Справа № 214/3305/25
2-о/214/239/25
15 жовтня 2025 року Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого судді - Ткаченка А.В.,
присяжних - Лагутіної О.В., Ніколаєва П.В.,
за участю секретаря судового засідання - Фастовець Ю.Ю.,
заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - адвоката Морозова В.Ю.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі у порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , Міністерство оборони України, про визнання фізичної особи безвісно відсутньою,
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою та просить визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 безвісно відсутнім, посилаючись на визнання його військовою частиною за місцем військової служби безвісно зниклим 29 жовтня 2024 року при виконанні бойового завдання в районі проведення бойових дій та необхідність отримання нею грошового забезпечення.
Ухвалою суду від 28 квітня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Ухвалою суду від 30 червня 2025 року залишено без розгляду заяву ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньою.
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 26 березня 2025 року скасовано ухвалу суду від 30 червня 2025 року, справу направлено для продовження розгляду.
До суду надійшла заява адвоката Янковського В.А., який представляє інтереси ОСОБА_3 , про залучення заінтересованими особами батьків військовослужбовця ОСОБА_2 - матір ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 , оскільки рішення по справі вплине на їх права та обов'язки.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до таких висновків.
У частині першій статті 293 ЦПК України визначено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з частинами першою та другою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (частина друга статті 315 ЦПК України).
Таким чином, юридичні факти можуть бути встановлені лише для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника.
Юридичні факти за критерієм їх правових наслідків розрізняють на: правовиникаючі, правозмінюючі, правопризупиняючі, правовідновлюючі, правоприпиняючі.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення, оскільки мета дає можливість зробити висновок, чи дійсно цей факт є юридичним і чи матиме він правові наслідки.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18.
У справі, яка перебуває на розгляді в суді, заявник ОСОБА_1 звертається із заявою про визнання безвісно відсутнім військовослужбовця ОСОБА_2 , посилаючись на необхідність отримання грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги.
Відповідно до статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов'язаний роз'яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи. З метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.
Права заінтересованих осіб знаходяться у юридичному зв'язку із суб'єктивними правами заявників і зумовлюються встановленням юридичного факту. Інтереси заінтересованих осіб можуть суперечити інтересам заявника. Отже, притягнення (вступ) цих заінтересованих осіб має важливе практичне значення, оскільки вони мають можливість у процесі розгляду справи про встановлення юридичного факту заявити про порушення чи оспорювання їхніх суб'єктивних прав.
Заінтересовані особи беруть участь у справах окремого провадження з метою захисту своїх інтересів або інтересів держави. Але на відміну від заявника ці особи самі не звертаються до суду із заявою, а вступають у вже розпочатий процес з власної ініціативи або притягуються до участі у справі судом.
ЦПК України не визначено осіб, які є заінтересованими у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які суд розглядає в порядку окремого провадження. Коло заінтересованих осіб визначається залежно від мети встановлення фактів, взаємовідносин таких осіб із заявником у зв'язку з фактами, які підлягають встановленню, і які можуть вплинути на їх права та обов'язки. Неправильне визначення такої особи заявником не є підставою для відмови у задоволенні заяви, оскільки заінтересовані особи повинні бути залучені до участі у справі також з ініціативи суду або можуть вступити у справу з власної ініціативи.
Такі правові висновки викладено Верховним Судом у постановах: від 13 червня 2024 року у справі № 333/8899/21, провадження № 61-6732св24; від 13 листопада 2024 року у справі № 308/14160/21, провадження № 61-5293св24, від 05 лютого 2025 року у справі № 183/4366/24 провадження № 61-14909 св 24.
Ураховуючи викладене, суд вважає необхідним залучити до участі у справі заінтересованими особами ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 ) та ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 ), оскільки рішення суду може вплинути на їх права та обов'язки як батьків військовослужбовця ОСОБА_2 , які мають право на отримання в тому числі грошової допомоги на підставі Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Керуючись статями 293, 294 ЦПК України, суд
Залучити до участі у справі заінтересованими особами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Роз'яснити заявнику обов'язок на підставі частини 3 статті 187 ЦПК України не пізніше двох днів з дня вручення копії цієї ухвали у справі, направити залученим судом заінтересованим особам копії заяви з додатками, а докази такого направлення надати суду до початку розгляду справи по суті.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду відповідно до частини другої статті 353 ЦПК України.
Повну ухвалу складено 16 жовтня 2025 року.
Суддя А.В. Ткаченко
Присяжні О.В. Лагутіна
П.В. Ніколаєв