Справа № 134/1653/25
Провадження № 2-з/134/5/2025
іменем України
15 жовтня 2025 рокуКрижопільський районний суд Вінницької області
Крижопільський районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Зарічанського В.Г.
за участю секретаря судового засідання Балух О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Крижопіль заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви
14 жовтня 2025 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви, в якій просить суд застосувати вид забезпечення позову та накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 275 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 217856405219, заборонивши його відчуження.
В обгрунтування зазначає, що ОСОБА_1 буде подана позовна заява до Крижопільського районного суду Вінницької області про поділ спільного майна подружжя, наразі нею здійснюється збір доказів по справі та проводиться оцінка спірного нерухомого майна. 09.10.2025 року їй стало відомо про спробу Відповідача ОСОБА_2 продати спільне майно, набуте у шлюбі, а саме житловий будинок, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 . 05.06.2009 року між нею та Відповідачем було укладено шлюб, який рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 15 липня 2024 року по справі №127/37598/23 було розірвано. За час перебування у шлюбі я та Відповідач побудували житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 . 20.11.2013 року (тобто у період перебування Сторін у шлюбі) спірний житловий будинок був зареєстрований за Відповідачем, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно та копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. Дізнавшись про те, що Відповідач має намір продати спільно нажите у шлюбі майно та з метою надання цій ситуації розголосу, на своїй власній сторінці в соціальній мережі Instagram повідомила про спробу такого продажу будинку. Відтак, враховуючи те, що право власності на спільний житловий будинок зареєстроване за Відповідачем, його спробами реалізувати спільний будинок та те, що у випадку якщо спільне майно буде продане Відповідачем, засіб доказування може бути втрачений, змушена звертатись із цією заявою до Крижопільського районного суду Вінницької області, оскільки місцезнаходження спірного будинку: АДРЕСА_1 . Жодних даних про права ОСОБА_1 на цей будинок при реєстрації будинку в державному реєстрі відображено не було, відтак відповідач може приховати факт перебування у шлюбі під час придбання будинку і відчужити його. Вважає, що у разі невжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на нерухоме майно, це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому в разі задоволення позовних вимог позивача. Також, цю заяву обгрунтовано тим, що спірне майно набуте сторонами під час перебування у шлюбі та під час перебування у фактичних шлюбних відносинах зареєстровано на ім'я Відповідача й останній, дізнавшись про наявність судового спору, може здійснити відчуження майна, а отже невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист прав позивача за захистом яких він звернувся до суду. Відтак, враховуючи, що будинок, на який просить накласти арешт, є предметом спору, тобто наявний зв'язок між заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, беручи до уваги спроможність заходів забезпечення позову, про застосування яких я прошу, забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, ймовірність утруднення виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, вважаю, що вид забезпечення позову, у формі накладення арешту на спірний житловий будинок шляхом заборони його відчуження, на даному етапі є обґрунтованим, співмірним із заявленими позовними вимогами, узгоджується з предметом позову та не призведе до порушення прав відповідача.
Дослідивши подану заяву про забезпечення позову та додані матеріали, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч.1, ч.2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, та і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч.5 ст. 153 ЦПК України суд може залежно від обставин справи забезпечити позов повністю або частково.
Згідно з ч.4 ст. 152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів, а у разі подання заяви про арешт морського судна тридцяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Пунктом 4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз'яснено,що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема,в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову,який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Особа, яка подала заяву про забезпечення, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів із врахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної заяви, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Метою забезпечення позову, згідно з вказаною постановою, є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цей правовий висновок міститься у постанові Верховного суду України у справі за № 6-605цс16 від 25 травня 2016 року.
У рішенні Конституційного Суду України від 16 червня 2011 № 5-рп/2011 у справі № 1- 6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Верховний Суд у постанові від 19 лютого 2019 року (справа № 911/1695/18) зазначив наступне: законом не встановлено обов'язку суду вимагати від особи, яка звертається із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову: відповідна вимога лише може висуватися судом з урахуванням обставин справи, але не визначається як неодмінна умова забезпечення позову.
Згідно з долученої до заяви копії свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.11.2013 року, власником житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 275 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 217856405219 є ОСОБА_2 (РНОКПП - НОМЕР_1 ).
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 05.06.2009 року, який згідно рішення Вінницького міського суду Вінницької області 15.07.2024 року розірвано.
Заявницею в заяві про забезпечення позову зазначено причини, у зв'язку з чим потрібно забезпечити позов. Заходи забезпечення позову відповідають заявленим вимогам, тобто безпосередньо зв'язані з предметом спору, є співмірними заявленим вимогам, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення, в разі задоволення позову.
Судом також враховується охорона прав і інтересів інших осіб, які беруть участь у справі, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Судом перевірено аргументованість вимоги про забезпечення позову щодо застосовування заходів забезпечення позову, враховано те, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду, в разі задоволення позову.
Судом враховано, що заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.
Тому, суд прийшов до висновку, що заява про забезпечення позову є обґрунтованою та підлягає задоволенню, накладення арешту на спірний автомобіль є доцільним, оскільки він є предметом позовних вимог, а невжиття заходу забезпечення позову, про який просить заявник, може ускладнити чи унеможливити виконання можливого рішення суду.
В статті 157 ЦПК України вказано, що ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст.ст. 149-153, 259-261, 353-355 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подачі позовної заяви задовольнити.
Накласти арешт на об'єкт нерухомого майна, що належить ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а саме: житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , площею 275 кв.м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 217856405219, заборонивши його відчуження.
Роз'яснити заявнику, що у відповідності до ч.4 ст.152 ЦПК України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. У разі неподання заявником відповідної позовної заяви заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позовної заяви, скасовуються.
Роз'яснити позивачу положення ст. 159 ЦПК України, що у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 цього Кодексу підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову відповідач або інша особа, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, має право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися.
Роз'яснити відповідачу, що особи, винні в порушенні заходів забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Копії даної ухвали направити державному реєстратору Відділу «Центр надання адміністративних послуг» Крижопільської селищної ради для виконання (24600, вул. Героїв України,59, с-ще Крижопіль Тульчинський район, Вінницька область) для виконання та сторонам у справі для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду скарги апеляційним судом.
Суддя