Справа № 133/1510/25
Провадження №11-кп/801/1072/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
14 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисниці ОСОБА_7 в режимі відеоконференції,
обвинуваченого ОСОБА_8 в режимі відеоконференції,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 на ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2025 року,
якою задоволено клопотання прокурора та продовжено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - з 17.09.2025 по 15.11.2025 включно,
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини
У провадженні Козятинського міськрайонного суду Вінницької області перебуває обвинувальний акт за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Прокурор Вінницької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 подав клопотання про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 строком на 60 діб, оскільки строк тримання під вартою, обраний під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Козятинського міськрайонного суду Вінницької області, закінчується, однак не вбачається за можливе, що судовий розгляд буде завершений до закінчення такого строку. Прокурор вважає, що під час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчим суддею враховані ризики, зазначені в ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме приймалось до уваги те, що підозрюваний (обвинувачений) вчинив тяжкий умисний злочин, а тому, усвідомлюючи можливу відповідальність за вчинення кримінального правопорушення, він може спробувати переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне; перебуваючи на волі він може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Стан здоров'я та вік дозволяють утримувати його під вартою.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 заперечував щодо задоволення клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, просив змінити йому запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, оскільки він має зареєстроване місце проживання та потребує лікування, не має наміру переховуватися.
Ухвалою Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2025 року - залишено без задоволення клопотання обвинуваченого про обрання запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту. Задоволено клопотання прокурора. Продовжено до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів - з 17.09.2025 по 15.11.2025 включно. Визначено розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 коп., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України, а саме: прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу прокурора або суду; повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з свідками та потерпілою у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну. Строк дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, визначено до 15.11.2025 включно.
Ухвала суду мотивована тим, що прокурором доведено продовження існування ризиків, які були підставою для застосування запобіжного заходу. На даному етапі провадження застосування більш м'яких запобіжних заходів не забезпечить виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, що її подала
В апеляційній скарзі, яка подана 19.09.2025 до канцелярії ДУ «Вінницька установа виконання покарань (№1)» та надійшла до апеляційного суду лише 06.10.2025, обвинувачений ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову про застосування менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а саме цілодобовий домашній арешт.
Апеляційна скарга мотивована тим, що:
ухвала є незаконною, винесеною з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження;
судом не обґрунтовано підставність застосування найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не зазначено в чому саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, указаним у клопотанні які базуються на припущеннях;
суд не повністю врахував дані про його особу, зокрема, наявність постійного місця проживання, стійких соціальних зв'язків, стан здоров'я.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисниця ОСОБА_7 підтримали доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у ній, та просили її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги обвинуваченого, вказав, що оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, заявлені ризики доведені, а визначений розмір застави відповідає вимогам закону.
Мотиви і висновки апеляційного суду
Заслухавши доповідача, з'ясувавши позиції учасників провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього кодексу.
Під час апеляційного розгляду встановлено, що рішення судом першої інстанції ухвалено з дотриманням зазначених вимог закону, а висновки суду про необхідність продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 є правильними.
Статтею 199 КПК України, передбачено порядок продовження строку тримання під вартою, а з частини третьої даної норми слідує, що звертаючись до суду з клопотанням про продовження строків тримання під вартою, прокурор має викласти, зокрема обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують продовження тримання особи під вартою.
На думку апеляційного суду, клопотання прокурора відповідає вимогам ст.199 КПК України, подано у визначений цією статтею строк, містить всі визначені кримінальним процесуальним кодексом відповідні відомості та обставини, які враховуються при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Вирішуючи клопотання прокурора, суд належно дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновку про існування процесуальних ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які не зменшилися й виправдовують тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 .
Колегія суддів погоджується з обґрунтуванням, наведеним судом, щодо наявності цих ризиків, оскільки суд навів з цього приводу достатньо мотивів.
Колегія суддів зауважує, що ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення обвинуваченим зазначених дій.
Особливість запобіжних заходів полягає в тому, що вони застосовуються не за конкретну недобросовісну поведінку обвинуваченого, а превентивно, як гарантія настання правосуддя в майбутньому. При цьому слід ураховувати, що якась ймовірність того, що обвинувачений зможе спробувати ухилитись від відповідальності, існує завжди.
При вирішенні питання щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_8 строку тримання під вартою, суд правильно виходив не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків переховування останнього від суду, з метою уникнення кримінальної відповідальності за скоєне, незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, вчиненню інших кримінальних правопорушень.
Доводи апеляційної скарги обвинуваченого не спростовують та не мінімізують наявних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким у цьому випадку може лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Водночас, варто урахувати, що саме внаслідок суспільної небезпечності дій є об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватись від правоохоронних органів та суду, що в свою чергу призведе до порушення розумних строків судового розгляду, а також належне дотримання сторонами їх процесуальних прав та обов'язків.
Апеляційний суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_8 відповідає охороні прав і інтересів суспільства, що не суперечить практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якою обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Що стосується доводів про погіршення стану здоров'я обвинуваченого, то сторона захисту має право звернутись до адміністрації установи виконання покарань з приводу надання медичної допомоги ОСОБА_8 , за наслідками якої буде вирішено питання щодо проведення медичного обстеження обвинуваченого та, у разі необхідності забезпечення надання йому належної медичної допомоги, у тому числі стаціонарного лікування, за наявності для цього підстав.
Відтак істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого не містить правових підстав для скасування судового рішення, а відтак підлягає залишенню без задоволення, а ухвала Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2025 року про продовження строку тримання під вартою із визначенням розміру застави щодо обвинуваченого ОСОБА_8 - без змін, як законна, обґрунтована та вмотивована.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу Козятинського міськрайонного суду Вінницької області від 17 вересня 2025 року - залишити без змін.
Відповідно до ч.4 ст.532 КПК України ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4