15.10.2025
Провадження № 2/337/1717/2025
ЄУН №337/2192/18
15 жовтня 2025 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Кучерука І.Г.
з участю секретаря Роман Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТ БАНК» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості,
встановив:
29.05.2018 року ПАТ КБ «ІІРИВАТБАНК» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 у якому вказав, що відповідач відповідно до укладеного договору від 20.03.2008 року, отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою 22,8% на рік, на суму залишку заборгованості. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір. ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит. Відповідач не надавав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору. У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 28.02.2018 року має заборгованість 117000 грн., яка складається з: 12242,32 грн. заборгованість за кредитом; 104757,68 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом. Просить стягнути заборгованість і судові витрати.
Заочним рішенням Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 19.10.2018 року позовні вимоги задоволено і стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором від 20.03.2008 року у розмірі 117000 грн., яка складається з: заборгованість за кредитом 12242,32 грн.; заборгованість за процентами користування кредитом 104757,68 грн. а також сплачені судові витрати у розмірі 1762 грн.
Ухвалою Хортицького районного суду міста Запоріжжя від 06.06.2025 року заочне рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 19.10.2018 року скасоване, і справа призначена до розгляду в порядку спрощеного провадження.
27.06.2025 року до суду від представника відповідача, по системі «Електронний суд» надійшов відзив на позов, узагальненими доводами якого є те, що згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором, її розмір склав 12242,32 грн. Останній же платіж за кредитом у сумі 150 грн. відповідачем був здійснений 23.03.2015 року. Із позовом же позивач звернувся 29.05.2018 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з'ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистомякого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважних причин її пропуску, про які повідомив позивач.
Дійсно, ОСОБА_1 отримав від позивача кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Додані позивачем умови та правила надання банківських послуг не містить дати їх прийняття, а тому не зрозуміло, у який період вони діяли та чи саме ці умови та правила розумів відповідач, підписуючи заяву-приєднання до умов кредитного договору.
Заява-приєднання до умов кредитного договору підписана 20.03.2008 року, із встановленням кредитного ліміту у 300 грн. Натомість, картковий рахунок був оформлений відповідачу, згідно довідки про зміну умов кредитування, 02.04.2007 року із кредитним лімітом 21600 грн. Зміни ж будь яких умов кредитування 20.03.2008, відповідно до вказаної довідки, не відбувалося.
Беручи до уваги дану довідки про зміну умов кредитування, востаннє кредитний ліміт було встановлено відповідачу 01.10.2013 року у сумі 9000 грн. Проте нараховані відповідачу заборгованість за тілом кредиту у сумі 12242,32 грн. та за відсотками у сумі 104757,68 грн. явно виходять за межі як встановленого кредитного ліміту, так і строку кредитування.
Розрахунок заборгованості виконаний позивачем починаючи з 09.07.2008 року. Натомість, згідно довідки про зміну умов кредитування, картковий рахунок було оформлено відповідачу 02.04.2007 року, заяву-приєднання підписано 20.03.2008 року. Більше того, сам розрахунок називається "Розрахунок заборгованості за договором б/н від 26.05.2008 року, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 28.02.2018 року". Тобто не зрозуміло, за яким саме кредитним продуктом виконано позивачем такий розрахунок та чи є заборгованість за договором від 20.03.2008 року, який і є предметом даного судового розгляду.
В матеріалах справи відсутність належні та достатні докази наявності заборгованості у ОСОБА_1 перед ПриватБанком. Вважає позовні вимоги позивача безпідставними та необґрунтованими.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
У поясненнях наданих до суду представник позивача вказав, що у випадку відсутності представника банку в судовому засіданні просить розглянути справу за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити.
У відзиві представник відповідача просить здійснити розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 20.03.2008 року ОСОБА_1 у ЗАТ КБ «ІІРИВАТБАНК», правонаступником якого виступає АТ КБ «ІІРИВАТБАНК» підписав Заяву і виявив бажання оформити на своє ім'я кредитну картку «Кредитка Універсальна, 55 днів пільгового періоду». В заяві сторони також визначили, що ОСОБА_1 встановлено кредитний ліміт у розмірі 300 грн., валюта: UAH.
Встановлено також, що 20.03.2008 року, ОСОБА_1 окрім заяви також підписав Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду».
В довідці сторони погодили наступні умови кредитування: тип кредитної лінії - відновлювальна; пільговий період до 55 днів; базова відсоткова ставка на місяць - 1,9%; розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, але не менш 50 грн. та не більше залишку заборгованості; строк внесення щомісячних платежів - до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості, та штрафи при порушенні строків платежів - 250 грн. + 5% від суми позову.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, заборгованість за кредитним договором № б/н від 26.05.2008 року станом на 28.02.2018 року становить 117000 грн., яка складається із: заборгованість за кредитом 12242,32 грн.; заборгованість за процентами користування кредитом 104757,68 грн.
Суду надана довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки з картрахунком від 02.07.2007 року, відповідно до якої станом на 02.04.2007 року кредитний ліміт складав 21600 грн., на 16.02.2010 року - 300 грн., на 21.10.2011 року - 0 грн., на 15.05.2012 року 2000 грн., на 17.08.2015 року - 8000 грн., на 27.09.2013 року 8500 грн., на 01.10.2013 року - 9000 грн.
Суду наданий Витяг з Умов і правил надання банківських послуг без зазначення дати їх прийнятті або затвердження.
Дослідивши вищевказаний витяг, суд першої інстанції, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 03 липня 2019 року (342/180/17), дійшов висновку про неможливість розцінювати витяг як стандартну форму договору приєднання, у зв'язку з відсутністю на них підпису позичальника, та, відповідно, відсутністю підстав стверджувати, що саме такі тарифи діяли на час укладення договору, та були надані відповідачу для ознайомлення, тобто погоджені сторонами.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Матеріали справи не містять доказів того, що саме цей витяг з Умов та Правил надання банківських послуг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи заяву.
Суд вважає, що у цьому випадку неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» у період - з часу виникнення спірних правовідносин (20.03.2008 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (29.05.2018 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Умов та правил у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
Також суд враховує те, що у заяві яка підписана ОСОБА_1 20.03.2008 року у ЗАТ КБ «ІІРИВАТБАНК», встановлено тільки розмір кредитного ліміту та валюта кредиту без узгодження процентної ставки.
З огляду на зазначене, суд виснував, що відсутні підстави для стягнення на користь АТ КБ «ПриватБанк» відсотків за користування кредитними коштами, оскільки в матеріалах справи відсутні дані щодо прийняття відповідачем умов і тарифів кредитування.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № б/н від 20.03.2008 року.
Однак суду розрахунок заборгованості наданий за договором № б/н від 26.05.2008 року, довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки надана за картрахунком від 02.07.2007 року.
Разом із поясненнями із запереченнями проти перегляду заочного рішення суду, представником позивача надані видаткову накладну і рахунок фактуру за 26.03.2013 року на придбання відповідачем різного товару, довідку про умови кредитування Приватбанку та сукупну вартість споживчого кредиту від 26.03.2013 року, заяву позичальника від 26.03.2013 року про надання строкового кредиту.
Позивачем не обґрунтоване відношення вказаних документів, які можуть складати окремий кредитний договір, до договору від 20.03.2008 року.
Також суду надана довідка про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки (без вказівки реквізиту договору), відповідно до якої станом на 02.04.2007 року кредитний ліміт складав 21600 грн., на 16.02.2010 року - 300 грн., на 21.10.2011 року - 0 грн., на 15.05.2012 року 2000 грн., на 17.08.2015 року - 8000 грн., на 27.09.2013 року 8500 грн., на 01.10.2013 року - 9000 грн.
Таким чином у довідці взагалі не фігурує дата наближена до 20.03.2008 року, як дата оформлення відповідачем заявки на встановлення кредитного ліміту в 300 грн., який з'являється 16.02.2010 року.
Надана представником позивача довідка про видачу кредитних карток відповідачу із вказівкою, що з відповідачем був підписаний кредитний договір № б/н, серед переліку яких немає жодної виданої 20.03.2008 року - дата оформлення відповідачем заявки на встановлення кредитного ліміту та отримання картки.
Надана представником позивача виписка за договором № б/н за період 26.05.2008 року - 28.02.2018 року, у зв'язку з відсутністю будь яких посилань, не можливо розцінювати як таку, що відноситься до спірного договору від 20.03.2008 року.
Суду не надано належних доказів наявності заборгованості відповідача ОСОБА_1 за договором від 20.03.2008 року, а відтак у задоволенні позовних вимог АТ КБ «ІІРИВАТБАНК» необхідно відмовити у повному обсязі.
Керуючись ст. 89, 141, 229, 247, 263, 264, 354 ЦПК України, суд -
Відмовити у задоволенні позовних вимог АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІІРИВАТБАНК» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором від 20.03.2008 року у розмірі 117000 грн. та судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Реквізити сторін.
Позивач: АТ КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ІІРИВАТБАНК», м. Київ вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП. НОМЕР_1 АДРЕСА_1 .
Суддя: І.Г.Кучерук