Справа № 450/4602/25 Провадження № 1-кп/450/585/25
15 жовтня 2025 року Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого-судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
потерпілої ОСОБА_6
представника ОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити матеріали обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025141430000470 від 12.06.2025 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України,-
03.10.2025 р. в порядку ст.ст.283, 291 КПК України від прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 поступив в суд обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025141430000470 від 12.06.2025 р. відносно обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.5 ст.407, ч.4 ст.185 КК України, щодо якого в ході досудового розслідування застосовано захід забезпечення кримінального провадження у виді тримання під вартою строком до 16.10.2025 р.
Потерпілими у даному кримінальному провадженні визнано ОСОБА_8 та ОСОБА_6 .
10.10.2025 року прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 подано клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн. та покладенням обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави.
Мотивувала клопотання тим, що ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.06.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн., який ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.08.2025 року продовжено до 16.09.2025 року.
Вказала, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.185, ч.5 ст.407 КК України, за яке йому безальтернативно загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. Відтак, щодо ОСОБА_4 є наявність обґрунтованого обвинувачення та наявні достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не змінились, оскільки він матиме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів та спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів. З огляду на вказане, просила клопотання задовольнити.
Ухвалою від 13.10.2025 року по вказаному обвинувальному акту призначено підготовче судове засідання.
В підготовчому судовому засіданні 15.10.2025 року прокурор ОСОБА_3 надала пояснення аналогічні викладеним письмово, вимоги клопотання підтримала та просила таке задовольнити.
Захисник ОСОБА_5 , з думкою якої погодився обвинувачений ОСОБА_4 , просили обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Повідомили, що наведені у клопотанні ризики не підтверджені належними і допустимими доказами. Крім цього, обвинувальний акт щодо ОСОБА_4 на даний час перебуває у суді. Додатково вказали, що обвинуваченим ОСОБА_4 повернуто частину майна потерпілим, натомість для повернення іншої частини необхідно змінити йому запобіжний захід, який не пов'язаний із триманням під вартою.
Потерпіла ОСОБА_6 та її представник ОСОБА_7 погодились із думкою захисника ОСОБА_5 і обвинуваченого ОСОБА_4 щодо можливого застосування відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, повідомивши, що останнім повернуто частину майна потерпілим.
Потерпілий ОСОБА_8 , будучи належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, в засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи або про розгляд такої у його відсутності не подав.
Заслухавши пояснення і думку присутніх сторін, розглянувши клопотання та матеріали обвинувального акту, суд приходить до наступного висновку.
У відповідності до вимог ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Частиною 1 статті 197 КПК України передбачено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Положеннями ч. 1 та ч. 3 ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, перебуваючи на волі матиме можливість переховуватись від суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків, з метою зміни останніми своїх показів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, щодо нього є наявність обґрунтованого обвинувачення, а також існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим та іншим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 18.06.2025 року щодо обвинуваченого ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 14.08.2025 року з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
Ухвалою слідчого судді Пустомитівського районного суду Львівської області від 13.08.2025 року обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 16.09.2025 року з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 грн.
Обґрунтованість наявного обвинувачення встановлено наданим суду обвинувальним актом у відповідності до якого ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст.185 КК, ч.5 ст.407 України, за останнє з яких йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років.
Крім цього, в судовому засіданні не досліджено письмових доказів, не допитані потерпілі та свідки, у зв'язку з чим в суду у подальшому може виникнути необхідність в їх виклику для допиту.
Так, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість незаконно впливати на потерпілих і свідків з метою надання останніми необхідних показань.
Застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не суперечить приписам ч. 5 ст. 182 та п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України.
Суд вважає, що більш м'які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання передбаченим ст. 177 КПК України ризикам, що встановлено в підготовчому судовому засіданні.
Окрім наведеного, згідно ч. 8 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Згідно п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про його незначний ступінь, який може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Летельє проти Франції» (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р.) «особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які роблять виправданим попереднє затримання, принаймні, протягом певного часу».
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме до 14.12.2025 року, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242240 грн.
Щодо покликань захисника ОСОБА_5 та обвинуваченого ОСОБА_4 в частині можливості застосування відносно останнього більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту, слід вказати, що такі твердження не знайшли свого підтвердження під час підготовчого судового засідання і спростовуються викладеним вище, в тому числі положеннями ч. 8 ст. 176 КПК України.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 194, 197, 315, 369, 370, 371, 372, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, а саме до 14.12.2025 року, з визначенням застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а саме 242240 грн.
Роз'яснити, що обвинувачений або заставодавець (фізична або юридична особа) мають право у будь-який момент внести заставу на депозитний рахунок суду в розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку із внесенням застави, обвинувачений ОСОБА_4 буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 разі внесення застави, наступні обов'язки:
- прибувати до суду за першим викликом;
- не відлучатися за межі Львівської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання, роботи та проходження військової служби;
- заборонити спілкування із потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд/в'їзд в Україну.
У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню.
Ухвала про продовження застосування запобіжного заходу припиняє свою дію після закінчення строку її дії.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали виготовлений 15.10.2025 року в приміщенні Пустомитівського районного суду Львівської області.
Суддя ОСОБА_1