15 жовтня 2025 року № 320/17490/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді - Діска А.Б., розглянувши в приміщенні суду в місті Києві матеріали заяви позивача в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29.01.2025 було задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії. Визнано протиправними дії Департаменту з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України щодо відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до Постанови № 704, а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року. Зобов'язано Департамент з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві оновлену довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2020 року у відповідності до вимог статей 43, 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» вказати розмір посадового окладу та окладу за військове звання, визначений шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року.
Позивач звернувся до суду з заявою про роз'яснення судового рішення, в якій просить роз'яснити чи передбачає рішення суду від 29.01.2025 зобов'язання відповідача при складанні довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2020 провести розрахунки, в гривневому значенні, розмірів надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби і премії, з урахуванням нових розмірів посадового окладу і окладу за спеціальним званням, які обчислені згідно рішення суду шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого на 01.01.2020 на відповідний тарифний коефіцієнт.
Водночас, у заяві про роз'яснення позивач просив ухвалити додаткове рішення, яким уточнити спосіб обчислення розмірів надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби і премії, для чого в рішенні суду від 29.01.2025 у справі № 320/17490/23 частину речення викласти у такій редакції, а саме «а також процентної надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, розміри яких у числовому значенні повинні обчислюватися з урахуванням нових, перерахованих згідно з рішенням суду, розмірів посадового окладу і окладу за військове (спеціальне) звання, що визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року на відповідний тарифний коефіцієнт», для проведення перерахунку основного розміру пенсії з 01 лютого 2020 року.
Розглянувши заяву позивача, суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 КАС України роз'яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви.
Суд зазначає, що стаття 252 та 254 КАС України не містять спеціальних вимог до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі чи роз'яснення судового рішення, у зв'язку з чим суд застосовує за аналогією положення статті 167 КАС України, яка визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Таким чином, суд зазначає, що заява про роз'яснення судового рішення та заява про ухвалення додаткового рішення є різними процесуальними документами, які мають бути оформлені належним чином та подаються до суду окремо.
Водночас, відповідно до ч. 1 ст. 167 КАС України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Судом встановлено, що заявником, в порушення вимог ч. 1 ст. 167 КАС України, до заяви не додано доказів направлення заяви про роз'яснення судового рішення та доданих до неї документів іншим учасникам справи.
За приписами частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
З огляду на викладене та враховуючи, що виявлені недоліки поданої заяви не дають можливості її розглянути по суті, така заява підлягає поверненню заявнику без розгляду на підставі частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 167, 379 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 про роз'яснення рішення суду чи ухвалення додаткового рішення у справі №320/17490/23 - повернути заявнику без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Діска А.Б.