Справа №464/3906/16-ц
пр.№ 6/464/108/25
06.10.2025 року м.Львів
Сихівський районний суд м. Львова
в складі: головуючої-судді Бойко О.М.
секретар судових засідань Білінська К.-М.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові заяву ОСОБА_1 про відстрочення рішення Сихівського районного суду м.Львова від 30 червня 2025 року, -
заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою в якій просить відстрочити виконання рішення Сихівського районного суду м.Львова від 30 червня 2025 року в цивільній справі №464/3806/16-ц строком на 1 (один) рік.
В обгрунтування заяви покликається на те, що 30 червня 2025 року Сихівським районним судом м.Львова було задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» та вирішено стягнути з нього та ОСОБА_2 (місце проживання : АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) заборгованість за кредитним договором № 68/Л від 22.05.2013 в розмірі 231 433 грн. 78 коп., з яких: 210 094 грн. 94 коп. - неповернута сума кредиту; 17 377 грн. 56 коп. прострочені відсотки; 3 961 грн. 28 коп. - пеня по простроченій заборгованості, а також, сплачений судовий збір в розмірі 3 431 грн. 65 коп. Зазначає, що він є особою з інвалідністю 3 групи загального захворювання, з доходів за 2025 рік отримав заробітну плату в сумі в розмірі 9 285,71 грн. та пенсію по інвалідності. Також зазначив, що ОСОБА_2 не працює і будь яких інших доходів не отримує, а тому на даний час матеріально неспроможний виконати рішення суду та погасити суму заборгованості. Просить заяву задоволити.
Заявник ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду заяви, проте його неявка не перешкоджає розгляду такої.
Представник Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду заяви, проте його неявка не перешкоджає розгляду такої.
Оглянувши матеріали цивільної справи № 464/3906/16-ц, суд приходить до висновку, що заява до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Рішенням Сихівського районного суду м.Львова від 30.06.2025 року вирішено стягнути солідарно з ОСОБА_1 (місце проживання : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) та ОСОБА_2 (місце проживання : АДРЕСА_1 , НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» (місцезнаходження: м. Львів, вул. Сахарова, 78, ідентифікаційний код 09807862) заборгованість за кредитним договором №68/Л від 22.05.2013 в розмірі 231 433 грн. 78 коп., з яких: 210 094 грн. 94 коп. - неповернута сума кредиту; 17 377 грн. 56 коп. прострочені відсотки; 3 961 грн. 28 коп. - пеня по простроченій заборгованості, а також сплачений судовий збір в розмірі 3 431 грн. 65 коп.
Відповідно до ст.435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Виходячи із вказного положення, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідач на обґрунтовання винятковості випадку, у зв'язку з яким слід відстрочити виконання вказаного рішення суду покликається на сертифікат Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким засвідчено, що введений на території України воєнний стан, у зв'язку із збройною агресією РФ є форс-мажорною обставиною, яка впливає на виконання договірних зобов'язань. Крім того, він є особою з інвалідністю, отримує незначний дохід, а відповідач ОСОБА_2 доходу немає.
Проте, суд вважає, що така обставина як введення воєнного стану, а таож відсутність доходу відповідачів у даному випадку не є достатніми обставинами, які б свідчили про ускладнення чи неможливість виконання рішення, а відтак, і про необхідність відстрочення такого.
Так, у Верховним Судом у постанові від 31 серпня 2022 року у справі № 910/15264/21, зроблено висновок, що між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконання зобов'язання має існувати прямий причинно-наслідковий зв'язок. Тобто сторона не може посилатися на форс-мажор, якщо невиконання зобов'язання сталося з інших причин. Також, у справі № 910/6519/24 від 18 лютого 2025 року Верховним Судом зазначено, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторони, яка посилається на них як на підставі неможливості належного виконання зобов'язання, повинні довести їх наявність не тільки в самих собі, але і те, що вони були форс-мажорними саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних особливостей, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Беззаперечним є той факт, що у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022, який затверджено Законом України №2102-ІХ від 24.02.2022, введено воєнний стан в Україні з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжений та діє на даний час на всій території України.
Проте, судом встановлено, що зобов'язання відповідачів виникло на підставі договору, укладеного 22.05.20213, позов про стягнення заборгованості та досторокове повернення кредитних коштів було пред'явлено до суду 04.05.2016, тобто, задовго до введенння на території України воєнного стану. Крім того, відповідачем не обгрунтовано обставин щодо того як саме введення воєнного стану перешкоджає виконанню зобов'язань за кредитним договором. Відсутність доходу та складне матеріальне становище не свідчать ні про винятковість, ні про поважність причин невиконання рішення суду.
За відсутності виняткових причин відстрочення виконання рішення суду, яке набрало законної сили суперечитиме принципу обов'язковості судового рішення (ст.18 ЦПК України).
З огляду на наведені обставини, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити.
Керуючись ст. 435 ЦПК України, суд, -
в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відстрочення рішення Сихівського районного суду м.Львова від 30 червня 2025 року - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її проголошення.
Головуюча