Єдиний унікальний номер судової справи 462/7173/25
Номер провадження 2/462/2701/25
про передачу справи за підсудністю
(на розгляд іншого суду)
13 жовтня 2025 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Галайко Н. М., перевіривши матеріали позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі - ПАТ «СК «УНІКА»), код ЄДРПОУ: 20033533, електронна пошта: aobiliy@ukr.net, місцезнаходження: 04112, м. Київ, вул. Олени Теліги, 6В, корп. 4 до ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 про стягнення страхового відшкодування,
встановив:
І. Рух справи.
Уповноважений представник ПАТ «СК «УНІКА» - адвокат Білий В. С., 18.09.2025 року (вх. № 20739) звернувся у Залізничний районний суд м. Львова (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.09.2025 року) з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого страхового відшкодування, у якій просить суд:
- стягнути з відповідача на користь позивача суму шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 135 651 грн. 76 коп.
- стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 3 028 грн. 00 коп.;
- стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правову допомогу у розмірі 15 000 грн. 00 коп.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Галайко Н. М.
Судом у порядку ч. 6 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) 18.09.2025 року направлявся запит щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Відповідь на вказаний запит надійшла до суду 13.10.2025 року.
Також, судом у порядку ч. 8 ст. 187 ЦПК України отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 1886130 від 13.10.2025 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
ІІ. Позиція суду.
Суд перевіривши матеріали справи, а також відповідь з Єдиного державного демографічного реєстру про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі, встановив, що визначена процесуальним законодавством підсудність у цій справі належить іншому суду.
Виходячи з імперативних норм цивільного процесуального права, принципу забезпечення права на справедливий судовий розгляд та з метою неухильного дотримання правил територіальної й предметної підсудності, суд вважає за необхідне передати справу за належністю - для забезпечення ефективного захисту прав і законних інтересів сторін.
ІІІ. Щодо територіальної юрисдикції (підсудності).
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Види підсудності передбачають в одних випадках пільги сторонам при виборі суду, в інших - створення найсприятливіших умов для вирішення справи, забезпечення незалежності та неупередженості суду, захист прав заінтересованих осіб.
Загальна територіальна підсудність встановлюється як загальне правило і застосовується у тому випадку, коли вона не змінена або доповнена іншим видом підсудності.
Відповідно до положень ЦПК України визначає юрисдикцію та повноваження загальних судів щодо цивільних спорів та інших визначених цим кодексом справ, встановлює порядок здійснення цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що згідно ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.
Коли відповідачем є громадянин - фізична особа, то позови пред'являються до суду за місцем його проживання «actor sequitur forum rei». Такий принцип організації підсудності отримав назву принципу інтересу: особа, зацікавлена у захисті свого права, звертається до того суду, на території юрисдикції якого знаходиться відповідач. Але відповідає цей принцип не стільки інтересам заявника, скільки інтересам відповідача. Пред'явлення позову не тотожно його правомірності, а отже, невиправдане утруднення прав та свобод відповідача неприпустимо. Пред'явлення позову за місцем проживання відповідача створює сприятливі умови для захисту його прав та інтересів у спірних правовідносинах з позивачем, оскільки самим пред'явленням позову він поставлений у скрутніше становище за позивача.
Разом з цим, категорії справ, підсудність в яких може визначатись за вибором позивача, визначені у ст. 28 ЦПК України.
Так, відповідно до п. 6 ст. 28 ЦПК України позови про відшкодування шкоди, заподіяної майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем заподіяння шкоди. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви місцем заподіяння шкоди є: АДРЕСА_2 , що не відноситься до територіальної підсудності Залізничного районного суду м. Львова, а належить до територіальної юрисдикції Франківського районного суду м. Львова.
Правовий аналіз ст. 27, 28 ЦПК України свідчить, що підсудність за вибором позивача (альтернативна підсудність) - це такий вид підсудності, за умовами якої позивачеві надається право за своїм вибором пред'явити позов в один з декількох визначених у законі судів.
У своїх постановах Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що право вибору між судами, яким згідно з правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві (зокрема постанови від 17.11.2021 року у справі № 755/5684/18-ц, провадження № 61-9249св21; від 29.10.2020 року у справі № 263/14171/19, провадження № 61-21991св19; від 04.05.2020 року у справі № 127/32955/19, провадження № 61-3560св20).
Як вбачається зі змісту позову, при його поданні позивач у справі визначив підсудність по місцю проживання відповідача, вказавши як його адресу проживання: АДРЕСА_3 .
Тобто, звертаючись з позовом у даній справі позивач самостійно обрав підсудність за привалами, встановленими ч. 1 ст. 27 ЦПК України.
Відповідно до ч. 6 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб'єкта підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Частиною 9 вказаної статті визначено, що якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.
Так, згідно отриманої судом 13.10.2025 року інформації відділу обліку та моніторингу про реєстрацію місця проживання Західного міжрегіонального управління Державної міграційної служби встановлено, що відповідач по справі - ОСОБА_1 за адресою (вказаною у позовній заяві): АДРЕСА_3 не значиться.
На виконання вимог ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.
Згідно отриманої судом інформації з Єдиного державного демографічного реєстру № 1886130 від 13.10.2025 року зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказано: АДРЕСА_1 , що не відноситься до територіальної підсудності Залізничного районного суду м. Львова.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» встановлено, що громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов'язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
За змістом п. 4 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2022 № 265, особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Суд враховує ч. 4 ст. 263 ЦПК України якою передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
За змістом постанови Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 24.06.2024 року у справі № 554/7669/21 (провадження № 61-5805сво23) визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом. Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності. Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
ІV. Підсумки.
Так, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду (п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України).
Стаття 32 ЦПК України передбачає, що спори між судами про підсудність не допускаються.
Враховуючи викладене, дослідивши і оцінивши юридичну природу спірних правовідносин, з метою дотримання правил підсудності та додержання як вимог національного процесуального законодавства, так і ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо права на «суд, встановлений законом», суд дійшов висновку про необхідність направлення даної цивільної справи за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області.
На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 27, 28, 30, 31, 32, 258-261, 352-355 ЦПК України, суд -
постановив:
1. Цивільну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» до ОСОБА_1 про стягнення страхового відшкодування - передати за підсудністю до Ковельського міськрайонного суду Волинської області (електронна пошта: inbox@kv.vl.court.gov.ua, місцезнаходження: 45008, Волинська обл., Ковельський р-н, м. Ковель, вул. Незалежності, 15).
2. Копію ухвали невідкладно направити позивачу - для відома.
3. Передачу справи на розгляд вказаного суду за встановленою підсудністю здійснити не пізніше п'яти днів після закінчення строку на оскарження даної ухвали, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (ч. 3 ст. 31 ЦПК України).
4. Порядок оскарження ухвали суду та набрання нею законної сили.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя/підпис/
Згідно з оригіналом.
Суддя: Н. М. Галайко