Рішення від 09.10.2025 по справі 466/2002/24

Справа № 466/2002/24 Провадження № 2/450/603/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2025 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого-судді Кукса Д.А.

секретаря судових засідань Глинській У.Я.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Думич Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Пустомити цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів, -

суд постановив таке рішення:

підстава позову (позиція позивача): представник позивача Винниченко М.П. звернувся в з позовом до відповідача, у якому, з врахуванням уточненої позовної заяви, просив стягнути на користь ОСОБА_2 28868,75 долари США вкладених грошових коштів, 597984,02 грн. неустойки (пені), 109321,34 інфляційного збільшення, 40035,00 грн. 3 % річних, 200000,00 грн. компенсації моральної шкоди та 30000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивував позовні вимоги тим, що ОСОБА_3 уклав з ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» договір № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року. Згідно даного договору купівлі продажу майнових прав було придбано майнові права на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 площа квартири 42,68 кв.м. 09.08.2022 року між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір №ВМП/ Б5-14/С1/180222-83 про відступлення права вимоги по Договору № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року. Згідно якого, новий покупець - позивач ОСОБА_2 набула права від первинного покупця ОСОБА_3 права вимагати від ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» виконання зобов'язань за договором № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року. Вказав, що позивачем виконувались умови договору та сплачено на користь продавця грошові кошти в загальній сумі 872917 грн., що на момент оплати становило 28868,75 грн. Відповідно до п. 2.5. Договору, Плановий термін закінчення будівництва - до 30 вересня 2023 року. Відповідно до п. 2.6. Договору, Плановий термін введення в експлуатацію - до 30 грудня 2023 року. В порушення своїх зобов'язань ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» не закінчено будівництво будинку та такий не здано в експлуатацію, що позбавляє позивача можливості користуватись і володіти належним їй майном. Згідно п. 7.3.2. договору № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року Договір може бути розірваний односторонньо зі сторони Покупця у разі невиконання Продавцем термінів будівництва та здачі в експлуатацію об'єкта згідно п. 2.5 та 2.6 Договору. Пунктом 6.3 договору передбачено, що у разі невиконання своїх зобов'язань, продавець повертає усі кошти оплачені покупцем в гривнях, з розрахунку еквівалентному 760 доларам США за один метр квадратний по курсу НБУ на дату відповідної оплати покупця без індексації. Повідомив, що позивач звернулась до відповідача із заявою про відмову від виконання договору та пропозицією щодо підписання між сторонами додаткової угоди про його розірвання, однак така заява ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» проігнорована. З огляду на викладене, договір вважається розірваним. Крім цього, за ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. З огляду на викладене, договір вважається розірваним. Крім цього, у зв'язку із невиконанням відповідачем договору купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року утворилась заборгованість, яка складається з неустойки (пені) - 597984,02 грн.; Інфляційне збільшення боргу - 109321,34 грн., 3% річні - 40035,00 грн. Вказав, що з врахуванням порушення відповідачем умов договору та те, що ОСОБА_2 не отримано бажаної квартири, за яку сплачено грошові кошти, майнова шкода, спричинена останній незаконними діями відповідача, становить 200000,00 грн. З огляду на вказане, просив позовні вимоги задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав, просив такі задоволити з підстав викладених в уточненій позовній заяві.

Позиція відповідача: представник відповідача ОСОБА_4 подала відзив, в якому зазначила, що підстави та порядок розірвання договору визначено сторонами в договорі купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року, а саме у пунктах 7.3.2, 7.4 передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку зі сторони покупця у разі не виконання продавцем термінів будівництва та здачі об'єкта в експлуатацію згідно пунктів 2.5, 2.6 даного договору. Одностороннє рішення сторін про розірвання цього договору оформлюється у формі письмового повідомлення про припинення дії даного договору, яке направляється стороні поштовим відправленням у вигляді рекомендованого листа з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними в цьому договорі, або вручені особисто з відміткою про отримання уповноваженою особою. Договір є розірваний на десятий календарний день з дня отримання стороною повідомлення, що підтверджуватиметься датою отримання стороною рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або дата вказана на письмовому повідомленні стороною - одержувачем при особистому отримання уповноваженою на те особою. У випадку розірвання цього договору з продавцем, продавець не пізніше як через 90 календарних днів з дня розірвання договору повертає покупцю усі отримані від нього кошти без індексації. Вказала, що позивач не надсилала відповідачу в передбаченому п.7.4 договору купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 порядку повідомлення про одностороннє розірвання договору, у зв'язку з чим не має права вимагати від відповідача повернення сплачених за таким договором грошових коштів. Зазначила, що заявляючи позовні вимоги в частині стягнення пені сторона позивача покликається на ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», однак між сторонами виникли правовідносини купівлі-продажу майнових прав на квартиру, які за своєю природою не є тотожними правовідносинам щодо виконання робіт чи надання послуг. Вказала, що окрім пені позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційні втрати в порядку ст. 625 ЦК України, які застосовуються за порушення виконання грошового зобов'язання, однак у ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» на розрахований стороною позивача період були відсутні зобов'язання перед ОСОБА_2 . Вказала, що доказів на підтвердження завданої позивачу моральної шкоди, а також жодних обґрунтувань, суду не надано. З огляду на викладене, зазначила, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

В судовому засіданніпредставник відповідача Думич Н.Б. проти задоволення позовних вимог заперечила в повному обсязі та просила в задоволенні позову відмовити.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії та рішення у справі.

05.04.2024 ухвала Шевченківського районного суду м.Львова про направлення цивільної справи за підсудністю до Пустомиітвського районного суду Львівської області; 03.10.2024 цивільна справа передана до суду; 07.10.2024 ухвала про відкриття провадження; 10.10.2024 заява представника позивача про забезпечення позову; 11.10.2024 ухвала про забезпечення позову; 13.11.2024 відзив на позовну заяву; 27.11.2024 клопотання представника позивача про участь у розгляді справи в режимі відеоконференції; 02.12.2024 клопотання представника позивача про відкладення судового засідання; 02.12.2024 клопотання представника позивача про направлення ухвали про забезпечення позову; 13.01.2025 клопотання представника позивача про направлення ухвали про забезпечення позову; 28.01.2025 клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання; 28.01.2025 клопотання позивача про ознайомлення з матеріалами справи; 17.02.2025 надійшла уточнена позовна заява; 10.03.2025 клопотання представника позивача про відкладення судового засідання; 12.03.2025 клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання; 12.03.2025 клопотання представника позивача про відкладення судового засідання; 28.04.2025 клопотання представника позивача про завершення підготовчого судового засідання без участі сторони позивача; 28.04.2025 ухвала про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду; 28.07.2025 клопотання представника позивача про ознайомлення з матеріалами справи.

Встановлені судом фактичні обставини та оцінка суду.

Статтями 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» укладено договір № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року. Згідно даного договору купівлі продажу майнових прав було придбано майнові права на 1-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 площа квартири 42,68 кв.м.

09.08.2022 між позивачем ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було укладено договір №ВМП/ Б5-14/С1/180222-83 про відступлення права вимоги по Договору № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року. Згідно якого, новий покупець - позивач ОСОБА_2 набула права від первинного покупця ОСОБА_3 права вимагати від ТОВ «БІК «РУБІКОН ГРУП» виконання зобов'язань за договором № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022.

Згідно долучених квитанцій позивачем сплачено на користь ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 872917,00 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022.

У пунктах 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року сторони узгодили, що плановий термін завершення будівництва до 30 вересня 2023 року, а плановий термін введення в експлуатацію до 30 грудня 2023 року.

Як стверджує позивач і не заперечує відповідач, на момент розгляду справи багатоквартирний будинок АДРЕСА_2 , перебуває в недобудованому стані та не введений в експлуатацію.

У пунктах 7.3.2, 7.4 передбачено, що договір може бути розірваний в односторонньому порядку зі сторони покупця у разі не виконання продавцем термінів будівництва та здачі об'єкта в експлуатацію згідно пунктів 2.5, 2.6 даного договору. Одностороннє рішення сторін про розірвання цього договору оформлюється у формі письмового повідомлення про припинення дії даного договору, яке направляється стороні поштовим відправленням у вигляді рекомендованого листа з повідомленням про вручення за адресами, зазначеними в цьому договорі, або вручені особисто з відміткою про отримання уповноваженою особою. Договір є розірваний на десятий календарний день з дня отримання стороною повідомлення, що підтверджуватиметься датою отримання стороною рекомендованого листа з повідомленням про вручення, або дата вказана на письмовому повідомленні стороною - одержувачем при особистому отримання уповноваженою на те особою. Після розірвання договору продавець вважається вільним від зобов'язань щодо відчуження майнових прав на об'єкти нерухомості на свій розсуд. У випадку розірвання цього договору з продавцем, продавець не пізніше як через 90 календарних днів з дня розірвання договору повертає покупцю усі отримані від нього кошти без індексації.

У відповідності до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 363/1834/17 міститься висновок, що за загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов'язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося. У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати.

Згідно матеріалів справи позивачем ОСОБА_2 скеровано на адресу ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» заяву про відмову від виконання договору та пропозиції щодо підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання.

Також встановлено, що позивач повторно надіслала письмове повідомлення про припинення дії договору № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022, що стверджується фіскальними чеками від 06.03.2025.

Сторонами не надано доказів на підтвердження надання ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» відповіді на вказану заяву.

Порушення відповідачем строків будівництва і не введення об'єкта будівництва в експлуатацію у строки, визначені пунктами 2.5, 2.6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року, є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов'язання відповідачем є значним, а об'єкт будівництва так і недобудований та не зданий в експлуатацію, як на час пред'явлення позову до суду, так і на час розгляду справи по суті.

Таким чином, договір купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року вважається розірваним в односторонньому порядку на десятий календарний день з дня отримання ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» вказаної вище заяви про відмову від виконання договору та пропозиції щодо підписання сторонами додаткової угоди про його розірвання.

Згідно з ч. 1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У відповідності до ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

Зі змісту ч. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 1212 ЦК України передбачено, що положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Тлумачення вказаних норм дає підстав для висновку, що якщо одна із сторін договору передала у власність іншій стороні певне майно (сплатила кошти) і судом встановлено порушення еквівалентності зустрічного надання внаслідок невиконання або неналежного виконання своїх обов'язків однієї із сторін, сторона, що передала майно (сплатила кошти), має право вимагати повернення переданого іншій стороні в тій мірі, в якій це порушує погоджену сторонами еквівалентність зустрічного надання. Тобто, якщо сторона, яка вчинила виконання, проте не отримала зустрічного надання в обсязі, який відповідає переданому майну (сплаченим коштам) і згодом договір розірвано за рішенням суду, то вона може вимагати від сторони, яка порушила договір і не здійснила зустрічне надання, повернення майна (коштів) на підставі пункту 3 частини третьої статті 1212 ЦК України. Подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 537/4259/15-ц.

Встановлено, що позивачем сплачено на користь ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» 872917,00 грн. за договором купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року, що станом на день оплати еквівалентно 28868,75 доларам США.

Водночас, у ст. 533 ЦК України визначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Таким чином, позовні вимоги в частині повернення вкладених грошових коштів у розмірі 28868,75 долари США підлягатимуть частковому задоволенню в сумі 872917,00 грн., що є офіційним курсом відповідної валюти на день платежу.

У відповідності до розрахунків сторони позивача, які долучено до позовної заяви, за період з 09.08.2022 року по 18.02.2024 року розмір пені становить 597984,02 грн.

Звертаючись із даним позовом в суд, сторона позивача мотивує позовні вимоги наявністю підстав для стягнення з відповідача пені у відповідності до ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».

В силу вимог ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі коли виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачено законодавством. У разі коли вартість роботи (послуги) не визначено, виконавець сплачує споживачеві неустойку в розмірі трьох відсотків загальної вартості замовлення. Сплата виконавцем неустойки (пені), встановленої в разі невиконання, прострочення виконання або іншого неналежного виконання зобов'язання, не звільняє його від виконання зобов'язання в натурі.

Згідно преамбули ЗУ «Про захист прав споживачів», цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

У відповідності до пунктів 3, 18, 22 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець - суб'єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації; виконавець - суб'єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги; споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.

Статтею 1-1 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що цей Закон регулює відносини між споживачами товарів (крім харчових продуктів, якщо інше прямо не встановлено цим Законом), робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг.

Сторона позивача просила стягнути з відповідача пеню відповідно до вимог ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у зв'язку з невиконанням умов договору щодо продажу ОСОБА_2 майнових прав на квартиру ТзОВ «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп», який стороною позивача фактично прирівняно до договору будівельного підряду.

Відповідно до статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.

Зі змісту ч.ч. 1, 2 ст. 877 ЦК України підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов'язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов'язана надати відповідну документацію.

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 4 ст. 879 ЦК України матеріально-технічне забезпечення будівництва покладається на підрядника, якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором на замовника може бути покладений обов'язок сприяти підрядникові у забезпеченні будівництва водопостачанням, електроенергією тощо, а також у наданні інших послуг. Підрядник, який зобов'язаний здійснювати матеріально-технічне забезпечення будівництва, несе ризик неможливості використання наданого ним матеріалу (деталей, конструкцій) або устаткування без погіршення якості робіт. Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

З огляду на викладене вище, суд зазначає, що договір купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року не містить істотних умов, які притаманні договору будівельного підряду, зокрема не містить обов'язку відповідача збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи.

Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому.

Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства.

Визначення майнового права як «права очікування» та повноваження власника таких прав вказано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 2610/22985/2012, від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц та постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 520/4555/17, від 26 січня 2022 року у справі № 761/3462/13-ц, від 08 червня 2022 року у справі № 947/25597/19, від 21 червня 2022 року у справі № 947/25617/19.

Таким чином, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права.

В розділі 6 договору купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року, передбачена відповідальність сторін, яка не обумовлюється застосуванням ч. 5 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів».

У спірних правовідносинах ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» не є виконавцем або продавцем, а ОСОБА_2 не є споживачем послуг в розумінні ЗУ «Про захист прав споживачів», з огляду на що, відповідач не несе відповідальність за ч. 5 ст. 10 з ЗУ «Про захист прав споживачів» за неналежне виконання умов договору купівлі-продажу майнових прав.

Зазначене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 05 березня 2025 року у справі № 466/9152/23, 06 серпня 2024 року у справі № 727/12297/23, 31 жовтня 2024 року у справі № 752/13313/23.

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 597984,02 грн. пені задоволенню не підлягають.

Щодо стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат в порядку ст. 625 ЦК України суд зазначає наступне.

У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Звертаючись із даним позовом 20.02.2024 року сторона позивача розраховує 3 % річних та інфляційні втрати з моменту укладення договору №ВМП/ Б5-14/С1/180222-83 про відступлення права вимоги по Договору № Б5-14/С1/180222-83 купівлі-продажу майнових прав від 18.02.2022 року до 18.02.2024 року.

Водночас, грошове зобов'язання ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» перед позивачем ОСОБА_2 відбулось у відповідності до вимог п. 7.4 договору купівлі-продажу майнових прав № Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 року, а саме після спливу 90 календарних днів з дня розірвання договору та не повернення відповідачем покупцю усіх отриманих від неї коштів без індексації.

З огляду на викладене, наведені стороною позивачем розрахунки не відповідають вимогам ст. 625 ЦК України, а тому у задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 109321,34 інфляційного збільшення та 40035,00 грн. 3 % річних, слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про стягнення з ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» на користь позивача моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду встановлені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01 вересня 2020 року у справі № 216/3521/16-ц сформулювала висновок, згідно яким, виходячи з положень статей 16 і 23 ЦК України та змісту права на відшкодування моральної шкоди в цілому як способу захисту суб'єктивного цивільного права, компенсація моральної шкоди повинна відбуватися у будь-якому випадку її спричинення - право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди виникає внаслідок порушення права особи незалежно від наявності спеціальних норм цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як зазначено у постанові ВП Верховного Суду від 15.12.2020 року у справі № 752/17832/14-ц розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

До загальних засад цивільного законодавства належить свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України)

Встановивши, що у договорі купівлі-продажу майнових прав Б5-14/С1/180222-83 від 18.02.2022 строк готовності об'єкта будівництва є таким, що визначений певним періодом, суд вважає, що наявні підстави для покладення на ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп» обов'язку відшкодувати позивачу моральну шкоду.

Сторона позивача свою вимогу про відшкодування моральної шкоди у розмірі 200000,00 грн. обґрунтовує тим, що відповідачем порушено умови договору та ОСОБА_2 не отримано бажаної квартири, за яку сплачено грошові кошти.

Враховуючи викладене вище, оцінивши досліджені у судовому засіданні докази в їх сукупності, виходячи з підстав пред'явленого позову, враховуючи характер і обсяг страждань позивача, істотність вимушених змін у житті, відсутністю в останньої протягом тривалого часу можливості користуватись та розпоряджатись проінвестованим житловим приміщенням, а також нікчемністю правочину за яким остання позбавлена можливості отримати у власність квартиру, суд вважає, що справедливою компенсацією моральних страждань, буде стягнення з відповідача моральної шкоди у розмірі 20000,00 грн.

Згідно ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ним Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача частково знайшли своє підтвердження під час судового розгляду, а тому такі слід задоволити частково та стягнути із ТзОВ «БІК «Рубікон Груп» на користь ОСОБА_2 872917,00 грн. вкладених грошових коштів та 20000,00 грн. завданої моральної шкоди.

На підставі ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», судовий збір у розмірі 8929,17 грн., що становить 1 % від задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268 ЦПК України, ст.ст. 3, 15, 16, 23, 202, 203, 205, 215, 216, 236, 533, 625, 651, 653, 655, 657, 875, 877, 879, 1167, 1212 ЦК України, ст.ст. 10, 22 ЗУ «Про захист прав споживачів», ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - задоволити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , вкладених грошових коштів у розмірі 872917,00 (вісімсот сімдесят дві тисячі дев'ятсот сімнадцять грн. 00 коп.) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 40116861 на користь ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 завданої моральної шкоди у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч грн. 00 коп.) гривень

У задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_2 - відмовити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельно-інвестиційна компанія «Рубікон Груп», код ЄДРПОУ 4011686 на користь держави судовий збір у розмірі 8929,17 (вісім тисяч дев'ятсот двадцять дев'ять грн. 17 коп.) гривень.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з часу складання повного судового рішення до Львівського апеляційного суду або через місцевий суд до Львівського апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНКОПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 .

Відповідач: ТзОВ «Будівельно-інвестиційна компанія РУБІКОН ГРУП», код ЄДРПОУ 40116861, адреса: 79019, м.Львів, вул. Липинського, 36.

Повний текст рішення складено 16.10.2025.

СуддяД. А. Кукса

Попередній документ
131023124
Наступний документ
131023126
Інформація про рішення:
№ рішення: 131023125
№ справи: 466/2002/24
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 17.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, пов’язаних із застосуванням Закону України «Про захист прав споживачів»
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: (14.05.2025)
Результат розгляду: Приєднано до провадження
Дата надходження: 12.05.2025
Предмет позову: про захист прав споживачів, стягнення коштів
Розклад засідань:
05.03.2024 11:45 Шевченківський районний суд м.Львова
21.03.2024 10:00 Шевченківський районний суд м.Львова
05.04.2024 12:00 Шевченківський районний суд м.Львова
09.09.2024 15:00 Львівський апеляційний суд
02.12.2024 10:30 Пустомитівський районний суд Львівської області
28.01.2025 14:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
12.03.2025 09:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
28.04.2025 14:30 Пустомитівський районний суд Львівської області
12.06.2025 10:30 Пустомитівський районний суд Львівської області
28.07.2025 14:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
09.10.2025 14:00 Пустомитівський районний суд Львівської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
ЄЗЕРСЬКИЙ РУСЛАН БОГДАНОВИЧ
КУКСА ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
МІКУШ Ю Р
суддя-доповідач:
ЄЗЕРСЬКИЙ РУСЛАН БОГДАНОВИЧ
КУКСА ДМИТРО АНАТОЛІЙОВИЧ
МІКУШ Ю Р
СЕРДЮК ВАЛЕНТИН ВАСИЛЬОВИЧ
відповідач:
ТОВ "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп"
Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельно-інвестиційна компанія "Рубікон Груп"
Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельно-Інвестиційна Компанія «Рубікон Груп»
позивач:
Дячук Марина Леонідівна
представник відповідача:
Думич Наталія Богданівна
представник позивача:
Винниченко Михайло Петрович
суддя-учасник колегії:
ПРИКОЛОТА Т І
САВУЛЯК Р В
член колегії:
ІГНАТЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ
Ігнатенко Вадим Миколайович; член колегії
ІГНАТЕНКО ВАДИМ МИКОЛАЙОВИЧ; ЧЛЕН КОЛЕГІЇ
Карпенко Світлана Олексіївна; член колегії
ФАЛОВСЬКА ІРИНА МИКОЛАЇВНА