Миколаївський районний суд Одеської області
Справа № 494/1761/25
Номер проведження 2/508/443/25
про залишення позовної заяви без руху
15 жовтня 2025 року селище Миколаївка
Суддя Миколаївського районного суду Одеської області Корсаненкова О.О., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гнатюк В'ячеслав Олександрович, до СТОВ «Надія України», Березівської державної нотаріальної контори Одеської області про поновлення строку для прийняття спадщини та зобовязання вчинити певні дії,
встановила:
Позивач звернулася до суду із зазначеним позовом, в якому просить поновити їй строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобовязати Березівську державну нотаріальну контору Одеської області видати свідоцтво про право на спадщину; зобовязати СТОВ «Надія України» видати належним чином завірені копії документів щодо укладення договору про право користування земельною ділянкою.
Позов обгрунтовано тим, що ОСОБА_1 є спадкоємицею майна, що залишилося після смерті батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме земельної ділянки для сільськогосподарських потреб. У лютому 2017 року позивач звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте отримала відмову через відсутність майна у померлого, який за життя продав свою земельну ділянку СТОВ «Надія України». Після чого позивач звернулася до СТОВ «Надія України» з метою отримання правовстановлюючих документів, проте також отримала відмову.
Вимоги до форми і змісту позовної заяви встановлені статтями 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Позовна заява не відповідає вимогам ст.175 ЦПК України, якими визначено, що позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Відповідно до вимог ст. 177 ЦПК України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що предметом даного спору є визначення судом додаткового строку, достатнього для подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем, який пропустив встановлений законом шестимісячний строк з поважних причин, зважаючи на наявність спадкового майна після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно із частиною першою статті 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
Таким чином, законодавцем встановлений певний порядок набуття права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - нотаріальний порядок.
Лише у випадку неможливості оформлення права власності на спадщину в нотаріальному порядку, спадкоємець має право на судовий захист свого невизнаного, оспорюваного чи порушеного права.
Вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, які працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах, або займаються приватною нотаріальною діяльністю.
Відповідно до приписів статті 49 Закону України «Про нотаріат», на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Згідно із листом Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 судам необхідно звертати увагу на наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року у справі № 702/61/20 (провадження № 61-16777св20) зазначено, що зверненню до суду з указаним позовом має передувати вирішення питання про видачу позивачу нотаріусом або органом чи службовою особою, уповноваженою вчиняти нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Таким чином, передумовою звернення до суду за захистом порушених, невизнаних або оспорюваних прав є наявність постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Якщо нотаріус обґрунтовано відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду в позовному провадженні. У протилежному випадку дії нотаріуса можуть бути оскаржені в передбаченому законом порядку, тобто у адміністративному судочинстві в порядку КАС України.
Позивач посилається у позові на своєчасне звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, проте доказів зазначеного не надає.
Отже, позивачу необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності приватно правового характеру спору надати суду постанову (відповідь) нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Крім того, як роз'яснено в п.24 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року № 7, суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК, а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Суд зауважує, що Постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах проспадкування» визначено, що відповідачами у справах про спадкування є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини при відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23 вказує на те, що важливим під час вирішення питання про надання особі додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини також є факт прийняття спадщини іншими спадкоємцями за законом, оскільки в такому разі може відбутися втручання у право власності інших осіб, порушення принципу правової визначеності стосовно особи, яка добросовісно реалізувала власні цивільні права.
При цьому матеріали справи не містять відомостей про інших можливих спадкоємців.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 23 березня 2020 року у справі № 394/8/19 зроблено наступний висновок. Особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК України), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Наведене свідчить, що територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування є відповідачами у справах про визначення додаткового строку для прийняття спадщини лише у разі відсутності у спадкодавця спадкоємців.
При розгляді справ про спадкування суди мають встановлювати, зокрема, коло спадкоємців, які прийняли спадщину. Для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання чи прийняли інші спадкоємці спадщину за кожним із спадкодавців.
Системний аналіз наведеного вище законодавства дає підстави дійти висновку про те, що відповідачами у спорах про спадкове право мають бути спадкоємці, а за їх відсутності - територіальні громади за місцем відкриття спадщини.
Відповідачами у дані справі зазначено СТОВ «Надія України» та Березівську державну нотаріальну контору Одеської області, проте мотиви зазначення їх як відповідачів у позовній заяві не вказані.
Позивач не вказує та не додає доказів того, що СТОВ «Надія України» є спадкоємцем, яке прийняло спадщину після смерті ОСОБА_2 . Із доданих до позовної заяви документів вбачається, що СТОВ є користувачем земельної ділянки, що належала померлому.
Відтак, для вирішення заявлених позовних вимог важливим є встановлення наявності/відсутності інших спадкоємців, з'ясування питання, чи прийняли інші спадкоємці спадщину. Ці обставини визначають і як фактичне підґрунтя позову, так і суб'єктний склад відповідачів.
Отже, позивачу потрібно уточнити заявлені позовні вимоги, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, та визначити коло осіб, які беруть участь у справі: орган місцевого самоврядування, за відсутності інших спадкоємців, або спадкоємець (спадкоємці) (із наданням відповідних доказів цього).
Відповідно до частини першої, частини другої статті 185 ЦПК України суддя, становивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги ухвали, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачу.
З огляду на вищевикладене, за наявності вказаних недоліків позовної заяви провадження у справі не може бути відкрите, а тому позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачу строку на усунення вказаних в ухвалі недоліків позовної заяви.
Керуючись ст.185 ЦПК України, суддя
постановила:
Позовну заяву ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Гнатюк В'ячеслав Олександрович, до СТОВ «Надія України», Березівської державної нотаріальної контори Одеської області про поновлення строку для прийняття спадщини та зобовязання вчинити певні дії залишити без руху.
Повідомити представника позивача про необхідність виправити зазначені недоліки заяви протягом десяти днів з дня отримання даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог суду про усунення недоліків, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Олена КОРСАНЕНКОВА