Справа №: 486/751/25 Провадження № 3/486/412/2025
14 жовтня 2025 року м. Південноукраїнськ
Південноукраїнський міський суд Миколаївської області у складі:
головуючого судді Волощук О.О.,
при секретарі судового засідання Грабовській А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Південноукраїнську справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ВАД №720846 від 15.04.2025 ОСОБА_1 15.04.2025 о 12:50 год. погрожувала своїй матері фізичною розправою з метою заволодіння майном, знаходячись в салоні краси «Комплімент», чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру та могла завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Дії ОСОБА_1 особою, яка склала протокол, кваліфіковано за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
В судові засідання особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 не з'явилася, судом належним чином повідомлялася про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила. В протоколі зазначила, що домашнього насильства не вчиняла, її матір не віддає її документи та власні речі.
Оскільки присутність ОСОБА_1 при розгляді справи відповідно до ст.268 КпАП України не є обов'язковою, судовий розгляд проведено у відсутності останньої.
Потерпіла в судове засідання не з'явилася, судом належним чином повідомлена про дату, час і місце розгляду справи, до суду надала письмову заяву, де зазначила, що просить розглядати справу без її участі, все підтримує і хоче сповістити суд, що ОСОБА_1 в Україні немає, проживає за іншою адресою, ніж та яка вказана. Як причину неможливості приймати участь в судовому засіданні вказує, що тільки вийшла з депресії, від якої лікувалась. Хоче забути ОСОБА_1 як страшний сон.
Суд, дослідивши відомості, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №720846 від 15.04.2025 року, рапорті, протоколі прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, письмових поясненнях ОСОБА_2 , копії постанови Южноукраїнського (нині Південноукраїнського) міського суду Миколаївської області від 02.04.2025, заявах ОСОБА_2 , дійшов наступних висновків.
Частиною 1 ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу, у даному випадку на органи Національної поліції.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Згідно зі ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
За змістом ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255цього Кодексу.
Частиною 1 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Частиною 3 ст. 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Для встановлення події адміністративного правопорушення, зазначеного у ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з'ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.
П. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" визначено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п. 14 ст. 1 цього Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру (п. 17 ст. 1 цього Закону).
Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП є діяння (будь-які дії фізичного, психологічного чи економічного характеру, в тому числі погрози та образи), його шкідливі наслідки (шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, яка була або могла бути завдана потерпілому) та причинний зв'язок між діянням та наслідками.
Отже, для правильної кваліфікації дій особи за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП у виді психологічного насильства, необхідною умовою є встановлення не лише застосування кривдником образливих, зокрема, нецензурних слів до потерпілої особи, а установлення факту, що такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
У протоколі про адміністративне правопорушення №720846 від 15.04.2025 зазначено, що ОСОБА_1 15.04.2025 о 12:50 год. погрожувала своїй матері фізичною розправою з метою заволодіння майном, знаходячись в салоні краси «Комплімент», чим вчинила домашнє насильство психологічного характеру та могла завдати шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
Проте, не вказано, що своїми діями завдала шкоди психічного характеру потерпілій згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП. Відповідальність за те, що могла спричинити шкоду не передбачена.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать лише про триваючий побутовий конфлікт між матір'ю та донькою щодо майна.
За таких обставин, оскільки сукупністю наданих суду доказів не підтверджено обставини, визначені в протоколі про адміністративне правопорушення, а всі сумніви слід тлумачити на користь особи, провадження у справі відносно ОСОБА_1 слід закрити з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.173-2 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.173-2 КУпАП - закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду через Південноукраїнський міський суд Миколаївської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя О.О. Волощук