Номер провадження: 33/813/1770/25
Номер справи місцевого суду: 495/1927/25
Головуючий у першій інстанції Братків І. І.
Доповідач Кравець Ю. І.
08.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Кравця Ю.І, при секретарі судового засідання - Гасановій Л.Я. кизи, за участі: представника ОСОБА_1 , - адвоката Царенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , - адвоката Царенка О.О. на постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2025 року, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП
установив
Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини: 18.03.2025о 22:15 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода, рухався по вул. Провадійська, де був зупинений та виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. При проходженні на місці зупинки алкотестеру драгер, показав результат 1,38% чим порушив п.2.9.а.ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,0 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, а також стягнуто судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.
Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 , - адвокат Царенко О.О. подав апеляційну скаргу в якій зазначає, що постанова суду незаконна та необґрунтована, просить скасувати постанову у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що
-суд першої інстанції не повно з'ясував всі обставини справи, не дослідив та не надав оцінки доказам наявним в матеріалах справи;
-технічний засіб відеозапису» не зазначено на який саме технічний пристрій велася відеофіксація, у зв'язку із чим не можливо встановити чи дозволено використовувати зазначений пристрій;
- сервісна книжка на газоаналізатор для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6810 серійний заводський N? ARBH-0720, згідно якої вбачається, що «Період між сервісами, градуюванням та повірками складає: Не менше ніж 1 раз на 6 місяців», що свідчить про те, що станом на 18.03.2025 року зазначений пристрій не можливо було застосовувати відповідно до вимог діючого законодавства;
-з матеріалів про адміністративне правопорушення фактично вбачається, що спочатку між проміжком часу 22 годині 00 хвилин та 22 годині 04 хвилин водій ОСОБА_2 проходив освідування на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатору для вимірювання вмісту алкоголю у видихуваному повітрі Drager Alcotest 6810 серійний заводський N? ARBH-0720, а потім відповідно до протоколу начебто він керував транспортним засобом о 22 годині 15 хвилин, що не відповідає дійсності.
На підставі цього просить задовольнити його апеляційну скаргу, постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою провадження у справі закрити у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
В судове засідання апеляційного суду ОСОБА_1 не з'явився, причини неявки апеляційному суду не повідомив, однак участь в апеляційному розгляді приймає його захисник - адвокат Царенко О.О., який просив провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 .
З огляду на вищевикладене, з метою дотримання розумних строків розгляду справи, апеляційний суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 , за участі його представника.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції адвокат Царенко О.О. підтримав доводи апеляційної скарги, та просив її задовольнити.
Вивчивши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до приписів ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Мотивуючи свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції у постанові послався на наступні докази:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №275275 від 18 березня 2025 року, складеним відносно ОСОБА_1 відповідно до якого, 18.03.2025о 22:15 водій ОСОБА_1 керував автомобілем Шкода, рухався по вул. Провадійська, де був зупинений та виявлено ознаки алкогольного сп'яніння. При проходженні на місці зупинки алкотестеру драгер, показав результат 1,38% чим порушив п.2.9.а.ПДР - керування транспортним засобом особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, що знижують їх увагу та швидкість реакції;
- результатом тесту за допомогою приладу «DRAGER», згідно якого, тестом від 18.03.2025 року встановлено вміст алкоголю у видихаємому ОСОБА_1 повітрі становить 1,38 ‰ проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- диском відеозапису, з якого вбачаються обставини, зазначені в протоколі про адміністративне порушення.
Посилаючись на наведені докази, суд першої інстанції дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, зі змісту протоколу серії ЕПР1 №275275 від 18.03.2025 року, вбачається, що він складений відносно ОСОБА_1 за те що, останній, 18.03.2025 року о 22:15 год керував автомобілем марки Шкода, з н/з НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, при проходженні на місці зупинки огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням технічного приладу «Drager Alkotest» в установленому законом порядку. Результат огляду позитивний 1,38 %, чим порушив п.2.9.а «Правил дорожнього руху України», чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП;
Під час складання протоколу проводилася відео зйомка на поліцейську бодікамеру на підставі Закону України №1231-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності за окремі правопорушення в сфері безпеки дорожнього руху».
ОСОБА_1 при складанні працівником поліції протоколу про адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП був присутній, йому роз'яснено права, передбачені ст.63 Конституції України, а також ст.268 КУпАП, повідомлено, що справа про адміністративне правопорушення буде розглянуто у строки, визначені ст.277 КУпАП, про що зроблено відмітка.
ОСОБА_1 відмовився від підпису в адміністративному протоколі, а також в інших матеріалах які були складенні на місці зупинки, що підтверджується відеозаписом події.
Крім того, на місці зупинки, під час складання протоколу ОСОБА_1 надавав пояснення по суті порушення, зокремазазначав, що напередодні вживав алкоголь.
Після проходження тесту газоаналізатором «DRAGER ALCOTEST» з результатом 1,38‰ проміле, з результатом погодився, в медичний заклад їхати відмовився.
З огляду на вказане апеляційний суд не приймає доводи апеляційної скарги що працівниками поліції не було ознайомлено ОСОБА_1 з результатами огляду на стан сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 з результатом погодився і в медичний заклад їхати відмовився.
Долучені до матеріалів справи відеозаписи повністю відображають події, які відбулися 18.03.2025. Зокрема, відеозапис розпочинається з моменту переслідування транспортного засобу, за кермом якого перебував, як згодом було встановлено, ОСОБА_1 . Після зупинки транспортного засобу, зафіксовано як поліцейський повідомив водієві про підозру перебування його у стані алкогольного сп'яніння, наголосивши ознаки такого сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, почервоніння обличчя), на пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу водій погодився та в подальшому пройшов тест на газоаналізаторі, в зв'язку з чим твердження апеляційної скарги що відеозапис не містить візуального огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння є хибними. Після цього, поліцейським роз'яснені права водію та складено протокол про адміністративне правопорушення.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи, дослідженими під час апеляційного розгляду, які дають підстави визнати докази належними та допустимими та такими, що підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому правопорушення.
Що стосується посилань захисника на неповноту долучених поліцейськими до протоколу відеозаписів, апеляційний суд зауважує на безпідставності такого висновку з огляду на наступні положення законодавства.
Дійсно, відповідно до п. 5 Розділу II згаданої Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Водночас, зі змісту ч. 2 ст. 266 КУпАП та п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою КМУ №1103 від 17.12.2008 вбачається, що технічні засоби відеозапису застосовуються поліцейськими під час проведення огляду осіб.
Системний аналіз вищевказаних положень законодавства свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час проведення огляду особи на виявлення стану алкогольного сп'яніння, тобто не є обов'язковим фіксування поліцейським виконання всіх службових обов'язків.
Так, наявний в матеріалах справи відеозапис із нагрудної камери співробітника поліції фіксує всю процедуру проходження огляду за допомогою газоаналізатору та складення протоколу про адміністративне правопорушення, включаючи факт порушення водієм ОСОБА_1 Правил дорожнього руху, виявлення у нього ознак алкогольного сп'яніння та проходження відповідного огляду за допомогою газоаналізатору, а тому відсутні підстави стверджувати, що відеозапис не відповідає визначеним законом вимогам.
Апеляційний суд також не вбачає в діях поліцейських інших порушень норм та приписів чинного законодавства під час складення протоколу, в тому числі і тих, на які посилається сторона захисту в обґрунтування своєї позиції щодо некоректної та неупередженої поведінки поліцейський, оскільки такі доводи не підтверджені належним та допустимими доказами, в той час як відеозапис події навпаки свідчить про правомірну поведінку поліцейських та належне і професійне виконання ними своїх обов'язків.
Апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що газоаналізатор (алкотестер) Drager Alcotest 6810, за допомогою якого проводився огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, нормативно не допущений до роботи, оскільки не пройшов повірку після 6 місяців роботи.
Апеляційний суд зазначає, що міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 №1747 і становить 1 рік.
Так, у роздруківці драгера вказана остання дата градуювання 04.07.2024 року, а огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувався 18.03.2025 року, тобто в межах встановленого річного терміну.
За таких обставин, в апеляційного суду відсутні сумніви щодо достовірності результатів технічного засобу.
Таким чином працівники поліції правомірно використали зазначений газоаналізатор для огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, апеляційний суд не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про те, що огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння відбувся з порушення правил використання приладу Драгер.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що, згідно розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 09 листопада 2015 року, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Поліцейськими використовуються спеціальні технічні засоби, які мають, зокрема, сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції. Перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
З оглянутого апеляційним судом відеозапису, встановлено, що процедура проходження огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану наркотичного, алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, була проведена відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015№ 1452/735.
При цьому, ОСОБА_1 погодився з показниками проведеного тесту та не виявляв бажання пройти огляд на стан сп'яніння у медичному закладі, про що працівниками поліції, йому було роз'яснено. Також не заперечував проти проведення огляду за допомогою алкотестера «Drager Alkotest 6810» та не виявляв бажання ознайомитись із сертифікатом відповідності або свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, не висловлював заперечень щодо можливості використання саме даного приладу.
Об'єктивно оцінивши докази у справі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що зазначені вище докази повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за: 1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння....; 2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів; 3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Отже, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП, як керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення, суд першої інстанції обґрунтовано застосував стягнення у вигляді штрафу та позбавлення права керувати транспортними засобами, адже воно, відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, є безальтернативним.
У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.
Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.
Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд,
постановив
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 , - адвоката Царенка О.О. - залишити без задоволення.
Постанову Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2025, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду Ю.І. Кравець