Справа № 361/3605/25 2/729/739/25
заочне
16 жовтня 2025 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:
головуючої судді - Булиги Н.О.
за участі секретаря - Романченко С. С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження в залі суду м. Бобровиця справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної йому внаслідок ДТП.
Свої вимоги обгрунтовує тим, що 18.12.2024 о 06 год. 45 хв. на автодорозі Київ-Суми-Юнакіївка водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем VOLKSWAGEN LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався у протилежному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тим самим порушив п.12.1 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 11.02.2025 року, справа № 729/2125/24, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень. Дана постанова не оскаржувалась та набрала законної сили 22.02.2025 року.
Позивач зазначає, що в результаті ДТП, належному йому автомобілю марки BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_2 було завдано механічні пошкодження. Відповідно до звіту про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу від 10.02.2025, наданого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку складає 299509 грн.
На момент дорожньо-транспорної пригоди автомобіль, яким керував відповідач, VOLKSWAGEN LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , була застрахована в АТ «СК «ІНГО», яким 28.01.2025 року виплачено ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі 160000 грн., тобто в межах ліміту страхування матеріальної відповідальності. Крім того, на початку січня відповідач частково сплатив позивачу 21000 грн. на відшкодування матеріальних збитків. Однак, для повного відновлення належного позивачу транспортного засобу, виплачених страховою компанією та відповідачем коштів не достатньо. Також позивач зазначає, що після настання ДТП його автомобіль не міг експлуатуватись, а тому він був змушений користуватися послугами евакуатора, вартість якого становила 5542,56 грн. Таким чином, сума матеріального збитку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 124051,56 грн.
Крім того, позивач зазначає, що окрім матеріальної шкоди йому було завдано моральну шкоду, яка полягає у порушенні нормального ритму життя та втраті суспільних зв'язків. Постійні думки та переживання з приводу вимушених змін у його житті, час та зусилля необхідні для відновлення автомобіля до попереднього стану завдали йому душевних та психічних хвилювань. На даний час позивач не може користуватися своїм автомобілем, оскільки не має коштів на його повне відновлення. Крім того, під час ДТП, разом з позивачем у автомобілі перебував його батько, який має захворювання, і саме того дня позивач віз його у лікарню на обстеження. Зіткнення автомобілів відбулося у бік, де на передньому пасажирському сидінні знаходився батько, тому позивач дуже за нього злякався та хвилювався за стан його здоров'я.
На підставі викладеного, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь 124051,56 грн. на відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП та 50000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою про відкриття провадження від 29.08.2025 позовна заява прийнята до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу був наданий строк 15 днів з дня отримання ним такої ухвали суду, на подачу відзиву на позовну заяву. Наданий строк є достатнім для забезпечення прав учасників справи, зокрема права відповідача на подання відзиву та підготування відповідних доказів.
Представниця позивача та позивач у судове засідання не з'явилися. Від представниці, ОСОБА_4 , надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність. Позовні вимоги підтримують та зазначають, що у разі неявки в судове засідання відповідача не заперечують проти проведення заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи вважається повідомленим своєчасно та належним чином, у порядку визначеному ч.11 ст.128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, що не перешкоджає розгляду справи відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України. Причини неявки не повідомив, у встановлений судом строк відзив на позов не подавав.
З письмової згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити з таких підстав.
Судом встановлено, що 18.12.2024 о 06 год. 45 хв., на автодорозі Київ-Суми-Юнакіївка, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю водія ОСОБА_2 , який керуючи автомобілем VOLKSWAGEN LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням та здійснив зіткнення з автомобілем BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався в протилежному напрямку. Внаслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, тим самим порушив п.12.1 ПДР України і скоїв адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.
Постановою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 11.02.2025 року, справа № 729/2125/24, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено штраф в розмірі в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень (а.с.7-8).
Транспортний засіб VOLKSWAGEN LT 35 д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував відповідач, на момент ДТП був забезпечений полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 225157063, страхувальник АТ «СК «ІНГО» (а.с.9).
Відповідно до звіту № 0890/01/25 про оцінку вартості (розміру) майнової шкоди, завданої власнику транспортного засобу від 10.02.2025, наданого суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 , вартість матеріального збитку складає 299509 грн. (а.с.10-40).
28.01.2025 року АТ «СК «ІНГО» виплатило на рахунок ФОП ОСОБА_5 , який здійснював ремонт належного позивачу автомобіля BMW Х5 д.н.з. НОМЕР_2 , страхове відшкодування по полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № 225157063 у сумі 160000 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.41).
Також, позивачем долучено до матеріалів справи квитанції RRN:91673864492, RRN:91690160154 про оплату послуг евакуатора, на загальну суму 5542,56 грн. (а.с.42-43).
У матеріалах справи містяться копії досліджень МР-томографії, індивідуальної карти лікування онкологічного хворого батька позивача ОСОБА_6 (а.с.44-47).
Нормою частини 6 статті 82 ЦПК України передбачено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Пунктом 3 частини 2 статті 11 ЦК України, передбачено, що завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків.
Приписами статті 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, заподіяна майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, що її заподіяла. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Підстави та порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, та шкоди, завданої внаслідок взаємодії цих джерел, визначені нормами статей 1187,1188 ЦК України.
За загальним правилом майнова шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).
Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо боржник - особа, яка завдала шкоди. Така особа, відповідно до статті 1192 ЦК України, має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
За змістом статті 1194 ЦК України. особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Звертаючись до суду з позовом, позивач на підставі статті 1194 ЦК України, просив стягнути з відповідача, як винної у ДТП особи, різницю між фактичним розміром шкоди та здійсненим страховим відшкодуванням.
Судом встановлено, що майновий збиток, завданий позивачу внаслідок пошкодження його транспортного засобу, становить суму, яка перевищує розмір страхового відшкодування, яке йому виплачене страховою компанією.
Як вже вказано судом вище, наданий позивачем Звіт про оцінку вартості майнової шкоди відповідачем не спростований, що є його процесуальним обов'язком.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування в розмірі, який у повному обсязі відшкодовує завдану шкоду, деліктне зобов'язання між потерпілим і особою, яка завдала шкоди, припиняється згідно зі статтею 599 ЦК України виконанням, проведеним належним чином.
Якщо потерпілий звернувся до страховика і одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов'язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов'язку згідно зі статтею 1194 ЦК України- відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.
У зв'язку із тим, що страхова компанія здійснила часткове відшкодування майнової шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 124051,56 грн.
Таким чином, у цій частині позову вимоги позивачем обгрунтовані та доведені відповідними належними і допустимим доказами, а тому підлягають повному задоволенню.
Щодо стягнення з відповідача моральної шкоди суд зазначає таке.
Статтею 23 ЦК України визначено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Із змісту ч. 2 ст. 1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини, зокрема, фізичної особи, яка її завдала якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.
Моральну шкоду позивач пов'язує із значними затратами на ремонт автомобіля, порушенням нормального ритму життя, душевними та емоційними хвилюваннями.
У п. 3 постанови "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31 березня 1995 року (з наступними змінами) Пленум Верховного Суду України роз'яснив, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.95 № 4 «Про судову практику у справах про відшкодування матеріальної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.12.2020 р. у справі №752/17832/14-ц дійшла висновку про те, що визначаючи розмір відшкодування, суд має керуватися принципами розумності, справедливості та співмірності. Розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.
Факт спричинення позивачу моральної шкоди, на переконання суду, знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в судовому порядку.
Факт причинно-наслідкового зв'язку між діями винуватця ДТП та спричиненою позивачу моральної шкоди також доведений.
Суд, з урахуванням тривалості страждань позивача, їх характеру, об'єму зусиль на відновлення втрат немайнового характеру, а також враховуючи відсутність даних про стан його здоров'я та тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, спричинених ДТП, вважає, що розмір суми на відшкодування моральної шкоди позивачем істотно завищений, тому справедливою, виваженою та помірною буде сатисфакція в сумі 10000 гривень.
Сума судового збору в розмірі 1340,58 грн., яка є пропорційною до задоволених позовних вимог, також підлягає стягненню з відповідача в порядку ст. ст. 140-141 ЦПК України, оскільки є документально підтвердженою.
Суд враховує, що як неодноразово вказував Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (пункти 29, 30 рішення ЄСПЛ від 09 грудня 1994 року у справі «Руїз Торіха проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною (рішення ЄСПЛ від 27 вересня 2001 року у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії»).
Керуючись ст. ст. 2, 3, 5, 12, 13, 76, 77, 81, 89, 95, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 354 ЦПК України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 124051 (сто двадцять чотири тисячі п'ятдесят одну) гривню 56 копійок на відшкодування матеріальної шкоди завданої внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , 10000 (десять тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди завданої внаслідок ДТП.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 у рахунок повернення судового збору 1340 (одну тисячу триста сорок) гривень 58 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації АДРЕСА_2 .
Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига