Справа № 464/6766/25
пр.№ 1-кп/464/554/25
14.10.2025 року Сихівський районний суд м. Львова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142410000315 від 24.09.2025, про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, із середньою освітою, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно ст.89 Кримінального кодексу України (далі - КК України), раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст.357 КК України,
з участю сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
ОСОБА_3 , 24.09.2025 близько 09:30 год, перебуваючи за адресою: м.Львів, вул.Довженка, 3, помітив на землі банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 після чого, впевнившись, що за його діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, розуміючи, що вказана банківська картка за сукупністю норм ст. 1 Закону України «Про інформацію», п.п. 1.4, 1.14, 1.27, 1.31, ст. 1, п. 15.2 ст.15 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», ч.4 ст.51 Закону України «Про банки та банківську діяльність» є офіційним документом та перебуває в офіційному обігу, має необхідні реквізити установи банку АТ КБ «Приват Банк» і містять інформацію, яка засвідчує факти, котрі мають юридичне значення, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, із корисливих мотивів, з метою подальшого незаконного використання, шляхом здійснення покупки товару з вказаної картки, привласнив знайдену ним банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка належить потерпілому ОСОБА_5 .
Надалі, 24.09.2025 о 12:04 год ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні магазину «Напої та Тютюн», що розташований за адресою: м.Львів, вул.Довженка, 2, здійснив одну операцію купівлі товарів на загальну суму 485 грн, використовуючи при цьому для розрахунку вищевказану банківську картку, яка належить потерпілому ОСОБА_5 .
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим у пред'явленому обвинуваченні та підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Зазначив, що він 24.09.2025 знайшов біля лавки на вул. Довженка, 3 у м.Львові банківську картку та пішов в магазин «Напої та Тютюн», де придбав 3 пачки сигарет та шоколадний батончик «Снікерс», оплативши за вказаний товар знайденою банківською карткою. Через три години після цього, при виході з під'їзду до нього підійшли працівники поліції та повідомили, що згідно відеозапису з магазину видно, як він розраховувався вказаною карткою, після чого він таку добровільно віддав працівникам поліції. У вчиненому розкаявся, просив суворо не карати. Запевнив, що у майбутньому подібне не повториться.
У судове засідання потерпілий ОСОБА_5 не з'явився, повідомлявся про дату, час та місце судового розгляду даного кримінального провадження.
На підставі вимог ст.325 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), за погодженням із сторонами кримінального провадження, судовий розгляд проведено за відсутності потерпілого.
За згодою сторін, згідно із ч.3 ст.349 КПК України, судом було визнано недоцільним дослідження доказів, зібраних в ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів в добровільності їх позицій, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. При цьому судом сторонам було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку. Тому суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують його особу.
Оцінивши показання обвинуваченого, які він надав вільно, без примусу та тиску, будучи ознайомленим із правилами ст.ст. 349, 394 КПК України, і які узгоджуються між собою та не суперечать обвинувальному акту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч.1 ст.357 КК України.
Його дії органом досудового розслідування, вірно кваліфіковано за ч.1 ст.357 КК України, оскільки він привласнив офіційний документ з корисливих мотивів.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд враховує ступінь тяжкості скоєного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, дані про особу обвинуваченого.
Так, ОСОБА_3 вчинив кримінальний проступок, на обліках у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний психоневрологічний диспансер» та КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узалежнень», згідно ст.89 КК України, раніше не судимий.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд, відповідно до ст. 66 КК України, визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до ст. 67 КК України, обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Суд враховує вимоги ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч.1 ст.357 КК України, а саме те, що дане кримінальне правопорушення, на підставі ст.12 КК України, відноситься до категорії кримінальних проступків.
Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у виді пробаційного нагляду.
Питання про долю речового доказу слід вирішити у відповідності до ст.100 КПК України.
Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні не обирався.
Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України,
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 357 КК України, та призначити йому покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.
Згідно ст. 59-1 КК України, покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Строк покарання у виді пробаційного нагляду ОСОБА_3 , згідно із ч.1 ст.49-2 Кримінально-виконавчого кодексу України, обчислювати з дня постановки на облік уповноваженим органом з питань пробації.
Речові докази:
-компакт-диск DVD-R з відеозаписом події, яка мала місце 24.09.2025 в приміщенні магазину «Напої та Тютюн», який зберігається при матеріалах кримінального провадження, - залишити при таких;
-банківську картку АТ КБ «Приват Банк» № НОМЕР_1 , яка зберігається в камері зберігання речових доказів ВП №2 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, - повернути ОСОБА_5 .
Вирок суду в частині встановлення обставин справи, дослідження яких було визнане недоцільним відповідно до положень ч.3 ст. 349 КПК України, оскарженню не підлягає, в іншій частині може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Сихівський районний суд м. Львова протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.
Відповідно до ч.6 ст.376 КПК України копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_6