Справа №591/8339/20 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/816/227/25 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - рішення прокурора про закриття кримінального провадження
Іменем України
09 вересня 2025 року колегія суддів Сумського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми кримінальне провадження № 591/8339/20 за апеляційною скаргою представника заявника ОСОБА_6 на ухвалу слідчої судді Зарічного районного суду м. Суми від 04.04.2025 щодо відмови у задоволенні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження,
учасників кримінального провадження:
прокурора - ОСОБА_7 ,
представника заявника - адвоката ОСОБА_8 ,
установила:
В поданій апеляційній скарзі представник заявника ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_10 просить скасувати ухвалу слідчого судді та відновити досудове розслідування за ч. 1 ст. 366 КК, оскільки висновки про наявність передбачених законом підстав для закриття кримінального провадження є помилковими, зроблені без належного з'ясування встановлених обставин, надання відповідної оцінки здобутим доказам, не були призначені та проведені відповідні судові експертизи, не отримано тимчасовий доступ до документів провадження. Також вказує на упередженість прокурора ОСОБА_7 , який прийняв оскаржувану постанову, оскільки дружина слідчого ОСОБА_11 , який сфальсифікував матеріали кримінального провадження працює в ІНФОРМАЦІЯ_1 , що могло впливати на прийняті процесуальні рішення. Вважає, що слідчим суддею не була надана належна правова оцінка наданим заявником та його представником доказам, які доводять факт вчинення слідчим ОСОБА_11 службових підроблень під час здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
28.03.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 звернувся представник заявника ОСОБА_8 зі скаргою, яку обґрунтував тим, що постанова прокурора Сумської обласної прокуратури ОСОБА_7 від 14.03.2025 про закриття кримінального провадження № 62019170000000503 від 19.06.2019 за ч. 2 ст. 366 КК є незаконною і підлягає скасуванню.
Ухвалою слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.04.2025 відмовлено представнику заявника ОСОБА_8 у задоволенні його скарги. Своє рішення слідчий суддя суду першої інстанції умотивувала тим, що під час здійснення досудового розслідування було вжито вичерпних заходів для перевірки існування/відсутності обставин за заявою ОСОБА_9 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 366 КК, та не встановлено складу кримінального правопорушення.
Вислухавши суддю-доповідача про зміст оскарженого рішення слідчого судді, доводи представника заявника ОСОБА_8 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи прокурора ОСОБА_7 , який заперечив щодо задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Зокрема, відповідно ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав та свобод і можливість оскаржити до суду рішення, дії та бездіяльність органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб; кожен має право будь-якими, не забороненими законом засобами, захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, КПК та інших законів України (ч. 1-2 ч. 1 КПК), а завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК).
Належна правова процедура - це форма здійснення правосуддя, яку утворюють сукупність гарантій прав людини процесуального характеру, спрямовані на досягнення процедурної справедливості правосуддя, а застосування належної процедури є одним із складових елементів принципу верховенства права та передбачає, у тому числі, щоб повноваження органів публічної влади були визначені приписами права, і вимагає, щоб посадовці мали дозвіл на вчинення дії, і надалі діяли в межах наданих їм повноважень.
Кримінальний кодекс України має своїм завданням правове забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та громадської безпеки, довкілля, конституційного устрою України від кримінально-протиправних посягань, забезпечення миру і безпеки людства, а також запобігання кримінальним правопорушенням, і для здійснення цього завдання КК визначає, які суспільно небезпечні діяння є кримінальними правопорушеннями та які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили (ст. 1 КК).
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, крім іншого, відносяться: верховенство права; законність; рівність перед законом і судом; забезпечення права на захист; доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень; змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; безпосередність дослідження показань, речей і документів; забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності (ч. 1 ст. 7 КПК).
Згідно ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом, а безпосередній порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентований главою 26 КПК.
Судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні належить до повноважень слідчого судді у порядку, передбаченому КПК (п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК), а відповідно ч. 2 ст. 9 КПК, під час розгляду кримінального провадження, зокрема, прокурор, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законного та неупередженого рішення.
Тобто, прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження й оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Слідчий суддя зобов'язаний перевірити законність прийнятої слідчим, прокурором постанови і, у разі якщо закрито провадження за відсутністю в діянні складу кримінального правопорушення, то має звернути увагу на те, чи містить ця постанова детальний виклад обставин, за яких заявник вважає, що вчинено кримінальне правопорушення та доводи слідчого, прокурора на їх спростування.
Вказані вимоги закону при ухваленні рішення про закриття кримінального провадження були дотримані в повному обсязі, а слідчим суддею були враховані обставини, викладені в скарзі представника заявника ОСОБА_8 .
Як убачається з наданих матеріалів, Четвертим слідчим відділом (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві, здійснювалось досудове розслідування кримінального провадження № 62019170000000503 від 19.06.2019 за ч. 2 ст. 366 КК, відомості про яке внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 05.06.2019 за заявою ОСОБА_9 про вчинення слідчим ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 службового підроблення під час здійснення ним кримінального провадження № 42018201010000095 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 191 і ч. 3 ст. 191 КК, а саме повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри, протоколу допиту підозрюваного ОСОБА_9 та пам'ятки про процесуальні права та обов'язки підозрюваного.
Рішення про закриття кримінального провадження від 30.09.2021, 04.10.2024 були скасовані слідчими суддями ІНФОРМАЦІЯ_2 22.12.2023 і 06.11.2024 відповідно.
Після тривалого досудового розслідування постановою прокурора від 08.01.2025 кримінальне провадження № 62019170000000503 від 19.06.2019 знову було закрите у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК.
Вказана постанова прокурора була скасована ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 24.02.2025 лише з підстав ненадання останнім належної правової оцінки зібраним у кримінальному провадженні доказам на предмет наявності чи відсутності фактичних даних про подію та склад конкретного кримінального правопорушення, передбаченого Особливою частиною КК.
Слідчий суддя погодився з мотивами прокурора щодо неможливості проведення в даному кримінальному провадженні тимчасового доступу до інформації постачальника електронних комунікаційних послуг (операторів мобільного зв'язку) та одночасного допиту слідчого ОСОБА_11 та ОСОБА_9 , на необхідності проведення яких наполягав в апеляційній скарзі представник останнього ОСОБА_8 , та дійшов висновку, що у даному провадженні виконано достатній обсяг слідчих і процесуальних дій, які дозволяють прокурору в межах своїх дискреційних повноважень здійснити оцінку зібраних доказів.
В ході проведення досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні було вжито ряд заходів на виконання ухвал слідчих суддів ІНФОРМАЦІЯ_2 від 22.12.2023 і 06.11.2024 та здійснені такі процесуальні дії: допитані ОСОБА_9 , свідок ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , проведене службове розслідування щодо дій слідчого ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 стосовно можливих порушень вимог кримінального процесуального закону, нормативно-правових актів та посадових інструкцій під час досудового розслідування кримінального провадження № 42018201010000095 відносно ОСОБА_9 за ч. 1 ст. 191 і ч. 3 ст. 191 КК, отримані відповіді на запити про знищення Журналу обліку доставлених відвідувачів та запрошених до ІНФОРМАЦІЯ_4 , книги нарядів ІНФОРМАЦІЯ_4 , журналу реєстрації звернень громадян, що надійшли поштою, адвокатських запитів та документів їх виконання, звернення громадян, що надішли під час особистого прийому та документи їх розгляду, листування з питань організації досудового розслідування ІНФОРМАЦІЯ_4 за період з 02.10.2018 до 08.10.2018 у зв'язку із закінченням строку зберігання,
14.03.2025 прокурором було прийнято чергову постанову про закриття кримінального провадження № 62019170000000503 від 19.06.2019 у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК.
Здійснивши розгляд скарги на вказану постанову про закриття кримінального провадження і відмовивши у її задоволенні, слідчий суддя суду першої інстанції дійшла обґрунтованого висновку, що в ході проведення досудового розслідування, були вжиті вичерпні заходи на виконання ухвали слідчого судді ІНФОРМАЦІЯ_2 від 24.02.2025, всім зібраним доказам надана належна правова оцінка, оскільки провадження було закрите прокурором після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і оцінки всіх зібраних та перевірених доказів умотивованою постановою.
Вирішуючи питання про законність і обґрунтованість закриття кримінальної справи, необхідно враховувати, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими КПК. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених КПК. Повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, звернення з обвинувальним актом та підтримання державного обвинувачення у суді здійснюється виключно прокурором. У випадках, передбачених КПК, повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення може здійснюватися слідчим за погодженням із прокурором, а обвинувачення може підтримуватися потерпілим, його представником, а суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків (ч. 1-2, 4, 6 ст. 22 КПК).
Прокурор (ч. 1 ст. 36 КПК), і слідчий (ч. 5 ст. 40 КПК), здійснюючи свої дискреційні повноваження відповідно вимог КПК, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється; органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора і слідчого (ч. 1 ст. 36 КПК).
Таким чином, колегія суддів приходить до переконання, що доцільність проведення будь-яких інших слідчих (розшукових) дій відсутня, оскільки вони не здатні вплинути на наявні результати кримінального провадження, тобто не існує правової необхідності проводити інші процесуальні дії чи приймати процесуальні рішення у цьому кримінальному провадженні, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що органом досудового розслідування не в повному обсязі досліджено обставини справи та не проведено всі необхідні слідчі дії, не заслуговують на увагу і задоволенню не підлягають.
Будь-яких порушень вимог кримінального процесуального закону, які б стали підставою для зміни чи скасування ухваленого слідчим суддею рішення не встановлено, тому колегія суддів вважає, що ухвала є законною, умотивованою та обґрунтованою, внаслідок чого вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 418, 419 і 422 КПК України,
постановила:
Ухвалу слідчої судді Зарічного районного суду м. Суми від 04.04.2025 щодо відмови у задоволенні скарги на постанову прокурора про закриття кримінального провадження залишити без змін, а апеляційну скаргу представника заявника ОСОБА_6 на цю ухвалу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4