14 жовтня 2025 року м.Суми
Справа №583/5227/24
Номер провадження 22-ц/816/1238/25
Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),
суддів - Філонової Ю. О. , Рунова В. Ю.
за участю секретаря судового засідання - Чуприни В.І.,
сторони:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
третя особа - Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК»,
розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Сумського апеляційного суду в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ - К»
на заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2025 року, у складі судді Сидоренка Р.В., ухвалене у м. Охтирка,
18 жовтня 2024 року ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 209463,33 грн.
Свої вимоги вмотивувало тим, що 20 липня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/4151604. У подальшому 05 серпня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» укладений договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №2-2021, відповідно до умов якого до позивача перейшло право вимоги до боржників первісного кредитора, в тому числі до ОСОБА_1 за договором позики № 1/4151604.
Проте, відповідач не повернув своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов кредитного договору, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Посилаючись на викладене, просило стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» заборгованість за кредитним договором № 1/4151604 у розмірі 209463,33 грн, вирішити питання розподілу судових витрат.
Заочним рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» про стягнення заборгованості задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» заборгованість за договором позики № 1/4151604 від 20 липня 2021 року в сумі 107769 грн 61 коп., в рахунок відшкодування судових витрат - 157,91 грн, а всього стягнуто 109327 грн 52 коп.
У іншій частині позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «ФК «БРАЙТ-К», посилаючись на неповне встановлення обставин, які мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення, неправильне застосування норм матеріального права, просить заочне рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами за користування кредитом, нарахованими з 20 лютого 2022 року по 27 лютого 2024 року у розмірі 37477,33 грн, а також заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 72850,50 грн, нарахованої станом на 27 лютого 2024 року та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення таких вимог, стягнути судові витрати.
Не погоджується із мотивами відмови у стягнені всієї суми відсотків за користування кредитом та застосованим судом обмеженням такого стягнення датою 20 лютого 2022 року, після якої кредитор не вправі здійснювати нарахування процентів чи інших платежів.
Вказує, що з тексту направленого боржнику повідомлення від 17 грудня 2021 року вбачається, що 05 серпня 2021 року між AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» був укладений Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань, на підставі якого, ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» набуло права кредитора до ОСОБА_1 , зазначено про наявність простроченої заборгованість та поінформовано про те, що колекторська компанія ТОВ «ДЕЛЬТА М. БІЗНЕС» залучена до врегулювання простроченої заборгованості згідно договору про надання послуг № 10/21 від 29.10.2021 року. Зазначене повідомлення не містить вимоги повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, відсутня також вимога дострокового повернення частини позики, що залишилася, а лише інформує відповідача про наявність простроченої заборгованості та попереджає про виникнення у Позивача права в майбутньому вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі у разі невиконання зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця.
Лише 27 лютого 2024 року ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу від 27 лютого 2024 року №3549 про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії, згідно якої вимагалося повернути заборгованість у розмірі 209463,33 грн. Тому саме з дати 27 лютого 2024 року повинен був вестися відлік строку 30 днів, після закінчення якого позивач втратив право нараховувати проценти та інші платежі за користування кредитом.
Також зазначає, що ЗУ «Про споживче кредитування» передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Доводить, що комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.
В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому на підставі ч. 1 ст. 13, ч. 1 ст. 367 ЦПК України в апеляційному порядку не переглядається.
Відзиву на апеляційну скаргу від відповідача не надійшло.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.
Сторони повідомлені про час і місце розгляду справи, але в судове засідання не з'явилися. Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без сторін, оскільки явка до апеляційного суду є необов'язковою, їх позиція є чіткою і зрозумілою.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вимог та підстав позову, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 липня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1/4151604, за умовами якого банк надав, а відповідач отримав кредитні кошти в сумі 100000 грн строком на 72 місяці з 20 липня 2021 року до 19 липня 2027 року (включно) (а.с. 8).
У кредитному договорі № 1/4151604 від 20 липня 2021 року сторони обумовили, що:
позичальник сплачує платежі для погашення заборгованості за цим договором щомісячно в число місяця, визначене графіком платежів по кредиту (додаток № 1 до договору, що є його невід'ємною частиною), як день повернення кредиту (пункт 1.1.);
кредит надається позичальнику на споживчі потреби (пункт 1.2);
за користування кредитом позичальник сплачує процентну винагороду (надалі - проценти) щомісячно, в розмірі 15 % річних (фіксована процентна ставка), починаючи з дня надання кредиту (дня списання кредитних коштів з позичкового рахунку позичальника) до моменту повного погашення заборгованості за договором (пункт 1.4.1);
за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35 % від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1 договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашання заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо (пункт 1.4.2);
позичальник зобов'язаний погашати кредит та сплачувати проценти та комісію у валюті кредиту, відповідно до розрахунків графіку платежів по кредиту, щомісяця, в день повернення кредиту на рахунок погашення заборгованості, сплачена сума платежу перераховується на позичковий рахунок та на рахунки нарахування процентів і комісій в день повернення кредиту (пункт 2.2).
Банк свої обов'язки за кредитним договором № 1/4151604 від 20 липня 2021 року виконав належним чином, що підтверджується виписками з рахунку позичальника.
Відповідач порушив умови п. 1.1 та п. 2.2 кредитного договору та не здійснив повернення кредиту згідно графіку платежів по кредиту.
05 серпня 2021 року між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» укладений Договір відступлення права вимоги грошових зобов'язань за фінансовими кредитами №2-2021, відповідно до умов якого 13 грудня 2021 року відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, укладеним між АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ОСОБА_1 , тому ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» набуло прав кредитора до позичальника за кредитним договором (а.с. 31).
17 грудня 2021 року ОСОБА_1 направлено вимогу про дострокове повернення всієї суми кредиту, процентів за користування кредитом та комісії. Зазначене повідомлення залишене відповідачем без реагування (а.с. 17).
Заборгованість відповідача за кредитним договором відповідно до розрахунків заборгованості по кредитному договору № 1/4151604 від 20 липня 2021 року становить 209463,33 грн, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту 96476,61 грн, прострочена заборгованість за тілом кредиту - 2658,89 грн, заборгованості за процентами за користування кредитом - 949,67 грн (станом на 13.12.2021 року); заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 2350,00 грн (станом на 13.12.2021 року); прострочена заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 7050,50 грн (станом на 13.12.2021 року); заборгованості за процентами за користування кредитом 32808,63 грн (за період з 14.12.2021 року по 27.02.2024 року); заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості 63450,00 грн (за період з 14.12.2021 року по 27.02.2024 року) (а.с. 11зв.).
Рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позову ТОВ «ФК «БРАЙТ-К», як правонаступника попереднього кредитора за кредитним договором № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, мотивоване тим, що внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 грошових зобов'язань за кредитним договором, порушені законні права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з відповідача 107769 грн 61 коп., з яких: 99135,50 грн - заборгованість за тілом кредиту в сумі; 4915,08 грн - заборгованість за нарахованими відсотками за період по 19.02.2022 р.; 3719,03 грн - заборгованість за простроченими процентами за користування кредитом. Відмовляючи у стягненні відсотків по кредиту з 20.02.2022 року суд вважав, що направивши боржнику 19.12.2021 року вимогу про погашення заборгованості по кредиту, позивач як сторона у зобов'язанні, змінив строк виконання зазначеного договору, скориставшись правом, передбаченим ч. 2 ст. 1050 ЦК України
Відмовляючи у стягненні з відповідача коштів в сумі 72850,50 грн, нарахованих як щомісячна комісія за послуги банку, суд дійшов висновку, що за законом такі послуги банку повинні надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено, пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Проте, з таким висновком суду першої інстанції щодо відмови у стягненні заборгованості по процентах за користування кредитом у сумі 37477,33 грн погодитись не можна.
Стаття 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст. 526, ч. 1 ст. 530 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.
Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст. 1078 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» вважає себе кредитором ОСОБА_1 за кредитним договором № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, укладеним боржником з АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», право вимоги від якого перейшло до позивача за Договором про відступлення права вимоги грошових зобов'язань №2-2021 від 05 серпня 2021 року.
Як вбачається з матеріалів справи, умовами кредитного договору № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», було погоджено та встановлено сплату позичальником щомісячних процентів (п. 1.4.1.), порядок сплати процентів за користування кредитом, погашення заборгованості.
Колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення заборгованості за щомісячними процентами за користування кредитом у сумі 37477,33 грн, не ґрунтуються на вимогах закону та не відповідають фактичним обставинам справи, так як матеріалами справи доведено, що підписавши Кредитний договір № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, відповідач погодився із встановленим розміром відсотків за користування кредитом.
Так, після набуття прав кредитора ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» 19 грудня 2021 року направило на адресу ОСОБА_1 , повідомлення від 17 грудня 2021 року №1160 про наявність простроченої заборгованості за кредитом (а.с. 16).
Із тексту даного повідомлення вбачається, що 05 серпня 2021 року між AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК» та ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» був укладений Договір про відступлення права вимоги грошових зобов'язань, на підставі якого, ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» набуло права кредитора до ОСОБА_1 , зазначено про наявність простроченої заборгованість, а також поінформовано позичальника про залучення колекторської компанії ТОВ «ДЕЛЬТА М. БІЗНЕС» до врегулювання простроченої заборгованості, яка буде проводити комплекс дій, спрямованих на погашення заборгованості за кредитним договором.
Зазначене повідомлення не містить вимоги повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (ч. 4 ст. 16 Закону України «Про споживче кредитування»), також відсутня вимога дострокового повернення частини позики, що залишилася (ч. 2 ст. 1050 ЦК України), а лише інформує позичальника про наявність простроченої заборгованості та попереджає про виникнення у ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» права в майбутньому вимагати дострокового повернення кредиту в повному обсязі у разі невиконання відповідачем зобов'язання по погашенню простроченої заборгованості протягом 1 календарного місяця.
У подальшому 27 лютого 2024 року ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» направило на адресу ОСОБА_1 вимогу від 27 лютого 2024 року № 3549 достроково повернути всю суму кредиту, проценти за користування кредитом та комісію, згідно якої вимагалося повернути заборгованість за кредитним договором № 1/4151604 від 20 липня 2021 року у розмірі 209463,33 грн, до складу якої входить: заборгованість за тілом кредиту - 99135,50 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом - 37477,33 грн, заборгованість за комісією за обслуговування кредитної заборгованості - 72850,50 грн (а.с. 18зв.-19).
Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про зміну позивачем строку виконання зобов'язання по кредитному договору та виникнення у ОСОБА_1 обов'язку сплатити кредитору всю вартість кредиту на протязі місяця з часу отримання вимоги від 17 грудня 2021 року №1160 про наявність простроченої заборгованості за кредитом, у тому числі заборгованість за нарахованими відсотками за період по 19 лютого 2022 року у сум 4915,08 грн.
За встановлених обставин, саме з 27 лютого 2024 року повинен був вестися відлік строку 30 днів, після закінчення якого позивач втратив право нараховувати проценти та інші платежі за користування кредитом.
Нарахування щомісячних процентів по кредиту відображено у виписці з рахунку ОСОБА_1 (а.с. 11-15)
У розрахунку заборгованості по кредитному договору № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, укладеному з позичальником ОСОБА_1 вбачається, що заборгованість за процентами за користування кредитом становить 37477,33 грн.
Наданий банком розрахунок відповідачем належними і допустимими доказами не спростований.
За доведення факту погодження сторонами кредитного договору умов про плату за користування кредитом у вигляді сплати щомісячних процентів, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про необґрунтованість вимог позивача про стягнення щомісячних процентів по кредитному договору у заявленому розмірі.
Оцінивши у сукупності надані докази у справі, виходячи із принципу платності кредиту, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав задоволення вимог ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» про стягнення заборгованості за процентами по кредиту у розмірі 37477,33 грн.
Щодо відмови у стягненні коштів в сумі 72850,50 грн, нарахованих як щомісячна комісія за послуги банку, апеляційний суд дійсно погоджується з висновком суду про відсутність підстав для задоволення таких позовних вимог у зв'язку з нарахуванням такої заборгованості за послуги з обслуговування кредиту, які за законом повинні надаватися банком безоплатно, тому пункти кредитного договору щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.
Так, у пункт 1.4.2 кредитному договору № 1/4151604 від 20 липня 2021 року визначено, що за користування кредитом позичальник сплачує комісійну винагороду за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно, в розмірі 2,35 % від суми кредиту, зазначеної в пункті 1.1 договору. Обслуговування кредитної заборгованості включає моніторинг заборгованості, під яким розуміється електронне інформування (нагадування) про здійснення щомісячних платежів по кредиту та процентах, надання інформації щодо стану заборгованості через дистанційні системи обслуговування, інформування позичальника про виникнення простроченої заборгованості, консультування позичальника (як усне, так і письмове) щодо погашання заборгованості, своєчасності сплати платежів тощо.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець (відповідач) кожного місяця, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, так чи інакше, безоплатно повинен повідомляти позивача з приводу інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надавати виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.
Згідно із ч.ч. 1-3, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 вирішувала питання: чи можливе встановлення комісії за обслуговування кредиту згідно Закону України «Про споживче кредитування; чи має кваліфікуватися умова договору, що передбачає комісію, як дійсна /нікчемна/оспорювана.
Велика Палата Верховного Суду у вказаній постанові вказала, що Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, а згідно з п. 3.2.4 кредитного договору позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості. Разом з тим зробила висновок про нікчемність в цілому пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, зокрема не лише щодо щомісячного інформування про розмір заборгованості, але й опрацювання запитів позичальника, надання інформації по рахунку.
Згідно висновку Великої Палати Верховного Суду комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше ніж один раз на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин 1, 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 цього Закону.
Нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (ч. 2 ст. 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов'язків. Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину (Постанова Верховного Суду від 29.03.2023 року у справі № 204/8492/21 провадження №61-10602св22).
Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд першої інстанції, встановивши фактичні обставини у справі, від яких залежить правильне вирішення спору, при вирішені вимоги про стягнення коштів в сумі 72850,50 грн, нарахованих як щомісячна комісія за послуги банку, правильно застосував норми матеріального права, дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачу встановлено щомісячну плату за обслуговування кредитної заборгованості, яка за законом повинна надаватися безоплатно, а надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов'язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.
За встановлених обставин рішення суду щодо відмови у стягненні заборгованості за комісією за обслуговування кредитної заборгованості є законним та обґрунтованим.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.
За вказаних обставин, заочне рішення суду першої інстанції, на підставі п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підлягає скасуванню в частині відмови у стягненні заборгованості за процентами у сумі 37477,33 грн з ухваленням нового судового рішення про задоволення цих позовних вимог, та зміні в частині розподілу судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, при частковому задоволенні позову (на 65,22 %) та апеляційної скарги (на 33,97 %), з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «БРАЙТ-К» підлягає стягненню 2049,18 грн (3141,95 х 65,22 % / 100 %) судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції та 1234,33 грн (3633,60 грн х 33,97 % / 100 %) судового збору за апеляційний перегляд справи.
Враховуючи те, що справа є малозначною, відповідно до приписів п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись ст.ст. 367- 69, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 376, ст.ст. 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» задовольнити частково.
Заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2025 року в частині стягненні заборгованості по процентах за договором позики № 1/4151604 від 20 липня 2021 року, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» до ОСОБА_1 , третя особа Акціонерне товариство «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», про стягненні заборгованості по процентах за договором позики № 1/4151604 від 20 липня 2021 року задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» заборгованість по процентах за договором позики № 1/4151604 від 20 липня 2021 року у сумі 37477,33 гривень.
Змінити заочне рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 13 січня 2025 року в частині розподілу судових витрат та стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» 2049,18 гривень компенсації судового збору за подання позову.
В іншій оскаржуваній частині рішення місцевого суду залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «БРАЙТ-К» 1234,33 грн гривень судового збору за апеляційний перегляд справи.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - В. І. Криворотенко
Судді: Ю. О. Філонова
В. Ю. Рунов