Справа № 344/10224/25
Провадження № 1-кп/344/1066/25
14 жовтня 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Івано-Франківську кримінальне провадження з обвинувальним актом про обвинувачення
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Івано-Франківська, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні одна малолітня дитина, працюючого на посаді економіста у ТОВ «ПВК БУД», ІПН 3237603276, раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.309, ч.3 ст. 309 КК України,-
ОСОБА_6 вчинив незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, а також незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах.
Кримінальні правопорушення вчинено за наступних обставин.
Так, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.10.2024 в ОСОБА_6 , виник злочинний умисел на незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, діючи всупереч ст. ст. 6, 12, 25, 27 Закону України від 15 лютого 1995 року “Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори » та ст. 2 Закону України від 15 лютого 1995 року “ Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживанню ними».
Надалі, ОСОБА_6 16.10.2024 о 16 год. 45 хв, реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пов'язаних із порушенням правил обігу психотропних речовин, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, без передбачених дозволів, цілей та порядку, перебуваючи в транспортному засобі марки «Audi Q7», реєстраційний номер НОМЕР_1 , на автостоянці торгового центру «Панорама Плаза», за адресою м. Івано-Франківськ, Північний Бульвар, 2А, незаконно придбав у особи, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежено, в кількості 1,3629 грама, яку зберігав та перевозив для власного споживання, без мети збуту.
Окрім цього, ОСОБА_6 продовжуючи свою злочинну діяльність, 17.11.2024 о 19 год 37 хв, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пов'язаних із порушенням правил обігу психотропних речовин, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, без передбачених дозволів, цілей та порядку, перебуваючи на території прилеглій до ресторану «Пасаж Гартенберг», що за адресою
м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, 3, у невстановленої досудовим розслідуванням особи придбав психотропну речовину амфетамін, обіг якої обмежено, в кількості 16,1445 грама, що згідно Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом МОЗ України № 188 від 01.08.2000, є особливо великим розміром, яку особа, матеріали щодо якої виділено в окреме кримінальне провадження, поклала у багажне відділення транспортного засобу марки «MERCEDES-BENZ E 200 CDI», реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким користувався ОСОБА_6 та в якому останній перевозив та зберігав вказану психотропну речовину амфетамін без мети збуту.
Також, ОСОБА_6 у невстановленому досудовим розслідуванням місці та часі, але не пізніше 05.03.2025, діючи умисно та повторно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, пов'язаних із порушенням правил обігу психотропних речовин, в порушення ст. 7 Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їхніх аналогів і прекурсорів» від 15.02.1995 та ст. 3 Закону України «Про засади протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та зловживання ними» від 15.02.1995, без передбачених дозволів, цілей та порядку, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, незаконно придбав полімерний пакет із психотропною речовиною, амфетамін обіг якої обмежено, в кількості 1,2573 грам, помістивши її до транспортному засобі марки «AUDI Q8», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , яку перевозив та зберігав без мети збуту.
05 березня 2025 року в ході проведення обшуку транспортного засобу марки «AUDI Q8», реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , власником якого є ОСОБА_6 за адресою АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено полімерний пакет із психотропною речовиною, амфетамін обіг якої обмежено, в кількості 1,2573 грам, яку ОСОБА_6 незаконно придбав, зберігав та перевозив в транспортному засобі без мети збуту.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень визнав повністю та беззастережно, підтвердив викладені в обвинувальному акті обставини. Суду пояснив, що придбав психотропні речовини для власного вживання, оскільки проживав важкий період в житті. На сьогоднішній день не вживає та залежності не має. До вчиненого обвинувачений ставиться критично, щиро кається, та просить суд його суворо не карати, запевняючи суд, що такого більше не повториться.
На підставі ч. 3 ст. 349 КПК України за згодою учасників судового провадження судом встановлено порядок дослідження доказів в даному кримінальному провадженні та визнано недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються. Суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням письмових доказів, які характеризують його особу, дають можливість вирішити долю речових доказів та питання процесуальних витрат. При цьому судом з'ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позиції немає, а також їм зрозуміло, що вони у такому разі будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відтак, суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень знайшла своє підтвердження та кваліфікує його дії за ч.1 ст.309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту та за ч. 3 ст. 309 КК України як незаконне придбання, зберігання та перевезення психотропних речовин без мети збуту, в особливо великих розмірах.
Обставинами, які пом'якшують покарання, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до ст.67 КК України суд визнає вчинення злочину повторно.
Крім цього, з досудової доповіді Івано-Франківського районного відділу філії ДУ «Центр пробації» в Івано-Франківській області про обвинуваченого ОСОБА_6 вбачається середній рівень ризику ймовірності вчинення повторного кримінального правопорушення та середній рівень ризику небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, а виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі окремих осіб.
Згідно з ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженим так і іншими особами. Для досягнення мети покарання суд керується принципами індивідуалізації та справедливості покарання. Цілі покарання запобігання і попередження вважаються характеристиками кримінально-правових санкцій (рішення ЄСПЛ "Езех і Коннорс проти Сполученого Королівства").
Вимога додержуватись справедливості при застосуванні кримінального покарання закріплена в міжнародних документах з прав людини, зокрема у ст. 10 Загальної декларації прав людини 1948 року, ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод 1950 року. Зазначені міжнародні акти, згідно ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства, відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 року передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п. 3 постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" досліджуючи дані про особу підсудного, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, тощо.
Згідно з ч. 6 ст. 368 Кримінального процесуального кодексу України обираючи і застосовуючи норму закону України про кримінальну відповідальність до суспільно небезпечних діянь при ухваленні вироку, суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року (справа N 750/5031/18, провадження N 51-2761км21) зазначив, що процес призначення покарання, а саме врахування усіх факторів, які мають бути взяті до уваги для обрання виду та розміру покарання, слід розцінювати як сукупність етапів, послідовність яких має значення для прийняття обґрунтованого судового рішення в цій частині. При цьому первинним етапом має бути оцінка ступеня тяжкості злочину, який має значною мірою звузити межі для прийняття конкретного рішення щодо виду та розміру покарання. Наступним етапом вже є врахування обставин, які позитивно або негативно характеризують особу винного, та обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання. Водночас, визначені у ст. 65 Кримінального кодексу України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання. Реалізація цієї функції становить правозастосовну інтелектуально-вольову діяльність суду, в рамках якої і приймається рішення про можливість застосування чи незастосування ст. 75 Кримінального кодексу України, за змістом якої рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням суд може прийняти лише у випадках, якщо призначено покарання певного виду і розміру, враховано тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, і всі ці дані у сукупності спонукають до висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
З огляду на викладене, враховуючи позицію прокурора; позицію обвинуваченого та його захисника, які просили визначити мінімальне покарання передбачено санкцією ч.3 ст. 309 КК України та із застосуванням ст.75 КК України, звільнити обвинуваченого від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк, суд вважає, що виправлення ОСОБА_6 можливе без ізоляції його від суспільства, а тому вважає необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого, здійснення виховного впливу та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, є призначення йому покарання за ч.1 ст. 309 та ч.3 ст. 309 КК України із застосуванням положень ст. 75 Кримінального кодексу України. Таке покарання є достатнім, справедливим та необхідними для його виправлення та для запобігання вчиненню кримінальних правопорушень як ним, так і іншими особами.
Визначене обвинуваченому покарання на переконання суду відповідатиме меті покарання, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами осіб, які притягуються до кримінальної відповідальності. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, в рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому злочину. Положеннями ст. 50 Кримінального кодексу України передбачено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 року до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави. 18.06.2025 року внесено заставу в розмірі 181 680 гривень.
Процесуальні витрати покласти на обвинуваченого.
Питання речових доказів у справі вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
Цивільний позов не заявлено.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 370,373, 374,393, ч.15 ст. 615 КПК України, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 309, ч.3 ст. 309 КК України та призначити йому покарання:
за ч. 1 ст. 309 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (один) рік;
за ч. 3 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 3 роки.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України та п.2 ч.3 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк обчислюється відповідно до положень ст.165 КВК України з моменту проголошення вироку.
Запобіжний у виді застави до вступу вироку у законну силу - залишити без змін. Після набрання вироком законної сили заставу у розмірі 181 680 гривень - повернути заставодавцю ОСОБА_7 (згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №5102-18-014/С від 18.06.2025 року).
На підставі ч.5 ст. 72 КК України, зарахувати в строк відбуття покарання час фактичного затримання, а саме з 05.03.2025 року по 18.06.2025 року (включно).
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 7244 гривні 85 копійок процесуальних витрат у кримінальному провадженні за проведення експертиз.
Речові докази:
- психотропну речовину - амфетамін, в кількості 1,3629 грама (постанова від 14.01.2025 року) - знищити;
- психотропну речовину - амфетамін, в кількості 16,1445 грама (постанова від 15.01.2025 року) - знищити;
- психотропну речовину - амфетамін, в кількості 1,2573 грама (постанова від 06.03.2025 року) - знищити;
- психотропну речовину - амфетамін, в кількості 1,742 грама (постанова від 18.03.2025 року) - знищити;
- мобільний телефон марки «iPhone 12» чорного кольору, ІМЕІ 1 - НОМЕР_5 , ІМЕІ2 - НОМЕР_6 , із встановленою сім-картою абонентський номер НОМЕР_7 (постанова від 06.03.2025 року) - повернути власнику;
- банківську картку банку «ПриватБАНК» із номером НОМЕР_8 (постанова від 06.03.2025 року) - повернути власнику;
- грошові кошти в сумі 3800 гривень (постанова від 06.03.2025 року) - повернути власнику;
- грошові кошти в сумі 1900 доларів США, 6000 Євро та 450 фунтів (постанова від 06.03.2025 року) - повернути власнику ОСОБА_6 ;
- транспортний засіб «AUDI Q8» реєстраційний номер НОМЕР_3 , номер кузова НОМЕР_4 , із ключем, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_9 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія та номер НОМЕР_10 , тимчасове посвідчення військовозобов'язаного № НОМЕР_11 від 04.05.2022 року, довідка ВЛК №5/1546/1549 від 04.05.2022 на ім'я ОСОБА_6 (постанова від 06.03.2025 року) - повернути власнику ОСОБА_6 ;
- банківську картку банку «ПриватБанк» із номером № НОМЕР_12 (постанова від 06.03.2025 року) - повернути власнику ОСОБА_6 ;
- електронну вагу «DiPSE ST.PAULI» (постанова від 06.03.2025 року) - конфіскувати.
Арешт накладений ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 12 березня 2025 року (справа № 344/4229/25), - скасувати.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржено до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Івано-Франківський міський суд.
Суддя ОСОБА_8