Справа № 359/7795/25
пр.№ 2/464/2362/25
16.10.2025 року Сихівський районний суд м.Львова в складі:
головуючої - судді - БЕСПАЛЬОК О.А.,
з участю секретаря судових засідань - БРИНОШ А.Я.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ТзОВ «Іннова фінанс» через підсистему «Електронний суд» звернулося з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з відповідачки заборгованість у розмірі 24585 грн. та судові витрати.
Позов мотивує тим, що 19 січня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання грошових коштів у позику №2755640124. Вказаний договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених ст.3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію». Відповідно до п.1 договору позики, позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 3000 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або п.1.5 цього договору, його додатків. Умовами вказаного договору позики передбачено: тип позики кредит; мета отримання кредиту для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника; строк позики (строк дії договору) 30 днів; дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс») 1,99 % на день(726,35% річних); процентна ставка поза акційна (базова) 2,5% на день (912,5% річних) фіксована; дата надання позики 19 січня 2024 року; дата повернення позики 18 лютого 2024 року. Відповідачка всупереч умовам договору позики свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, суму позики не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила, внаслідок чого станом на день звернення до суду з даною позовною заявою, має заборгованість перед позивачем у розмірі 24585 грн., з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21585 грн. заборгованість за процентами. За вказаних обставини, позивач ТОВ «Іннова Фінанс» звернулося до суду з даним позовом.
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 03 липня 2025 року справу передано на розгляд до Сихівського районного суду м.Львова.
Матеріали справи надійшли до суду 30 липня 2025 року.
31 липня 2025 року ухвалою суду дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено до судового розгляду на 28 серпня 2025 року.
Ухвалою суду від 28 серпня 2025 року розгляд справи відкладено на 17 вересня 2025 року, у зв'язку з неявкою відповідача.
17 вересня 2025 року розгляд справ відкладено на 30 вересня 2025 року, у зв'язку із витребуванням доказів у АТ «Універсалбанк».
Ухвалою суду від 30 вересня 2025 року розгляд справи відкладено на 16 жовтня 2025 року, у зв'язку з невиконанням ухвали про витребування доказів.
07 жовтня 2025 року на адресу суду від АТ «Універсалбанк» надійшла витребувана інформація.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, одночасно з позовними вимогами просить розгляд справи проводити за його відсутності представника, проти заочного розгляду справи не заперечує, позов підтримує в повному обсязі та просить такий задоволити.
Відповідачка у судове засідання повторно не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час і місце судового засідання шляхом скерування повістки на адресу проживання, причин неявки не повідомила та не подала відзив на позовну заяву, а тому відповідно до ст.280 ЦПК України, за згодою позивача, судом здійснено заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою сторін відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
З'ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до вимог ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно до ст.ст.81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно положень статей 3, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей визначених родовими ознаками.
Згідно ч.1 ст.1047 ЦК України, у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, договір позики укладається у письмовій формі незалежно від суми.
Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Згідно ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Відповідно до ст.8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.
Згідно ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ст.3, 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом, тобто даними в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.
Судом встановлено, що 19 січня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_2 укладено договір надання грошових коштів у позику №2755640124, який підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п.1.1 вказаного договору, за цим договором позикодавець зобов'язується надати позичальнику позику на суму у розмірі 3000 грн. шляхом перерахунку на банківський рахунок (банківську картку) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою, нараховані згідно п.1.3, п.1.4 та/або 1.5 цього договору, його додатків. Тип позики кредит. Мета отримання кредиту для власних потреб, не пов'язаних з підприємницькою діяльністю, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Процентна ставка фіксована. Дисконтна (знижена) процентна ставка (застосовується у відповідності до умов програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс») 1,99 % на день (726,35 річних). Процентна ставка позаакційна (базова) 2,5 % на день (912,5 % річних).
Згідно п.1.2 зазначеного договору, строк позики (строк дії договору) становить 30 днів.
Відповідно до п.1.3 вказаного договору, орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково. Дата надання позики 19 січня 2024 року. Дата повернення позики 18 лютого 2024 року. Повернення позики та процентів здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий (картковий) рахунок позикодавця або через особистий кабінет на сайті позикодавця або шляхом внесення грошових коштів у терміналах самообслуговування партнерів. Моментом зарахування оплати позики та процентів є момент (дата) зарахування коштів на банківський рахунок позикодавця або отримання відповіді від партнера позикодавця про зарахування коштів.
Згідно п.1.5 зазначеного договору, на період строку, визначеного п.1.2 договору, нарахування процентів здійснюється за дисконтною процентною ставкою в розмірі 1,99 % (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит»). У межах строку позики, якщо відбулася пролонгація відповідно до розділу 4 цього договору застосовується позаакційна (базова) процентна ставка визначена у п.1.1.5 цього договору з першого дня дії договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п.1.6 зазначеного договору, у випадку користування позикою понад строк, встановлений п.1.2 договору, з наступного дня після спливу строку, вказаного в п.1.2 договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою у розмірі 1,99 % на день (з урахування програми лояльності ТОВ «Іннова Фінанс», правил акції ТОВ «Іннова Фінанс» «Повторний кредит») перераховуються і до взаємовідносин між сторонами застосовується позаакційна (базова) процентна ставка в розмірі 2,5% на день від суми позики за кожен день користування позикою. За порушення позичальником строків повернення позики та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, позикодавець має право стягнути з позичальника пень за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, але не більше ніж 15 % від суми простроченого платежу. Даний пункт не застосовується у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування.
Згідно п.1.8 вказаного Договору, позичальник зобов'язаний повернути товариству позику, нараховані проценти згідно умов договору не пізніше строку вказаного в п.1.2 та або п.1.3 договору.
Відповідно до п.1.9 зазначеного договору, розрахунок сукупної вартості позики за дисконтною (зниженою) процентною ставкою та терміни платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього договору, зазначені в Графіку розрахунків (таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику), який є невід'ємною частиною цього договору (Додаток N1 до договору).
Згідно п.1.10 вказаного договору, договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки «підписати». Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на договір. Після підписання такими електронними підписами договору його умови вважаються прийнятими, а договір є укладеним.
Відповідно до п.4.1 зазначеного Договору, позичальник має право продовжити строк користування позикою.
Згідно п.4.2 вказаного договору, у випадку ініціювання позичальником пролонгації позичальник сплачує товариству проценти на умовах, що були обрані для здійснення певного виду пролонгації. При цьому, розмір процентів, що сплачує позичальник при оформленні пролонгації змінюється та визначається виходячи з позаакційної (базової) процентної ставки визначеної у пункті 1.1.5 цього договору, якщо інше не буде визначено в додатковій угоді, укладеній між сторонами. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв'язку з продовженням строку позики визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами та відображаються позичальнику в особистому кабінеті.
Відповідно до п.5.2 зазначеного договору, строк дії цього договору, вказаний у п.1.2 договору, діє на весь період, протягом якого сторони здійснюють свої права і виконують свої обов'язки за цим договором, але не раніше повного виконання сторонами своїх зобов'язань, та визначається як період від дати отримання позичальником позики до фактичної дати повернення позики, процентів за дисконтною та/або (позаакційною) базовою процентною ставками, штрафними санкціями, які мають бути сплачені у разі невиконання умов договору та інших нарахувань передбачених договором.
Згідно п.5.5 вказаного Договору, сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором у вигляді унікального буквено-цифрової комбінації відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму силу як і власноручний підпис.
Крім того, у відомостях про позичальника, які зазначені у вказаному договорі, окрім анкетних та контактних даних позичальника вказаний її рахунок № НОМЕР_1 .
Також, під час укладення вищевказаного договору позики, відповідачкою 19 січня 2024 року підписано електронними підписами з одноразовими ідентифікаторами паспорт споживчого кредиту, в якому викладені умови надання позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» кредитних коштів відповідачці, додаток N1 до договору №2755640124 від 19 січня 2024 року, яким є таблиця обчислення загальної вартості позики та реальної річної процентної ставки за договором надання грошових коштів у позику, в якому відображені: дата видачі позики/дата платежу, кількість днів у розрахунковому періоді, чиста сума позики/сума платежу за розрахунковий період, сума позики за договором/погашення суми позики, проценти за користування позикою, реальна річна процентна ставка, загальна вартість позики, а також підписано оферту, яка є пропозицією укладення договору надання грошових коштів у позику №2755640124 від 19 січня 2024 року, в якій викладені умови отримання відповідачкою позики від ТОВ «Іннова Фінанс», які є аналогічними умовам отримання відповідачкою позики від ТОВ «Іннова Фінанс», що зазначені у договорі надання грошових коштів у позику №2755640124.
Згідно листа за вих.N4579 від 02 квітня 2024 року ТОВ «ФК «Контрактовий дім», який адресований ТОВ «Іннова Фінанс», останнім повідомлено, про успішність операції, згідно договору з ТОВ «Іннова Фінанс» №7/12161 від 19 червня 2025 року: номер транзакції 1353641980, сума 3000 грн., валюта UAN, дата 19 січня 2024 року о 15 год. 05 хв., номер картки НОМЕР_1 , ПІБ ОСОБА_2 , статус - успіх.
Згідно інформації АТ «Універсалбанк», яка надійшла на адресу суду на виконання вимог ухвали про витребування доказів від 17 вересня 2025 року, встановлено, що 19 січня 2024 року на платіжну картку № НОМЕР_2 ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) було зараховано платіж у сумі 3000 грн. від ТОВ «Іннова Фінанс» за надавача послуг ТОВ ФК «Контрактовий дім», що також підтверджується рвипискою про руз коштів по вищезгаданній банківській картці.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі N2-1383/2010 (провадження N14-308цс18) зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Враховучи викладене, суд приходить до висновку, що позивачем ТОВ «Іннова Фінанс» доведено факт укладення 19 січня 2024 року між ТОВ «Іннова Фінанс» та ОСОБА_2 договору надання грошових коштів у позику №2755640124, а також отримання відповідачкою 19 січня 2024 року коштів у позику в сумі 3000 грн. на підставі вищевказаного договору.
Таким чином, ТОВ «Іннова Фінанс» у повному обсязі виконало свої зобов'язання за вищевказаним договором, здійснивши переказ коштів відповідачу на банківську картку, яка зазначена відповідачкою у зазначеному договорі.
Однак, згідно матеріалів справи відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за вказаним договором у строки, передбачені цим договором, щодо повернення суми позики та процентів за користування позикою не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Як вбачається з позовної заяви, позивач ТОВ «Іннова Фінанс» стверджує, що відповідачка ОСОБА_2 має заборгованість перед позивачем за договором надання грошових коштів у позику N2755640124 від 19 січня 2024 року у розмірі 24585 грн., з яких: 3000 грн. заборгованість за тілом кредиту; 21585 грн. - заборгованість за процентами.
Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком заборгованості відповідачки за процентами, який складений позивачем ТОВ «Іннова Фінанс».
Так, у постанові від 04 лютого 2020 року у справі N912/1120/16 (провадження N12-142гс19) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок, що у межах кредитного договору позичальник отримує позичені кошти у своє тимчасове користування на умовах повернення, платності і строковості. У постановах Великої Палати Верховного Суду вже неодноразово вказувалося на те, що цивільне законодавство передбачає як випадки, коли боржник правомірно користується наданими йому коштами та має право не сплачувати кредитору свій борг протягом певного узгодженого часу, так і випадки, коли боржник повинен сплатити борг кредитору, однак не сплачує коштів, користуючись ними протягом певного строку неправомірно. Зокрема, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані ч.1 ст.1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов'язань, а не у випадку їх порушення. Натомість наслідки прострочення грошового зобов'язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов'язання, за частиною першою ст.1050 ЦК України застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення ст.625 цього Кодексу. За наведеним у цій статті регулюванням відповідальності за прострочення грошового зобов'язання на боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання покладається обов'язок сплатити кредитору на його вимогу суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Проценти встановлені ст.625 ЦК України, підлягають стягненню саме при наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов'язання. Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов'язання за ч.2 ст.625 ЦК України є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов'язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за договором позики, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність. Оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч.1 ст.1048 ЦК України і охоронна норма ч.2 ст.625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч.1 ст.1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ст.625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти припиняється після спливу визначеного договором строку дії договору чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах прав та інтереси позивача забезпечені ч.2 ст.625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до положень п.1.2 та п.1.3 договору надання грошових коштів у позику №2755640124 від 19 січня 2024 року: строк позики (строк дії договору) становить 30 днів; орієнтовний строк повернення позики на останній день дії договору з моменту отримання позики або достроково, дата надання позики 19 січня 2024 року, дата повернення позики 18 лютого 2024 року.
Таким чином, оскільки договором надання грошових коштів у позику №2755640124 від 19 січня 2024 року визначений строк його дії, який становить 30 днів з 19 січня 2024 року, саме протягом даного строку позивач ТОВ «Іннова Фінанс» мав право нараховувати відповідачці передбачені цим договором відсотки, які, з урахуванням невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договором у встановлений ним строк та положень п.1.5 цього Договору, становлять 2,5%.
Натомість, позивач ТОВ «Іннова Фінанс», як вбачається з позовної заяви, здійснив нарахування відсотків за договором надання грошових коштів у позику №2755640124 від 19 січня 2024 року як у межах строку його дії, тобто протягом 30 днів з 19 січня 2024 року, так і після закінчення строку його дії, тобто після 18 лютого 2024 року, внаслідок чого суд вважає за необхідне виконати власний розрахунок заборгованості відповідачки ОСОБА_2 за відсотками за вказаним договором.
Так, 3000 грн. (сума отримана у позику та не повернута протягом строку дії договору) /100 % х 2,5 % (узгоджений сторонами у п.1.5 договору відсоток, який сплачує позичальник щоденно за користування коштами, у разі невиконання свого зобов'язання у строк дії договору) = 75 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачкою щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами).
Таким чином, заборгованість відповідачки по відсоткам за договором надання грошових коштів у позику №2755640124 від 19 січня 2024 року становить 2250 грн. (75 грн. (сума коштів, що має сплачуватися відповідачкою щоденно протягом строку дії договору за користування отриманими у позику коштами) х 30 днів (строк дії договору, визначений сторонами у п.1.2 договору).
Відповідно до ст.525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язань або одностороння зміна його умов не допускається.
Згідно ст.536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ст.629 ЦПК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання /неналежне виконання/.
Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_2 не виконала належним чином зобов'язання щодо погашення заборгованості за договором надання грошових коштів у позику №2755640124 від 19 січня 2024 року укладеним між нею та ТОВ «Іннова Фінанс», в обумовлені договором строки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Іннова Фінанс» підлягають частковому задоволенню та з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 5250 грн. (3000 грн. - тіло кредиту + 2250 грн. заборгованість за процентами).
Відповідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відтак оскільки позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 517 грн. 20 коп.
Керуючись ст.ст.2,10,12,141,247,258,259,263-265,274-279,280-282 ЦПК України,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» задоволити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження м.Київ, вул.Болсуновського, 8, поверх 9 заборогованість за договором позики №2755640124 від 19 січня 2024 року в розмірі 5250 грн. та 517 грн. 20 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Оксана БЕСПАЛЬОК