Справа № 129/11/25
Провадження № 2/147/171/25
14 жовтня 2025 року с-ще Тростянець
Тростянецький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Мудрак А.М.
з участю секретаря Чудак Г.І.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача адвоката Пономаренка Д.Ю.,
представника відповідача адвоката Головенка Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням,
07 січня 2025 року представником позивача адвокатом Пономаренком Д.Ю. подано до Гайсинського районного суду Вінницької області позов в інтересах ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Ухвалою Гайсинського районного суду Вінницької області від 09.01.2025 справу передано до Тростянецького районного суду Вінницької області за підсудністю.
30 січня 2025 року справа №129/11/25 надійшла до Тростянецького районного суду Вінницької області.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.01.2025 у справі №129/11/25 (провадження 2/147/171/25) визначено головуючого суддю Мудрак А.М.
Ухвалою судді від 04 лютого 2025 року прийнято до свого провадження позов, призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження до підготовчого засідання.
Ухвалою суду від 24 березня 2025 року закрито підготовче провадження у справі, призначено цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням до судового розгляду по суті на 11.00 год. 07 квітня 2025 року в приміщенні Тростянецького районного суду Вінницької області.
07 квітня 2025 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідача на 02 травня 2025 року.
02 травня 2025 року справу знято з розгляду у зв'язку з перебуванням судді Мудрак А.М. у щорічній відпустці. Розгляд справи відкладено на 22 травня 2025 року.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року визнано явку відповідача ОСОБА_2 обов'язковою в судове засідання для участі та дачі особистих пояснень та відкладено розгляд справи на 17 червня 2025 року.
17.06.2025 відкладено розгляд справи за клопотанням представника відповідача. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився.
04.07.2025 відкладено розгляд справи на іншу дату за клопотанням представника відповідача. Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причина неявки суду невідома.
17 липня 2025 року в судове засідання відповідач ОСОБА_2 не з'явився, причина неявки суду невідома. Клопотань про відкладення не надходило.
Ухвалою суду від 17.07.2025 застосовано до відповідача ОСОБА_2 штраф у сумі одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3028,00 грн, та стягнуто його в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України.
В подальшому 28 серпня 2025 року відповідач ОСОБА_2 не з'явився, подав заяву про відкладення розгляду справи, причини неявки зобов'язався надати в наступне засідання.
29 вересня 2025 року розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача, оскільки його довіритель ОСОБА_3 перебуває на лікарняному. Докази зобов'язався надати в наступне судове засідання.
14 жовтня 2025 року в судовому засіданні представник позивача - адвокат Пономаренко Д.Ю. заявив клопотання про застосування до відповідача заходи процесуального примусу у виді приводу, застосувавши аналогію закону. В обґрунтування зазначив, що відповідач ігнорує ухвалу суду про визнання явки обов'язковою, в судове засідання не з'являється, однак без його участі сторона позивача не зможе в повній мірі дослідити обставини справи.
Позивач ОСОБА_1 підтримала позицію свого представника.
Представник відповідача адвокат Головенко Є.В. в судовому засіданні повідомив про те, що йому невідомі причини неприбуття в судове засідання ОСОБА_2 , сам відповідач на зв'язок з ним не виходив. Заперечив щодо заловолення клопотання представника позивача.
Заслухавши позицію сторін щодо заявленого клопотання, дослідивши його доводи та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно з п.4 ч.5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п.3 ч.2 ст. 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість: роз'яснює учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Цивільним процесуальним кодексом України.
Статтею 143 ЦПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
Відповідно до ч.1 ст. 144 ЦПК України заходами процесуального примусу є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) привід; 5) штраф.
Нормами ЦПК України передбачено застосування заходів процесуального примусу у виді приводу лише до свідка, що зазначено у ст. 147 ЦПК України.
Застосування приводу, як заходу процесуального примусу, до інших учасників судового процесу не передбачено.
Тому суд вважає, що клопотання представника позивача про застосування до відповідача заходу процесуального примусу у виді приводу не підлягає задоволенню.
Натомість суд зауважує, що відповідно до п.5 ч.1 ст. 144 ЦПК України одним із заходів процесуального примусу є штраф.
Положеннями ч.2 ст. 144 ЦПК України передбачено, що застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов'язків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу.
Частиною другою статті 148 ЦПК України встановлено, що у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки ухвалою суду від 22 травня 2025 року визнано обов'язковою явку відповідача ОСОБА_2 в судове засідання для дачі особистих пояснень, проте відповідач, будучи повідомленим про місце та час розгляду справи (про що наявні рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень), в судові засідання систематично не з'являється, причини неявки суду невідомі, також не надав суду жодного доказу на підтвердження поважності причин неявки в судові засідання у зв'язку з заявленими клопотаннями про відкладення, а тому з метою спонукання відповідача до добросовісного виконання процесуальних обов'язків, не затягування розгляду справи та не зловживання своїми правами, суд вважає за доцільне накласти на ОСОБА_2 штрафу в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. ст. 143, 148, 260, 273, 353 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні клопотання представника позивача - адвоката Пономаренка Д.Ю. про застосування до відповідача ОСОБА_2 приводу в наступне судове засідання.
Застосувати до відповідача ОСОБА_2 штрафу в сумі трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , штраф в сумі 9084,00 грн (дев'ять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 коп.) в дохід держави в особі Державної судової адміністрації України (м.Київ, вул. Липська, 18/5, код ЄДРПОУ 26255795, рахунок отримувача UA118999980313090106000026007, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Строк пред'явлення ухвали до примусового виконання становить три місяці з дня набрання нею законної сили.
Роз'яснити, що відповідно до ч.6 ст. 148 ЦПК України суд може скасувати постановлену ним ухвалу про стягнення штрафу, якщо особа, стосовно якої її постановлено, виправила допущене порушення та (або) надала докази поважності причин невиконання відповідних вимог суду чи своїх процесуальних обов'язків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Повний текст ухвали суду складений о 16.30 год. 15 жовтня 2025 року.
Суддя Мудрак А.М.