Справа № 439/1227/25 Головуючий у 1 інстанції: Войтюк Т. Л.
Провадження № 33/811/1308/25 Доповідач в 2-й інстанції: Урдюк Т. М.
14 жовтня 2025 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Галушки В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
вищенаведеною постановою визнано ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000, із позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок на користь держави.
Згідно з постановою, 24 червня 2025 року о 01 годині 19 хвилин, в селі Дітківці по вулиці Центральна, ОСОБА_1 , керував транспортним засобом марки «Nissan Micra», реєстраційний номерний знак: НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння шкіри, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння на місці зупинки та у закладі охорони здоров'я. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.1 ст.130 КУпАП.
Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник Галушка В.В. подав апеляційну скаргу та доповнення до апеляційної скраги, в яких просить скасувати постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року, провадження по справі закрити на підставі п.1 ст. 247 КУпАП.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що постанова є незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що акт огляду не було вручено ОСОБА_2 , у матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що технічний засіб «Alcotest Drager 6810» за допомогою якого ОСОБА_1 мав проходити огляд є дозволеним до застосування, відсутні також сертифікат відповідності приладу та свідоцтво про повірку.
Звертає вагу на те, що працівники поліції безпідставно зупинили ОСОБА_1 , не повідомили про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, тому не було підстав для проведення огляду.
Також вказує на те, що долучений до матеріалів справи DVD диск не підписаний електронним підписом.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 , захисник Галушка А.Я. апеляційну скаргу підтримали, просили її задоволити.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові.
Так, пунктом 2.5 Правил дорожнього руху встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Разом з тим, ст. 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у випадку невиконання водієм вимог п. 2.5 ПДР полягає у відмові особи, яка здійснювала керування транспортним засобом та якій працівник поліції висловив вимогу пройти огляд на стан сп'яніння, пройти такий огляд.
Відповідно до ст. 2, 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» від 9 листопада 2015 року №1452/735 (далі - Інструкція №1452/735) огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
З протоколу серії ЕПР1 № 371067 від 24.06.2025 року (а.с. 3) вбачається, що такими ознаками у ОСОБА_1 були: запах алкоголю із порожнини рота, почервоніння обличчя.
З огляду на наведені ознаки, у поліцейського виникли підстави вважати, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння, наслідком чого стала вимога поліцейського до ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом з камер спостереження патрульних підтверджується, що працівники поліції зупинили транспортний засіб «Nissan Micra», номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 , причиною зупинки стало керування транспортним засобом під час комендантської години. Під час спілкування із ОСОБА_1 поліцейські виявили у нього ознаки алкогольного сп'яніння, тому запропонували пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі. Від огляду на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 відмовився. На вимогу поліцейського пройти огляд в медичному закладі уникав відповіді, намагався комусь телефонувати, та через тривалий час таки відмовився від огляду в медичному закладі. Після чого поліцейський роз'яснив наслідки відмови та повідомив ОСОБА_1 , що відносно нього буде складено протокол за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 був зупиненний безпідставно, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки причиною зупинки було керування транспонртим засобом ОСОБА_1 під час комендантської години.
Доводи апеляційної скарги про те, що прилад «Драгер» відсутній у Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення, не внесений в перелік спеціальних технічних засобів, дозволених для використання на території України, апеляційний суд вважає безпідставним та обгрунтовує наступним.
Відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», засоби вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, є законодавчо регульованими засобами вимірювальної техніки, до яких відносяться і вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається.
Частиною 1 статті 17 цього Закону визначено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту, тобто законом не встановлено вимог до засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації.
Відповідно до переліку технічних засобів, до спеціальних технічних засобів для проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння належать газоаналізатори: «AlcoQuant 6020», «Alcotest 6510», «Alcotest 6820», «Alcotest 6810», «Alcotest 7410 Pluscom», «Алконт 01».
Всі види газоаналізаторів «DragerAlcotest» зареєстровані та внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення згідно з переліком, затвердженим наказом Державної служби України з лікарських засобів від 29 грудня 2014 року № 1529, що свідчить про правомірність використання приладу Драгер «Alcotest 6810» поліцейським під час виконання своїх службових обов'язків.
Доводи про неналежність відеозапису, оскільки такий не підписаний електронним цифровим підписом, є необґрунтованими, оскільки відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, в тому числі, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Оскільки вимоги до доказів за КУпАП не містить норм, які передбачають обов'язок подання відповідних доказів з використанням електронного цифрового підпису, а з долученого і покладеного в основу оскаржуваної постанови судді відеозапису можливо встановити всі обставини та події, які мали місце 24.06.2025, такий є належним і допустимим доказом.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не було надано сертифікат на прилад «Драгер» не може бути підставою для скасування постанови, оскільки сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки надається особі, яка проходить огляд на її вимогу, а такої вимоги, як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 не висловлював.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Апеляційний суд вважає здобуті у справі докази є належними та допустимими доказами вини ОСОБА_1 та у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не отримано даних, які б свідчили про незаконність дій працівників поліції та невідповідність їх дій вимогам «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що матеріали справи не містять відомостей про те, що ОСОБА_1 оскаржував дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу. Доказів неправомірної поведінки працівників поліції чи інших доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього матеріали справи не містять.
Інші доводи апеляційної скарги не містять посилання на нові факти чи засоби доказування, які б вказували на незаконність винесеної у справі постанови.
Таким чином, наявні у справі докази, яким суддя першої інстанції надав належну оцінку, у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпційфакту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року).
При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь її вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП.
Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час апеляційного перегляду, оскаржувана постанова судді є законною, обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Постанову судді Бродівського районного суду Львівської області від 11 серпня 2025 року року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу захисника Галушки В.В. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського апеляційного суду Урдюк Т.М.