Великоолександрівський районний суд Херсонської області
Справа № 650/3192/25
провадження № 2/650/2161/25
16 жовтня 2025 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області
в складі: головуючого - Сікори О.О.,
за участю секретаря - Завістовської Л.А.,
позивача - ОСОБА_1 ,
представника зацікавленої особи - Забавської Ю.Ю. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради про позбавлення батьківських прав,
встановив:
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом в якому проситьпозбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач є батьком їхньої дитини, котра проживає з позивачем, батько уваги дитині не приділяє, дитина повністю на утриманні позивача.
Отже, всі питання матеріального забезпечення дитини вирішуються виключно позивачем, за повної бездіяльності відповідача, що є першою ознакою винної поведінки щодо дитини.
Питання щодо виховання дитини вирішуються позивачем також самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Для розвитку дитини позивач прикладає всі можливі зусилля. За місцем проживання дитини їй створені всі необхідні умови для здорового та всебічного розвитку дитини, батько не цікавиться її життям.
Відповідач не проявляє заінтересованості в подальшій долі дитини, не цікавиться її розвитком, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини. Не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною взагалі.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, свідчать про ухилення від виховання дитини, свідоме нехтування своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до них.
Згідно з п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 30.03.2007 року «Про застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» факт ухилення від виховання може бути підтверджено наведеними доказами.
Все вищезазначене свідчить виключно про одне: відповідач самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, що зумовлює позбавлення його батьківських прав.
Відзив на позов не надійшов.
На судовому засіданні позивач, підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити.
На судове засідання відповідач, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
На судовому засіданні представник заінтересовано особи вказав про доцільність позбавлення батьківських прав позивача.
Оскільки позивач не заперечував проти проведення розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого відповідача у заочному порядку, суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи викладені в позовній заяві суд дійшов таких висновків.
Згідно зі статтею 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток. Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Батьки зобов'язані поважати дитину.
Відповідно до статті 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Відповідно до вимог пункту другого частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона (він) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пп. 15, 16 постанови № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» (з послідуючими змінами) позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Суд встановив, що у сторін по справі наявна спільна дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Батько дитини, ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 .
Мати здатна виконувати батьківські обов'язки щодо виховання та догляду за дитиною, відповідно до акту обстеження мати, дитини відповідально ставиться до її виховання та навчання, відповідно висновку, щодо доцільності позбавлення батьківськиї прав від 05.05.2025 року орган опіки вважає доцільним позбавити відповідача батьківських прав, відносно заявленої дитини.
Відповідач є боржником по сплаті аліментів, оскільки внесений до Єдиного реєстру боржників. Станом на 01.03.2025 борг по сплаті аліментів складає 76831,25 грн. за ВП № 16070078, що враховуючи висновок органу опіки, вказує на доцільність задоволення позовних вимог, що сприятиме захисту інтересам дитини.
Таким чином, оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд дійшов висновку, що відповідач свідомо нехтує своїми обов'язками щодо виховання дитини, а отже у суду є підстави для застосування крайнього заходу впливу до відповідача у виді позбавлення його батьківських прав, що також обумовлюється необхідністю захисту інтересів дитини.
Суд встановив, що відповідач знає про обов'язки у відношенні до дитини, однак він не вживає жодних заходів з їх реалізації. Він не намагається спілкуватися з дитиною за наявних сучасних засобах комунікації, ним не надається жодної допомоги будь-якого характеру, що може свідчити лише про свідоме ухилення особи від виконання батьківських обов'язків.
Кожна дитина має право на захист своїх цивільних прав, а цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності та диспозитивності. Суд оцінює доводи обох сторін та ухвалює рішення на підставі встановлених обставин на підставі належних, допустимих, достатніх і достовірних доказах. ЦПК України також передбачена можливість здійснення заочного розгляду справи, чим законодавець забезпечив можливість захисту інтересів особи у випадку неможливості заслухати позицію відповідача та оцінити його доводи.
Суд вважає, що органом опіки та піклування зібрано достатньо доказів, що свідчать про наявність ознак ухилення відповідача від виконання ним своїх батьківських обов'язків.
Крім того, при вирішенні спору судом враховано, що визначений спосіб захисту передбачений законодавцем в першу чергу не з метою впливу на неправомірну поведінку відповідача, який ухиляється від виконання батьківських обов'язків, а з метою захисту інтересів неповнолітньої дитини, тобто при такому вирішенні спору також буде досягнуто справедливий баланс інтересів як дитини, в інтересах якої звернувся позивач, яка не отримує виховання та допомоги, від особи яка ухиляється від виховання дитини, а отже не виконує свої батьківські обов'язки.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 13, 209, 259, 263 - 265, 280 - 289 ЦПК України та вищенаведеними положеннями законодавства, Великоолександрівський районний суд Херсонської області,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , зацікавлена особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Борозенської сільської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 відносно його неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Заочне рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку передбаченого для подання позивачем апеляційної скарги з дня його проголошення, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після розгляду справи апеляційним судом за апеляційною скаргою, якщо його не скасовано.
Апеляційне оскарження заочного рішення суду здійснюється шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Херсонського апеляційного.
При цьому заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене у загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: _______________ О.О. Сікора