Справа № 349/889/25
Провадження № 1-кп/349/123/25
іменем України
15 жовтня 2025 року м. Рогатин
Рогатинський районний суд Івано-Франківської області
в складі головуючого судді ОСОБА_1
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14 жовтня 2024 року за №12024090000000631 про обвинувачення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився, зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, студента Бурштинського енергетичного фахового коледжу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, раніше несудимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4
обвинувачений ОСОБА_3
захисник ОСОБА_5
встановив:
ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом, вчинив дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть потерпілого та спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Кримінальне правопорушення вчинено за таких, встановлених судом, обставин.
13 жовтня 2024 року о 21 год 40 хв, водій ОСОБА_3 , керуючи автомобілем марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в темну пору доби рухався ділянкою автодороги М-12 сполученням «Стрий-Тернопіль», що при в'їзді в населений пункт с.Лопушня Рогатинської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, зі сторони м.Стрий у напрямку м.Тернопіль. Ця ділянка дороги для двох напрямків руху. По напрямку до м.Тернопіль є одна смуга для руху, а в зустрічному напрямку дві смуги руху, які розділені осьовою суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1. ПДР України. Проїжджа частина дороги після дощу була мокрою. По напрямку руху автомобіля дорога йде на спуск з поворотом ліворуч. У салоні автомобіля на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_3 перевозив пасажира ОСОБА_6 , а на задньому сидінні ОСОБА_7 і неповнолітнього ОСОБА_8 .
Під час проїзду заокруглення ділянки автодороги з поворотом ліворуч, водій ОСОБА_3 проявив неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахував дорожню обстановку, стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, не врахував стан дорожнього покриття, наявний поворот, видимість дороги на цій ділянці, внаслідок чого виїхав за межі проїжджої частини дороги праворуч, де автомобіль в'їхав в дерево.
Дорожньо-транспортну пригоду водій ОСОБА_3 вчинив в результаті порушення вимог Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за №1306 від 10 жовтня 2001 року, а саме:
п. 1.5. згідно якого дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;
п. 2.3., де зазначено, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;
п.10.1 за яким перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.
п. 12.1., який вказує, що під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен урахувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;
п.12.2. відповідно до якого у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості швидкість руху повинна бути такою, щоб водій мав змогу зупинити транспортний засіб у межах видимості дороги.
У результаті порушення водієм ОСОБА_3 вищезазначених вимог Правил дорожнього руху відбулась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої пасажир автомобіля ОСОБА_7 отримав тілесні ушкодження у вигляді поєднаної закритої тупої травми грудної клітки, живота та кінцівок з ушкодженням внутрішніх органів, що призвели до тяжкого травматичного шоку від яких цього ж дня в приміщенні КНП "Рогатинська ЦРЛ" він помер. Пасажир ОСОБА_8 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому правої стегнової кістки у верхній третині зі зміщенням та розходженням уламків, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тіжкості, що викликали тривалий розлад здоров'я і не є небезпечні для життя в момент спричинення.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за обставин, які викладені в обвинувальному акті, а інші учасники судового провадження не заперечували щодо розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, а тому суд, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Дослідження фактичних обставин справи було обмежено допитом обвинуваченого.
У судовому засіданні обвинувачений надав показання, що у вказаний в обвинувальному акті час та день керував транспортним засобом , рухався в напрямку с.Лопушня. На передньому пасажирському сидінні перевозив пасажира ОСОБА_6 , а на задньому сидінні ОСОБА_7 і неповнолітнього ОСОБА_8 . Дорожнє покриття було покрим після дощу, при в'їзді у повором його засліпив зустрічний транспортний засіб, він втратив керованість автомобілем, внаслідок чого в'їхав в дерево. Після цього він зразу ж викликав карету швидкої допомоги та поліцію. Повністю усвідомив вчинене, щиро розкаюється, засуджує свою поведінку, просить суд суворо його не карати.
На підставі наведеного, суд дійшов висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст. 286 КК України, оскільки він, керуючи транспортним засобом, вчинив дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, що спричинило смерть ОСОБА_7 та заподіяло потерпілому ОСОБА_9 середньої тяжкості тілесні ушкодження.
За ч.2 ст.50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
За загальними положеннями призначення покарання, які зазначені в приписах частин 1 та 2 статті 65 КК України суд призначає покарання: у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення; відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, а також обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
У судовому засіданні було досліджено документи, які характеризують особу ОСОБА_3 , а саме:
- довідку, видану Центром надання адміністративних послуг Рогатинської міської ради відповідно до якої він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
- характеристики на ОСОБА_3 , видані Вербилівським старостинським округом Рогатинської міської ради, адміністратором релігійної громади (парафії) Різдва Івана Хрестителя української греко-католицької церкви с.Вербилівці, Бурштинським енергетичним фаховим коледжем, відповідно до яких обвинувачений виключно позитивно характеризується, а саме - спокійний, доброзичливий, відповідальний, працьовитий, дисциплінований, старанний, щирий.
- вимогу старшого слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_10 , згідно якої ОСОБА_3 не має судимості;
- довідку Комунального некомерційного підприємства "Прикарпатський обласний клінічний центр психічного здоров'я" від 22 жовтня 2024 року про те, що ОСОБА_3 психіатрична допомога не надавалася;
- результат токсикологічного дослідження №2515 від 18 жовтня 2024 року за яким у крові ОСОБА_3 , забір якої проведено 14 жовтня 2024 року о 00 год. 40 хв., етилового спирту не виявлено.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому суд визнає: щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, визнання вини, відшкодування потерпілим матеріальних і моральних збитків на стадії досудового розслідування.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено.
Згідно досудової доповіді, складеної 02 жовтня 2025 року Івано-Франківським районним сектором №3 в Івано-Франківській області філії державної установи «Центр пробації», ризик вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення та ризик небезпеки для суспільства оцінюється як низький. Його виправлення можливе без ізоляції від суспільства з покладенням обов'язків передбачених ч.1 ст.76 та п.2 ч.3 ст.76 КК України.
Враховуючи висновок досудової доповіді щодо можливості виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, характер та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке є необережним тяжким злочином, дані про особу винного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання і місцем навчання, є студентом денної форми навчання, на обліку в психіатра не перебуває, а також зваживши на наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому, обставини ДТП, позицію потерпілої ОСОБА_11 , законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_8 , які у письмових заявах, поданих до суду на стадії підготовчого судового азсідання, просили суворо ОСОБА_3 не карати, суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_3 покарання в межах мінімальної санкції, передбаченої ч.2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік з застосуванням ст.75 КК України.
Згідно ч.1 ст. 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Відповідно до ч.4 ст.75 КК України іспитовий строк встановлюється судом тривалістю від одного року до трьох років.
При визначені тривалості іспитового строку та обов'язків, які необхідно покласти на обвинуваченого, суд враховує характер і тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, вид і строк призначеного покарання, наведені дані, що характеризують особу обвинуваченого та обставини, які пом'якшують покарання.
На підставі наведеного, суд визначає для обвинуваченого іспитовий строк тривалістю один рік, з покладенням на нього обов'язків передбачених ч.1 ст.76 КК України та додатковим покладенням обов'язку передбаченого п.2 ч.3 ст.76 КК України, а саме: не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Таке призначене покарання з подальшим звільненням від відбування призначеного покарання з випробуванням на іспитовий строк з покладенням обов'язків передбачених ч.1 ст.76, п.2 ч.3 ст.76 КК України на думку суду є справедливим та законним з врахуванням усіх фактичних обставин в кримінальному провадженні у їх сукупності, та буде відповідати ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого і є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Потерпіла ОСОБА_11 , законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_12 , не пред'явили цивільного позову в кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від від 22 жовтня 2024 року накладено арешт на тимчасово вилучений автомобіль марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , позбавивши ОСОБА_3 права на відчуження, розпорядження та користування цим транспортним засобом.
За ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
З врахуванням непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, суд скасовує арешт автомобіля.
Питання речових доказів необхідно вирішити згідно вимог ст.100 КПК України.
На залучення експертів було витрачено кошти на загальну суму 12 416,00 грн, які є процесуальними витратами та на підставі ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
На час ухвалення вироку до обвинуваченого не застосований жодний вид запобіжного заходу.
Керуючись ст.368 -369, 373- 374 КПК України,
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 3 ( три ) роки з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 (один) рік .
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один ) рік.
На підставі ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; - повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
На підставі п.2 ч.3 ст.76 КК України на ОСОБА_3 додатково покласти обов'язок:
- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Скасувати арешт майна - автомобіля марки марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який був накладений ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 22 жовтня 2024 року.
Речовий доказ - автомобіль марки марки Opel Astra, реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути власнику ОСОБА_3 .
Стягнути з ОСОБА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів Івано-Франківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України на загальну суму 12 416,00 грн. (за висновок експерта №СЕ-19/109-24/14956-ІТ від 10 грудня 2024 року - 4775, 40 грн; за висновок експерта №СЕ-19/109-25/125-ІТ від 30 січня 2025 року - 3 183,60 грн; за висновок експерта №СЕ-19/109-25/8774-ІТ від 25 червня 2025 року - 4 457,00 грн; ).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на вирок може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Рогатинський районний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження - за їх заявами.
Суддя ОСОБА_1