Справа № 729/1362/25 2/729/716/25
заочне
16 жовтня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:
головуючої судді - Булиги Н. О.
секретаря Романченко С .С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» звернулося до суду з вищевказаним позовом.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.02.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 3676104658/236021, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн., строком на 30 днів, з відсотковою ставкою 1,85 % (процентів на добу).
У подальшому, 31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року, укладеним між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» право вимоги до позичальників, у тому числі за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року, укладеним між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 .
Таким чином, ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» наділено правом грошової вимоги до відповідача.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 26.05.2025 становить 6810 гривень, що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 2000 грн. та по процентам в розмірі 4810 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача разом з судовими витратами.
Ухвалою від 03.09.2025 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує. Проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи вважається повідомленим своєчасно та належним чином, відповідно до положень п. 2 ч.7, п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України (за зареєстрованим у встановленому Законом порядку місцем проживання), що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подавав.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 09.02.2020 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3676104658/236021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту який був укладений в електронному вигляді та підписаний за допомогою електронного підпису який був відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) та надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 2000 грн., строком на 30 днів, відсоткова ставка 1,85 % (процентів на добу) (а.с.18-21).
ТОВ «ГОУФІНГОУ» свої зобов'язання за Кредитним договором виконало, та надало позичальнику грошові кошти шляхом їх перерахування на картку позичальника № НОМЕР_1 хх-хххх-1234 у сумі 2000 грн., номер транзакції 32020-21622-34368, що підтверджується повідомленням щодо здійснення переказу грошових коштів за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року (а.с.29).
Відповідач не виконував взяті на себе зобов'язання, чим допустив істотні порушення умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.
31.05.2021 року між ТОВ «ГОУФІНГОУ» та ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» було укладено договір факторингу №1-31/05/21, відповідно до умов якого ТОВ «ГОУФІНГОУ» відступило на користь ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» право вимоги до позичальників (а.с.22-25).
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу №1-31/05/21 від 31.05.2021 ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року у сумі 6810 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 4810 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.12).
03.06.2021 року між ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» та ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» було укладено договір відступлення права вимоги №1-03/06/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «СІТІ ФІНАНС ГРУП» відступило на користь ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» право вимоги до позичальників (а.с.14-17).
Згідно витягу з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги №1-31/05/21 від 03.06.2021 ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року у сумі 6810 грн., з яких: 2000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу та 4810 грн. сума заборгованості за відсотками (а.с.11).
Відповідно до виписки з особового рахунку за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 складає 6810 грн., з яких: 2000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 4810 грн. заборгованість за відсотками (а.с.10).
27.05.2025 на адресу ОСОБА_1 позивачем направлялася вимога про виконання зобов'язань за кредитним договором, яка була проігнорована відповідачем (а.с.9).
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення Закону України «Про електронну комерцію'передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК Україниу разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.
Частини 1 та 2 статті 1077 ЦК України вказують, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
За змістом ст. 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.
За приписами ст. 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.
У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Надані позивачем докази, суд вважає належними, допустимими, достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання ним зобов'язань та які б спростовували суму заборгованості перед позивачем.
Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не виконав взяті на себе зобов'язання, що свідчить про порушення прав позивача, а позивачем надано достатні та належні докази на підтвердження істотного порушення відповідачем умов кредитних договорів та існування заборгованості, суд задовольняє заявлений позов у повному обсязі та вважає, що з відповідача слід стягнути заборгованість в розмірі 6810 гривень
Задовольнивши позов, суд вирішує питання розподілу судових витрат, понесених позивачем.
Згідно із ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
У відповідності до положень ст.141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову на користь позивача з відповідача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору в сумі 2422,40 грн.
Що стосується стягнення витрат на користь позивача за професійну правничу допомогу, то суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Пунктом 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо) (ч. 8 ст.141 ЦПК України).
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
На підтвердження понесених витрат у справі, до суду надано договір № 11/07/2025 від 11.07.2025 про надання правової допомоги, який укладений між ТОВ «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» та адвокатом Пархомчук С .В., згідно якого Клієнт доручає, а адвокат приймає доручення і бере на себе зобов'язання надавати правову допомогу клієнту в обсязі та на умовах передбачених договором (а.с.16-17), акт про отримання правової допомоги від 08.10.2025, платіжну інструкцію кредитового переказу коштів від 08.10.2025 № 9605 на суму 10500 гривень.
З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись, у тому числі, такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та її складності, суд дійшов висновку про обґрунтованість розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та стягнення їх з відповідача.
Керуючись 4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 141, 258,259, 263-265, 279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, статтями 526, 527, 530, 599, 1050, 1048, 1054, 1056 ЦК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» заборгованість за кредитним договором № 3676104658/236021 від 09.02.2020 року у розмірі 6810 (шість тисяч вісімсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати по сплаті судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН» витрати на правничу допомогу в розмірі 10500 (десять тисяч п'ятсот) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК ДЕБТ КОЛЛЕКШН», адреса: 01042, м. Київ, вул. Саперне Поле, 12, прим. 1008, код ЄДРПОУ 44243120.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига