Справа № 947/36013/25
Провадження № 1-кп/947/1279/25
15.10.2025 року Київський районний суд міста Одеси у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні в м. Одесі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025164480000474 від 09.09.2025 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Сарата, Саратського району, Одеської області, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
-24.01.2025 року Київським районним судом міста Одеси за ч.1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 71 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, та штрафу у розмірі 17 000 гривень,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України,
Так, ОСОБА_4 засуджено вироком Київського районного суду міста Одеси від 24.01.2025 року, яким йому призначено покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, покладено протягом строку пробаційного нагляду такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробацїї про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-Виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою;
Вирок суду набрав законної сили 24.02.2025 та направлений для виконання до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області.
ОСОБА_4 , 24.04.2025 перебуваючи в приміщенні Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, був належним чином ознайомлений з порядком та умовами відбування покарання у виді пробаційного нагляду, де останньому роз'яснено, що ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду є систематичне невиконання засудженим обов'язків, передбачених статтею 491, 493 КВК України, а також попереджений про кримінальну відповідальність у випадку ухилення від відбування покарання у виді пробаційного нагляду.
Того ж дня працівниками Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації в Одеській області ОСОБА_4 ознайомлено з постановою про встановлення днів явки на реєстрацію, згідно якої мав з'являтися на реєстрацію до Київського районного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області 1-ий та 3-ий понеділок кожного місяця, а також ознайомлено з графіком реалізації пробаційної програми «Попередження вживання психотропних речовин».
У подальшому, без поважних причин, 19.05.2025, 02.06.2025, 16.06.2025, 07.07.2025, 21.07.2025, 04.08.2025, 18.08.2025, 08.09.2025 та 15.09.2025 ОСОБА_4 не з?явився на планову реєстрацію до Київському РВ філії ДУ «Центр пробації» в Одеській області, за що 19.09.2025 останньому винесено попередження про притягнення до кримінальної відповідальності.
Крім того, починаючи з 15.05.2025 ОСОБА_4 перестав з'являтися на реалізацію пробаційною програми «Попередження вживання психотропних речовин».
Отже, засуджений ОСОБА_4 , не виконав обов'язки, покладені на нього вироком Київського районного суду м. Одеси у справі N?947/3699/25 від 24.01.2025, щодо відбуття покарання у виді пробаційного нагляду, умисно порушив порядок та умови їх відбуття, з метою ухилення від покарання.
Таким чином своїми умисними діями, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.389 КК України, за кваліфікуючими ознаками - ухилення засудженого від відбу4вання покарання у виді апробаційного нагляду.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.389 КК України, визнав повністю, та пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин при обставинах викладених в обвинувальному акті, і вони повністю відповідають фактичним обставинам скоєного ним злочину, фактичні обставини справи не оспорював та підтвердив вищеописані та встановлені судом обставини справи, а саме: він був засуджений, йому призначене покарання у виді пробаційного нагляду, яке він не відбув, тому, що не з'являвся до органів пробації у визначені дні, внаслідок чого його попередили про кримінальну відповідальність, але він знов не з'явився. У скоєному кається, просив суворо його не карати.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 389 КК України, та у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин, які ніким з учасників не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності їх позицій немає, роз'яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити фактичні обставини справи в апеляційному порядку, суд користуючись правом, наданим ч. 3 ст. 349 КПК України і відсутністю заперечень учасників судового провадження, вважає достатнім обмежитись допитом обвинуваченого ОСОБА_4 та дослідженням матеріалів характеризуючи його особу.
Зазначене повністю узгоджується з вимогами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, розділу ІІІ Рекомендації № 6 R (87) 18 Комітету міністрів Ради Європи «Відносно спрощеного кримінального правосуддя» та практики Європейського Суду з прав людини щодо їх застосування, згідно яким суд повинен забезпечити належну реалізацію права на справедливий суд під час розгляду кримінальних проваджень шляхом спрощеного і скороченого розгляду.
Судовий розгляд проведено в межах висунутого обвинувачення відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України.
Таким чином, суд, приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, знайшла своє підтвердження і кваліфікує його дії за ч.3 ст. 389 КК України за кваліфікуючими ознаками - ухилення засудженого від відбу4вання покарання у виді апробаційного нагляду.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом'якшують і обтяжують покарання, необхідні і достатні для її виправлення та попередження нових злочинів.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 66 КК України, суд визнає визнання вини, щире каяття у скоєному.
Обставини, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
З огляду на вищенаведене, враховуючи сукупність вищезазначених обставин, характер, обставини та тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який на обліку у психіатра та нарколога не значиться, не працює, стабільного джерела доходу не має, раніше неодноразово судимий, вчинив злочин не відбувши покарання за попереднім вироком у вигляді пробаційного нагляду та штрафу, що свідчить про те, що належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення не став, враховуючи наявність обставин які пом'якшуютьпокарання, та наявність обставин які обтяжують покарання, керуючись принципом справедливості та індивідуалізації призначення покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_4 ,, його перевиховання можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, йому слід призначити покарання у виді обмеження волі, яке буде необхідне й достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Також судом встановлено, що ОСОБА_4 не відбув покарання за попереднім вироком Київського районного суд м. Одеси від 24.01.2025 року, яким він засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до покарання у виді пробаційного нагляду на строк 2 роки, та штрафу у розмірі 17 000 гривень.
Частина 1 ст. 71 КК України містить імперативну вимогу про призначення судом покарання за сукупністю вироків (шляхом повного або часткового приєднання до покарання, призначеного за новим вироком, невідбутої частини покарання за попереднім вироком) у випадку, коли засуджений вчинив новий злочин після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання. Таким чином, приєднання невідбутої частини покарання, призначеного за попереднім вироком, є обов'язком суду, який призначає покарання за сукупністю вироків.
При цьому, суд враховує вимоги ч. 4 ст. 71 КК України, відповідно до якої остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, визначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Крім того, призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді обмеження волі, буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Питання щодо вирішення речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Відповідно до ст. 124 КПК України процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 349, 369, 370, 371, 373, 374, 392, 393,395, 615 КПК України, суд,
Визнати ОСОБА_4 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 389 КК України, призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КК України, за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Київського районного суду міста Одеси від 24.01.2025 року у виді одного місяцяпробаційного нагляду, що згідно п.5 ч.1 ст. 72 КК України дорівнюються одному місяцю обмеження волі, та остаточно призначити ОСОБА_4 , покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік 1 (один) місяць,штраф у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави.
Відповідно до вимог ч.3 ст.72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, виконувати самостійно.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 в межах кримінального провадження № 12025164480000474 від 09.09.2025 року , не обирався.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 за цим вироком, рахувати з моменту взяття під варту в порядку виконання вироку.
Вирок може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси протягом 30 діб з дня його проголошення. Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Копія вироку негайно після проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1