Суддя ОСОБА_1
Справа № 644/10385/24
Провадження № 1-кп/644/322/25
15.10.2025
15 жовтня 2025 року Індустріальний районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових кримінальне провадження, відомості за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 12.10.2024 року №12024221180001507, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження м. Харків, українця, громадянина України, з середньою спеціальною освітою за спеціальністю фельдшер, одруженого, не працевлаштованого, раніше судимого 04.11.2024 року Орджонікідзевського районного суду м. Харкова за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , фактично мешкав до затримання АДРЕСА_2 , обвинуваченого за ч.3 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, -
12.10.2024 приблизно о 14.00 годині ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого мешкання в квартирі АДРЕСА_3 , разом з господаркою квартири ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . В цей час у ОСОБА_7 безпричинно виник умисел, спрямований на умисне протиправне позбавлення життя ОСОБА_9 .
Так, реалізовуючи свій злочинний умисел, направлений на протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_7 взяв кухонний ніж, та тримаючи його у правій руці завдав ним один удар ОСОБА_9 в область шиї зліва. В цей час ОСОБА_9 та ОСОБА_8 почали активно припиняти протиправні дії ОСОБА_7 в наслідок чого останній не зміг довести свій умисел на позбавлення життя ОСОБА_9 до кінця з причин, що не залежали від його волі.
12.10.2024 року бригадою ШНМД потерпілого ОСОБА_9 доставлено до КНП «Міська клінічна багатопрофільна лікарня № 25» ХМР, де йому була надана своєчасна кваліфікована медична допомога.
В наслідок протиправних умисних дій ОСОБА_7 , згідно з висновку судово-медичної експертизи №09/-784-С/2024 від 18.11.2024 року потерпілому ОСОБА_9 завдано тілесні ушкодження у вигляді: колото-різної рани шиї, що відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно п.п. 2.3.1.а 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом № 6 МОЗ України від 17.01.95р.
Обвинувачений в судовому засіданні свою провину визнавав частково, вважав, що його дії невірно кваліфіковані, в подальшому позицію змінив та свою провину не визнав, посилався на те, що прокурором не надано доказів його винуватості. Пояснив суду, що не мав наміру завдавати шкоду ані потерпілому, ані свідку. 12.10.2024 року він події пам'ятає приблизно. Прокинувся вранці біля 6-7, сходив у вбиральню, пішов знову відпочивати, чув шо хтось прийшов, але не бачив конкретно хто, коли сонце вже ярко світило, можливо і в 13.00 годині. У нього з потерпілим не було ніяких стосунків, бачив його декілька разів в квартирі та на вулиці, конфліктів не було, лише вітались. Він знайомий з ОСОБА_8 , вона колишня дружина його брата, вона сама запропонувала йому пожити у неї, жив понад 2 тижні, конфліктів не було, вона готувала, дбала про нього, у нього було окреме місце для сну та відпочинку. Подій не пам'ятає чітко, не дуже себе добре почував останнім часом. Пішов на кухню випити води, там сиділи потерпілий та свідок ОСОБА_8 , спілкувались, випивали. Почав виходити та у нього зав'язалась розмова з ОСОБА_9 що нібито він заважає йому пройти з кухні, бо той сидів поряд із виходом. Він був в нетверезому стані, йому не сподобалось, що потрібно вставати, почався конфлікт, потім він пішов в спальню, вони залишались на кухні. Далі перебував в спальні, включив телевізор, чув крики, коли пішов на кухню побачив як сваряться ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у ОСОБА_9 був ніж в руках, здалось що це пов'язано з погрозою, вони кричали між собою. Оскільки були в квартирі в трьох, чи то він до нього почав рухатись, чи він до нього рухався, але почали кричати та впали, це було в коридорі, чи був у нього в той момент ніж, не пам'ятає, самопочуття було погане, конфліктів не було, лише в школі. В коридорі було багато сумок, консервації, імовірно банки розбивались, не пам'ятав. Вважав, що ОСОБА_8 оговорює його, оскільки вона телефонувала його матері та пропонувала за 30000 гривень, щоб вона змінила показання, а ОСОБА_9 після судового засідання казав його родичам, що він нічого не пам'ятає. Ніж в руки не брав, бачив якийсь ніж на столі. Рана у ОСОБА_9 могла бути від укуса собаки, яка появилась в коридорі, коли вони вже впали. Стверджував , що виштовхнув потерпілого з квартири. ОСОБА_8 пішла на кухню із собакою, а він пішов в кімнату відпочивати. Вважав, що потерпілий та свідок ОСОБА_8 або вірять в те, що кажуть, або обидва навмисно його оговорюють. Ножового поранення в живіт у ОСОБА_8 не бачив, вважав, що вона придумує. Посилався на те, що він приймав «Соннекс», це сильне снодійне, він приймав його багато, по 10 пігулок на день.
Не зважаючи на невизнання провини обвинуваченим його провина повністю підтверджується дослідженими судом письмовими доказами.
1) Рапортом ЧЧ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області про надходження повідомлення 12.10.2024 року о 14.02 зі служби «102» про те, що 12.10.2024 року о 14.02 годині за адресою АДРЕСА_4 , до жінки звернувся невідомий чоловік з ножовим пораненням в шию. 1 під'їзд, 3 поверх, квартира не відома, він повідомив, що нападник в квартирі, та там є ще дівчина поранена, бшд вже викликали, більше подробиць не надали, кинули слухавку, заявник ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продубльовано виклик «103».
Результат відпрацювання - слідчий ОСОБА_11 на місці події вилучено ніж кухонний з РБК. Відбувся конфлікт в результаті якого учасник завдав тілесних ушкоджень ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 і ОСОБА_8 , потерпілих доставлено до лікарні. Учасник події ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
БШМД 709 повідомлено на службу №102 про те, що 12.10.2024 року о 14.00 годині брат ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс проникаюче ножове поранення, на фоні конфлікту із знайомим ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Потерпіла ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , діагноз проникаюча колоторізана рана передньої черевної стінки. Стан середній. А також, про те, що 12.10.2024 року о 14.00 годині знайомий ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наніс ножове поранення, на фоні конфлікту потерпілий ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , діагноз колоторізана ранка шиї зліва. Стан середній.
2) Протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_9 від 12.10.2024 року;
3) Протоколом огляду місця події від 12.10.2024 року, що проведений в період часу з 14.40 до 15.10 години, слідчим СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_11 , заявою ОСОБА_8 про не заперечення проведення огляду квартири від 12.10.2024 року. Огляд проведений в присутності понятий ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , вилучено ніж кухонний з полімерною рукояткою з нашаруванням РБК, поміщений до паперового конверту НПУ. До протоколу складено фототаблицю, в тому числі із зображенням відповідного вилученого ножа на фото №7.
4) протоколом проведення слідчого експерименту від 08.11.2024 року за участю потерпілого ОСОБА_9 з фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_9 показав механізм завдання ножового поранення ОСОБА_8 та йому в шию;
5) протоколом проведення слідчого експерименту від 08.11.2024 року за участю свідка ОСОБА_8 з фототаблицею до нього, в ході якого ОСОБА_8 показала механізм завдання їй ножового поранення та ножового поранення потерпілому ОСОБА_9 ;
6) заявою ОСОБА_8 про добровільну видачу слідчому футболки чорного кольору без написів, в якій вона перебувала 12.10.2024 року в момент нанесення удару ножем ОСОБА_7 ;
7) заявою ОСОБА_9 про добровільну видачу слідчому одягу, а саме джинсової куртки, чорної футболки, в яких він перебував 12.10.2024 року, речі в крові після поранення;
8) протоколом огляду предмету від 13.10.2024 року, в ході якого було оглянуто видані речі та фототаблиця до нього. Відповідні речі просочені речовиною бурого кольору, а саме речі потерпілого ОСОБА_9 джинсова куртка в області ворота щільно просочена речовиною бурого кольору, футболка в області горловини також просочена речовиною бурого кольору. Футболка свідка ОСОБА_8 по передній стороні футболки в деяких місцях та на лівому рукаві просочена речовиною бурого кольору та має ушкодження знизу у вигляді наскрізного порізу;
9) постановою про визнання речовими доказами від 13.10.2024 року, відповідно до якої визнані речовими доказами речі потерпілого, свідка та вилучений ніж; Квитанцією про передачу на зберігання речових доказів;
10) ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 року про накладання арешту на вилучене майно;
11) ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 21.10.2024 року про надання тимчасового доступу слідчому до медичної документації свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 ;
12) висновком експерта №09/-784-С/2024 від 18.11.2024 року, відповідно до якого у потерпілого ОСОБА_9 згідно до наданої медичної документації, наданого на дослідження ножа, зроблено висновок про наявність у потерпілого колото-різаної рани шиї, яка могла виникнути від колюче-ріжучої дії гострого предмету та могла були спричинена в строк не пізніше дати та часу звернення ОСОБА_9 до медичної установи (проведення первинного медичного огляду).
По ступеню тяжкості це тілесне ушкодження, яке належить до Легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно до п.п. 2.3.1.а., 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95.
Встановлене у ОСОБА_9 тілесне ушкодження могло виникнути від одного травматичного впливу.
Обставини на які посилаються як ОСОБА_9 , так і ОСОБА_8 в ході проведення з ними слідчих експериментів в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу виникнення тілесного ушкодження встановленого у громадянина ОСОБА_9 ..
13) висновком експерта №09/-788-С/2024 від 18.11.2024 року, відповідно до якого у свідка ОСОБА_14 , згідно до наданої медичної документації, наданого на дослідження ножа, зроблено висновок про наявність колото-різаної рани на тулубі, яка могла виникнути від ріжучої дії гострого предмету, різана рана на правій руці, яка могла виникнути від ріжучої дії гострого предмету, та могли бути отримані в термін не пізніше дати звернення до лікувальної установи та її первинного огляду.
По ступеню тяжкості це тілесне ушкодження, яке належить до Легких тілесних ушкоджень, що спричинили за собою короткочасний розлад здоров'я тривалістю понад 6-ти днів, але не більше 3-х тижнів (21 дня), згідно до п.п. 2.3.1.а., 2.3.3. «Правил судово-медичного визначення степеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17.01.95.
Встановлені у ОСОБА_8 тілесні ушкодження могли виникнути від двох травматичних впливів.
Обставини на які посилаються як ОСОБА_8 , так і ОСОБА_9 , в ході проведення з ними слідчих експериментів частково відповідають об'єктивним судово-медичним даним в частині способу виникнення у ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, так як жоден з них не розкриває способу виникнення у неї різаної рани в ділянці правового плеча.
14) випискою із медичної картки КНП ХОР «ОКНЛ» за результатами проведеного медичного огляду 12.10.2024 року о 18.05, в тому числі токсилогічного дослідження, у ОСОБА_7 ознак наркотичного сп'яніння не виявленого, тверезий;
15) висновком експерта №09/710-С/2024 від 21.10.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_7 мали місце наступні тілесні ушкодження: садна на голові, правій нозі, синці на правій руці, тулубі, правій нозі. Ці пошкодження могли утворитись від ударної (ударно-сдавлюючої) дії тупих твердих предметів, за винятком саден, які утворились за механізмом тертя-ковзання (удар-тертя), в могли бути отримані в строк в межах 1-4 діб до огляду. Цей висновок підтверджується виглядом, характером пошкоджень, а також стадією загострення саден і кольором синців. Індивідуальні властивості травмуючої поверхні тупого твердого предмета (ів) в місцях пошкоджень не відобразились, тому судити про конкретне знаряддя травми не представляється можливим.
За ступенем тяжкості синці та садна викликали незначні скороминущі наслідки, тривалістю не більше 6 днів, і за цією ознакою відповідно до п.п. 2.3.2.»Б», 2.3.5. «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом №6 МОЗ України від 17 січня 1995 року відносяться до Легких тілесних ушкоджень.
16) висновком експерта №14/1771-С/24 від 05.11.2024 року на джинсовій куртці потерпілого ОСОБА_9 знайдена кров людини групи В з ізогемаглютиніном анти-А, властивої йому самому, оскільки згідно завіреної ксерокопії відповіді №1103101639-24 від 15.10.2024 КНП «Міська клінічна Багатопрофільна лікарня №25» на запит старшого слідчого СВ ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області ОСОБА_15 , група крові ОСОБА_9 - В (ІІІ).
17) висновком експерта №15-12/673-С-Ц/2024 від 04.11.2024 року відповідно до якої, п.3.3. при проведенні судово-медичної експертизи кухонного ножу, вилученого в ході огляду місця події від 12.10.2024 року за адресою АДРЕСА_2 , встановлено наступне: на рукоятці виявлені сліди крові людини. При серологічному дослідженні, в крові виявлений антиген В. При цитологічному досліджені знайдені клітинні елементи крові, які належать особі чоловічої генетичної статі. Таким чином, порівнюючи отримані результати з груповими характеристиками крові осіб, що проходять по справі, можна припустити, що дані сліди крові походять від чоловіка з груповою належністю крові В (ІІІ) з ізогемаглютиніном анти-А, яким і міг бути потерпілий ОСОБА_9 .. Від свідка ОСОБА_8 ця кров походити не могла. На клинку були виявлені сліди крові людини з домішкою білка птиці, тому подальше дослідження було призупинене, тому що ряд тварин мають аглютиногени властиві людині.
18) висновком судово-психіатричного експерта №783 від 20.11.2024 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 , на теперішній час страждає на хронічне психічне захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю та виявляє симуляцію. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
У періоди час, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_7 перебував у стані вищевказаного хронічного психічного захворювання, поза тимчасового розладу психічної діяльності. Міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
ОСОБА_7 на теперішний час, відповідно до свого психічного стану, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
19) Довідка КНП «МКБЛ №25» Харківської міської ради від 15.10.2024 року №1103/0/639-24 про перебування ОСОБА_9 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом колото різана рана шиї, Група крові В (ІІІ)Rh+;
20) Довідка КНП «МКБЛ №25» Харківської міської ради від 15.10.2024 року про перебування ОСОБА_8 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з діагнозом непроникаюче ножове поранення передньої черевної стінки. Різана рана плеча справа. Група крові А (ІІ)Rh+;
21) Інформація КНП ХОР «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» від 01.11.2024 року №01-1996/Ф про обслуговування виклику 12.10.2024 року бригадою ЕМД№709 у складі лікаря ОСОБА_16 , молодшої медичної сестри ОСОБА_17 , водія ОСОБА_18 , та копія карти обслуговування виклику.
У ОСОБА_8 має місце ножове поранення, пошкодження м'яких тканин, при огляді у навколо пупковій ділянці справа відмічається рана з рівними краями, продовгуватої форми, розмірами 1,5х0,2 см, з ознаками незначної кровотечі. Щодо обставин отримання ушкодження, зазначала, що травму отримала під час конфлікту з знайомим, за адресою АДРЕСА_2 , вживання наркотичних засобів та алкоголю заперечувала. Зі слів, травму отримала кухонним ножем.
У ОСОБА_9 має місце зовнішня кровотеча, капілярна кров, пошкодження м'яких тканин, при огляду по задній поверхні шиї зліва у верхній третині відмічається рана з рівними краями, продовгуватої форми, розмірами 3х0,2 см, з ознаками незначної кровотечі. Щодо обставин отримання ушкодження, зазначав, що травму отримав під час конфлікту з знайомим, за адресою АДРЕСА_2 , вживання наркотичних засобів та алкоголю заперечував. Зі слів, травму отримав кухонним ножем.
Також, провина обвинуваченого підтверджується показами потерпілого та свідків.
Потерпілий ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що він знайомий з свідком ОСОБА_8 , вона його попросила допомогти по господарським питанням, він погодився, прийшов до неї на АДРЕСА_4 . В квартирі він переодягнувся для роботи, чистив трубу каналізації у ванній кімнаті. Бачив обвинуваченого ОСОБА_19 , не знав його прізвища, не спілкувався з ним, він пішов одразу до іншої кімнати та не виходив. Конфліктів не було. Коли все закінчив, перевірив тросом роботу, переодягнувся та сів на кухні з ОСОБА_8 , палив та спілкувались. Раптово побачив обвинуваченого, він був в халаті, тримав в руках ніж, ОСОБА_20 почала до нього звертатись, почав виходити з квартири та просив ОСОБА_20 відкрити двері, почав рухатись в коридор за ним йшла ОСОБА_20 , але ОСОБА_21 кинувся на ОСОБА_20 , вдарив її в живіт, вона зігнулась. Він кинувся до ОСОБА_20 , мав намір схопити ОСОБА_22 за руку, в якій він тримав ніж, але не встиг, та він вдарив його у шию, фонтаном була кров, потім завалились всі втрьох на підлогу. Зазначав, що його зріст 186 см, обвинувачений дещо нижче. Він був зверху ОСОБА_23 , а ОСОБА_20 збоку, він тримав ОСОБА_22 за руку в якій був ніж, а ОСОБА_20 намагалась умовити кинути ніж та намагалась вибити з його руки ніж, далі він кинув ніж, а ОСОБА_20 вихопила ніж та відкинула його. В цей момент попросив ОСОБА_20 відкрити квартиру, зміг вийти, після цього його побачили на вулиці жінки, викликали швидку. Удари ОСОБА_21 наніс безпричинно, спочатку ОСОБА_20 , а потім йому. Де саме обвинувачений взяв ніж не бачив, але скоріше за все зі столу, вони з ОСОБА_20 сиділи розмовляли, а він стояв з боку. В квартирі був собака, це доросла собака стафорд, під час бійки вона кусала всих, саме його схопила за ногу. Під час досудового розслідування про собаку не казав, бо не вважав, що це має значення. Речі в яких перебував вилучили слідчі, кров на спині скоріше за все з шиї.
Свідок ОСОБА_24 суду пояснила, що вона є матір'ю обвинуваченого, характеризувала обвинуваченого позитивно, зазначала, що він інколи вживає алкоголь, щоб вживав наркотичні речовини не бачила. Дійсно син мешкав у ОСОБА_8 , оскільки посварився із братом, колишнім чоловіком ОСОБА_20 , вона сама запропонувала. Приїжджала, привозила продукти. В армії син отримав контузію. Негативно характеризувала ОСОБА_8 , у якої вдома постійно випивки. Але ОСОБА_25 поводився добре. ОСОБА_25 не міг спати, лікування у психіатра не проходив, оскільки коли звернувся за допомогою до 18 поліклініки, психіатр одразу почав питати чому не на службі, він злякався та пішов. Ліків вона йому не купувала, ОСОБА_20 замовляла якісь пігулки, які саме не знає. 14.10.2024 року телефонувала ОСОБА_20 та просила погуляти із собакою, до цього її вигулювали поліцейські. Собака серьозна, стафорд, були випадки коли він кидався на людей, ОСОБА_20 кусав. Коли вона вигулювала собаку звернула увагу, що собака кульгала.
Свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що вона дійсно звернулась до ОСОБА_9 по допомогу, почистити каналізацію, він прийшов близько 13.00 години. ОСОБА_26 це брат її колишнього чоловіка, він опинився в складних життєвих обставинах та вона запропонувала йому пожити у себе. Звертались з ним до 15 лікарні до психіатра, але там рекомендували звертатись до госпіталя, він відмовився. За рекомендацією фармацевта в аптеці, оскільки ОСОБА_25 не міг спати, вона купила йому пігулки «Соннікс», він їх вживав кожного дня. Він мешкав у неї в квартирі 3 тижні, агресії не було, все було спокійно. В той день, ОСОБА_25 купався в ванній, коли прийшов ОСОБА_9 , вона попросила його вийти та він пішов до кімнати. Після роботи ОСОБА_9 та вона пішли до кухні, палили, зайшов ОСОБА_25 , взяв ніж зі стола, вона питала шо він хоче, поклала ніж в стіл та казала, що ОСОБА_27 вже уходить. Пішла в коридор, відкривати двері потерпілому, йшла спиною до ОСОБА_19 , чула як він йшов до холодильника, а потім коли повернулась ОСОБА_25 пішов на неї, вона спочатку не зрозуміла що відбувається, він вдарив її в живіт ножем, вона схопила його за руку. При цьому він казав якусь нісенітницю, про те, що «батя зробив свою справу», «завдання виконав». Не розуміє, що могло викликати таку агресію, чому він так себе поводив, пов'язує це з наслідками війни. ОСОБА_27 побачивши як ОСОБА_25 наніс удар, намагався її захистити, вони втрьох впали, ОСОБА_27 намагався забрати ніж, а ОСОБА_25 наніс йому удар в шию. Ніж у ОСОБА_19 був у правій руці, вони вдвох з ОСОБА_27 тримали його та намагались рукою встромити ніж в стіну, вибити, коли відчула на собі кров ОСОБА_27 та почула як він сказав, що втрачає свідомість, почала плакати та ОСОБА_25 віддав ніж сам, вона ніж забрала та кинула його на стіл. Зазначала, що удар в шию був нанесений коли вони стояли, а чи був він цілеспрямований чи ні, не знає. Коли ОСОБА_27 вискочив, вона залишилась в квартирі. Дійсно має собаку стафорда, який перебував коридорі коли була бійка, собака лаяв, плигав, але нікого не кусав. На її думку не мав наміру вбити, вони не сварились, пояснити поведінку не могла. Коли ОСОБА_27 вийшов з квартири, ОСОБА_25 пішов до кімнати, вона зайшла до нього, він перевдягався. Стверджувала, що їй удар був нанесений ОСОБА_19 в позиції стоячи.
За клопотанням сторони захисту були допитані свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , які залучались до участі як поняті під час проведення огляду місця події.
Свідок ОСОБА_12 пояснив, що він знає про події які відбулись поверхово. Він знає, що хазяйка квартири це ОСОБА_28 , він не спілкується особливо з нею, обвинуваченого та потерпілого взагалі не знає. До нього звернулись працівники поліції щодо участі в слідчих діях, бути понятим. Було темно та він не бачив чи були залишки крові, ніж нібито був на столі праворуч, де раковина, розбитого нічого не бачив. Ніж був старий, трошки іржавий, достатньо довгий, нашарування крові було, на лезі на клинку кров була. Також, пояснив, що знає про наявність собаки у ОСОБА_8 , порода може пітбуль, але ніколи не чув від сусідів про агресію. В квартирі під час огляду собаку не бачив. Було багато поліції, швидкі приїжджали.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що знає ОСОБА_8 , обвинуваченого та потерпілого не знає. Був понятим під час слідчої дії, бачив на столі ніж, він лежав на кухонному столі, який розташований прямо. На сліди боротьби в квартирі не звернув уваги, але в квартирі було темно, йому показували ніж, чітко пам'ятає ніж вузький, довгий, на ньому були сліди схожі на кров. Інших людей в квартирі окрім поліції не бачив. Знає, що у ОСОБА_8 є собака, але агресії вона не проявляє, не чув нічого з цього приводу. Приходив напередодні до ОСОБА_20 , вона його затопила, собака була вдома, спокійно поводилась, в породах не розбирається. На вулиці проходив повз, собака не лаяла, не кидалась.
Оцінюючи доводи обвинуваченого та сторони захисту щодо відсутності в діях обвинуваченого складу кримінального правопорушення, суд вважає, що ці доводи спрямовані на уникнення відповідальності.
Доводи сторони захисту щодо механізму імовірного завдання відповідного ушкодження потерпілому ОСОБА_9 , не допустимість доказу слідчого експерименту за участі потерпілого ОСОБА_9 та не надання оцінки доводам про перебування в квартирі собаки бійцівської породи, який робив агресивні дії по відношенню щодо потерпілого та обвинуваченого, не відповідають дійсним обставинам справи та дослідженим в ході розгляду справи доказам. За даними висновків експертів, карток виїзду ШНМД, вбачається наявність у потерпілого пошкодження м'яких тканин по задній поверхні шиї зліва у верхній третині у вигляді рани з рівними краями, продовгуватої форми, розмірами 3х0,2 см. Так само у свідка ОСОБА_8 пошкодження м'яких тканин у навколо пупковій ділянці справа рана з рівними краями, продовгуватої форми, розмірами 1,5х0,2 см, з ознаками незначної кровотечі. Як свідок ОСОБА_8 так і потерпілий ОСОБА_9 з моменту виклику швидкої допомоги, так і в подальшому під час їх допиту на досудовому розслідуванні, проведенні за їх участі слідчих експериментів, їх допиту в судовому засіданні, надавали чіткі послідовні покази щодо завдання їм відповідних пошкоджень саме обвинуваченим ОСОБА_7 , та саме кухонним ножем, який був вилучений у якості речового доказу. Будь-яких даних щодо отримання тілесних ушкоджень саме під час перебування на підлозі, імовірності завдання пошкоджень потерпілому ОСОБА_9 та обвинуваченому собакою свідка ОСОБА_8 медичними висновками не встановлено. В судовому засіданні допитувались свідки ОСОБА_8 , її сусіди, що були понятими під час проведення огляду, даних про агресивну поведінку собаки, також не було встановлено. За висновком експерта дані отримані під час слідчого експерименту за участі свідка ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_9 в цілому не суперечать об'єктивним судово-медичним даним в частині способу виникнення тілесного ушкодження встановленого у громадянина ОСОБА_9 .. Так само не встановлено відповідних тілесних ушкоджень у обвинуваченого. Питання щодо психічного стану обвинуваченого було предметом дослідження судово-психіатричного експерта та було встановлено наявність хронічного психічного захворювання у формі синдрому залежності внаслідок вживання алкоголю, але це не впливало на його можливість усвідомлювати свої дії та керувати ними у періоди час, якому відповідає правопорушення. Свідок ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_9 стверджували, що нанесення ударів відбулось в коридорі, який є дуже вузьким, при цьому посуд не бився, меблі не трощились. Ніж свідок ОСОБА_8 кинула на стіл біля мийки, ніж мав сліди речовини бурого кольору, як на клинку так і на рукоятці, ніж бачили і поняті при його вилученні. Доводи обвинуваченого щодо перебування свідка та потерпілого в стані алкогольного сп'яніння також не підтверджені жодними дослідженими судом медичними висновками. Також свідок ОСОБА_24 суду не пояснювала щодо звернень з питань імовірної пропозиції від ОСОБА_8 про зміну показів за грошову винагороду, в свою чергу свідок відмовилась від визначення її статусу як потерпілої в рамках даного провадження, не зважаючи на встановлені обставини отримання тілесних ушкоджень, та в ході розгляду справи навпаки характеризувала ОСОБА_29 з позитивної сторони, намагаючи виправдати події які стались, тому підстав вважати, що свідок ОСОБА_8 дає неправдиві покази, оговорює обвинуваченого у суду немає.
Клопотань про призначення експертиз (додаткових, повторних), виклику в судове засідання експертів, сторонами не заявлялось.
Суд вважає, що стороною обвинувачення було доведено поза розумним сумнівом, що обвинувачений вчинив саме не закінчений замах на вбивство, тобто не закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Суд враховує позицію, викладену у постанові ККС ВС від 10 жовтня 2023 року по справі № 670/698/21, що під час кваліфікації злочинів проти життя і здоров'я особи питання про наявність чи відсутність умислу на вбивство необхідно вирішувати з огляду на сукупність усіх обставин вчиненого діяння, зокрема враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного й потерпілого, що передувала події, їхні стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій.
Залежно від характеру передбачення суспільно небезпечних наслідків виділяють умисел конкретизований і неконкретизований. Конкретизований умисел - це умисел, за якого особа передбачає конкретний характер суспільно небезпечних наслідків свого діяння, а неконкретизований - за якого особа передбачає можливість настання альтернативних суспільно небезпечних наслідків. Дії винуватого кваліфікуються як замах лише за наявності конкретизованого (визначеного) умислу.
Окрім того, замахом закон визнає діяння, безпосередньо спрямоване на вчинення злочину. Мета досягнення суспільно небезпечного результату - конструктивний елемент попередньої злочинної діяльності, в тому числі й замаху. Таким чином, наслідки, які не настали, інкримінуються особі у тому разі, якщо їх було включено в мету його діяння, і досягнення такої мети було б неможливе без зазначених наслідків. Якщо ж особа не мала наміру досягти певних наслідків, то вона не могла і вчинити замах на їх досягнення.
Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові ККС ВС від 10 грудня 2019 року у справі № 186/7896/17 (провадження № 51-3858км19), що про спрямованість умислу у злочинах, пов'язаних із заподіянням шкоди життю та здоров'ю особи, можуть свідчить дані, що характеризують особу як таку, що володіє навиками бойових мистецтв, у сукупності з відомостями щодо характеру і локалізації тілесних ушкоджень. Та про умисел на вбивство можуть вказувати обставини завдання поранення у життєво важливий орган, вчинення протиправних дій у приміщенні з обмеженим простором, байдуже ставлення до спричинених наслідків.
Доводи захисту про відсутність умислу на вбивство враховуючи виявлене тілесне ушкодження, те, що якби ОСОБА_7 дійсно мав намір вбити потерпілого, то нічого йому не перешкоджало переслідувати останнього, чи нанести удари по тулубу, а не в область шиї, та поведінку свідка ОСОБА_8 , яка не бачила будь-якої загрози від ОСОБА_7 та залишалась наодинці до приїзду швидкої в квартирі, суд вважає необґрунтованими.
Після завдання удару ножем свідку ОСОБА_8 , обвинуваченим було завдано удар потерпілому ОСОБА_9 , та лише внаслідок спільних дій ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які намагались забрати у обвинуваченого ніж, при цьому всі втрьох впали на підлогу, ОСОБА_8 почувши від потерпілого, який казав, що починає втрачати свідомість почала плакати, віддав ніж, свідок забрала ніж, та в цей час потерпілий ОСОБА_9 дійсно залишив квартиру, дії ОСОБА_7 припинились. Також, суд враховує, що удар потерпілому ОСОБА_9 був завданий в шию, це був один удар, ножем, в життєво вважливий орган та внаслідок отриманої рани виникла кровотеча, про що свідчить оглянутий одяг потерпілого, а саме джинсова куртка, яка в області ворота була щільно просочена речовиною бурого кольору, та футболка в області горловини також просочена речовиною бурого кольору. Судом також враховується, що обвинувачений займався спортом, проходив військову службу, має навики володіння зброєю.
Позиція свідка ОСОБА_8 була нею висловлена під час допиту в суді, вона зазначала, що не має жодних претензії до ОСОБА_7 , він є рідним братом її колишнього чоловіка, вона ніколи не бачила його в такому стані, як в той день, злякалась, але дійсно квартиру не залишала. Категорично відмовилась бути потерпілою та висувати якісь вимоги до обвинуваченого, мотивуючи своїм добрим ставленням до нього.
Суд вважає, що в даному випадку сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема спосіб, знаряддя злочину, характер і локалізацію поранення, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки, свідчить про те, що обвинувачений діяв саме з прямим умислом, вина обвинуваченого доказана, його дії слід кваліфікувати за ч.3 ст.15 ч.1 ст.115 КК України, саме як не закінчений замах на вбивство, тобто не закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує що обвинуваченим вчинено кримінальне правопорушення - злочин, що є особливо тяжким, суд враховує, що ОСОБА_7 вчинено замах на вбивство, відомості які характеризують його особу.
Обставин, що пом'якшують провину обвинуваченого відповідно до ст.66 КК України та обставин, які обтяжують покарання, відповідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Але, судом враховується, що обвинувачений з 26.02.2024 року виключений зі списків особового складу частини НОМЕР_1 , відповідно до Наказу №50 від 26.02.2024 року, та направлений для подальшого проходження служби до військової частини НОМЕР_2 АДРЕСА_5 . Відповідно до наданої інформації військової частини НОМЕР_3 був госпіталізований на стаціонарне лікування до військової частини НОМЕР_4 , де перебував на стаціонарному лікуванні з 08.04.2024 по 15.04.2024 року, за копією медичного висновку КНП «Гадяцька МЦЛ» в період з 15.04.2024 - 22.04.2024 році перебував на лікуванні внаслідок отриманого поранення поблизу н.п. Часів Яр, продовжував хворіти. За даними ІНФОРМАЦІЯ_6 перебуває в розшуку з 18.05.2024 року як СЗЧ, в ході розгляду справи обвинувачений повідомляв, що йому нічого не відомо з цього приводу, він як військовий що отримав поранення перебував на лікуванні. Також, судом враховується, що обвинувачений не перебуває на обліку лікаря нарколога, останні 5-ть років за медичною допомогою до КНП ХОР «ОПНД №3» не звертався. В період навчання в освітньому закладі в 2000 році характеризувався позитивно. Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне призначити покарання у вигляді позбавлення волі, у мінімальному визначному терміні санкцією статті, оскільки виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, з урахуванням даних про особу обвинуваченого, не можливо без ізоляції від суспільства. Даний вид покарання, на думку суду є справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Також, судом враховується, що ОСОБА_7 вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.11.2024 року засуджений за ч.1 ст. 125 КК України до покарання у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, кримінальне правопорушення злочин за ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України вчинено ним до постановлення даного вироку, тому остаточне покарання підлягає призначенню за ч.4 ст. 70 КК України. Вирок набрав законної сили 31.12.2024 року, штраф за вироком не сплачено.
В ході досудового розслідування щодо обвинуваченого відповідно до ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 14.10.2024 року був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із змісту ухвали вбачається, що фактично ОСОБА_7 був затриманий 12.10.2024 року о 15 годині. Підстав для його скасування чи зміни суд не вбачає, відповідний запобіжний захід підлягає продовженню до набрання вироком законної сили.
Судові витрати в провадженні відсутні, заходи забезпечення підлягають скасуванню, питання речових доказів підлягає вирішенню в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_30 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.3 ст. 15, ч.1 ст. 115 КК України та призначити покарання у вигляді 7 (семи) років позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом повного складання призначених покарань за даним вироком та за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 04.11.2024 року у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, остаточно призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі із штрафом в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян у сумі 850 гривень, виконувати самостійно.
Строк відбуття покарання обвинуваченому ОСОБА_7 обраховувати з моменту його фактичного затримання, а саме з 12.10.2024 року.
Запобіжний захід ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою продовжити до набрання вироком законної сили.
Арешт накладений на вилучене майно ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 16.10.2024 року, скасувати.
Речовий доказ ніж кухонний, футболку чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору, що передані на відповідальне зберігання відповідно до талону квитанції №1296, до камери зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, - знищити.
Речовий доказ футболку чорного кольору з написом на горловині «ТЕХ», джинсову куртку синього кольору, зі слідами речовини бурого кольору, що передані на відповідальне зберігання відповідно до талону квитанції №1296, до камери зберігання речових доказів ВП №1 ХРУП №2 ГУНП в Харківській області, - повернути потерпілому ОСОБА_9 .
Вирок може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду, протягом 30 днів з моменту його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Індустріальний районний суд м.Харкова.
Головуючий: суддя: ОСОБА_1