Справа № 297/2456/25
Закарпатський апеляційний суд
15.10.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І. С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді справу про адміністративне правопорушення № 33/4806/593/25 за апеляційною скаргою захисника-адвоката Поповича Ш. О. на постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 04.08.2025.
Цією постановою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканка АДРЕСА_1 , громадянка України, пенсіонерка, визнана винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП та на неї накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 350 (триста п'ятдесят) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5950 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят) грн без конфіскації знарядь і засобів вчинення правопорушення.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ № 005567E від 15.07.2025 та постанови судді від 04.08.2025 вбачається, що 15.07.2025 о 14 год 15 хв у міжнародному пункті пропуску через державний кордон України для автомобільного сполучення «Лужанка» під час проходження прикордонного контролю на напрямку «В'їзд» з території Угорщини в Україну прикордонним нарядом «Перевірка документів» було виявлено громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка під час проходження прикордонного контролю надала паспорт громадянки Угорщини на ім'я ОСОБА_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час здійснення співбесіди було встановлено, що вищезазначена особа є громадянкою України та має паспорт громадянки України для виїзду за кордон НОМЕР_1 , виданий 25.02.2008, орган що видав 2112. Своїми діями ОСОБА_2 порушила вимоги ст. 2, 3 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», п. 2 Правил перетинання державного кордону громадянами України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 за № 57, тобто вчинила правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 204-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник-адвокат Попович Ш. О. просить постанову судді від 04.08.2025 скасувати та закрити провадження у справі щодо ОСОБА_2 , у зв'язку із відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що справу було розглянуто за відсутності ОСОБА_2 , яка не повідомлялася належним чином про час і місце судового розгляду. Вважає, що ОСОБА_2 надала відповідний документ для перетину державного кордону, а тому в ї діях відсутній складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП. Будучи громадянкою Угорщини, ОСОБА_2 пред'явила працівникам прикордонної служби діючий паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон, який дає їй право перетинати державний
-2-
кордон України, що підтверджується діями працівників прикордонної служби, які проставили відмітки у паспорт 26.09.2024 та 28.09.2024. Також захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови судді від 04.08.2025, оскільки ОСОБА_2 присутньою під час судового розгляду не була, судову повістку не отримувала, а копію оскаржуваної постанови стороною захисту отримано 25.08.2025.
Будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_2 та її захисник-адвокат Попович Ш. О. на розгляд справи щодо ОСОБА_2 не з'явилися, клопотань про відкладення розгляду справи не заявляли, відомостей про поважність причин неявки не надали. При цьому, за змістом ст. 294 КУпАП участь особи, яка притягується до відповідальності, чи захисника, в апеляційному розгляді справи, не є обов'язковою. Тому, враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_2 та її захисника-адвоката Поповича Ш. О., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст. 268, 271 КУпАП. Разом з тим, враховується заява захисника-адвоката Поповича Ш. О. про можливість розгляду справи без їхньої участі.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційна скарга підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_2 не була присутньою в судовому засіданні під час розгляду справи. При цьому, з матеріалів справи не вбачається, що ОСОБА_2 була належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи. Інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання стороною захисту постанови судді від 04.08.2025, а саме 25.08.2025, у матеріалах справи відсутні.
З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на ОСОБА_2 на захист особи, доводи захисника-адвоката Поповича Ш. О. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
-3-
При розгляді справи вищенаведених вимог закону судом першої інстанції не дотримано, а складеному щодо ОСОБА_2 протоколу про адміністративне правопорушення та іншим матеріалам справи належної оцінки надано не було.
Диспозицією статті 204-1 КУпАП передбачена відповідальність за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України або у пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу чи без дозволу відповідних органів влади.
У підтвердження висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення, письмові пояснення ОСОБА_2 , витяг з реєстру перетину державного кордону ОСОБА_2 , паспорт громадянина Угорщини, інформацію про особу ОСОБА_2 , заяву ОСОБА_2 , не даючи їм аналізу, а саме не зазначивши, які саме факти та обставини ці докази підтверджують, а які спростовують.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 248 КУпАП визначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Під час розгляду справи встановлено, що ОСОБА_2 , перетинаючи кордон України у пункті пропуску «Лужанка» мала при собі й надала інспектору прикордонної служби паспорт громадянина Угорщини серії НОМЕР_2 , виданий 06.09.2024, який дійсний до 17.07.2030.
Вищевказане підтверджується як оформленими працівниками прикордонної служби процесуальними документами, так і наведеними в апеляційній скарзі доводами та письмовими поясненнями ОСОБА_2 .
Передусім апеляційний суд звертає увагу на те, що чинним в Україні законодавством відповідальності за подвійне громадянство, у тому числі адміністративної чи кримінальної, не передбачено.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 (зі змінами), пропуск осіб через державний кордон України здійснюється уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України за дійсними паспортними документами, а у передбачених законодавством України випадках також за іншими документами.
Цим же законом (п. 12, 14 ч. 1 ст. 1) передбачено, що паспортний документ - це виданий уповноваженими державними органами України чи іншої держави або статутними організаціями ООН документ, що підтверджує громадянство, посвідчує особу пред'явника, дає право на в'їзд або виїзд з держави і визнаний Україною.
При цьому перевірка документів, тобто дослідження уповноваженими службовими особами Державної прикордонної служби України паспортного та інших документів фізичних осіб, які перетинають державний кордон, здійснюється з метою встановлення їх дійсності та приналежності конкретній особі.
-4-
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 , будучи громадянкою України, має також паспорт громадянина Угорщини, за яким вона 15.07.2025 мала намір перетнути державний кордон України як громадянка Угорщини. Вказаний документ містить усі необхідні реквізити, виданий уповноваженим державним органом іншої держави, підтверджує громадянство, посвідчує його особу, дає право на в'їзд або виїзд з держави (і це узгоджується із вимогами Європейської Конвенції «Про громадянство»). При цьому, у матеріалах справи відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 перетинала державний кордон України поза межами пункту пропуску, як і немає даних, які свідчать про підробку пред'явленого ним документу, його недійсність чи інші протиправні ознаки.
Наведені вище обставини та докази свідчать про те, що в ОСОБА_2 є паспорт громадянина Угорщини, який є офіційним документом, достовірність якого не оспорюється, і який надає їй певні права, у тому числі й на в'їзд в Україну чи виїзд із України, що в свою чергу свідчить про те, що 15.07.2025 близько 14 год 15 хв при пред'явленні у пункті пропуску «Лужанка» цього документу, ОСОБА_2 мала право як виїжджати з території України, так і в'їжджати в Україну.
Доказів на спростування вказаних обставин суду не надано і у справі такі відсутні.
Отже, дії ОСОБА_2 не суперечать положенням ст. 12 Закону України «Про державний кордон України», ст. 6 Закону України «Про прикордонний контроль» від 05.11.2009 (зі змінами) щодо вимоги про перетин кордону за дійсним паспортним документом, а також узгоджуються із приписами Європейської Конвенції» Про громадянство», ратифікованої Україною.
Апеляційний суд, дослідивши наведені вище докази та обставини, давши їм відповідну оцінку, вважає, що суд першої інстанції безпідставно піддав сумніву достовірність паспорта громадянина Угорщини, а відтак і право ОСОБА_2 на перетин кордону із пред'явленням цього документа, при цьому, необґрунтовано вдавшись до оцінки правомірності множинності громадянства особи, замість встановлення факту чи було вчинено адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, суть та склад правопорушення і чи винувата особа у його вчиненні.
Тому, апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що, будучи громадянкою Угорщини, ОСОБА_2 пред'явила працівникам прикордонної служби діючий паспорт громадянина Угорщини для виїзду за кордон, який дає їй право перетинати державний кордон України, що також підтверджується діями працівників прикордонної служби, які проставили відповідні відмітки у паспорт 26.09.2024 та 28.09.2024.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 вчинила спробу незаконного перетину державного кордону України у пункті пропуску без відповідних документів, не ґрунтується на фактичних обставинах справи, у зв'язку із чим, доводи апеляційної скарги про відсутність у діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП, є обґрунтованими і заслуговують на увагу.
Одночасно, апеляційний суд вважає, що позиція суду першої інстанції відносно тлумачення громадянства із запереченнями його множинності суперечить принципам Європейської Конвенції «Про громадянство» від 06.11.1997, ратифікованою Україною Законом від 20.09.2006, згідно з якою Україна зобов'язалася гарантувати права громадян із множинним громадянством, зокрема, ст. 17, відповідно до якої, визначаючи права та обов'язки, пов'язані із множинним громадянством: громадяни держави-учасниці, які мають інше громадянство, мають на території держави учасниці, в якій вони проживають, ті самі права та обов'язки, як і інші громадяни держави-учасниці.
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
-5-
Приймаючи рішення про закриття провадження у справі апеляційний суд також зазначає, що відповідно до положень КУпАП вжиття заходів зі встановлення осіб, які вчинили адміністративні правопорушення цієї категорії, складання протоколів про адміністративні правопорушення; з'ясування обставин, за яких скоєно правопорушення, вилучення речей та документів, покладається на посадові особи органів Державної прикордонної служби України (п. 1 ч. 1 ст. 255 КУпАП); відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, і що саме на відповідних посадових осіб органів Державної прикордонної служби України покладено доведення винуватості особи у вчиненні цього правопорушення з точним дотриманням положень чинних нормативно-правових актів, і вважає, що можливості усунення вищевказаних порушень нормативно-правових актів при проведенні перевірки та складанні щодо ОСОБА_2 протоколу, збирання додаткових доказів у підтвердження винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення вичерпані.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що винуватість ОСОБА_2 у вчиненні передбаченого ч. 1 ст. 204-1 КУпАП адміністративного правопорушення, наявними в матеріалах справи доказами не доведена, а тому, постанова місцевого суду як незаконна підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
Приймаючи рішення беруться до уваги положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; що суд, за відсутності клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати свідків тощо; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги.
Керуючись ст. 247, 294 КУпАП, апеляційний суд
Клопотання захисника-адвоката Поповича Ш. О. про поновлення строку задовольнити, поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду від 04.08.2025 щодо ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 04.08.2025 про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 204-1 КУпАП- скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 204- 1 цього Кодексу.
Постанова оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя