Єдиний унікальний номер судової справи 462/7439/25
Номер провадження 3/462/2904/25
14 жовтня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., розглянувши матеріали справи, які надійшли з Відділу поліції № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції у Львівській області (далі - ВП № 1 ЛРУП № 2), електронна пошта: zaliznychnyi@lv.police.gov.ua, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Чернівецька, 2 про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працюючого у АТ «Покровське ГЗК», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який раніше притягався до адміністративної відповідальності, відомостей про наявність встановлених законодавством України пільг немає (дані щодо особи зазначено згідно протоколу),
за ознаками вчинення правопорушення, що посягає на власність передбаченого ч. 3 ст. 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
встановив:
І. Рух справи.
ВП № 1 ЛРУП № 2, 26.09.2025 року (вх. № 21422) звернулося у Залізничний районний суд м. Львова із матеріалами справ про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.09.2025 року для розгляду вказаних справ визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
ІІ. Опис обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення.
2.1. Щодо протоколу серії ВАД № 479427 від 08.09.2025 року.
Згідно вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , 08.09.2025 року о 11 год. 15 хв. перебуваючи у торговому залі магазину «Близенько», за адресою: м. Львів, вул. Братів Міхновських, 23 здійснив дрібну крадіжку коняку «Коблево» на суму 61 грн. 70 коп. без ПДВ.
2.2. Правова кваліфікація діяння.
Дії особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 органом поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 51 КУпАП.
Права та обов'язки особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП ОСОБА_1 роз'яснені при складанні протоколу.
ІІІ. Щодо явки в судове засідання осіб, які приймають участь у справі.
ОСОБА_1 будучи належно та завчасно повідомленим про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, шляхом скерування судових повісток на його адресу вказану у протоколі, у судове засідання не з'явився.
Окрім цього, інформація щодо часу та місця розгляду зазначеної справи розміщувалась на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua
Однак суд приймає до уваги, що матеріали справи містять письмову заяву ОСОБА_1 від 08.09.2025 року про розгляд справи без його участі.
Так, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП).
Така позиція суду узгоджується з рішенням Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України» (заява № 36665/02), яке набуло статусу остаточного та відповідно до якого у силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції. ЄСПЛ неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
ІV. Позиція суду.
Суд, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин цієї справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов наступних висновків.
Адміністративне провадження є не формальною процедурою, а дієвим інструментом забезпечення захисту прав, свобод і законності у суспільстві. Закон встановлює його основне призначення - не лише реагування на факти порушень, а й запобігання їхнім наслідкам, формування правової культури і поваги до норм, що регулюють суспільні відносини (ст. 1 КУпАП).
Водночас факт певної події сам по собі не є підставою для визнання правопорушення.
Для настання адміністративної відповідальності необхідне одночасне встановлення трьох складових: протиправної дії або бездіяльності, вини особи - умисної або необережної, а також наявності шкоди або реальної загрози охоронюваним законом інтересам (ст. 9 КУпАП). Лише сукупність цих елементів створює правову основу для притягнення до відповідальності.
Таким чином, суд оцінює не просто фактичні обставини, а їхню правову природу, умови та характер, що впливають на кваліфікацію події. Такий підхід забезпечує збалансоване і справедливе застосування закону, що захищає права громадян і підтримує правопорядок.
V. Застосоване судом законодавство при розгляді справи.
Згідно з положеннями ст. 245, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 51 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0, 5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.
Диспозиція ч. 2 ст. 51 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0, 5 до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Так, ч. 3 ст. 51 КУпАП передбачено, що повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частиною першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк від десяти до п'ятнадцяти діб.
VІ. Оцінка та висновки суду щодо обставин справи.
Суд, розглянувши матеріали справи, дійшов висновку про те, що у діях ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 51 КУпАП, а його вина підтверджується зібраними у справі доказами, зокрема:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 479427 від 08.09.2025 року (із пояснень якого вбачається, що останній свою вину визнав);
- копією заяви керуючого магазином «Близенько» від 08.09.2025 року;
- копією довідки про вартість товару, який викрадено;
- копією постанови Шевченківського районного суду м. Львова від 21.10.2025 року у справі № 466/9761/24 (якою ухвалено: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 51 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Окремо суд враховує, що зазначене вище судове рішення набрало законної сили (31.10.2024 року) та не було оскаржено, обставини, встановлені ним, мають преюдиційне значення для даної справи та не потребують повторного доказування. Відповідно до принципу «res iudicata pro veritate accipitur», судове рішення, яке набрало законної сили, приймається як істинне та є обов'язковим для врахування іншими судами при розгляді пов'язаних справ.
Відтак, вина ОСОБА_1 підтверджена належними, допустимими та достовірними доказами. Ці докази є достатніми, оскільки, як окремо, так і в сукупності, у повній мірі доводять його винуватість у вчинені адміністративних правопорушень.
Обсяг досліджених судом доказів є достатнім для встановлення вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.
VІI. Накладення адміністративного стягнення.
При обранні міри адміністративного стягнення враховуються обставини та характер правопорушення, ступінь провини та дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме: з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», як цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання КУпАП.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, так суд дійшов висновку, що з метою виховання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та запобігання вчинення нею нових правопорушень, необхідним та достатнім є адміністративне стягнення у виді накладення штрафу.
Визначений вид покарання за своєю мірою відповідає завданням та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також для запобігання вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При цьому дотримано принципу «Culpae poena par esto» (покарання повинно відповідати провині), що забезпечує справедливість, обґрунтованість і пропорційність адміністративного впливу, з урахуванням ступеня вини правопорушника.
VІII. Судові витрати.
Згідно ст. 40-1 КУпАП у разі винесення суддею постанови про накладання адміністративного стягнення, особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір у відповідності до Закону України «Про судовий збір».
У відповідності до вимог ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, стягується судовий збір 0, 2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з 01.01.2025 року складає 605 грн. 60 коп.
На підставі наведеного та керуючись ст. 1, 9, 23, 33, 40-1, 51, 221, 280, 283-284 КУпАП, суд -
ухвалив:
1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 51 КУпАП.
2. Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п'ять тисяч сто) грн. 00 коп.
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. судового збору.
4. Роз'яснення суду.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч. 1 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу, в разі несплати правопорушником штрафу у строк, такий стягується у подвійному розмірі штрафу визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
З платіжними реквізитами для сплати штрафу та судового збору можна ознайомитись на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/admshtrtafsank; https://zl.lv.court.gov.ua/sud1309/gromadyanam/rekvizyty/rekv
5. Порядок оскарження постанови та набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через місцевий суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко