Справа № 404/2270/25
Номер провадження 1-кс/404/3238/25
09 жовтня 2025 року м. Кропивницький
Слідчий суддя Фортечного районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , представника володільця майна ПП «Золота Нива 2019» ОСОБА_6 , адвоката ОСОБА_7 , розглянувши в режимі відео конференц зв'язку у відкритому судовому засіданні в залі Фортечного районного суду міста Кропивницького матеріали клопотання адвоката ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «Агрохолдінг Сквира» про скасування арешту в частині заборони користування зерном; провести заміну особи володільця та особи зберігача; дати дозвіл на зміну місця схову зерна; передати арештоване майно його власнику під реалізацію по кримінальному провадженню 12025121010000564 за ч. 5 ст. 190 КК України,
Адвокат ОСОБА_5 , в інтересах ТОВ «Агрохолдінг Сквира» подав слідчому судді клопотання про: скасування арешту в частині заборони користування зерном; провести заміну особи володільця та особи зберігача; дати дозвіл на зміну місця схову зерна; передати арештоване майно його власнику під реалізацію.
В обґрунтування заявлених вимог адвокат пояснив, що ТОВ «Агрохолдінг Сквира» оплатило, набуло право власності тобто є єдиним законним власником арештованого зерна.
Адвокат ОСОБА_7 запреречив, оскільки ПП «Золота Нива 2019» та особисто ОСОБА_6 , оплатив, набув право власності тобто є єдиним законним власником та володільцем арештованого зерна.
Прокурор і слідчий погодились змінити місце зберігання зерна і замінити зберігача на ТОВ «Агрохолдінг Сквира».
Зясовані наступні обставини:
07.03.2025 року товариство з обмеженою відповідальністю «Агрохолдинг Сквира» звернулось до правоохоронного органу з повідомленням про злочин з приводу незаконного заволодіння 500 тон зерна соняшника. Зазначені відомості внесли до ЄРДР і почали проведення досудового розслідування по вказаному вище кримінальному провадженню.
18.03.2025 року по вулиці Федченко 56-в у місті Новий Буг Миколаївської області під час обшуку складського приміщення на підлозі відшукали насипом насіння соняшника обсягом : «з лівої сторони довжиною 24 метри, висотою 2,3 метри, шириною 6,3 метри; з правої сторони насип довжиною 24 метри, висотою 2.3 метри, шириною 7 метрів; прямо насип довжиною 18 метрів, шириною 17 метрів, висотою близько 2 метрів». Згідно змісту протоколу обшуку зерно не зважували та не вилучали. (аркуш 12)
На підставі ухвали слідчого судді наклали арешт на насіння соняшника врожаю 2024 року насипом неправильної геометричної форми розміром: «з лівої сторони довжиною 24 метри, висотою 2,3 метри, шириною 6,3 метри; з правої сторони насип довжиною 24 метри, висотою 2.3 метри, шириною 7 метрів; прямо насип довжиною 18 метрів, шириною 17 метрів, висотою близько 2 метрів».
Учасники розгляду клопотання погодились, що: 1) арештоване майно не вилучали у володільця; 2) зерно не зважували; 3) у насипах знеособлено зберігають 290 тон та 82480 кілограм зерна соняшника.
03 червня 2025 року, на підставі ухвали слідчого судді Фортечного районного суду міста Кропивницького, було відмовлено ТОВ «Агрохолдинг Сквира» у зміні особи зберігача. Ухвала набрала законної сили. Фактичні обставини змін не зазнали. Після першої відмови представник ТОВ «Агрохолдинг Сквира» повторно звернувся з клопотанням про скасування арешту в частині заборони користування зерном; провести заміну особи володільця та особи зберігача; дати дозвіл на зміну місця схову зерна; передати арештоване майно його власнику під реалізацію.
Клопотання не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до п. 28 «Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження» затвердженого постановою КМУ від 19 листопада 2012 року № 1104, речові докази, що не містять слідів кримінального правопорушення, за письмовою згодою власника, а в разі її відсутності - за рішенням слідчого судді, суду передаються торговельному підприємству для реалізації. Реалізація предметів здійснюється з дотриманням вимог Порядку обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави, і розпорядження ним. третій - фінансовому підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, для подальшого здійснення .
«Агрохолдинг Сквира» не подало доказів (КВЕД) належності товариства до суб'єкта господарської діяльності зі спеціальним правовим статусом торгівельного товариства яке має право займатись реалізацією речових доказів. Вимога ініціатора клопотання про отримання дозволу на реалізацію арештованого майна не підлягає задоволенню через безпідставність.
Представник ТОВ «Агрохолдинг Сквира» не подав письмову гарантію до фінансового підрозділу органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ про обов'язок пе6редачі/направлення на депозитний рахунок уповноваженого банку сум від реалізації арештованого зерна, як то передбачено п. 28 Порядку. По вказаному провадженню ТОВ «Агрохолдинг Сквира» визнано потерпілим і має процесуальні права передбачені ст. 55 КПК України.
Відповідно до вимог статей 55, 64-2 та 100 КПК України потерпілому та третій особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт, не надається право реалізовувати арештоване майно Отже юридична особа не може переймати одночасно в одному провадженні три процесуальні статуси: потерпілого, третьої особі, щодо майна якої вирішується питання про арешт і торгівельного товариства яке займається реалізацією речових доказів. Такий істотний недолік є безумовною підставою відмови у задоволенні поданого клопотання.
Під час розгляду клопотання слідчий з прокурором категорично заперечили фінансувати майбутні витрати пов'язані із пересиланням речових доказів за рахунок коштів державного бюджету, передбачених для утримання органу, у складі якого функціонує слідчий підрозділ або підрозділ дізнання, який здійснив пересилання речових доказів або їх передачу на зберігання. (п. 32 Положення)
Закон визначає єдиний легітимний спосіб перевезення арештованих речових доказів, отже вимога ТОВ «Агрохолдинг Сквира» про зміну зберігача та зміну місця зберігання зерна, може бути задоволена виключно за умов дотримання пунктів 28 та 32 Положення, чого дотримано не було.
Редакція КПК України не дозволяє слідчому судді проводити правонаступництво правового статусу володільця майна. Це не виходить до завдань судового контролю на стадії досудового розслідування, як то зазначено у Главі 26 КПК України, тому існує ризик нелегітимного втручання до дискреційних повноважень слідчого, прокурора, власника та володільця зерна, оскільки постановлення такої ухвали не передбачено кримінальним процесуальним законом. Судовий контроль не поширюється на заміну зберігача арештованого зерна, зміну місця зберігання, передачу потерпілому права на реалізацію. Імперативність зазначеного висновку законодавець прямо передбачив процесуальним законом, це відповідає основним засадам судочинства і Конституції України. Обов'язковим для виконання залишається правовий висновок постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15 квітня 2024 року, справа № 554/2506/22; провадження № 51-4350кмо23, зміст якого полягає у тому, що ухвала слідчого про визначення зберігача, зміну місця зберігання, передачу потерпілому права на реалізацію зерна не передбачена КПК України.
Згідно з ч. 12 ст. 100 КПК України, спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням законної сили.
Тотожне положення містить і п. 4 Порядку, що речові докази, крім тих, що повернуті власнику або передані йому на відповідальне зберігання, реалізовані, знищені, технологічно перероблені, зберігаються до передачі їх суду в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку. Якщо через громіздкість чи з інших причин речові докази не можуть бути передані суду, вони зберігаються в органі, у складі якого функціонує слідчий підрозділ, підрозділ дізнання, або інших місцях зберігання, визначених у цьому Порядку, до набрання законної сили судовим рішенням, яким закінчується кримінальне провадження або вирішується спір про їх належність у порядку цивільного судочинства.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму № 5 Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ України від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтею 174 Кримінального процесуального кодексу України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок. Зміст цього роз'яснення вказує, що заявлені власники/володільці зможуть ініціювати перед судом чи слідчим суддею розгляд клопотання про зняття арешту, після пред'явлення ними копії судового рішення, що набрало законної сили, про визнання права власності на арештоване зерно. Запропонований правовий механізм забезпечить ефективний захист майнових прав щодо невизначеного кола власників/володільців арештованого майна.
Завданням господарського провадження є вирішення майнових спорів між субєктами господарювання. Не допускається порушення підвідомчості розгляду справ.
Слідчому судді заборонено втручатись до існуючих договірних правовідносин між перевізником і відправником. Покумцем та продавцем. На початковій стадії досудового розслідування сторони не зібрали та у порядку ст. 290 КПК України не встигли відкрити всі докази, а тому передчасним буде вирішення цивільно-правового спору з визначенням часу набуття права власності на зерно; часу набуття права оперативного управління, законність розпорядження зерном, обсяг повноважень кожного контрагента у тому числі кожного з 14 водіїв; добросовісність набуття зерна, порядок та умови витребування зерна у добросовісного володільця.
Слушні посилання адвоката ОСОБА_8 на постанову ВС від 09.04.2019 року (справа 138/2740/16-к), де у частинах 6-11 ст. 100 КПК України законодавець використовує термін «власник» і «законний володілець» як альтернативні. Кримінальний процесуальний закон не надає переваг у правовому статусі власника перед законним володільцем чи навпаки (постанова ВС від 09.04.2020 року у справі 676/2199/19). Вирішення майнового спору про право власності та поділ зерна що знеособлено зберігається у складському приміщенні з виділенням часток є неприпустимим.
ТОВ «Агрохолдінг Сквира» жає себе власником, ПП «Золота Нива 2019» та особисто ОСОБА_6 , вважає себе власником і володільцем арештованого зерна. Правовий статус юридичних осіб та ОСОБА_6 рівний з тотожним обсягом прав щодо арештованого майна.
Протягом шести місяців ОСОБА_6 не скаржився з приводу надмірно встановлених слідчим обтяжень по зберіганню арештованого зерна. Крім того не зафіксовано порушень умов зберігання ОСОБА_6 арештованого майна. Отже відсутні легітимні передумови для зміни сталих правовідносин з приводу зберігання арештованого майна.
Правильність зробленого висновку узгоджується з вичерпною правовою позицією висловленою Верховним Судом у постанові від 27 березня 2025 року (справа № 157/1664/22; провадження № 51-166км25)
Керуючись ст. 131-132, 170-175 КПК України,
У задоволенні клопотання товариства з обмеженою відповідальністю «Агрохолдінг Сквира» про скасування арешту в частині заборони користування зерном соняшника; провести заміну особи володільця та особи зберігача; дати дозвіл на зміну місця схову зерна; передати арештоване майно його власнику під реалізацію, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні ухвали - після постановлення ухвали апеляційним судом при відхиленні апеляції.
Суддя Фортечного районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_1