Справа № 509/3330/25
13 жовтня 2025 року с-ще.Овідіополь?
Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:?
головуючого?судді Спічака Вадима Олексійовича,?
за участю секретаря судового засідання?Попочебенюк Владлени Олександрівни?
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», юридична адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014 до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
І. Стислий виклад позиції позивача.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.??
Свої вимоги позивач? мотивує тим, що 09.06.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №7971390,.
27.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27022025, відповідно до якого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» набуло право вимоги за договором №7971390 від 09.06.2024 року. Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №27022025 від 27.02.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36300 гривень, з яких: - 11000 гривень -?сума заборгованості за основною сумою боргу; - 19800 гривень -?сума заборгованості за відсотками; 5500 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами.
З метою захисту порушеного права позивач просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість в розмірі 36300 грн. та судові витрати в розмірі 3028,00 грн. судового збору.
ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
08.07.2025 року Овідіопольським районним судом Одеської області було відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.?
Позивач у судове засідання не з'явився, до суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності.?
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином у відповідності до?ст.128 ЦПК України. Поштова кореспонденція направлялася за місцем? реєстрації відповідача.? На адресу суду повернувся конверт з відміткою пошти «За вказаною адресою адресат відсутній» у зв'язку з чим в подальшому? про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений шляхом опублікування оголошення на офіційному веб-сайті Судова Влада України.?
Відповідач будь-яких заяв та клопотань до суду не надав, відзиву не надіслав, про причини неявки не повідомив, тому суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності.?
Згідно?ч. 8 ст. 178 ЦПК України?у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.?
Згідно?ч.4 ст.223,?ч.1 ст.280 ЦПК України?вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). На підставі?ч. 2 ст. 247 ЦПК України?фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.?
Фактичні обставини, встановлені судом.
09.06.2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено кредитний договір №7971390
Строк дії кредитного ліміту за кредитним договором становить 360 днів з моменту повідомлення банком про факт встановлення кредитного ліміту. При цьому після закінчення зазначеного періоду, строк дії кредитного ліміту автоматично пролонгується, окрім випадків: Якщо банк прийняв рішення не продовжувати строк дії кредитного ліміту; Направлення клієнтом до банку письмової заяви про відмову від користування лімітом кредитної лінії та/або про закриття поточного рахунку.
27.02.2025 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №27022025, у відповідності до умов якого? ТОВ «Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «Авентус Україна» Права вимоги до боржників, що вказані у Реєстрі боржників.?
Відповідно до наданого позивачем реєстру боржників до договору факторингу №7971390 від 09.06.2024 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 36300 гривень, з яких: - 11000 гривень -?сума заборгованості за основною сумою боргу; - 19800 гривень -?сума заборгованості за відсотками; 5500 гривень - сума заборгованості за пенею, штрафами.
Позивачем надав разом з позовною заявою розрахунок заборгованості, у якому вказано, що за вказаним вище кредитним договором у відповідача виникла заборгованість за вказаним кредитним договором у розмірі 36300 гривень.
Однак в матеріалах справи відсутні належні та достатні докази, що підтверджують виконання обов'язку ТОВ «Авентус Україна» за кредитним договором щодо надання відповідачу кредитних грошових коштів, з огляду на що лише розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором не може свідчити про наявність такої заборгованості та бути підставою для її стягнення.
До позовної заяви не додано жодного доказу, який би підтверджував, що банк дійсно виконав свій обов'язок за кредитним договором та надав кредит позичальнику ОСОБА_1 у розмірі 36300 гривень. За вказаних обставин не має підстав й для задоволення вимог щодо стягнення суми нарахованих відсотків за вказаним кредитним договором.
Натомість виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами. Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).
Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Отже оскільки позивачем, не підтверджено факту надання грошових коштів (кредиту) відповідачу, за вказаних обставин суд не має підстав для задоволення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором.
IV. Норми права, які застосував суд.
Відповідно до частин першої, другої?статті 207 Цивільного кодексу України?(надалі?ЦК України) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).?
Відповідно до статей?626,?628 ЦК України?договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.?
За частиною першою?статті 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.?
Статтею 526 ЦК України?передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього?Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.?
Відповідно до частини першої?статті 1054 ЦК України?за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша?статті 1048 ЦК України).?
Частиною другою?статті 1054 ЦК України?встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.?
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).?
Згідно із частиною першою?статті 633 ЦК України?публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.?
Згідно зі?ст. 610 ЦК України?порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним договором.?
Відповідно до?ст. 526 ЦК України?зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього?Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.?
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).?
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).?
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.?
У справах про стягнення кредитної заборгованості?кредитор повинен довести виконання ним своїх обов'язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.?
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч.4?ст. 263 ЦПК України).?
У постанові Верховного Суду від 30 червня 2023 року в справі №274/7221/19 (провадження №61-1513св23) зазначено, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до?статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно з цим Законом підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.?
Водночас, відповідно до пунктів 4,8, 5.5,5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого?Постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254), передбачено, що у первинних документах, на підставі яких здійснюються записи в бухгалтерському обліку, мають зазначатися номери кореспондуючих рахунків за дебетом і кредитом, сума операції в грошовому виразі, дата виконання, підпис відповідального виконавця, підпис контролера (якщо операція підлягає додатковому контролю), підпис уповноваженої особи (якщо підставою для здійснення операції було відповідне розпорядження). Форма особових рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Особові рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер особового рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; суму вхідного залишку за рахунком; код банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); суму оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій, призначаються для видачі або відсилання клієнту.?
Згідно з пунктами 61,62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого?Постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75?(яке є чинним на час вирішення справи судом апеляційної інстанції), форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити: номер клієнтського рахунку; дату здійснення останньої (попередньої) операції; дату здійснення поточної операції; код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок; код валюти; сума вхідного залишку за рахунком; код ID НБУ банку-кореспондента; номер рахунку кореспондента; номер документа; суму операції (відповідно за дебетом або кредитом); сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку; суму вихідного залишку. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.?
Таким чином, виписка за рахунком може бути належним доказом заборгованості позичальника за сумою кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.?
Подібні висновки Верховний Суд виклав у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18 (провадження №61-9618св19), від 20 жовтня 2020 року у справі №456/3643/17 (провадження №61-9882св20), від 28 жовтня 2020 року у справі №760/7792/14-ц (провадження №61-16754св19), від 17 грудня 2020 року у справі №278/2177/15-ц (провадження №61-22158св19).?
Відповідно ч.3 ст.12 ЦПК України? кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.?
Відповідно ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.?
V. Висновки суду.
Отже оскільки позивачем, не підтверджено факту надання грошових коштів (кредиту) відповідачу, за вказаних обставин суд не має підстав? для задоволення вимог? про стягнення заборгованості за кредитним договором .?
Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають - відсутні також й підстави для стягнення на користь позивача в порядку?ст.141 ЦПК України?сплаченого?судового збору у розмірі 3028 грн.?
Керуючись ст. ст. 4, 10, 12, 13, 18, 19, 81, 141, 178, 187, 247, 258, 259, 273, 274-279, 354 ЦПК України, ст. 11, 525, 526, 530, 610, 611, 612, 625, 629, 639, 652, 1049, 1054 ЦК України, суд,-?
ВИРІШИВ:?
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором №7971390 від 09.06.2024 року, у розмірі 36300 гривень - відмовити в повному обсязі.?
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Спічак В.О.