09.10.25
Справа № 744/570/25
Провадження № 2-а/744/23/2025
09 жовтня 2025 року Семенівський районний суд Чернігівської області у складі:
головуючого - судді Смаги С. В.,
при секретарі судового засідання Савченко С. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Новгород-Сіверського району Чернігівської області за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
Позивач, ОСОБА_1 , пред'явив адміністративний позов, який відповідає формі позовної заяви, до відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, в якому представник позивача просив: визнати протиправною та скасувати постанову № 166 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 10.04.2025, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо накладення на ОСОБА_1 штрафу в розмірі 17000 гривень, а справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити; справу розглянути у спрощеному порядку; стягнути на користь позивача судові витрати.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги представник позивача посилається на те, що позивач ОСОБА_1 , перебуваючи 21.05.2025 в адміністративному приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , отримав копію постанови № 166 від 10 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3ст. 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 , згідно якої на ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 17000 гривень.
ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він порушив ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період, а саме належним чином був оповіщений про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 на 09 год. 00 хв. 05 лютого 2024 року, але не прибув у зазначений у повістці термін та не повідомив про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до ІНФОРМАЦІЯ_2 , чим порушив вимоги абзаців 1, 3, 6 п. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу»; ч. 1 - 2 ст. 17 Закон України «Про оборону України»; абзац 1 - 2 ч. 1, абзац 1, 8, 15 ч. З ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію»; підпункт 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджених Постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Оскільки, як зазначено в постанові, дані порушення ОСОБА_1 вчиняв в особливий період, то згідно листа Верховного суду України від 13.07.2018 № 60- 1543/0/2-18, ОСОБА_1 вчинив правопорушення передбачене ч. З ст. 210-1 КУпАП, а саме: порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчинене в особливий період.
Позивач вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 10.04.2025 є протиправною та підлягає скасуванню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється КУпАП.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Згідно зі ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
За приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) ми належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Згідно зі ст. 279 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) роз'яснює особі, яка притягається до адміністративної відповідальності її права і обов'язки, заслуховує її пояснення, за її участю досліджує докази та вирішує клопотання.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всіх вище перелічених норм КУпАП дотримано не було.
В постанові про адміністративне правопорушення від 10.04.2025 № 166 зазначено, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 розглянув «матеріали справи про адміністративне правопорушення» відносно ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 в родовому відмінку) проте згідно анкетних даних він має бути ОСОБА_1 (Назаріна в родовому відмінку).
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно із абзац 1 пункту 8 розділу II Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 01.01.2024 № 3 (далі Інструкція від 01.01.2024), складений протокол та матеріали про адміністративне правопорушення формуються у справу про адміністративне правопорушення.
Тобто постанова про адміністративне правопорушення від 10.04.2025 № 166 винесена на підставі розгляду протоколу без номера, без дати, складеного черговим ІНФОРМАЦІЯ_2 оператором відділення обліку мобілізаційної роботи ІНФОРМАЦІЯ_3 (на той час неіснуючого) солдатом ОСОБА_4 відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 210 КУпАП.
Дані про те, що солдат ОСОБА_5 згідно до наказу керівника територіального центрів комплектування та соціальної підтримки є уповноваженою посадовою особою на складення протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210 та 210-1 КУпАП в порушення вимог п. 2 розділу І Інструкції від 01.01.2024, як в протоколі, так і в постанові відсутні.
Крім того у відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; однак, згідно зазначеного протоколу щодо ОСОБА_1 суть порушення наступна: «до приміщення другого відділу ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_1 був доставлений поліцією 03.04.2025 у 13:30 на підставі звернення ІНФОРМАЦІЯ_2 від 05.02.2025 о 9:00 щодо доставления громадян, які вчинили адміністративні правопорушення як такого, що не явилися до ІНФОРМАЦІЯ_2 на Е1508065 від 05.03.2025 року по повістці».
Тобто, можна тільки здогадатися, що ОСОБА_1 раніше був викликаний повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_2 та не з'явився.
Проте, не в протоколі про адміністративне правопорушення не в постанові про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності не зазначено, що на момент прибуття 05.02.2025 ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_2 до АДРЕСА_2 існували поважні причини неприбуття громадянина визначені абз. 11 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме: воєнні дії на відповідній території та їх наслідки тобто адміністративне приміщення ІНФОРМАЦІЯ_2 розташоване по АДРЕСА_2 було повністю зруйновано, через воєнні дії.
Окрім того слід зазначити, що в діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що полягає в наступному.
ІНФОРМАЦІЯ_2 23.01.2025 через місце роботи ОСОБА_1 , Семенівське РДАСП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », направлено повістку № 2255629 про явку до ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 для уточнення даних на 09 год. 05.02.2025 за адресою АДРЕСА_2 .
А той факт, що ОСОБА_1 о 09:00 год 05 лютого 2025 прибув за зазначеною в повітці адресою АДРЕСА_2 до ІНФОРМАЦІЯ_2 окрім пояснення його самого та інших свідків, підтверджується наказом щодо вивільнення від 29.01.2025 № 9, Семенівське РДАСП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » «Про оповіщення працівників щодо виклику до ТЦК та СП».
Однак, через обстріли та бомбардування міста Семенівка адміністративне приміщення по АДРЕСА_2 було зруйновано і другий відділ ІНФОРМАЦІЯ_2 змінив своє місце розташування. Про
інше місце прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_5 та СГІ ОСОБА_1 на 05.02.2025 ніхто не повідомляв. Крім того, після 05 лютого 2025 по 03 квітня 2025 ОСОБА_1 неодноразово з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_2 адресою АДРЕСА_1 з інших питань, проте йомі ніхто про вчинення ним якихось порушень не повідомляв.
Як вбачається з постанови № 166, справу було розглянуто без участі ОСОБА_1 10.04.2025 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_3 . Таким чином під час розгляду справи були порушені право позивача на захист, зокрема, право надати пояснення, подати на свій захист докази, заявити клопотання, зокрема, про долучення можливих доказів, не були роз'яснені права та обов'язки.
Окрім того, відомості протоколу не співпадають з відомостями постанови про притягнення позивача до відповідальності.
А саме, згідно протоколу ОСОБА_1 працює майстрем Семенівське РДАСП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », згідно ж постанові зазначені відомості відсутні.
Сам ОСОБА_1 нікуди зі свого місця проживання не виїжджав, всі свої обов'язки перед ІНФОРМАЦІЯ_6 виконав сумлінно та вчасно, мав та має по місцю роботи як військовозобов'язаний бронювання відповідно до ст. 25 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та не очікував та не мав очікувати вчинення ним порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, тощо, адже у нього не було та немає причин уникати контактів з посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_6 .
В порушення вимог ст. 283 КУпАП у постанові № 166 за справою про адміністративне правопорушення за частиною 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 10.04.2025 не вірно заначено прізвище правопорушника « ОСОБА_6 » проте, згідно анкетних даних він « ОСОБА_6 ».
Крім того, як вказано в спірній постанові, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення 05.02.2024 (не прибув у цей день до ІНФОРМАЦІЯ_6 ), то станом на 10.04.2025 року минув двомісячний термін накладення адміністративного стягнення.
Адміністративна відповідальність в Україні і процедура притягнення до адміністративної відповідальності грунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях (рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010).
Однією з таких правових презумпцій є закріплена у ст. 62 Конституції України презумпція невинуватості, згідно якої особа вважається невинуватою до тих пір, поки її вина не буде доказана у встановленому законом порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У зв'язку із застосуванням даного принципу саме, посадова особа якого виявила факт адміністративного правопорушення, повинна довести наявність події і складу адміністративного правопорушення та винуватість особи, наявність законних підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Виходячи з вищевикладеного, на думку позивача, постанова в справі про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності і накладення на позивача адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа - закриттю.
Відповідно до ст. 289 КУпАП постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено протягом 10 днів. Цей строк починає обчислюватися з моменту винесення постанови. У випадку, якщо встановлений строк був пропущений з поважних причин, його може бути поновлено.
Відповідно абзацу 2 пункту 6 частини 2 статті 288 Кодексу України, отримавши постанову № 166 від 10 квітня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, винесену щодо ОСОБА_1 , останній звернувся із відповідною скаргою до начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 полковника ОСОБА_7 ( АДРЕСА_4 ) про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення (в порядку п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП).
Натомість, відповідач, начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_8 замість того, як вимагає цього КУпАП, щоб направити скаргу начальнику ІНФОРМАЦІЯ_7 полковнику ОСОБА_9 , передав її начальнику 2 відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковнику ОСОБА_10 , який поштою надіслав мені не зрозумілого листа від 05.06.2025 про роз'яснення законодавства, чим грубо порушив право позивача на оскарження незаконного рішення визначене ст. 289 КУпАП.
Крім того, у своїй відповіді від 05.06.2025 № 2/2777 начальник 2 відділу ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_11 зазначив що: «Керівництвом Семенівського районного дочірнього агролісогосподарського спеціалізованого підприємства «Семенівкарайагролісгосп» було йому доведено вказаний наказ № 9 про прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_2 , але він від підпису відмовилися»
Відповідно до ст. 7 КУпАП Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Тобто, ОСОБА_1 був притягнутий за дії які не підпадають під ознаки
правопорушення визначенні КУпАП та законодавством про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Також, однією з найважливіших гарантій захисту прав людини є право правопорушника на оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення. Це дієвий засіб забезпечення законності та підстава для перевірки обґрунтованості прийнятих у справі рішень. Оскарження сприяє найшвидшому виявленню та виправленню недоліків, що були допущені при розгляді справи, є певним контролем та перевіркою роботи органів, що уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення. Під час розгляду скарги орган (посадова особа), який одержав скаргу, встановлює чи дійсно в діях особи, яка притягається до відповідальності, є склад правопорушення, чи правильно оформлено документи, чи не перевищив орган (посадова особа), який розглянув справу, свої повноваження тощо.
Правом на оскарження постанови наділені особа, щодо якої винесено постанову, та потерпілий. У разі, коли такими особами є неповнолітні або особи, що через свої фізичні або психічні вади не можуть здійснювати свої права, то їх інтереси представляють їх законні представники. Ними є батьки, усиновителі, опікуни, піклувальники. Також кожен громадянин України має право на правову допомогу, яку надають захисники. Захисник має право від імені та за дорученням особи, яка його запросила, подавати скарги на рішення органу (посадової особи), який розглядає справу. Захисник сприяє більш повному здійсненню прав особи, яка його запросила. У випадку, коли скаргу подано особою, яка не має на це право, скарга не розглядається.
Якщо розгляд одержаної скарги не входять до повноважень органа (посадової особи), що отримав скаргу, вона в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав скаргу. У разі якщо скарга не містить даних, необхідних для прийняття обгрунтованого рішення органом чи посадовою особою, вона в той самий строк повертається громадянину з відповідними роз'ясненнями. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржують ся.
Ухвалою судді від 30 липня 2025 року позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, подав до суду письмову заяву, в якій просив позовну заяву розглянути без його участі.
Представник відповідача, ІНФОРМАЦІЯ_1 , головний спеціаліст командування (юрист) Єрмоленко Олеся Степанівна у судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
У справі встановлено, що 10 квітня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_8 винесено постанову № 166 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статі 210-1 Кодексу України по адміністративні правопорушення щодо позивача.
Вказаною постановою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Згідно ч. 2 ст. 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП) постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
В оскаржуваній постанові зазначено прізвище позивача як « ОСОБА_12 » у відповідних відмінках, проте позивач згідно відомостей паспорта має прізвище « ОСОБА_12 ».
Таким чином у постанові неправильно зазначено прізвище позивача, що унеможливлює в подальшому належне виконання цієї постанови.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно з ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови (ст. 245 КУпАП).
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Вдповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Частиною 3 статті 286 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.
Виходячи з вищевикладеного, оскаржувана постанова в справі про адміністративне правопорушення підлягає скасуванню з подальшим надісланням справи на новий розгляд відповідачу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - задовольнити частково.
Винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_8 постанову по справі про адміністративне правопорушення № 166 від 10 квітня 2025 року, якою на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, - скасувати, а справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 надіслати на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 (ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_6 ).
Суддя: С. В. Смага