14.10.25
22-ц/812/1353/25
Справа №485/881/25
Провадження № 22-ц/812/1353/25
Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.
Іменем України
14 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
головуючого - Яворської Ж.М.,
суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,
із секретарем судового засідання - Повертайленко Ю.В.,
за відсутності осіб, які повідомлені належним чином про дату, час та місце розгляду справи,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження
апеляційну скаргу
Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт»
на ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2025 року, постановлену у приміщенні цього суду головуючим суддею Соловйовим О.В., в частині відмови у поновленні строку на подачу відзиву на позовну заяву та залишення його без розгляду та в частині відмови у прийнятті зустрічного позову та його повернення, дата складання повного тексту не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТС-Агропродукт" про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати,
У травні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС - Агропродукт» (далі - ТОВ «ЮТС - Агропродукт», Товариство) про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати.
Позовна заява мотивована тим, що 10 серпня 2012 року між позивачем та ТОВ «Райз-Південь» було укладено договір оренди землі, за яким позивачем передано вказаному Товариству в оренду, відповідно, земельну ділянку із кадастровим номером 4825783700:04:000:0015, площею 7,81 га з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташовані в межах території Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області.
28 грудня 2017 року ОСОБА_1 , ТОВ «Райз-Південь» та ТОВ «ЮТС-Агропродукт» уклали додаткову угоду №3500051 до договору оренди землі від 10 серпня 2012 року. Згідно з цією угодою орендар ТОВ «Райз-Південь» передав ТОВ «ЮТС-Агропродукт» права та обов'язки сторони договору.
Пунктом 4 вказаної додаткової угоди сторони домовились викласти договір оренди в іншій редакції.
Так, строк дії договору оренди до 30 листопада 2029 року (п.3.1), нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладання договору становить 161 552,21 грн.
Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10,00 % від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, що складає 14 155,22 грн орендна плата вноситься орендарем у строк з 01 серпня до 31 грудня.
Посилаючись на систематичну несплату орендної плати, позивач просив розірвати договір оренди від 10 серпня 2012 року та стягнути з ТОВ «Ютс-Агропродукт» на його користь орендну плату за 2022-2024 роки у розмірі 32 698,56 грн та судовий збір у розмірі 1 937,92 грн.
Ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2025 року відмовлено: у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення без руху позовної заяви; у задоволенні клопотання представника відповідача про повернення позовної заяви; у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про залишення без розгляду заяви про залучення співвідповідача; у задоволенні клопотання представника відповідача ТОВ «ЮТС-Агропродукт» про роз'єднання позовних вимог; у поновленні строку на подачу відзиву на позов, а відзив на позов ТОВ «ЮТС-Агропродукт» залишено без розгляду.
Також суд відмовив у прийнятті зустрічного позову ТОВ «ЮТС-Агропродукт» до ОСОБА_1 про зобов'язання привести земельну ділянку у придатний для використання стан відмовлено, а зустрічну позовну заяву повернув ТОВ «ЮТС-Агропродукт» та роз'яснив право звернутися до суду з цими позовними вимогами в загальному порядку.
Суд задовольнив: клопотання представника позивача Третьяк Г.О. про витребування доказів, витребував з ЦНАП Снігурівської міської ради Миколаївської області матеріали реєстраційних справ щодо реєстрації права оренди та інших речових прав стосовно належної ОСОБА_1 на праві власності земельної ділянки з кадастровим номером 4825783700:04:000:0015, розташованої на території Снігурівської ОТГ Баштанського району Миколаївської області (раніше Павлівської сільської ради Снігурівського району Миколаївської області); клопотання представника позивача Третьяк Г.О. про залучення до участі у справі співвідповідача, залучив до участі у справі в якості співвідповідача ТОВ «Перемога-Плюс».
Ухвалу суду в частині відмови у поновленні строку на подання відповідачем відзиву на позовну заяву та залишення його без розгляду суд мотивував тим, що ухвалу про відкриття провадження у справі відповідач отримав 12 травня 2025 року (доставлено до електронного кабінету), а відзив подано 17червня 2025 року. Пропуск строку представник відповідача мотивує неотриманням ухвали суду, що, як вважав суд, не відповідає дійсності, тому відсутні законні підстави для поновлення відповідачу строку для подання відзиву на позов, у поновленні строку відповідачу слід відмовити, а відзив залишити без розгляду.
Щодо неприйняття зустрічного позову, суд виходив з того, що розгляд первісного позову не є взаємопов'язаним з розглядом зустрічного позову, задоволення вимог зустрічного позову не виключить підстав первісного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе до затягування вирішення спору.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вказує, що ухвала суду в частині відмови ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у поновленні строку на подачу відзиву на позов та залишення його без розгляду є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити в цій частині нову ухвалу, якою задовольнити клопотання ТОВ «ЮТС - АГРОПРОДУКТ» про поновлення строку на подачу відзиву, прийняти його до розгляду та долучити до матеріалів справи подані відповідачем докази.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у зв'язку з тим, що незважаючи на реєстрацію відповідача у підсистемі «Електронний суд» та наявність офіційної електронної адреси, повідомлення про надходження ухвали у справі не надійшло до розділу «Повідомлення» електронного кабінету ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у підсистемі «Електронний суд», а тому ТОВ «ЮТС-Агропродукт» було позбавлене можливості своєчасно дізнатися про ухвалу про відкриття провадження у справі та скористатись своїм правом на подання відзиву.
ТОВ «ЮТС-Агропродукт» зауважує, що неналежне функціонування або збої в роботі підсистеми «Електронний суд», що призвели до неотримання учасником справи ухвали, визнаються судовою практикою поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Неможливість реалізувати процесуальні права через об'єктивні технічні чи інші незалежні від особи обставини є підставою для поновлення строку. Також ТОВ «ЮТС-Агропродукт» наголошує, що Товариство вжило всіх залежних від нього заходів для належного використання підсистеми «Електронний суд», зокрема, зареєструвало офіційну електронну адресу, а неотримання ухвали відбулося не з вини підприємства, а через обставини, пов'язані з функціонуванням системи електронного судочинства та/або діями (бездіяльністю) працівників суду щодо надсилання документів.
В апеляційній скарзі ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вказує, що ухвала суду в частині відмови ТОВ «ЮТС-Агропродукт» у прийнятті зустрічного позову та його поверненні є необґрунтованою й такою, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому просить її скасувати, ухвалити в цій частині нову ухвалу, якою передати справу на розгляд до суду першої інстанції для вирішення питання про прийняття зустрічного позову до спільного розгляду з первісним позовом.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «ЮТС-Агропродукт» вважає позов ОСОБА_1 та зустрічний позов, який був повернутий Товариству судом першої інстанції, є взаємопов'язаними.
Так, задоволення зустрічного позову, який вимагає від орендодавця забезпечити належний стан ділянки для використання, безпосередньо виключить можливість задоволення первісного позову щодо стягнення орендної плати та розірвання договору, оскільки неможливість використання земельної ділянки через її потенційне забруднення вибухонебезпечними предметами звільняє орендаря від обов'язку сплачувати орендну плату, адже обов'язком власника земельної ділянки є вчинення дій щодо збереження земельної ділянки в такому стані, який би давав змогу використовувати її за цільовим призначенням.
Також встановлення обставин неможливості використання земельної ділянки повністю спростовує підстави первісного позову щодо порушення відповідачем умов договору оренди. Встановлення обставин невикористання майна з вини орендодавця повністю виключає можливість задоволення первісного позову і також стосується перевірки обґрунтованості підстав первісного позову щодо нарахування орендної плати. Крім того, Товариство зазначає, що суд фактично до розгляду зустрічного позову по суті і встановлення відповідних обставин невиконання договірних обов'язків орендодавцем, вирішив питання про необґрунтованість позову на стадії його прийняття, чим порушив принципи рівності і об'єктивності. До того ж ухвала не містить зазначення про порядок та строки її оскарження, що є порушенням вимог частини 5 статті 260 ЦПК України та обмежує право на апеляційне оскарження.
У відзиві на апеляційну скаргу представник позивача - Третьяк Г.О. просить залишити без змін ухвалу суду першої інстанції, а у задоволенні апеляційної скарги відмовити.
Про дату, час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що в силу приписів частини 2 статті 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).
Згідно зі статтею 5 ЦПК України суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. А у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Щодо меж апеляційного перегляду.
ТОВ «ЮТС-Агропродукт» оскаржує ухвалу суду від 18 червня 2025 року в частині вирішення питання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву та прийняття зустрічного позову, тому законність та обґрунтованість ухвали суду в іншій частині не перевіряється апеляційним судом.
Заслухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши ухвалу суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Вимоги до судового рішення викладені у статтях 263, 264 ЦПК України.
Відповідно до положень частин 1, 2, 3, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Ухвала суду першої інстанції в оскаржуваній частині відповідає вказаним вимогам закону не повною мірою.
Щодо вирішення судом першої інстанції питання про поновлення строку на подання відзиву на позовну заяву.
Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Снігурівського районного суду Миколаївської області від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ЮТС - Агропродукт» про розірвання договору оренди землі та стягнення заборгованості зі сплати орендної плати та встановлено строк відповідачеві для подання відзиву - п'ятнадцять днів із дня вручення копії ухвали.
Відповідно до частин 7, 8 статті 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвала про відкриття провадження у справі отримана відповідачем (доставлено до електронного кабінету) 12 травня 2025 року 19 : 04 : 50 (а.с. 38 зворот).
Відзив на позовну заяву відповідач надіслав до суду через підсистему Електронний суд 16 червня 2025 року.
Оскільки встановлений судом строк на подання відзиву на позовну заяву закінчився 28 травня 2025 року, відзив на позовну заяву був поданий відповідачем із пропуском встановленого судом строку.
За загальним правилом процесуальні строки поділяються на встановлені законом та встановлені судом.
За вимогами частини 2 статті 125 ЦПК України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Тобто щодо процесуальних строків, встановлених судом, передбачена процедура не їх поновлення, а продовження за умови подання учасником справи заяви до закінчення цього строку чи з ініціативи суду.
У справі, яка переглядається, відповідач, пропустивши встановлений судом для надання відзиву на подання позовної заяви, подав заяву про поновлення строку, тоді як мав би ставити питання про продовження процесуального строку.
Суд першої інстанції залишив наведені положення процесуального закону поза увагою і помилково розглянув питання про поновлення строку, між тим дійшов законного висновку про застосування наслідків пропуску строку, встановленого судом, що залишив відзив на позовну заяву без розгляду.
За такого апеляційний суд частково приймає доводи апеляційної скарги, тоді як доводи про причини пропуску строку на подання відзиву не підлягають розгляду по суті через порушення порядку продовження процесуального строку.
Щодо вирішення судом питання прийняття зустрічного позову.
16 червня 2025 року ТОВ «ЮТС-Агропродукт» через підсистему Електронний суд подало зустрічний позов, в якому просило зобов'язати ОСОБА_1 привести земельну ділянку у придатний для використання стан, шляхом надання доступу до земельної ділянки на підставі акту виконаних робіт з очищення місцевості від вибухонебезпечних предметів та дистанційного зондування землі, який обґрунтувало тим, що орендар не виконує обов'язки за договором оренди землі від 10 серпня 2012 року (додаткової угоди №3500051 від 28 грудня 2017 року) щодо забезпечення безпеки користування земельною ділянкою у зв'язку із потенційним забрудненням земельної ділянки вибухонебезпечними предметами в ході бойових дій.
Відповідно до статті 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об'єднуються в одне провадження з первісним позовом.
Зазначена стаття встановлює окремі умови прийняття до розгляду зустрічного позову, тобто вона вказує на один із способів захисту відповідача проти пред'явленого до нього позову.
Способами захисту проти позову можуть бути: невизнання позову, заперечення проти нього і зустрічний позов. Зустрічний позов - це активний захист проти позову. Зустрічним позовом є позов первісного відповідача до первісного позивача. Зустрічний позов в залежності від ситуації може бути найбільш дієвим засобом захисту відповідача проти позову, тому що спрямований на повне чи часткове виключення підстав первісного позову.
Задоволення зустрічного позову зазвичай повністю або частково виключає задоволення первісного позову.
Предметом первісного позову ОСОБА_1 є стягнення з відповідача як орендаря земельних ділянок заборгованості із орендної плати за 2022-2024 роки та розірвання договору оренди землі через невиконання умов щодо сплати орендної плати.
Предметом спору за зустрічним позовом є надання доступу до земельної ділянки, приведення її у придатний для використання стан.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність для прийняття зустрічної позовної заяви до спільного розгляду із первісним позовом, оскільки первісний позов заявлений з метою стягнення орендодавцем заборгованості з орендної плати за 2022-2024 роки, а також застосування наслідків такої заборгованості у вигляду розірвання договорів оренди землі, тоді як зустрічний позов за своїм змістом є позовом про усунення перешкод в користуванні орендованими земельними ділянками, тобто не стосується предмету первісного позову - заборгованості із орендної плати за минулі роки, тому розгляд первісного позову не є взаємопов'язаним з розглядом зустрічного позову, задоволення вимог зустрічного позову не виключить підстав первісного позову, їх спільний розгляд не є доцільним і призведе до затягування вирішення спору.
Тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про взаємопов'язаність первісного та зустрічного позовів, натомість звертає увагу заявника, що відмова у прийнятті до спільного розгляду зустрічного позову не позбавляє його права звернутися із позовною заявою в загальному порядку та використовувати викладені ним у тексті зустрічного позову фактичні обставини як заперечення проти первісного позову.
За такого ухвалу суду в частині вирішення питання щодо прийняття відзиву на позовну заяву необхідно змінити в її мотивувальній частині на підставі пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України, залишивши її в іншій оскаржуваній частині без змін.
З огляду на приписи статті 141 ЦПК України апеляційний суд не вирішує питання розподілу судових витрат у цьому судовому провадженні, оскільки таке питання буде вирішуватись на наслідками розгляду справи по суті.
Керуючись статтями 367, 368, 376, 381 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» в частині розгляду заяви про поновлення строку на подачу відзиву задовольнити частково.
Ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2025 року в цій частині змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови та залишивши без змін ухвалу суду про відмову у поновленні строку на подачу відзиву на позовну заяву та залишення його без розгляду.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮТС-Агропродукт» в частині відмови у прийнятті зустрічного позову та його повернення залишити без задоволення, ухвалу Снігурівського районного суду Миколаївської області від 18 червня 2025 року в цій частині залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення і в частині перегляду ухвали суду про повернення зустрічної позовної заяви може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених статтею 389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. В іншій частині постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Л.М. Царюк
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2025 року.