Справа № 473/3690/25
іменем України
"15" жовтня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,
у липні 2025 року Акціонерне товариство «Перший Український Міжнародний Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в загальному розмірі 99526,15 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, 28 липня 2020 року між АТ «ПУМБ» та відповідачкою був укладений кредитний договір №1001646514701, відповідно до якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у розмірі 46645,81 грн зі строком користування протягом 48 місяців, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 29 липня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,99 % від суми кредиту.
Крім цього, 18 серпня 2020 року між АТ «ПУМБ» та відповідачкою був укладений кредитний договір №1001661709501, відповідно до якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у розмірі 33738,24 грн зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 19 серпня 2023 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,99 % від суми кредиту.
Проте відповідачка умови договорів належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 03 березня 2025 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 99526,15 грн, а саме:
- за кредитним договором №1001646514701 від 28 липня 2020 року в розмірі 58235,54 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 44293,42 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18,37 грн, заборгованість за комісією в розмірі 13923,75 грн;
- за кредитним договором № 1001661709501 від 18 серпня 2020 року в розмірі 41290,61 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 31661,83 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12,82 грн, заборгованість за комісією в розмірі 9615,96 грн.
Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідачки в повному обсязі.
В судове засідання представниця позивача Анохіна О.О. не з'явилася, проте в матеріалах справи (позові) міститься її заява про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, відповідно до ч.ч 7,8 ст. 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи за місцем її реєстрації, причину неявки суду не повідомила.
Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що 28 липня 2020 року АТ «ПУМБ» уклав з відповідачкою договір комплексного банківського обслуговування №1001646514701. Договір складається із підписаної сторонами заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 28 липня 2020 року №1001646514701, відповідно до якого банк зобов'язався надати відповідачці на споживчі потреби кредит у загальному розмірі 46645,81 грн зі строком користування протягом 48 місяців, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 29 липня 2024 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,99 % від суми кредиту.
Крім цього, 18 серпня 2020 року АТ «ПУМБ» уклав з відповідачкою договір комплексного банківського обслуговування №1001661709501. Договір складається із підписаної сторонами заяви на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 18 серпня 2020 року №1001661709501, відповідно до якого банк надав останній на споживчі потреби кредит у розмірі 33738,24 грн зі строком користування протягом 36 місяців, а відповідачка зобов'язалася щомісячно частинами (згідно узгодженого графіку) повертати кредит, повернувши його в термін до 19 серпня 2023 року, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним у розмірі 0,01 % річних від суми заборгованості за кредитом та щомісячну комісію за обслуговування кредитної заборгованості в розмірі 1,99 % від суми кредиту.
З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав умови договорів щодо надання відповідачці кредитів.
Так, згідно ст. 626 ЦК України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч.1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору
Відповідно до ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Відповідно до ч.ч.1, 2ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст.ст.611,612,623-625,1049,1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.
Заяви на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб від 28 липня 2020 року №1001646514701, 18 серпня 2020 року №1001661709501 складені в передбаченій законом письмовій формі, підписані сторонами, містять усі умови, що є істотними для кредитних договорів (предмет договору, порядок та строк повернення кредиту, ціну).
З матеріалів справи вбачається, що відповідачка належним чином умови кредитних договорів не виконувала.
Згідно наявних у справі доказів, зокрема виписок з рахунку позичальниці, відповідачка належним чином не виконувала взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами, в зв'язку з чим станом на 03 березня 2025 року утворилася заборгованість в загальному розмірі 99526,15 грн, а саме:
- за кредитним договором №1001646514701 від 28 липня 2020 року в розмірі 58235,54 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 44293,42 грн, заборгованість за процентами в розмірі 18,37 грн, заборгованість за комісією в розмірі 13923,75 грн;
- за кредитним договором № 1001661709501 від 18 серпня 2020 року в розмірі 41290,61 грн, у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 31661,83 грн, заборгованість за процентами в розмірі 12,82 грн, заборгованість за комісією в розмірі 9615,96 грн.
Проте суд не в повній мірі погоджується з таким розрахунком, а саме в частині нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 3 ст.1054 ЦК України особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Згідно п.11 ч. 1ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Тобто, споживчим є будь-який кредит, наданий споживачу для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» передбачено можливість встановлення кредитодавцем у межах споживчого кредитування додаткових комісій, пов'язаних з наданням, обслуговуванням та поверненням кредиту, які включаються до загальних витрат за споживчим кредитом.
Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.
На виконання вимог, у тому числі, п.4 ч.1 ст.1та ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного Банку України постановою від 08 червня 2017 року №49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність,постанову Правління Національного Банку України від 10 травня 2007 року №168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».
Відповідно до п.5 Правил про споживчий кредит, банк надає споживачу детальний перелік складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною в договорі про споживчий кредит, - за кількістю днів, щомісяця, щокварталу) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та/або супутніх послуг банку, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб за кожним платіжним періодом за формою, наведеною в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит додатка 2 до цих Правил.
Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит, загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги банку, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту (уключаючи комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення та інші платежі), кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб (страхові та податкові платежі, збори на обов'язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів та інших осіб, а також інші обов'язкові платежі), які сплачуються споживачем згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (крім платежів, що згідно із законодавством України не включаються до загальних витрат за споживчим кредитом).
Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.
Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.
Згідно ч. 1ст.11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними (ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»).
З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1,2 ст.11, ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу щодо стягнення комісій як щомісячної плати за обслуговування кредитної заборгованості. Тобто позивач фактично встановив сплату комісії, не зазначивши за які саме послуги ця комісія має сплачуватись позичальником. Жодних доказів вчинення будь-яких дій в якості послуг на користь позичальника, матеріали справи не містять, і тому ця умова є нікчемною умовою договору, внаслідок чого сума нарахованої комісії не може бути стягнута на вимогу кредитора з позичальника.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом України в постанові від 6 вересня 2017 року по справі №6-2071цс16, та висновками Верховного Суду у постанові від 20 лютого 2019 року, зроблених під час розгляду справи 666/4957/15-ц, а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року при розгляді справи №363/1834/17, де визначено, що комісія, яка нараховується банком є послугою з обслуговування кредиту, а тому не підлягає стягненню на користь кредитора при наданні позичальнику коштів на придбання споживчої продукції.
За наведених обставин вимоги про стягнення комісії за обслуговування кредитної заборгованості, яка хоча і погоджена з позичальником, але за своєю нікчемністю не підлягає задоволенню.
Крім цього, з розрахунків заборгованості за вказаними кредитними договорами вбачається, що банк здійснив часткове нарахування процентів поза межами встановлених договорами строків кредитування, а саме після 29 липня 2024 року за кредитним договором №1001646514701, 19 серпня 2023 року за кредитним договором № 1001661709501.
Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
За встановленого, нарахування процентів поза межами строку кредитування, тобто після 29 липня 2024 року за кредитним договором №1001646514701, 19 серпня 2023 року за кредитним договором № 1001661709501 не відповідає умовам договору.
При цьому позивач не заявляє окремих вимог щодо застосування передбачених ч. 2 ст.625ЦК України наслідків порушення позичальником грошового зобов'язання, а тому такі вимоги не є предметом судового розгляду. Разом з тим, нарахування процентів за період прострочення виконання грошового зобов'язання є незаконним протягом періоду дії на території України воєнного стану (п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України).
Таким чином, з огляду на викладене, з відповідачки на користь позивача належить до стягнення заборгованість за договорами в загальному розмірі 72779,79 грн, а саме:
- за кредитним договором №1001646514701 від 28 липня 2020 року в розмірі 42452,68 грн (44293,42 грн (заборгованість за кредитом) + 15,76 грн (проценти, нараховані в межах строку кредитування за період з 29 липня 2020 року по 29 липня 2024 року, з урахуванням сплачених процентів) - 1856,50 грн (кошти сплачені відповідачкою, які були зараховані в порядку погашення заборгованості за комісією));
- за кредитним договором № 1001661709501 від 18 серпня 2020 року в розмірі 30327,11 грн (31661,83 грн (заборгованість за кредитом) + 8,06 грн (проценти, нараховані в межах строку кредитування за період з 19 серпня 2020 року по 19 серпня 2023 року, з урахуванням сплачених процентів) - 1342,78 грн (кошти сплачені відповідачкою, які були зараховані в порядку погашення заборгованості за комісією)).
Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір) у розмірі 1768,35 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог 73 %).
Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд
позовні вимоги Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829, заборгованість:
- за кредитним договором №1001646514701 від 28 липня 2020 року в розмірі 42452,68 грн,
- за кредитним договором № 1001661709501 від 18 серпня 2020 року в розмірі 30327,11 грн, а всього - 72779,79 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Андріївська, будинок 4, ідентифікаційний код 14282829, судовий збір у розмірі 1768,35 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідачки, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.
Суддя Л.В. Лузан