Справа № 650/5121/25
Провадження № 1-кс/650/1116/25
10 жовтня 2025 року селище Велика Олександрівка
Великоолександрівський районний суд Херсонської області у складі:
головуючого слідчого судді - ОСОБА_1 ,
за участю : секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
слідчого - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
підозрюваного - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Велика Олександрівка клопотання старшого слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_4 по кримінальному провадженню № 12025231090001792 від 11.08.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,-
03.10.2025 року старший слідчий СВ Бериславського РВП ГУНП в Херсонській області майор поліції ОСОБА_4 , звернувся до суду із погодженим з прокурором клопотанням в якому просить застосувати запобіжний захід у вигляді продовження строку тримання під вартою у межах строку досудового розслідування.
В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України.
Обґрунтованість підозри підтверджується наданими слідчому судді, зібраними у провадженні матеріалами.
Вказуючи про необхідність обрання до підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий зазначив про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини першої статті 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
В судовому засіданні слідчий підтримав клопотання, навівши зазначені у ньому обставини.
В судовому засіданні прокурор наполягав на обґрунтованості клопотання слідчого, просив його задовольнити. Пояснив, що попередньо зібрані матеріали свідчать про обґрунтованість підозри на даному етапі досудового розслідування, а наявних ризиків достатньо для застосування до підозрюваного тримання під вартою та не обрання щодо нього іншого більш м'якого запобіжного заходу. Щодо клопотання про застосування особистої поруки відносно обвинуваченого заперечував, вказавши, що не знає осіб, які виступають поручителями, вказане питання ним не досліджувалося, в зв'язку з чим просить клопотання слідчого задовольнити і відмовити у задоволенні клопотання про передачу підозрюваного на поруки.
В судовому засіданні підозрюваний заперечив проти обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, як надто суворого, вказуючи про можливість застосування до нього особистої поруки. Він згоден із застосуванням стосовно нього поруки та в жодному разі не порушить покладені на нього, у зв'язку з цим, обов'язки.
В судовому засіданні захисник наполягав на відмові у задоволенні клопотання слідчого та просив застосувати стосовно підозрюваного запобіжний захід у виді особистої поруки, оскільки всі особи, які заявили про надання відповідного письмового зобов'язання заслуговують на особливу довіру, адже вони мають високі звання та займають керівні посади в частині в якій служить підозрюваний, який за місцем служби характеризується позитивно, служить в ЗСУ та є досвідченим військовослужбовцем.
В судовому засіданні молодший лейтенант ОСОБА_7 пояснив, що він є командиром взводу вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , та просить покласти на нього обов'язки відповідно до статті 194 КПК України і доставлення підозрюваного до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Йому зрозуміло у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права. Вважає, що ОСОБА_6 має бути переданий йому та іншим поручителям на поруки у зв'язку з тим, що він впевнений у добросовісній поведінці підозрюваного, а подальше перебування останнього на службі є дуже важливим для ЗСУ, адже забезпечить можливість виконання особливих бойових завдань.
В судовому засіданні лейтенант ОСОБА_8 пояснив, що він є командиром роти вогневої підтримки військової частини НОМЕР_1 , та просить покласти на нього обов'язки відповідно до статті 194 КПК України і доставлення підозрюваного до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Йому зрозуміло у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права. Вважає, що ОСОБА_6 має бути переданий йому та іншим поручителям на поруки у зв'язку з тим, що він впевнений у добросовісній поведінці підозрюваного, а подальше перебування останнього на службі є дуже важливим для ЗСУ, адже забезпечить можливість виконання особливих бойових завдань.
В судовому засіданні лейтенант ОСОБА_9 пояснила, що вона є заступником командира батареї з психологічної підтримки персоналу військової частини НОМЕР_1 , та просить покласти на нього обов'язки відповідно до статті 194 КПК України і доставлення підозрюваного до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Йому зрозуміло у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права. Вважає, що ОСОБА_6 має бути переданий йому та іншим поручителям на поруки у зв'язку з тим, що він впевнений у добросовісній поведінці підозрюваного, а подальше перебування останнього на службі є дуже важливим для ЗСУ, адже забезпечить можливість виконання особливих бойових завдань.
Слідчий суддя заслухавши слідчого, думку прокурора, підозрюваного, захисника та поручителів, дослідивши матеріали клопотання, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу (частина перша статті 177 КПК України) є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Згідно з частиною другою статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вищевказаних ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі визначені у частині першій статті 178 КПК України.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 КПК України.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Згідно з частиною третьою статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених КПК України, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до частин першої та другої статті 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчий суддя, суд зобов'язаний постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.
Слідчий суддя встановив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025231090001792 від 11.08.2025, повідомленням про підозру від 11.08.2025 року.
Відповідно до вказаної підозри ОСОБА_6 підозрюється в тому, що він 10 серпня 2025 року, близько 21 години 00 хвилин, знаходячись на подвір'ї будинку, що за адресою: АДРЕСА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, під час сварки з ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, переслідуючи прямий умисел на протиправне заподіяння смерті останній, тримаючи в руках ввірений йому у службове користування автомат АК-74 з маркуванням НОМЕР_2 , направив ствол автомату у напрямку ОСОБА_10 та з середньої відстані, здійснив не менше 2-х постріл в бік останньої.
У результаті вказаних умисних дій ОСОБА_6 спричинив потерпілій ОСОБА_10 тілесні ушкодження у вигляді сліпих вогнепальних кульових поранень лівого стегна та лівої молочної залози, тобто виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення кримінального правопорушення до кінця, але кримінальне правопорушення не було закінчено з причин, які не залежали від його волі.
Такі дії ОСОБА_11 досудовим слідством кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на даній стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне враження про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
З врахуванням вищевказаних письмових доказів, що були додані до клопотання, здійснюючи їх оцінку за своїм внутрішнім переконанням, слідчий суддя, дійшов висновку, що повідомлена підозрюваному підозра у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення є обґрунтованою, а докази надані органом досудового розслідування на цьому етапі досудового розслідування є вагомими, щоб свідчити про можливу причетність останнього до кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 196 КПК України слідчим суддею встановлені такі обставини, щодо заявлених прокурором ризиків, передбачених статтею 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 1 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюваний усвідомлюючи, що у зв'язку із повідомленням йому про підозру у вчиненні умисного тяжкого злочину, у подальшому, його може бути притягнуто до кримінальної відповідальності, що тягне за собою певні негативні наслідки у вигляді санкції, передбаченої ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, може умисно ухиляється від явки в органи досудового слідства, слідчого судді або переховатись від органів досудового розслідування та суду, може зникнути з місця постійного мешкання до іншої місцевості, країни, у зв'язку з чим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Підтвердженням вказаного ризику є, зокрема, те, що підозрюваний є жителем іншої області, під час дії на території України воєнного стану в Україні, з метою створення перешкод досудовому слідству, може виїхати на місцевість, що перебуває на території громади, яка перебуває в тимчасовій окупації, відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309, у зв'язку з чим, у правоохоронних органів України фактично не буде можливості затримати підозрюваного та, як наслідок, притягнути останнього до кримінальної відповідальності.
Слідчий суддя вважає доведеним ризик, передбачений пунктом 3 частини першої статті 177 КПК України, який передбачає можливість підозрюваним незаконно впливати на свідків та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні.
Слідчий суддя вважає недоведеними ризики, визначені пунктами 4,5 частини першої статті 177 КПК України, які передбачають можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки суду не надано відповідних доказів, які це підтверджують та не наведено прокурором переконливих доводів щодо цього.
Слідчий суддя вважає, що запобігти встановленим ризикам, враховуючи їх характер вираженість та особу підозрюваного, можливо шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу у виді особистої поруки, передбаченої статтею 180 КПК України, оскільки нею передбачено ті обмеження та обов'язки, що покладаються на підозрювану особу, які обумовлюють її постійне знаходження під контролем осіб, за місцем несення служби, які, в силу свого посадового становища та характеру військової служби, мають усі необхідні засоби для негайного реагування в разі невиконання покладених на підозрювану особу обов'язків та мають реальну можливість забезпечити явку останнього до прокурора, слідчого, слідчого судді, суду за першою вимогою.
При обранні вказаного запобіжного заходу, слідчий суддя, також у відповідності до частини першої статті 178 КПК України оцінює в сукупності такі обставини: вагомість наданих доказів, під час дослідження яких підозрюваний не заперечував їх достовірність, можливість призначення покарання підозрюваному в разі доведеності вини у виді позбавлення волі на строк від п'яти до восьми років; відсутність відомостей про особливі хвороби у підозрюваного; наявність у нього міцних соціальних зв'язків за місцем проживання; наявність у нього постійного місця проживання; репутацію підозрюваного, який характеризується позитивно; перебування його на службі в ЗСУ та володіння навичками, які дозволяють йому виконувати бойові завдання.
Відповідно до частини четвертої статті 194 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частинами п'ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до частин першої, другої та шостої статті 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
На судовому засіданні молодшому лейтенанту ОСОБА_12 , лейтенанту ОСОБА_13 , лейтенанту ОСОБА_14 , слідчий суддя роз'яснив у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_6 , передбачене законом покарання за його вчинення, обов'язки поручителя та наслідки їх невиконання, право на відмову від прийнятих на себе зобов'язань та порядок реалізації такого права. Також, від вказаних осіб надійшло письмове зобов'язання в якому вони підтвердили зазначені обставини.
Слідчий суддя переконався, що вказані особи правильно зрозуміли вищенаведені обставини, здатні виконати покладені на них обов'язки, заслуговують на особливу довіру.
Від учасників справи не надійшло заперечень та обґрунтувань з приводу неможливості обрання відповідного запобіжного заходу, а слідчий суддя таких обставин не встановив.
Таким чином, враховуючи викладене та зважаючи на не доведення прокурором обставин щодо неможливості на даній стадії досудового розслідування запобігти встановленим ризикам застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, слідчий суддя дійшов висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді особистої поруки, у зв'язку з чим у задоволенні клопотання слідчого слід відмовити, а клопотання поручителів задовольнити.
З наведених підстав також слід встановити про неможливість застосування до підозрюваного інших більш м'яких запобіжних заходів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 309, 369, 371, 372 КПК України, слідчий суддя,
У задоволенні клопотання старшого слідчого слідчого відділення Бериславського районного відділу поліції ГУНП в Херсонській області майора поліції ОСОБА_4 , по кримінальному провадженні № 12025231090001792 від 11.08.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді продовження строку тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 - відмовити.
Клопотання заступника командира батареї з психологічної підтримки персоналу мінометної батареї НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 , командира взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_16 , командира роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_17 , про застосувати запобіжного заходу у вигляді особистої поруки - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, ОСОБА_6 , запобіжний захід у вигляді особистої поруки.
Покласти на ОСОБА_6 , передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати за першою вимогою до слідчого, прокурора або суду під час терміну досудового розслідування;
2) не відлучатися з місця проходження військової служби, а саме: військова частина НОМЕР_1 НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 тимчасове місце дислокації АДРЕСА_2 без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця служби або залишення місця перебування;
4) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у вказаному кримінальному провадженні щодо обставин вчиненого кримінального правопорушення;
5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити поручителям - заступнику командира батареї з психологічної підтримки персоналу мінометної батареї НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_14 , командиру взводу вогневої підтримки роти вогневої підтримки 1 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_18 , командиру роти вогневої підтримки НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_13 , які поручаються за виконання підозрюваним ОСОБА_6 , покладених на нього обов'язків, передбачених статтею 194 КПК України, зобов'язання за необхідності доставити ОСОБА_6 до суду, прокурора на першу про те вимогу.
Роз'яснити поручителям, що вони можуть відмовитись від взятих на себе зобов'язань. У такому разі вони забезпечують явку до суду для вирішення питання про зміну підозрюваному запобіжного заходу на інший.
У разі невиконання взятих на себе зобов'язань на поручителів накладається грошове стягнення, в розмірі передбаченому пунктом 4 частини п'ятої статті 180 КПК України.
Строк дії ухвали в частині покладених обов'язків встановити 59 діб, тобто до 07.12.2025 р.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали буде складено і проголошено 13 жовтня 2024 року о 13.00 год.
Слідчий суддя ________________ ОСОБА_19