зустрічного позову жодним чином не може виключити повністю або частково задоволення первісного позову, тому їх спільний розгляд не є доцільним..
Згідно ч.3 ст.194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Разом з цим, враховуючи положення ст.4 ЦПК України необхідно роз'яснити ОСОБА_2 її процесуальне право на звернення до суду з позовом в загальному порядку згідно положень ст.ст.175-177 ЦПК України.
Згідно з практикою ЄСПЛ право доступу до суду є невід'ємною складовою права на суд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції (див. mutatis mutandis рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, § 36).
"Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов'язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети (див. mutatis mutandis рішення від 16 червня 2001 року у справі "Креуз проти Польщі" (Kreuz v. Poland), заява № 28249/95, § 53).
Застосовані державою обмеження не можуть применшувати право доступу до суду настільки, щоби порушувати саму сутність цього права. Крім того, обмеження права доступу до суду не є сумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо не переслідує легітимну мету і якщо відсутнє "пропорційне співвідношення між використаними засобами та переслідуваною метою" (див. mutatis mutandis рішення від 28 травня 1985 рокуу справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), заява № 8225/78, § 57; рішення від 21 вересня 1994 року у справі "Файєд проти Сполученого Королівства" (Fayed v. the United Kingdom), заява № 17101/90, § 65).
Повернення зустрічної позовної заяви не порушує право на доступ до суду, яке відповідач може реалізувати у інший визначений законом спосіб шляхом звернення з цим позовом до суду в загальному порядку.
Керуючись ст.ст.193, 259-261, 353-355 ЦПК України
Відмовити в прийнятті зустрічної позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу, визначення місця проживання малолітньої дитини та стягнення аліментів на дитину - та повернути відповідачці ОСОБА_2 .
Роз'яснити ОСОБА_2 процесуальне право на звернення до суду за правилами визначеної ЦПК України підсудності, в загальному порядку згідно положень ст.ст.175-177 ЦПК України.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає, заперечення на ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Повний текст ухвали суду складено суддею 16.10.2025 року.
СуддяРуслан ТИМЧУК