Справа № 639/7443/25
Провадження № 2/639/2526/25
15 жовтня 2025 року Новобаварський районний суд міста Харкова у складі головуючого судді Труханович В.В. розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, -
У жовтні 2025 рокудо Новобаварського районного суду міста Харкова звернувся з позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування земельною ділянкою, згідно якої просив суд:
-розділити домоволодіння, яке розташовано но АДРЕСА_1 , між співвласниками ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в натурі;
-виділити ОСОБА_1 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 з надвірними постройками у власність: житлові кімнати №№1-4 та 1-3 житлового будинку А-1; сарай «Ж» з льохом «Б», гараж «Д», зливну яму №7, дворовий водопровід №5, хвіртку №3, огорожу №1, ворота №4;
-виділити у власність ОСОБА_2 частки житлового будинку АДРЕСА_2 з надвірними постройками у власність: житлові кімнати №№1-5, 1-2, тамбур №1, передпокій №1-1, кухня №1-6, вбиральня №Г, навіс №№3 та К, огорожа №2, хвіртка №6;
-визначити порядок користування земельною ділянкою площею 0,0414 та., яка знаходиться за адресом: АДРЕСА_1 , між співвласниками зазначеного домоволодіння - Позивачем ОСОБА_1 , з одного боку, та Відповідачем ОСОБА_2 , з іншого боку;
-виділити майно - 1/2 частки земельної ділянкою площею 0,0414 та.,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 позивачу ОСОБА_1 в натурі;
-виділити майно - 1/2 частки земельної ділянкою площею 0,014 га.,яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 Відповідачу ОСОБА_2 в натурі;
-припинити право спільної сумісної власності на домоволодіння яке розташовано тю АДРЕСА_1 та яке розташовано на земельній ділянці площею 0,0414 га. між Позивачем ОСОБА_1 , з одного боку, та Відповідачем ОСОБА_2 , з іншого боку та стягнути судові витрати.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що вищезазначену цивільну справу необхідно передати до іншого суду у зв'язку з наступним.
Конституцією України закріплено право кожного на судовий захист. Забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), а також практики Європейського суду з прав людини, які, відповідно достатті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Як роз'яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п.1 ст.6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.
Відповідно до частини 1статті 8 Закону України "Про судоустрій та статус суддів"ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.
Під підсудністю у цивільному процесуальному праві розуміють інститут (тобто сукупність правових норм), який регулює віднесення справ, які підлягають розгляду судами цивільної юрисдикції, до відання конкретного суду судової системи України для розгляду по першій інстанції. Тобто, визначити підсудність цивільної справи означає встановити компетентний, належний суд у цій справі.
Згідно зі частиною 1 статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою та третьою цієї статті.
Процесуальним законодавством передбачено наступні види підсудності: загальна (стаття 27 ЦПК України), альтернативна (стаття 28 ЦПК України), підсудність справ за участю громадян України, якщо обидві сторони проживають за її межами (стаття 29 ЦПК України) та виключна (стаття 30 ЦПК України).
Так, статтею 30 ЦПК України визначено перелік позовів, які розглядаються за правилами виключної підсудності.
За змістом частини першої статті 30 ЦПК України позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Як вбачається з позовної заяви позивач просить суд, поділити майно, а саме: домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_1 та визначити порядок користування земельною ділянкою, за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з положеннямист. 181 ЦПК Українидо нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним; про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна; про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна; про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
З аналізу логічної послідовності змін до формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю вбачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин, у зв'язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору.
Виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном.
Словосполучення «з приводу нерухомого майна» необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов'язків, що пов'язані з нерухомим майном. У таких спорах нерухоме майно не обов'язково виступає як безпосередньо об'єкт спірного матеріального правовідношення.
Подібні правові висновки щодо застосування правил виключної підсудності спорів з приводу нерухомого майна викладено у постанові Верховного Суду від 9 вересня 2020 року у справі № 910/6644/18, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 7 липня 2020 року у справі № 910/10647/18, у постанові Верховного Суду від 26 травня 2021 року у справі № 506/33/19 .
Як було зазначено вище, предметом позову у цій справі є, зокрема поділ нерухомого майна.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що даний позов має пред'являтися за місцем знаходження нерухомого майна, за правилами виключної підсудності.
З матеріалів справи вбачається, що нерухоме майно, яке є предметом позову, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яка відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Харкова відноситься до Холодногірського району м. Харкова, в межах територіальної юрисдикції Холодногірського районного суду міста Харкова.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа не належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
У відповідності до положень ч. 1 і ч. 2 статті 32ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються і справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Таким чином, суд приходить до висновку, що справа не підсудна Новобаварському районному суду міста Харкова і передає її для розгляду до Холодногірського районного суду міста Харкова - за місцем знаходження нерухомого майна.
Керуючись ст. ст. 30, 31, 187 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу № 639/7443/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна та визначення порядку користування земельною ділянкою - передати для розгляду до Холодногірського районного суду міста Харкова.
Відповідно до ч. 2 ст. 261 ЦПК України ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання набирають законної сили з моменту їх підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.
Повний текст ухвали складено 15.10.2025
Суддя В.В. Труханович