Справа № 461/4515/25
Провадження № 1-кп/461/515/25
Іменем України
06.10.2025 року. м. Львів
Галицький районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Львів кримінальне провадження за №12025142360003333, відомості про яке внесене 13квітня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львів, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого вироком Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2024 р. за ч. 1 ст. 125 до покарання у виді 150 годин громадських робіт, знятий з обліку 10.07.2025 р. по відбуттю покарання
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
ОСОБА_4 , 12.04.2025 р., приблизно о 23 год. 45 хв., усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, перебуваючи біля смітників неподалік будинку №8 по вул. Татарська, що у м. Львові, шляхом присвоєння знайденого незаконно без мети збуту придбав 3,01 г особливо небезпечної психотропної речовини - плодове тіло грибів, що містить псилоцин, обіг якого заборонено, та у період часу з 23 години 50 хвилин 12.04.2025 року по 00 годин 15 хвилин 13.04.2025 року, пересуваючись по м. Львову від вул. Татарська, 8 до вул. Замарстинівська, 11, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, незаконно, без мети збуту, зберігав при собі 3,01 г особливо небезпечної психотропної речовини - плодове тіло грибів, що містить псилоцин обіг якого заборонено.
Своїми умисними діями, які виразились у незаконному зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 309 КК України.
В засіданні захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та просив кримінальне провадження закрити на підставі ст. 45 КК України, оскільки ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок вперше, вину визнав, активно сприяв розкриттю злоичну, щиро розкаявся у вчиненому. В обгрунтування клопотання посилається на те, що його підзахисний має погашену судимість, після вчиненого щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, потерпілого у кримінальному проступку немає, зобов'язується сплатити судові витрати.
В засіданні обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що визнає свою вину, розкаюється, бажає в подальшому стати на шлях виправлення і не вчиняти протиправних дій, підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям та просив кримінальне провадження закрити на підставі ст. 45 КК України .
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_4 та звільнення останнього від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям.
Заслухавши думку учасників судового провадження, роз'яснивши наслідки закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами, отримавши їх згоду на закриття кримінального провадження, вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до вимог п. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Положеннями п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України визначено, що кримінальне провадження закривається судом, зокрема, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України визначено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Відповідно до роз'яснень п. 2 постанови пленуму ВСУ № 12 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності", умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності, є вчинення нею певного умисного злочину, незалежно від того, закінчено його чи ні, вчинений він одноособово чи у співучасті. Підставою такого звільнення може бути або певна поведінка особи після вчинення злочину, яку держава заохочує (дійове каяття, примирення винного з потерпілим, припинення злочинної діяльності та добровільне повідомлення про вчинене тощо), або настання певної події (наприклад, зміна обстановки, закінчення строків давності).
При вирішенні питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд (суддя) під час судового засідання повинен переконатися, що діяння, яке поставлено особі за провину, дійсно мало місце, що воно містить склад злочину і особа винна в його вчиненні, а також, що умови та підстави її звільнення від кримінальної відповідальності передбачені КК України.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 285 КПК України, особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом про кримінальну відповідальність.
Згідно ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень або кримінальних правопорушень, пов'язаних з корупцією, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
В судовому засіданні встановлено, що діяння, яке поставлене в провину ОСОБА_4 дійсно мало місце, містить склад кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та ОСОБА_4 винен у його вчиненні. Вчинене ОСОБА_4 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, відповідно до положень ст. 12 КК України відноситься до кримінальних проступків і, згідно примітки ст. 45 КК України не є корупційним злочином.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 , вчинив кримінальний проступок у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, є батьком трьох дітей, громадським діячем, відповідно до характеристики за місцем проживання скарг та нарікань з боку сусідів та інших мешканців не надходило; будучи раніше судимим вироком Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2024 р. за ч. 1 ст. 125 до покарання у виді 150 годин громадських робіт, покарання відбув, що підтверджується довідкою Залізничного РВ Філії ДУ «Центр пробації» у Львівській області; знятий з обліку 10.07.2025 року.
Відповідно до п. 2-1 ч. 1 ст. 89 КК України, такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені за вчинення кримінального проступку, після відбуття покарання
Судом встановлено, що ОСОБА_4 відбув покарання, призначене за вироком Галицького районного суду м. Львова від 20.08.2024 р. за ч. 1 ст. 125 КК України у виді громадських робіт, 10.07.2025 р. знятий з обліку органом з питань пробації, відтак вказана судимість є погашеною.
Припинення судимості анулює всі кримінально-правові та загально-правові наслідки засудження і призначення покарання. Особа, судимість якої погашено або знято, не повинна відчувати жодних негативних наслідків попередньої судимості. Врахування погашеної чи знятої судимості при вирішенні будь-яких питань, у тому числі й при характеристиці особи, суперечить самій суті інституту припинення судимості та є неприпустимим.
Наведене узгоджується з висновками Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, викладених у постановах від 17.09.2020 р. (справа № 739/1140/18) та 20.04.2023р. (справа № 206/1127/21).
Враховуючи вищенаведені обставини, які свідчать про наявність матеріально-правових підстав, передбачених ст. 45 КК України, та процесуально-правових підстав звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України підлягає задоволенню.
Цивільний позов у кримінальному провадженні відсутній.
Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі вимог ст.100 КПК України.
Згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Таким чином, до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави підлягають витрати за проведення експертизи в сумі 4 457,00 грн.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Керуючись ст. 45 КК України, ст. 284, 285 КПК України, суд,-
Клопотання захисника ОСОБА_5 про звільнення обвинуваченого ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, на підставі ст. 45 КК України, у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження №12025142360000333, внесене 13.04.2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України - закрити.
Стягнути із ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення хімічної експертизи 4457 (чотири тисячі чотириста п'ятдесят сім) грн. 00 коп.
Речові докази, а саме:
- металевий пристрій для подрібнення рослинної маси, всередині якої знаходиться подрібнена речовина рослинного походження зеленого кольору; речовину рослинного походження світло-коричневого кольору, яка знаходиться у металевій ємності жовтого кольору, подрібнену речовину рослинного походження зеленого кольору, яка знаходиться у металевій ємності з написами «93/4», що знаходиться у номерному полімерному сейф-пакеті МВС Експертна служба №5920838 - знищити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м. Львова протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1