15 жовтня 2025 року № 320/44045/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої Діски А. Б., розглянувши в спрощеному позовному провадженні в приміщенні суду в місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_2 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить:
- визнати протиправними та скасувати Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області №262640005988 від 16.08.2023 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_3 ;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_3 до страхового стажу період роботи з 06.09.1973 по 30.06.1975, з 01.07.1975 по 26.06.1978 (навчання), з 01.11.1978 по 31.12.1989, з 01.01.1990 по 14.11.1991, з 28.11.1991 по 01.09.1997, з 02.09.1997 по 13.09.1999, з 08.11.1999 по 31.12.2003 відповідно до записів трудової книжки, з 01.01.2004 по 29.11.2015 відповідно до відомостей персоніфікованого обліку застрахованих осіб (Ок- 5), призначити та виплатити пенсію, починаючи 08.08.2023.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що звернувся до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком. За принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області рішенням відмовило в призначенні пенсії за віком, зазначивши про відсутність необхідного страхового стажу. В оскаржуваному рішенні, як підставу для відмови у призначенні пенсії відповідач вказує на відсутність необхідних документів, зокрема, сформованої належним чином органами Пенсійного фонду пенсійної справи позивача та довідки-атестату про період виплаченої пенсії. Крім того, відповідач у рішенні зазначив, що страховий стаж позивача становить 0 років 0 місяців 0 днів. Вважаючи такі висновки відповідача безпідставними, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Цією ж ухвалою було залучено до розгляду справи в якості другого відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві до суду надійшли матеріали пенсійної справи ОСОБА_1 .
Відповідачі правом подання відзиву на позовну заяву не скористались. Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, перевіривши матеріали справи, повно та об'єктивно оцінивши докази в їх сукупності, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.08.2023 ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області від 16.08.2023 №262640005988 відмовлено у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю права для призначення пенсії за віком, оскільки відповідно до листа ПФУ №2800-030102-5/24004 від 20.06.2022 року, заявник має надати сформовану належним чином пенсійну справу отриману в органах ПФУ та довідку/атестат про період виплаченої пенсії. Крім того, у рішенні зазначено, що страховий стаж особи становить 0 років 0 місяців 0 днів.
Не погодившись із цим рішенням, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій встановлені Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності 01.01.2004.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виключно цим Законом визначаються, зокрема, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Згідно вимог ч. 1, 2, 4 ст. 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
На підставі ст. 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
У відповідності до вимог ст. 44 Закону № 1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач мешкав та працював на території АР Крим (копія паспорту, копія картки фізичної особи - платника податків, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи). Зареєстроване місце проживання позивача - АДРЕСА_1 . Фактичне місце проживання - АДРЕСА_2 .
Позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 07.08.2023 №3006-7001855386 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області відмовлено у призначенні позивачу пенсії у зв'язку з відсутністю права для призначення пенсії за віком, оскільки відповідно до листа ПФУ №2800-030102-5/24004 від 20.06.2022 року, заявник має надати сформовану належним чином пенсійну справу отриману в органах ПФУ та довідку/атестат про період виплаченої пенсії.
Суд зазначає, механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1, (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до пункту 1.1 Порядку № 22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, поновлення, переведення з одного виду пенсії на інший (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1) подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію) через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб (далі - сервісний центр).
Згідно із пунктом 1.9 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу). Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви, або дата реєстрації заяви на вебпорталі.
Пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачений чіткий перелік документів, які додаються до заяви про призначення пенсії за віком, в якому такий документ як довідка/атестат про період виплаченої пенсії відсутній.
Водночас, пунктом 4.12 Порядку № 22-1 передбачено, що при переїзді пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці орган, що призначає пенсію, не пізніше трьох робочих днів з дня одержання заяви надсилає запит про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера. Пенсійна справа не пізніше п'яти робочих днів з дня одержання запиту пересилається органу, що призначає пенсію, за новим місцем проживання (реєстрації).
Отже, з урахуванням вищенаведеного випливає, що саме на орган, що призначає пенсію, покладено обов'язок у разі переїзду пенсіонера на постійне або тимчасове проживання до іншої адміністративно-територіальної одиниці надсилання запиту про витребування пенсійної справи до органу, що призначає пенсію, за попереднім місцем проживання (реєстрації) пенсіонера.
А тому, посилання в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області на обов'язок заявника надати сформовану належним чином пенсійну справу, отриману в органах Пенсійного фонду є безпідставними та необґрунтованими.
Крім того, доказів того, що орган Пенсійного фонду звертався за пенсійною справою позивача оскаржуване рішення не містить та до матеріалів справи долучено не було.
Щодо посилання в оскаржуваному рішенні на лист ПФУ №2800-030102-5/24004 від 20.06.2022, суд зазначає, що така позиція суперечить принципу верховенства права, оскільки витребування пенсійної справи позивача з органу Пенсійного Фонду за попереднім місцем його проживання (реєстрації) згідно з пункту 4.12 Порядку № 22-1 покладається саме на орган, що призначає пенсію, а ненадання заявником документів, які не передбачені Порядком № 22-1, не може слугувати підставою для відмови у призначенні пенсії за віком відповідно Закону №1058-ІV.
Разом з тим, зазначений лист ПФУ №2800-030102-5/24004 не є нормативно-правовим актом.
Крім того, в оскаржуваному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області зазначило, що страховий стаж позивача становить 0 років 0 місяців 00 днів.
Суд вважає дані доводи помилковими з наступних підстав.
Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-XII передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок).
Пунктами 1, 3 Порядку також визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Документи можуть бути подані в електронному вигляді з накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.
Документи, визначені цим Порядком, є підставою для внесення відомостей до частини персональної електронної облікової картки в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, що відображає трудову діяльність застрахованої особи, в тому числі за період до 1 січня 2004 року.
За відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З матеріалів справи вбачається, що позивач навчався з 1973 року по червень 1978 року в Ташкентському політехнічному інституті ім. Беруні, що підтверджується дипломом НОМЕР_1 .
Як вбачається з копії трудової книжки НОМЕР_2 , виданій на ім'я позивача, останній працював в наступні періоди:
1. З 06.09.1973 по 30.06.1975 - робітником на геофізичній зйомці об'єкта №2 по 2 розряду в Ленінабадському гірничо-хімічному комбінату;
2. З 01.11.1978 по 31.12.1989 - майстром ділянки житлового будівництва в Будівельно-монтажному управлінні №2 Ленінабадського гірничо-хімічного комбінату.
3. З 01.01.1990 по 14.11.1991 - головним інженером в Будівельно-монтажному управлінні Янгіабадського виробничого об'єднання «Схід».
4. З 28.11.1991 - 01.09.1997 - головним інженером ділянки №1 у Жовтоводському управлінні будівництва, Будівельно-монтажне управління №3.
5. З 02.09.1997 по 13.09.1999 - старшим інженером в Дитячому санаторно-оздоровчому центрі «Маяк».
6. З 08.11.1999 по 11.07.2010 - прорабом в Товаристві з обмеженою відповідальністю Фірма «Консоль ЛТД».
7. З 11.07.2010 по 18.06.2012 - головним інженером в Приватному акціонерному товаристві «СПМК-4».
8. З 15.02.2013 по 01.04.2013 - заступник директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Кодар».
Крім того, в матеріалах справи наявні індивідуальні відомості про застраховану особу позивача з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, в яких міститься інформація про страхувальників застрахованої особи та сплату ними страхових внесків.
Як вбачається з довідки ОК-5 сплата страхових внесків здійснювалась за період з січня 1998 року по листопад 2015 року.
Період роботи позивача з квітня по листопад 2015 року підтверджується індивідуальними відомостями про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 (далі - Інструкція), на працівника покладено обов'язок при працевлаштуванні подавати трудову книжку, оформлену відповідно до законодавства.
Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань здійснює контроль за додержанням вимог законодавства про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески) та інших платежів, за достовірністю документів, поданих для призначення пенсії, та відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню, призначенням (перерахунком) і виплатою пенсій, щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та іншими виплатами, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, інших джерел, визначених законодавством тощо (Положення про Пенсійний фонд України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2014 № 280.
Відповідно до п. 4.2. Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник сервісного центру, зокрема, уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до частини третьої статті 24 Закону, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування; повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів; надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з пунктом 2.28 розділу II цього Порядку.
Суд зазначає, що частиною третьою статті 44 Закону № 1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Отже, органи Пенсійного фонду України уповноважені самостійно витребовувати у підприємств, установ/ організацій) усі необхідні для вирішення питання про призначення пенсії особі документи, при цьому така вимога передує винесенню рішення щодо призначення пенсії, а не висувається у вже прийнятому рішенні про відмову у призначенні пенсії.
Як вбачається з матеріалів справи відповідач не скористався правом на збір додаткових документів, на перевірку чи уточнення необхідних обставин щодо обрахунку страхового стажу позивачеві, що звужує права особи та має для неї певні негативні наслідки. Наведений висновок суду базується на спірному рішенні відповідача, яке не містить таких вказівок.
З приводу зарахування до страхового стажу періоду навчання у Ташкентському політехнічному інституті ім. Беруні з 01.07.1975 по 26.06.1978 суд виходить з наступного.
Так, до матеріалів справи було долучено копію диплому НОМЕР_1 від 13.09.1978, що підтверджує навчання ОСОБА_1 у Ташкентському політехнічному інституті ім. Беруні з 1973 року по 26.06.1978 за спеціальністю «Промислове та цивільне будівництво», кваліфікація - інженер-будівник.
Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону № 1788-12 навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі належить до видів трудової діяльності, що зараховується до стажу роботи, який дає право на трудову пенсію.
Наведені документи приймаються судом як належні докази підтвердження навчання позивача у вищому навчальному закладі у період з 01.07.1975 по 26.06.1978. Протилежного суду не наведено. При цьому, як вбачається з копії диплома, позивач вступив у Ташкентський політехнічний інститут ім. Беруні в 1973 році. Водночас, просить зарахувати до страхового стажу період навчання з 01.07.1975 по 26.06.1978. Даний період навчання підтверджується відповідною копією диплома, а тому підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Крім того, надаючи оцінку доказам позивача щодо належного підтвердження страхового стажу для оформлення пенсії за віком суд зазначає, що записи у трудовій книжки містять періоди та місце роботи ОСОБА_1 , дати та номери наказів про прийняття та звільнення з роботи, назву посад позивача, а тому, підлягає зарахуванню і страховий стаж щодо періодів роботи позивача, зазначених в трудовій книжці починаючи з 06.09.1973 по 01.04.2013 та згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Щодо періоду роботи позивача з квітня по листопад 2015 року, суд зазначає, що трудова книжка позивача не містить записів щодо цього періоду роботи, разом з тим, як підтверджується відомостями про застраховану особу (форма ОК-5) страхувальником Товариством з обмеженою відповідальністю «Спейсбокс» (код 37973222) сплачено страхові внески, зокрема за квітень 2015 року 30 днів, за травень 2015 року 31 день, за червень 2015 року 30 днів, за липень 2015 року 31 день, за серпень 2015 року 31 день, за вересень 2015 року 30 днів, за жовтень 2015 року 31 день та за листопад 2015 року 5 днів щодо позивача. Отже, зазначений період підлягає зарахуванню до страхового стажу позивача.
Доводи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, зазначені в оскаржуваному рішенні про те, що страховий стаж особи ( ОСОБА_1 ) становить 0 років 0 місяців 0 днів є необґрунтованими, оскільки відповідачем взагалі не надана оцінка щодо врахування періодів роботи до страхового стажу позивача, зазначених в трудовій книжці та згідно відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Крім того, будь-яких зауважень щодо записів у трудовій книжці рішення відповідача не містить.
В оскаржуваному рішенні Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначило, що необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-VІ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 15 років.
Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів, страховий стаж позивача становить більше аніж 15 років, а тому вимога позивача про зарахування до страхового стажу періодів роботи відповідно до записів трудової книжки та відомостей персоніфікованого обліку застрахованих осіб підлягає задоволенню. Суд зазначає, що з огляду на вимоги статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» належним та достатнім способом захисту прав позивача є зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до страхового стажу позивача періоду навчання з 01.07.1975 по 26.06.1978, періодів роботи з 06.09.1973 по 30.06.1975, 01.11.1978 по 31.12.1989, з 01.01.1990 по 14.11.1991, з 28.11.1991 - 01.09.1997, з 02.09.1997 по 13.09.1999, з 08.11.1999 по 11.07.2010, з 11.07.2010 по 18.06.2012, з 15.02.2013 по 01.04.2013 згідно записів трудової книжки та з квітня 2015 року по листопад 2015 згідно відомостей персоніфікованого обліку застрахованих осіб.
З урахуванням викладеного та враховуючи встановлені обставини у справі, суд дійшов висновку, що рішення Головного управління ПФУ в Дніпропетровській області від 16.08.2023 №262640005988 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_4 є необґрунтованим, не відповідає вимогам правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги щодо скасування спірного рішення підлягають задоволенню.
Разом з тим, умови, за яких пенсійний орган відмовляє в призначенні пенсії, визначені законом.
Якщо такі умови відсутні, пенсійний орган повинен призначити пенсію.
Суд звертає увагу на те, що статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Така правова позиція узгоджується із позицією, висловленою Верховним Судом України у постанові від 16.09.2015 у справі №21-1465а15, а також у постанові Верховного Суду від 08.11.2019 у справі №227/3208/16-а.
Суд враховує, що згідно вимог ст. 44 Закону № 1058-IV, призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Суд зазначає, що згідно вимог ст. ст. 80, 81, 85 Закону № 1788-XII заява про призначення пенсії працюючим подається за місцем роботи, а непрацюючим - до зазначених у статті 81 цього Закону органів за місцем проживання заявника. Призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсії виплачуються без урахування одержуваного заробітку (прибутку) за місцем проживання пенсіонера, незалежно від реєстрації місця проживання.
Зважаючи, що позивач відповідно до довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 07.08.2023 №3006-7001855386 фактично проживає в місті Києві, з метою повного та ефективного захисту прав позивача та зважаючи на те, що на момент звернення до відповідача з заявою про призначення пенсії від 08.08.2023 позивач досяг 60 річного віку та, як встановлено судом, має більше 15 років страхового стажу, що є достатнім для призначення пенсії, суд, з урахуванням вимог ч.2 ст. 9 КАС України, вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсію за віком. А тому вимоги до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в цій частині задоволенню не підлягають.
Суд зазначає, що відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 45 Закону №1058-VI, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадку, коли пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Як вбачається з копії паспорта позивача, 60 років він досяг ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10) та 08.08.2023 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії. Таким чином, пенсію позивачу має бути призначено з дня звернення до Пенсійного органу - з 08.08.2023.
Відповідно до положень ст. 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області суму судового збору в розмірі 536,80 грн та за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві суму судового збору в розмірі 536,80 грн, який був сплачений позивачем при подачі позову відповідно до квитанції від 16.11.2023 (а.с. 9).
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.08.2023 за № 262640005988 про відмову в призначенні ОСОБА_4 пенсії за віком.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427) зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) період навчання з 01.07.1975 по 26.06.1978, періодів роботи з 06.09.1973 по 30.06.1975, 01.11.1978 по 31.12.1989, з 01.01.1990 по 14.11.1991, з 28.11.1991 - 01.09.1997, з 02.09.1997 по 13.09.1999, з 08.11.1999 по 11.07.2010, з 11.07.2010 по 18.06.2012, з 15.02.2013 по 01.04.2013 згідно записів трудової книжки та з квітня 2015 року по листопад 2015 згідно відомостей персоніфікованого обліку застрахованих осіб.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368) призначити, нарахувати та виплатити ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) пенсію за віком з 08.08.2023.
У задоволенні інших вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, ЄДРПОУ 21910427).
Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , і.н. НОМЕР_3 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 536,80 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 42098368).
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Діска А.Б.