Єдиний унікальний номер 205/11867/25
Номер провадження 1-кп/205/1137/25
про обрання запобіжного заходу
15 жовтня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12025042120000534 від 22.04.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
за участю сторін:
прокурора - ОСОБА_4
обвинуваченого - ОСОБА_3
захисника-адвоката - ОСОБА_5
В провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 357, ч. 4 ст. 185 КК України.
У судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 , у якому прокурор зазначив, що на його думку наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те що, обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, може переховуватись від суду; обвинувачений з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, може незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; обвинувачений, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Зокрема, прокурор зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 , може переховуватися від суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, оскільки він вчинив, зокрема, тяжкий злочин, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, за яке передбачено покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років. Тим самим, обвинувачений може створити перешкоди для проведення повного, всебічного та об'єктивного судовому розгляду обвинувального акту у судових інстанціях. Крім того обвинувачений ОСОБА_3 , офіційно не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу. ОСОБА_3 вчинив нове кримінальне правопорушення, будучи звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 2 роки за вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 24.01.2024. Крім того, у вищевказаному кримінальному провадженні ухвалою слідчого судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 31.07.2025 ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 30.09.2025 включно, з наступними обов'язками: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) заборонити ОСОБА_3 залишати житло за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, за виключенням необхідності отримання медичної допомоги або/та необхідності забезпечення особистої безпеки у період дії воєнного стану шляхом перебування у захисних спорудах (бомбосховищах) на випадок оголошення повітряної тривоги. Проте ОСОБА_3 порушивши вищевказані обов'язки, перебуваючи на запобіжному заході у вигляді домашнього арешту до Новокодацького районного суду міста Дніпра на судове засідання, яке було призначено на 23.09.2025, на 10 годину 30 хвилин, не з'явився, причини неявки суду або прокурору не повідомив. В обґрунтування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України слід зазначити, що ОСОБА_3 особисто знайомий з допитаним в ході досудового розслідування свідком ОСОБА_6 , оскільки кримінальне правопорушення ОСОБА_3 вчиняв, зокрема, увівши в оману ОСОБА_6 , повідомивши останньому, що банківська картка, якою розраховувались в магазинах належить саме ОСОБА_3 . Таким чином, ОСОБА_3 може впливати на ОСОБА_6 з метою зміни раніше ним наданих показань для можливого звільнення від кримінальної відповідальності.
В обґрунтування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України зазначає, що ОСОБА_3 може вчинити інші кримінальні правопорушення, в тому числі й проти власності, оскільки останній офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу для підтримання свого існування. Даний ризик обґрунтовується тим, що обвинувачений ОСОБА_3 , будучи раніше судимою особою, який засуджений вироком Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2024 за ч. 4 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ст. 70 КК України до позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. ст. 75,76 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком 2 роки, на шлях виправлення не став та знов повторно вчинив нове кримінальне правопорушення проти власності. Тому є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення проти власності з метою отримання незаконного збагачення для власного проживання.
Захисник ОСОБА_3 , адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання прокурора, зазначив що ризики є необґрунтованими, його підзахисний не допускав порушення процесуальної поведінки, у судове засідання, яке було призначено на 23.09.2025, на 10 годину 30 хвилин, обвинувачений не з'явився оскільки не був повідомленим про дату та час судового засідання, будь-яких інших проявів прошення процесуальної поведінки підозрюваним не допускалось.
Обвинувачений ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав позицію захисника, вказав що дійсно смс-повістка йому не надходила, тому про дату та час судового засідання він не знав.
Суд, дослідивши клопотання про продовження запобіжного заходу та додані до нього матеріали, вислухавши доводи прокурора, заслухавши думку обвинуваченого та його захисника, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Так, відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Частиною 1 статті 194 КПК України встановлено, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про продовження запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Суд вислухавши доводи ОСОБА_3 , щодо причин його не явки у судове засідання які стали підставою для клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановив що, дійсно обвинувачений ОСОБА_3 не з'явився у судове засідання 23.09.2025 року, що стало підставою для подання прокурором клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Водночас із довідки про доставку судових повідомлень вбачається, що смс-повістка про виклик обвинуваченому ОСОБА_3 не була доставлена. Отже, суд не вбачає підстав вважати, що неявка обвинуваченого до суду була умисною або мала на меті ухилення від судового розгляду. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що об'єктивних даних, які б підтверджували наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - а саме ризику переховування обвинуваченого від суду, - стороною обвинувачення не надано.
Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, суд зазначає, що обставини, на які посилається прокурор, є загальними та не підтверджуються належними доказами можливого незаконного впливу ОСОБА_3 на свідків у цьому кримінальному провадженні. Доказів того, що після направлення обвинувального акта до суду обвинувачений намагався впливати на будь-кого із свідків, стороною обвинувачення не надано.
Таким чином, суд приходить до висновку, що в даному випадку відсутні об'єктивні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи під дією менш суворого запобіжного заходу, буде ухилятися від суду, впливати на свідків чи іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Враховуючи характер і ступінь тяжкості інкримінованих злочинів, особу обвинуваченого, відсутність підтверджених фактів порушення ним процесуальних обов'язків, суд вважає, що його належну процесуальну поведінку можливо забезпечити застосуванням більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобового домашнього арешту.
Крім того, суд враховує, що перебування обвинуваченого під цілодобовим домашнім арештом із застосуванням електронних засобів контролю забезпечує належний процесуальний нагляд за його поведінкою та у достатній мірі запобігає можливим порушенням покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого.
Згідно ч. 6 ст. 194 КПК України обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора.
При цьому у відповідності з положеннями ч.5 ст.194 КПК України суд, під час дії запобіжного заходу, вважає необхідним покласти на ОСОБА_3 виконання наступних процесуальних обов'язків: прибувати до суду за кожною вимогою прокурора або суду; повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, перебування; утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим; носити електронний засіб контролю; здати на до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.31, 176,178, 179,184, 314-317, 331, 376 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Обрати відносно підозрюваного ОСОБА_3 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заборонити ОСОБА_3 , цілодобово залишати своє житло за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу суду, окрім випадків необхідності прибуття до суду, закладу охорони здоров'я для планового лікування, або до безпечного місця (укриття) на час оголошення повітряної тривоги.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожною вимогою прокурора або суду;
- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання, перебування;
- утриматися від спілкування зі свідками та потерпілим.
- носити електронний засіб контролю.
- здати на до відповідних органів Державної міграційної служби свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту підлягає виконанню після її проголошення.
Ухвалу про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати для виконання ВП №1 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області, який повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це суд.
Строк дії ухвали до 13 грудня 2025 року.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_7