Справа № 751/7822/25
Провадження №3/751/2669/25
13 жовтня 2025 року місто Чернігів
Новозаводський районний суд міста Чернігова
в складі: головуючого судді Маслюк Н.В.
секретаря судового засідання Стрижак В.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст.. 122-2 КУпАП ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , -
Встановив:
31.08.2025 об 11 год 12 хв у м. Чернігові по вул. Громадська, 47, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або в медичному закладі у лікаря-нарколога у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Також, 31.08.2025 об 11 год 12 хв у м. Чернігові по вул. Громадська, 47, ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , та на вимогу працівника поліції про зупинку транспортного засобу, поданою за допомогою гучномовця та спец сигналів синього та червоного кольору та звукового сигналу, не зупинився та продовжив рух, був зупинений шляхом переслідування, чим порушив вимоги п.2.4 ПДР України.
За даними фактами відносно ОСОБА_1 складено протоколи про адміністративні правопорушення за ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП.
З огляду на положення ч. 2 ст. 36 КУпАП, суд вважає за доцільне об'єднати матеріали справи відносно ОСОБА_1 за вчинення ним адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, в одне провадження.
ОСОБА_1 у судове засідання в черговий раз не прибув, про день час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому порядку, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило. Суд відкладав розгляд справи, судові повістки направлялись на адресу, яка зазначена в матеріалах справи, для того, щоб забезпечити ОСОБА_1 право на захист та не порушувати його інших прав, передбачених ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Однак останній ухиляється від отримання судових повісток, щоб уникнути адміністративної відповідальності.
У своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Отже, ОСОБА_1 , не будучи обмеженим у своїх правах та знаючи про наявність складених відносно нього протоколів про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП міг сам поцікавитись ходом розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 130 та статтею 122-2 КУпАП, у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. На суд покладено обов'язок повідомити таку особу про час та місце судового розгляду, що судом було зроблено двічі.
Враховуючи завдання провадження в справі про адміністративне правопорушення, правові висновки ЄСПЛ щодо пріоритету публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе та необхідне провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи може призвести до уникнення винуватою особою відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 2 ст. 130 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першої цієї статті, зокрема: керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 122-2 КУпАП настає у разі невиконання водіями вимог поліцейського, а водіями військових транспортних засобів - вимог посадової особи військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України про зупинку транспортного засобу.
Відповідно до вимог пункту 2.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил.
Згідно з п.п. 1.3 Правил дорожнього руху, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 24.01.2025, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, підтверджується:
- протоколами про адміністративне правопорушення;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя. Від проходження огляду відмовився;
- направленням на огляд водія транспортного засобу до медичного закладу з метою виявлення стану сп'яніння, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду;
- рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 БУПП в Чернігівській області, відповідно якого зазначено причину зупинки транспортного засобу;
- протоколом про адміністративне затримання;
- відеозаписом, що міститься на доданому до протоколу оптичному диску, згідно якого ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції. Під час спілкування з водієм останній покинув місце зупинки. Почалося переслідування водія із поданням світлових та звукових спеціальних засобів. Водій ігнорував вимогу, автомобіль було зупинено шляхом блокування службовим автомобілем. Надалі водій намагався втекти з місця події, тому його було затримано та застосовано спецзасоби (кайданки) та доставлено до ЧРУП ГУНП в Чернігівській області. Під час спілкування з водієм виявлені ознаки алкогольного сп'яніння та водію запропоновано пройти огляд на визначення стану сп'яніння на місці за допомогою приладу Драгер або у лікаря-нарколога у медичному закладі, в разі відмови роз'яснено наслідки такої відмови, а саме складання протоколу за ч.1 ст. 130 КУпАП. Водій відмовився від проходження огляду (clip8 11:40год).
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Користування джерелом підвищеної небезпеки покладає на водія транспортного засобу певні додаткові обов'язки, які пов'язані із необхідністю забезпечення безпечного використання транспортних засобів.
Таке обмеження прав конкретної особи повністю відповідає інтересам суспільства щодо забезпечення безпеки дорожнього руху.
В рішенні Європейського суду з прав людини по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007, яке з урахуванням положень ст. ст. 8, 9 Конституції України, а також ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, зазначено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
На виконання приписів статті 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП, які підтверджуються належними, допустимими, достатніми доказами, які доповнюють один одного та узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
При визначенні виду стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність правопорушника згідно зі ст. ст. 34, 35 КУпАП суд не вбачає.
Згідно ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які розглядаються одночасно одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладаються в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
За таких обставин, з урахуванням обставин та характеру вчинених правопорушень, їх наслідків, особи правопорушника, матеріального становища, на підставі ст. 36 КУпАП шляхом поглинення менш серйозного адміністративного стягнення більш серйозним, остаточно призначити адміністративне стягнення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП, у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки.
При цьому суд зазначає, що відповідно до висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного в постанові від 04.09.2023 у справі № 702/301/20, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Водночас суд не вбачає правових підстав для застосування стягнення як оплатне вилучення транспортного засобу, оскільки відповідно до реєстраційної картки транспортний засіб марки ВАЗ 2107, н.з. НОМЕР_1 , належить на праві власності іншій особі - ОСОБА_2 .
Відповідно до положень ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 підлягає стягненню в дохід держави судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп.
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 122-2, 130, 245, 283, 284 п. 1, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд
постановив:
Адміністративні справи №751/7822/25 та №751/7830/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 130, ч. 1 ст. 122-2 КУпАП - об'єднати в одне провадження, присвоївши справі номер №751/7822/25, провадження №3/751/2669/25.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 (тридцять чотири) грн 00 коп (отримувач коштів: ГУК у Чернігівській області/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ): 37972475, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA528999980313070149000025001, КБКД: 21081300, призначення платежу*21081300, серія протоколу, № протоколу, ПІБ), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп на користь ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, банк отримувача - Казначейство України, МФО 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Роз'яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Згідно ст. 291 КУпАП постанова судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
На постанову протягом десяти днів з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд м. Чернігова.
Суддя: Н.В. Маслюк