Виноградівський районний суд Закарпатської області
Справа № 299/4475/25
Номер провадження 3/299/2097/25
16.10.2025 року м.Виноградів
Суддя Виноградівського районного суду Закарпатської області Леньо В.В., розглянувши матеріали, які поступили з відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
за ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Виноградівського районного суду після дооформлення з відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області надійшов протокол про адміністративне правопорушення Серія ВАД № 767333 від 29.08.2025 року, згідно якого ОСОБА_1 29.08.2025 року близько 09 год.30 хв. знаходячись по вул.Злагоди в смт.Королево, ображала нецензурними словами та погрожувала фізичною розправою гр. ОСОБА_2 чим порушила спокій громадян. Дані дії кваліфіковані за ст.173 КУпАП - дрібне хуліганство.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася. Розгляд справи проведено в порядку ст.268 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до висновку, що провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП підлягає закриттю з наступних підстав.
Статтею 173 КУпАП передбачена відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно диспозиції статті 173 КУпАП об'єктивну сторону складу дрібного хуліганства становлять такі альтернативні діяння: 1) нецензурна лайка в громадських місцях; 2) образливе чіпляння до громадян; 3) інші подібні дії, за умови, що кожне із цих діянь порушує громадський порядок і спокій громадян, а обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони цього правопорушення є хуліганський мотив поведінки особи, яка вчиняє зазначені вище дії. При цьому норма статті 173 КУпАП не дає однозначного визначення, що саме підпадає під поняття "інших подібних дій", що порушують громадський порядок і спокій громадян, та в чому саме проявляється хуліганський мотив дій особи, а тому це потребує з'ясування і конкретизації у кожній справі, яка вирішується судом.
З об'єктивної сторони хуліганство, характеризується порушенням громадського порядку, а з суб'єктивної - умисною виною та мотивом явної неповаги до суспільства, тобто хуліганським мотивом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Положенням ст. 280 КУпАП регламентовано, що суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статтей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів, а також іншими документами.
Згідно ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Разом з тим, протокол не містить достовірних відомостей та обставин вчинення особою правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП. При цьому, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій, відповідальність за які визначено у ст. 173 КУпАП.
Постановою судді Виноградівського районного суду від 22.09.2025 року матеріали про притягнення до адмінвідповідальності ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП були повернуті до відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області для належного дооформлення.
У постанові вказувалось на те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення складаються із протоколу про адміністративне правопорушення, копії рапорту помічника ЧЧ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області, письмових пояснень ОСОБА_1 .
З матеріалів справи, зокрема із рапорту помічника ЧЧ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Шпакова А.В. вбачається, що 29.08.2025 р о 09 год.28 хв надійшло повідомлення зі служби 102 про те, що 29.08.2025 року о 09:27 за адресою Берегівський район с.-ще Королево вул.Злагоди, 8 заявник повідомила, що її сусід ОСОБА_3 на протязі двох днів вчиняє з нею сварку, агресивно себе поводить, ображає нецензурними словами. Заявник ОСОБА_1 . На гр. ОСОБА_2 складено адмінпротокол за ст.173 КУпАП серії ВАД №767332.
З письмових пояснень ОСОБА_1 які містяться в матеріалах справи вбачається, що 29.08.2025 року о 09:30 год. ОСОБА_2 безпричинно почав ображати ОСОБА_1 нецензурними словами після чого остання здійснила дзвінок на лінію 102.
Разом з тим, до суду подано протокол відносно ОСОБА_1 за ст.173 КУпАП серії ВАД №767333. Дані обставини а саме: зміст рапорту помічника ЧЧ відділення поліції №1 Берегівського районного відділу поліції ГУНП в Закарпатській області Шпакова А.В. та зміст письмових пояснень ОСОБА_1 в свою чергу унеможливлює розгляд справи по суті, позаяк зміст протоколу про адміністративне правопорушення суперечить змісту рапорту та письмових пояснень
Після повернення справи недоліки на які вказувалось у постанові від 29.09.2025 року не усунуто.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Зокрема, протокол про адміністративне правопорушення не можна вважати належним до допустимим доказам вини особи, оскільки такий є лише засобом фіксації обставин, які мають доказуватися іншими долученими до матеріалів справи доказами.
Разом з тим, обставини зазначені в протоколі нічим не доведені, позаяк зміст протоколу про адміністративне правопорушення суперечить змісту рапорту та письмових пояснень, що містяться в матеріалах справи.
Виходячи з практики Європейського суду з прав людини у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення. Із врахуванням положень і тлумачень ст. 6 Конвенції прозахист прав людини іосновоположних свобод суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу належного органу правосуддя.
У відповідності до ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч. 2 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої "доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом" (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі "Кобець проти України" (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі "Авшар проти Туреччини" (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ "розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення".
Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
З огляду на викладене, дослідивши та перевіривши в ході розгляду матеріали справи, суд прийшов до переконання про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, оскільки належних, достовірних і допустимих доказів, яких було б достатньо для визнання його винуватим у вчиненні даного правопорушення в судовому засіданні встановлено не було.
При цьому, сукупність зібраних та проаналізованих по справі доказів не дозволяє їх спростувати у категоричній формі та зробити беззаперечний і однозначний висновок про вчинення ОСОБА_1 неправомірних дій.
Таким чином, дослідивши усі наявні у справі докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку про відсутність доказів вчинення ОСОБА_1 інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП та відповідно наявності в його діях складу зазначеного адміністративного правопорушення, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п. 1 ст. 247 КУпАП.
За змістом ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставини відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 9, 247, 280, 283, 284, 289 КупАП,
Провадження в справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю (недоведеністю) в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на постанову суду подається до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
СуддяЛеньо В. В.