Справа № 487/7457/25
Провадження № 2/487/3506/25
про залишення позовної заяви без руху
07 жовтня 2025 року м. Миколаїв
Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Сухаревич З.М., вивчивши матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
02 жовтня 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 13610,60 грн за кредитним договором № 102458521, укладеним з ТОВ «МІЛОАН» та в сумі 20228,84 грн за кредитним договором № 002/10160848-SP, укладеним з АТ «ТАСКОМБАНК».
Вказана позовна заява передана судді Сухаревич З.М. 03 жовтня 2025 року.
Вирішуючи питання про відкриття провадження, вивчивши матеріали позовної заяви, суддя дійшов такого.
Відповідно до положень Цивільного процесуального кодексу України, позовна заява повинна відповідати вимогам ст.ст. 175,177 цього Кодексу.
Перевіривши дотримання позивачем вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, судом встановлено, що на порушення цих вимог до позовної заяви не додано документ, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі за кожну вимогу.
Верховний Суд у справі № 909/243/18 від 31 серпня 2020 року, акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову», а саме зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об'єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 911/414/18 вказала на те, що об'єднані можуть бути позовні заяви, які пов'язані з однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим же позивачем до одного й того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного й того ж відповідача.
При цьому, однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
В свою чергу, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Виходячи з наведеного, оскільки позовна заява ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 містить дві самостійні вимоги про стягнення заборгованості за двома різними договорами, укладеними відповідачем з двома різними кредитними установами (ТОВ «МІЛОАН» та АТ «ТАСКОМБАНК»), права вимог за якими перейшли до позивача лише в силу укладення договорів факторингу, це в свою чергу, свідчить про два різних предмети спору, різні підстави його виникнення, різні докази (бо різні договори: кредитний договір, укладений в електронній формі та договір про комплексне банківське обслуговування).
З огляду на викладене, очевидним є те, що вказані договори не можуть мати однорідних вимог, пов'язаних між собою підставами їх виникнення та одними й тими ж доказами.
Згідно з роз'ясненнями, що надані в п. 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 10 від 17.10.2011 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Верховний Суд у своїй постанові від 15 лютого 2019 року у справі № 910/11811/18 зауважив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, що є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків. У випадку наявності порушень, які були допущені як під час укладення відповідного договору, так і при його виконанні, утворюють окремий склад цивільно-правового правовідношення, що характеризуються самостійними цивільно-правовими наслідками. Встановлення обставин вчинення кожної з цих операцій засвідчується доказами, які не є пов'язаними між собою (кредитні договори, договори забезпечення тощо).
Отже, кожна із вимог про стягнення шкоди є самостійною вимогою, які не пов'язані ні підставами виникнення та поданими доказами, та не є основними і похідними одна стосовно одної, оскільки від задоволення одних не залежить задоволення інших.
Відтак, кожна із вимог про стягнення шкоди, заборгованості є самостійною вимогою.
Таким чином, за кожну із вимог про стягнення заборгованості, яка є самостійною вимогою, підлягає сплаті судовий збір.
Натомість позивачем сплачено судовий збір лише за однією вимогою, у той час як позов містить дві самостійні вимоги з різними предметами спору.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з положеннями ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подачу до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум на одну працездатну особу станом на 1 січня 2024 року складає 3028,00 грн.
Отже, за подання до суду ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» цього позову, ураховуючи кількість позовних вимог, необхідно було сплатити 6056 гривень (3028 грн х 2) судового збору.
Натомість позивач сплатив судовий збір лише за одну вимогу, у розмірі 3 028,00 грн, а тому йому необхідно доплатити ще 3028,00 грн судового збору.
Враховуючи викладене, позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Згідно зі ст.185 ч.1 ЦПК України, позовна заява, яка подана з порушенням вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України, підлягає залишенню без руху.
Отже, зазначену заяву слід залишити без руху, надавши позивачу строк на усунення зазначених вище недоліків.
Керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 260, 261, 353 ЦПК України, суддя
Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.
Надати позивачу строк п'ять днів з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків, зазначених в ухвалі.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків позовної заяви в зазначений строк та роз'яснити, що інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі «Інтернет» за вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/sud1412/.
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя: З.М. Сухаревич