Справа №461/7761/25
Провадження №3/461/2720/25
16 жовтня 2025 року суддя Галицького районного суду м. Львова Павлюк О. В., за участю представника митного органу Лубоцького Б. І., розглянувши матеріали, які надійшли від Львівської митниці Державної митної служби про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил:
ОСОБА_1 , особи без громадянства, місце проживання - АДРЕСА_1 ,
за ст. 476 Митного кодексу України, -
18.07.2025 у ММПО СП «Росан» під час огляду міжнародного поштового відправлення - посилки №MGRMY3003104967YQ, яке надійшло в Україну з Китаю (митна декларація форми CN23 №MGRMY3003104967YQ), відправник: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , одержувач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , тел. НОМЕР_1 , за допомогою рентген-телевізійної установки марки Rapiscan 528, №60549N19 (дозвіл Держпродспоживслужби на проведення робіт з ДІВ № 78 від 25.06.2020 року), було виявлено навушники у футлярі з маркуванням на упаковці «Apple» MTJV3AM/A AirPods Pro (2nd generation), Serial No. CGP1905GVY, Model A3047 A3048 A2968, нові - 10 комплектів.
Виявлений товар знаходився в посилці без будь-якого приховування.
Відповідно до статті 236 Кодексу оператори поштового зв'язку здійснюють декларування товарів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України у міжнародних поштових відправленнях, а відтак представляють інтереси відправників та одержувачів поштових відправлень під час митного оформлення. Оператор поштового зв'язку ТзОВ СП «Росан» діє на підставі погодження про відкриття ММПО (лист Державної митної служби України №11/4-09-4786 від 18.06.2001 року та лист Державного комітету зв'язку та інформатизації України №3676/21-03-11/2 від 14.06.2001 року).
З метою забезпечення захисту прав інтелектуальної власності, які охороняються відповідно до закону, було прийняте рішення про призупинення митного оформлення товарів №109/7.4-16/19 від 22.07.2025 та повідомлено про призупинення митного оформлення представника правовласника (лист №7.4-3/16/13/18780 від 22.07.2025 р.).
Листом №411 ДМС від 18.08.2025 представник за довіреністю компанії Apple Inc. ОСОБА_2 повідомив, що товари заявлені до митного оформлення за митною декларацією форми CN23 № MGRMY3003104967YQ підлягають знищенню, оскільки є контрафактними, фальсифікованими.
Вищезазначеним листом також було надано висновок експерта №237-01 від 16.08.2025 з додатком.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 , вчинив дії направлені на переміщення товару (навушники у футлярі з маркуванням на упаковці «Apple» MTJV3AM/A AirPods Pro (2nd generation), Serial No. CGP1905GVY, Model A3047 A3048 A2968, нові - 10 комплектів) через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності.
Зазначені дії мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 476 МК України.
Представник митниці - Лубоцький Б. І., під час розгляду матеріалів у суді, вважав вину ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 476 Митного кодексу України, доведеною, та просив притягнути останнього до відповідальності у межах санкції вказаної статті.
ОСОБА_1 на розгляд справи не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового розгляду, що стверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 4 ст. 526 МК України, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка належним чином була повідомлена про час і місце розгляду справи.
Заслухавши доводи представника митниці, дослідивши матеріали справи, приходжу до таких висновків.
Завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням (ч.1 ст.486 МК України).
Згідно зі ст.458 МК України, порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до положень ст. 4 Митного кодексу України, митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (п.23).
Митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм Митного кодексу України, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку (п.24)
Митні правила - встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем, або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом та іншими законами України (п.28).
Товари - це будь-які рухомі речі, у т.ч. ті, на які законом поширено режим нерухомої речі (крім транспортних засобів комерційного призначення), валютні цінності, культурні цінності, а також електроенергія, що переміщується лініями електропередачі.
Згідно зі ст. 476 МК України, відповідальність настає за ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Встановлено, що ОСОБА_1 , вчинив дії, направлені на переміщення товару (навушники у футлярі з маркуванням на упаковці «Apple» MTJV3AM/A AirPods Pro (2nd generation), Serial No. CGP1905GVY, Model A3047 A3048 A2968, нові - 10 комплектів) через митний кордон України з порушенням прав інтелектуальної власності, права на який належать Apple Inc., що доводиться дослідженим в ході розгляду справи нижченаведеними доказами:
- протоколом про порушення митних правил № 1247/UA209000/2025 від 27/08/2025, який містить дані про особу ОСОБА_1 і суть та обставини вчиненого та інкримінованого порушення митних правил;
- описом предметів по справі № № 1063/UA209000/2025;
- митною декларацією типу № CN23MGRMY3003104967YQ;
- актом про проведення огляду (переогляду) товарів;
- рішеннями про призупинення митного оформлення товарів № 109/74-16/19 від 22.07.2025;
- листами ТОВ «Фірма «Пахаренко і партнери»;
- висновком експерта № 237-01 від 16.08.2025, відповідно до якого словесні позначення у вигляді напису «Designed by Apple in California», нанесені на товари: навушники у футлярі з маркуванням на упаковці «Apple» MTJV3AM/A AirPods Pro (2nd generation), Serial No. CGP1905GVY, Model A3047 A3048 A2968, нові - 10 комплектів, які переміщувались (пересилались) через митний кордон України у МПІВ за митною декларацією типу № CN23 MGRMY3003104967YQ, є тотожними з торговельною маркою «DESIGNED BY APPLE IN CALIFORNIA» за міжнародною реєстрацією № 1192765, права на яку належать компанії Apple Inc., та нанесені на такі самі товари, для яких зареєстрована торговельна марка за міжнародною реєстрацією № 1192765;
-описом предметів, вилучених у справі про ПМП № 1247/UA209000/2025;
- службовою запискою;
- іншими матеріалами справи, які узгоджуються та знаходяться в об'єктивному зв'язку між собою.
Вищенаведені докази засвідчують факт переміщення товару через митний кордон, порядок проходження митних процедур, вказують на обставини виявлення факту переміщення через митний кордон України товару, його характеристики, кількість ознаки та найменування, є належними та допустимими.
Суд також відзначає, що ОСОБА_1 у процесі провадження у справі не надав належних та допустимих доказів, які ставлять під сумнів висновок експерта або доводи, наведені представниками компанії «Apple Inc.» у наведених вище матеріалах переписки з митним органом. У ході розгляду справи не встановлені жодні об'єктивні дані ставити під сумнів наведені вище висновки експерта. Зокрема, такі надані уповноваженою особою, у межах відповідної компетенції, є допустимими та належними доказами. Так, вказані висновки містять усі необхідні дані та отримані за процедурою, встановленою законом, тобто є допустимими доказами.
У ході розгляду справи не встановлені дані, які ставлять під сумнів достовірність долучених до протоколу наведених вище доказів, а також не здобуті жодні докази на підтвердження того, що у висновках експерта наведені необ'єктивні дані.
Безпосереднім об'єктом посягання при вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України, є встановлений порядок ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території товарів, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Об'єктивною стороною цього адміністративного правопорушення, зокрема, є дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
Суб'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується прямим умислом, тобто усвідомленням особою, яка його вчинила характеру незаконного переміщення товарів через митну територію України, призначених для виробничої або іншої підприємницької діяльності, з порушенням охоронюваних законом прав інтелектуальної власності.
У вказаному випадку встановлено, що саме ОСОБА_1 , є особою, яка відповідальна за здійснення відповідного переміщення (поставки) товару.
Суд вважає, що здобуті та досліджені у ході розгляду у суді цієї справи докази є достатніми для ухвалення законного та об'єктивного рішення у справі та належної перевірки доказів у справі.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні.
Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих суду доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення (у даному випадку суть правопорушення наведена у протоколі представниками митного органу) має пояснювати усі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення, тобто в даному випадку - версії представників митниці. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення (у даному випадку уповноважених представників митниці) була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за інкримінованим обвинуваченням.
Окрім того, у п. 2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено згідно закону. У розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, притягнення особи до адміністративної відповідальності розцінюється як «кримінальне обвинувачення», оскільки адміністративні правопорушення та стягнення мають ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні ст. 6 Конвенції.
Зважаючи на суть правопорушення, його характер, санкцію, наведені положення можуть бути застосовані і у цій справі.
Суд при оцінці доказів керується критерієм доведеності винуватості особи «поза будь-яким розумним сумнівом» і така доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Оцінюючи вищеописані зібрані по справі, досліджені та перевірені в судовому засіданні докази, суд визнає їх такими, що знаходяться в об'єктивному взаємозв'язку з інкримінованим правопорушенням, не спростовані у ході судового розгляду, передбачені як джерела доказування чинним законодавством та зібрані у відповідності процесуальними нормами, відтак суд вважає доведеним факт вчинення особою інкримінованого адміністративного правопорушення.
Суд приходить до висновку про те, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинено і обвинувачена особа є винною у його вчиненні, тобто вина ОСОБА_1 у цій справі доведена поза розумним сумнівом.
Таким чином, аналізуючи докази по даній справі з точки зору їх допустимості, об'єктивності та достатності, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 476 МК України доведена належним чином.
Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обтяжуючих та пом'якшуючих відповідальність ОСОБА_1 обставин судом не встановлено.
Вирішуючи питання про призначення виду та розміру стягнення за порушення митних правил, суд бере до уваги те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням наведених вище обставин, характеру вчиненого порушення, особи порушника, яка раніше до адміністративної відповідальності за порушення митних правил не притягувалася, ступеня її вини, способу вчинення правопорушення, мету призначення покарання та співрозмірність можливого покарання вчиненому правопорушенню, приходжу до висновку, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, тобто в межах санкції відповідної статті МКУ.
Згідно зі ст. 519 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил складаються з видатків на інвентаризацію, зберігання, перевезення (пересилання) товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, а також з інших понесених митними органами витрат на провадження або розгляд справи. До витрат у справі про порушення митних правил належать також кошти, що виплачуються експерту за виконання його обов'язків та за роботу, виконану за дорученням митного органу, виплати добових, компенсації на проїзд до митного органу і назад та наймання приміщення, а також кошти, одержані свідком на відшкодування витрат, пов'язаних з викликом для дачі пояснень.
Відповідно до ст. 520 МКУ, витрати у справі про порушення митних правил відшкодовуються особою, щодо якої винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.
Таким чином, з особи, яка притягається до відповідальності, підлягають стягненню витрати, понесені митним органом за зберігання товарів, які стали предметом порушення митних правил.
Відповідно до ст. 487 МК України, провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.
У ст. 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом. Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного з правопорушника стягується 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст.ст.458, 459, 461, 476, 486, 527, 528 МК України, суд -
1. ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 476 Митного кодексу України та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17'000 гривень, з конфіскацією товарів, що переміщуються з порушенням права інтелектуальної власності, вилучених відповідно до протоколу про порушення митних правил № 1247/UA209000/2025 від 27.08.2025.
2. Стягнути зі ОСОБА_1 витрати за зберігання на складі митниці товарів, які є предметом порушення митних правил у розмірі 72,80 гривень.
3. Стягнути зі ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 605,60 гривень судового збору.
На постанову протягом десяти діб з дня її винесення може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду.
Суддя Ольга ПАВЛЮК