Єдиний унікальний номер №943/386/25
Провадження № 2/943/807/2025
02 жовтня 2025 року м. Буськ
Буський районний суд Львівської області
в складі:головуючого-судді Журибіда Б. М.
при секретарі Пирка В.М.
за участі представника позивачки Оприска М.В.
представника відповідача Ласько І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференцзв'язку в місті Буську цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 до Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, -
Адвокат Оприско М.В. в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до КНП Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» про визнання не законним та скасування наказу відповідача про оголошення позивачці догани № 170/К від 15.11.2024 року, стягнення витрат на правничу допомогу. Мотивує тим, що 21.10.2024 року відбулася медична рада КНП «Буська центральна районна лікарня», на якій було прийнято рішення, оформлене протоколом №5 від 21.10.2024 року, яким, зокрема, рекомендовано директору КНП застосувати дисциплінарні стягнення до медичних працівників ендоскопічного кабінету, які користувалися ендоскопом. Як наслідок, відповідачем виданий наказ №170/к від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_3 », яким позивачці оголошено догану у зв'язку з пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації. Такий вважає незаконним та таким, що підлягає скасуванню. Ні у самому наказі, ні у рішенні медичної ради, оформленому протоколом №5 від 21.10.2024 року не зазначено, в чому саме полягало пошкодження і неправильна експлуатація саме лікарем-ендоскопістом ОСОБА_3 системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер М122470, 2022 року випуску, інвентарний № 10470956. Посилання на порушення вимог законодавства та обов'язків позивача, зазначені в наказі, то такі наведені формально, без підтвердження жодного факту таких порушень. В рішенні медичної ради запропоновано, а директором КНП «Буська центральна районна лікарня» застосовано дисциплінарні стягнення у виді догани до усіх лікарів лікарні, які працюють в ендоскопічному кабінеті, без розмежування їх обов'язків та визначення, хто саме допустив порушення і чи допустив взагалі. В оскаржуваному наказі жодним чином не зазначено, в чому саме полягало порушення позивачкою пункту 2.5 Посадової інструкції, які заходи нею не були вжиті, хоч входили в коло її посадовій обов'язків, або яку винну та протиправну дію вона вчинила. Крім того, саме позивачка виявила, що прилад працював некоректно і саме вона ініціювала направлення такого на ремонт. Просить визнати протиправним та скасувати даний наказ, стягнути з відповідача в користь позивача судові витрати.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, забезпечила явку представника, адвоката Оприска М.В., який позовні вимоги підтримав повністю, просить такі задоволити, додав, що термін звернення до суду з даним позовом не порушено, про що було подано відповідну поштову квитанцію.
Представник відповідача Ласько І.М. проти позовних вимог заперечила повністю, просить відмовити у задоволенні таких, оскільки наказ про оголошення догани позивачці є законним. Так, ОСОБА_1 допустила неправильну експлуатацію системи ендоскопічної візуалізації, що суперечить інструкції з використання відеоендоскопа "Пентакс" для дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту та є порушенням посадової інструкції позивачки. Пункт 2.5 Розділу 1 «Загальні положення» посадової інструкції закріплює обов'язок лікаря ендоскопіста контролювати належне проведення діагностичних процедур, експлуатацію діагностичного й допоміжного устаткування, раціональне використання витратних матеріалів. В оскаржуваному позивачкою Наказі №170/К від 15.11.2024 зазначено про порушення нею саме п. 2.5 посадової інструкції. 03.09.2024 року після останнього обстеження позивачка разом із колегою відмітили що в ендоскопі недостатня інсуфляція повітря і відправили ендоскоп на діагностику, щоб дізнатись причину. Лікарі скерували ендоскоп без відома та погодження керівництва КНП «Буська ЦРЛ». Під час проведення діагностики ендоскопічного обладнання було виявлено ряд несправностей та пошкоджень. Поломка ендоскопа виникла внаслідок недбайливого ставлення до обладнання, його використання, перенесення, зберігання, дезінфекції та ополіскування. Відтак застосовано дисциплінарні стягнення до медичних працівників ендоскопічного кабінету, які користувались ендоскопом. При підготовці ендоскопа до проведення медичного обстеження лікарі повинні перевіряти провідність систем обладнання. Відповідно до п. 3.2 посадової інструкції лікаря-ендоскопіста, вона, в межах своєї компетенції, може віддавати середньому та молодшому медичному персоналу ендоскопічного кабінету вказівки, які стосуються виконання їхніх службових обов'язків, і вимагати їх своєчасного виконання. Однак лікарі-ендоскопісти, зокрема і ОСОБА_1 жодним чином не реагували на зовнішні прояви пошкодження ендоскопічного обладнання та продовжували працювати на такому. Зазначена бездіяльність лікарів підтверджує відсутність правильного та безпечного використання відеоендоскопа та як наслідок, винесення наказів про оголошення догани лікарям. Крім того, просить застосувати строки давності.
Вислухавши думку представників, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до наступного.
Судом установлено, що ОСОБА_3 на підставі наказу №14/К від 31 січня 2024 року прийнята на посаду лікаря - ендоскопіста в КНП «Буська ЦРЛ», на 1,0 ставки.
Після одруження з ОСОБА_4 07.09.2024 року, позивач змінила прізвище з ОСОБА_5 на ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом Серія НОМЕР_1 від 07.09.2024.
21 жовтня 2024 року відбулося засідання медичної ради КНП «Буська ЦРЛ», зокрема щодо роботи ендоскопічного кабінету, використання апаратури, обладнання, про що складено протокол №5. Таким рекомендовано директору КНП «Буська ЦРЛ» застосувати дисциплінарні стягнення за грубі порушення до лікарів, які приймали участь у функціонально - діагностичному обстеженні пацієнта ОСОБА_7 ..
Наказом № 170/К від 15.11.2024 року ОСОБА_3 , лікарю - ендоскопісту оголошено догану, у зв'язку з пошкодженням і неправильною експлуатацією системи ендоскопічної візуалізації, серійний номер M122470, 2022 року випуску, інвентарний № 10470956.
Як вбачається з посадової інструкції лікаря - ендоскопіста кабінету поліклініки КНП «Буська ЦРЛ» № 122 від 21.12.2023 року, завданнями та обов'язками лікаря є, зокрема проводити самостійно медичні дослідження за скеруваннями лікарів з використанням сучасних методів ендоскопії або організовувати проведення відповідних діагностичних процедур і заходів, надавати консультативну допомогу лікарям інших спеціальностей та медичних підрозділів лікувального закладу (п.2.3), контролювати належне проведення діагностичних процедур, експлуатацію діагностичного й допоміжного устаткування, раціональне використання видатних матеріалів. (п. 2.5). Згідно п.4.5 інструкції, лікар-ендоскопіст несе персональну відповідальність за належне проведення діагностичних процедур, безпечну, ефективну експлуатацію діагностичного й допоміжного устаткування, раціональне використання витратних' матеріалів, застосування дезінфікуючих засобів.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 на ім'я директора КНП Миколи Колачинського, після обстеження 03.09.2024 року лікар з колегою побачили, що в ендоскопі недостатня інсуфляція повітря та відправили ендоскоп на діагностику.
З акту технічної діагностики № 593_1 від 04.09.2024 року обладнання EG-2990К, серійний номер М122470, рік випуску 2022, вбачається, що під час діагностики виявлено:
-Люфт ручок управління,
-Невідповідність кутів вигину дистального сегменту,
-Витік із дистальної гумки,
-Розбита дистальна захисна лінза правого світловода. Внаслідок чого відбулося потрапляння дезінфектанта під захисну дистальну лінзу,
-Механічне пошкодження гумового компенсатора механічних напружень конектора та потертості пластикового корпусу кришки конектора,
-Механічне пошкодження гумового покриття компенсатора механічних напружень ручки-трубки постачання,
-Зламаний металевий каркас трубки ввідної частини біля гумового компенсатора механічних напружень,
-Відсутня провідність канала подачі води трубки ввідної частини,
-Обмежена провідність канала подачі повітря трубки ввідної частини,
-Забруднені сопла подачі повітря/води,
-Залишки дезінфектанта у вигляді окислу під гайкою ручки ендоскопа,
-Окисел гайки блоку ручки управління,
-Пошкодження металевого обплетення дистального сегмента в місці пошкодження дистальної гумки.
Правила правильного та безпечного використання відеоендоскопа Пентакс визначені Інструкцією з використання відеоендоскопа для дослідження верхніх відділів шлунково-кишкового тракту.
Зокрема лікар-ендоскопіст зобов'язаний провести функціональну перевірку ендоскопа перед проведенням кожного медичного обстеження. Предметом цієї перевірки є: перевірка керованості дистального сегмента: ендоскоп повинен вільно згинатися у 4 напрямках, без затримок чи люфту; перевірка зображення: якість, фокус, освітлення через обидва світловоди (ліворуч і праворуч); перевірка подачі повітря, води, аспірації: тести подачі через відповідні канали; перевірка прохідності інструментального каналу.
Як встановлено судом, та підтверджено представниками сторін, позивач з колегою після останнього медичного обстеження відмітили, що в ендоскопі недостатня інсуфляція, тому відправили апарат на діагностику.
В КНП «Буська ЦРЛ» є четверо лікарів - ендоскопістів, які працювали на даному приладі, доступ також був і у санітарок, які чистили, промивали недоскоп, проводили дезінфекцію, тощо. Однак керівництвом лікарні не встановлено та суду не подано докази щодо особистої участі позивачки чи інших лікарів, які саме порушення вчинені ними.
За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.
Відповідно до ст. 3,4 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Згідно з ст.139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Трудова дисципліна - це система правових норм, що регулюють внутрішній трудовий розпорядок, встановлюють трудові обов'язки працівників та роботодавця, визначають заохочення за успіхи в роботі й відповідальність за невиконання цих обов'язків.
Відповідно до вимог ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення. Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Порушенням трудової дисципліни може бути невиконання або неналежне виконання працівником трудових обов'язків, недотримання правил внутрішнього трудового розпорядку чи умов колективного договору.
Наказ роботодавця про застосування стягнення має містити мотивувальну частину з точним та обґрунтованим характером порушення трудової дисципліни.
Наказ про застосування до працівника стягнення не може містити стягнень, не передбачених ст. 147 КЗпП.
Таким чином, законодавець визначив, що підстави притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності повинні бути відображені у відповідному наказі. Такі підстави повинні бути чіткими та обґрунтованими для того, щоб працівнику було зрозуміло за що його притягнуто його до відповідальності.
Ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника.
Дисциплінарний проступок визначається як винне невиконання чи неналежне виконання працівником своїх трудових обов'язків. Складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Недоведеність хоча б одного з цих елементів виключає наявність дисциплінарного проступку.
Статтею 149 КЗпП України визначено, що до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з Правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин, умисно або з необережності.
Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 22 липня 2020 року у справі № 554/9493/17.
Тобто, для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена провина, як одна із важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Частиною першою статті 148 КЗпП України визначено, що дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але непізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Отже, підставою застосування догани є вчинення працівником протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності), яке визнається дисциплінарним проступком. Протиправність поведінки працівника полягає в порушенні ним своїх трудових обов'язків, закріплених нормами трудового права: КЗпП України, правилами внутрішнього розпорядку, статутами, положеннями, посадовими інструкціями, трудовим договором (контрактом), колективним договором, а також у порушенні або невиконанні правомірних наказів та розпоряджень роботодавця.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 24 січня 2019 року у справі № 515/1087/17 (провадження № 61-36903св18) зазначено, що при розгляді справ про накладення дисциплінарних стягнень за порушення трудової дисципліни судам необхідно з'ясовувати, в чому конкретно проявилося порушення, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-149КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарного стягнення, зокрема, чи враховані обставини, за яких вчинено проступок. Для правомірного накладення дисциплінарного стягнення роботодавцем необхідна наявність сукупності таких умов: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним без поважних причин умисно або з необережності.
При цьому, ознакою порушення працівником трудової дисципліни, яка може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності у формі оголошення догани, є наявність вини в його діях чи бездіяльності, шкідливі наслідки та причинний зв'язок між ними і поведінкою правопорушника.
Обов'язок доказування фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку покладається на роботодавця.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, викладеним На вказану неодноразово звертав увагу і Верховим Суд, зокрема в постанові від 13 травня 2022 року в справі №331/2395/20, від 06 червня 2022 року в справі №487/1491/21.
Як слідує з матеріалів справи, при оголошенні догани та винесення відповідного наказу, не було встановлено які саме дії чи бездіяльність позивачки потягли несправність ендоскопа, які саме порушення чи неналежне виконання покладених на неї трудових обов'язків. Підставою оголошення догани позивачці зазначено акт технічної діагностики приладу № 593_1 та рішення Медичної ради лікарні, оформлене протоколом засідання № 5 від 21.10.2024, однак суд з такого не вбачає вини у несправності ендоскопа саме лікаря ОСОБА_8 , та причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) останньої і порушенням або неналежним виконанням покладених на неї трудових обов'язків.
Разом з тим, наказ не містить відомості коли мала місце дана подія. В інших матеріалах справи теж відсутні такі відомості у зв'язку з чим суд позбавлений можливості перевірити чи накладене дисциплінарне стягнення в межах строків, визначених ст.148 КЗпП України.
Верховний Суд в постанові від 22 липня 2020 року в справі № 554/9493/17, предметом розгляду якої була вимога про визнання незаконним та скасування наказу про оголошення догани, виснував, що в наказі про накладення дисциплінарного стягнення повинно бути зазначено, коли мало місце і в чому конкретно полягає порушення особою трудових обов'язків.
В той же час саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів вчинення працівником дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч.1-4 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи з вищенаведеного, суд дійшов висновку, що склад дисциплінарного проступку не доведено, а тому оскаржуваний наказ є незаконним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню в повному обсязі.
Щодо заявленого представником відповідача клопотання про застосування строку позовної давності, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 233 Кодексу законів про працю України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Згідно матеріалів справи, позивачка дізналась про застосування до неї дисциплінарного стягнення у вигляді догани 15.11.2024, що підтверджується її особистим підписом на Наказі № 170/К від 15.11.2024.
Позовна заява надійшла до суду 05.03.2025.
Як зазначено у ч. 6 ст. 124 КПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
Як вбачається з Накладної № ЛВ0001864 поштового оператора "Міст-Експерес" від 15.02.2025 року, такою підтверджено, що позовна заява була відправлена саме 15.02.2025 року, тобто з дотримання строків.
11.06.2025 року представником позивача через систему Електронний суд подано клопотання про стягнення судових витрат.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України, суд під час ухвалення рішення вирішує, у тому числі, і питання щодо розподілу судових витрат.
Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Верховний Суд у своїй постанові від 03.05.2018 року у справі №372/1010/16-ц дійшов висновку, що якщо стороною буде документально доведено, що нею понесені витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.
Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження вказаних витрат суду надано:
-договір про надання правової допомоги № 1-1711/24-ц від 17.11.2024 року із АБ «Оприско та партнери»,
-рахунок № 001/1-1711/24-ц, яким визначено розмір гонорару за представництво у суді першої інстанції у даній справі в сумі 10000,00 грн,
-квитанцію від 11.06.2025, з якої вбачається, що ОСОБА_1 проплатила за юридичні послуги представнику 10000,00 гривень.
Суд приходить до висновку, що надані стороною позивача документи є належними та достатніми доказами на підтвердження витрат, які позивач понесла на оплату професійної правничої допомоги у цій справі, в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до ч. 3ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 року у справі № 927/237/20).
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 263, 265, 268 ЦПК України, ст.ст. 139, 140, 147, 148 КЗпП, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати наказ № 170/к від 15.11.2024 року «Про оголошення догани ОСОБА_3 ».
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 01997633, адреса місцезнаходження м. Буськ вул. Львівська, 77, Золочівського району Львівської області в користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жительки АДРЕСА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 10000,00 гривень.
Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня», код ЄДРПОУ 01997633, адреса місцезнаходження м. Буськ вул. Львівська, 77, Золочівського району Львівської області в користь держави судовий збір в розмірі 1211,20 гривень.
Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до частини 6 статті 259 та частини 1 статті 268 Цивільного процесуального кодексу України складання повного рішення суду відкладено на десять днів.
У зв'язку з оголошенням у судовому засіданні лише вступної та резолютивної частини судового рішення строк подання апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 15 жовтня 2025 року.
Суддя: Б. М. Журибіда