Справа № 152/1149/25
2/152/702/25
іменем України
16 жовтня 2025 року м. Шаргород
Шаргородський районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді - Войнаровського І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження у спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
26 серпня 2025 року ТОВ «ТАСКОМБАНК» (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідачка) про стягнення заборгованості. Позивач просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованістьза кредитним договором № 7234559728 від 21 лютого 2020 року у розмірі 72335,85 грн та судові витрати.
Ухвалою суду від 27 серпня 2025 року прийнято до розгляду дану позовну заяву та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (а.с.57).
Представник позивача у прохальній частині позовної заяви просить розглянути дану без представника позивача (а.с.5 на звороті).
Відповідачка про розгляд справи повідомлена своєчасно та належним чином відповідно до вимог статті 128 ЦПК України. Поштова кореспонденція, яка надсилалась судом за зареєстрованим місце проживання відповідачки, повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою» (а.с.61). Довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення поштової кореспонденції у зв'язку з тим, що «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання поштової кореспонденції.
Відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18 (провадження № 61-185св23).
Розглянувши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд установив наступні обставини.
Судом встановлено, що 21 лютого 2020 між ТОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №7234559728, відповідно до умов якого, кредитодавець зобов'язується надати кредит у розмірі та на умовах, встановлених цим договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором. Сума кредиту становить 63224 грн, строком на 24 місяці. Позичальник зобов'язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в паспорті кредиту №4559728, який є невід'ємною частиною цього договору (а.с.7).
Відповідно до копії паспорта кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР» №4559728, відповідачка ознайомилася з умовами кредитування 21 лютого 2020 року (а.с.7 на звороті - 8).
21 лютого 2020 року ОСОБА_1 власноручно підписала заяву-анкету на отримання кредиту та інших послуг в ТОФ «ФК «ЦФР» (а.с.9).
Відповідно до копії розрахунку заборгованості по кредитному договору №7234559728 від 21 лютого 2020 року укладеним з ОСОБА_1 , станом на 12 травня 2025 року заборгованість відповідачки становить 72335,85 грн, з них: 60424,53 грн - заборгованість по тілу кредиту, 7,77 грн - заборгованість по відсоткам та 11903,55 грн - заборгованість за щомісячними процентами (а.с.11-13).
Згідно з випискою по особовим рахункам кредитного договору № НОМЕР_1 , ОСОБА_1 користувалася кредитним коштами (а.с.14-25).
07 жовтня 2016 року між ПАТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень», укладено Договір про відступлення права вимоги №ТАСЦФР-10-2016, відповідно до якого АТ «ТАСКОМБАНК» набуто права вимоги до відповідачки, в тому числі за кредитним договором №7234559728 (а.с.27-35).
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 512 ЦК України передбачено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, а саме: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
На підставі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно умов вищевказаного Договору відступлення прав вимоги та відповідно до вимог ст. ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов'язанні позичальника за кредитним договором відбулася заміна кредитора, а АТ «ТАСКОМБАНК» набуло статусу нового кредитора.
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно із ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1050 ЦК України).
Відповідно до статей 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Отже, судом установлено факт не виконання відповідачкою узятих зобов'язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю, стягнувши з відповідачки на користь позивача заборгованість за кредитним договором в сумі 72335,85 грн.
У зв'язку з задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із ОСОБА_1 на користь АТ «ТАСКОМБАНК» судові витрати у розмірі 2422,40 грн (а.с.1).
Керуючись статтями 13, 15, 16, 525, 526, 625, 629, 1048, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК» заборгованість за кредитним договором №7234559728 від 21 лютого 2020 року у розмірі 72335 (сімдесят дві тисячі триста тридцять п'ять) гривень 85 копійок, з них: 60424,53 грн - заборгованість по тілу кредиту; 7,77 грн - заборгованість по річним процентам та 11903,55 грн - заборгованість по щомісячним процентам.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «ТАСКОМБАНК»понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Згідно зі статтями 273, 354, 355 ЦПК України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апе ляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.В. Войнаровський