іменем України
Справа № 126/172/25
Провадження № 2/126/483/2025
"03" жовтня 2025 р. м. Бершадь
Бершадський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Рудя О.Г.
секретар Кучанська В.М.,
за участі представника позивача адвоката Горелової Л.Г.
відповідача ОСОБА_1
представника відповідача адвоката Зубаня О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Бершадської міської ради, служба у справах дітей Чечельницької селищної ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною,-
Позивачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служба у справах дітей Бершадської міської ради, служба у справах дітей Чечельницької селищної ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради в якому просять усунути перешкоди щодо участі у вихованні та вільному спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 - батьком ОСОБА_2 , дідом ОСОБА_3 та бабою ОСОБА_4 , які проживають окремо від дитини та визначити спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною.
Свої позовні вимоги обгрунтовують тим, що 05.03.2019 року позивач ОСОБА_2 з відповідачем уклали шлюб, який вони зареєстрували в Виконавчому комітеті Яланецької сільської ради Бершадського району Вінницької області, актовий запис № 3.
Від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батьком якого є та записаний Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області ОСОБА_2 .
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 16.04.2024 року по справі № 126/334/24 їхній шлюб було розірвано, син залишився проживати з матір'ю.
Батько дитини, в добровільному порядку бере участь в утриманні сина.
Фактично з моменту розірвання шлюбу почав виникати спір щодо прийняття участі у вихованні дитини. ОСОБА_7 , в даний час проходить службу у ЗСУ. Попередня відпустка була у серпні 2024 року. Відповідач почала перешкоджати нормальному спілкуванні батька з дитиною, проте він приїхав до батьків колишньої дружини, там був його син і він з ним бачився.
Всі намагання позивачів нормальним, мирним шляхом врегулювати даний спір, призводять лише до конфліктів, оскільки ОСОБА_8 не бажає їхньої присутності в житті сина/онука та штучно створює такі обставини, через які вони не можуть нормально спілкуватися з дитиною, в телефонному режимі також відмовляє спілкуватись з ОСОБА_6 .
Крім того, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є дідом та бабою ОСОБА_6 , люблять свого онука, піклуються про його здоров'я, проте ОСОБА_1 перешкоджає їм спілкуватися з дитиною.
На момент звернення до суду з даним позовом, ОСОБА_2 , проходить службу у ЗСУ, проте всі позивачі, проживають за однією адресою в АДРЕСА_1 , тому у разі відсутності батька, дитиною повністю опікуватимуться дід та баба.
Позивачі впевнені, що ОСОБА_6 буде відмінно почуватися з ними, у них вдома є всі необхідні умови для проживання та виховання дитини. У разі коротких зустрічей, батько згоден іти на компроміс та орендувати квартиру з необхідними умовами в місті проживання ОСОБА_1 , має можливість та організовував і раніше спільний відпочинок з сином, його оздоровлення.
Батько, має із відповідачкою рівні права та обов'язки щодо дитини, але ОСОБА_8 нехтує його правами, порушуючи їх.
Позивачі люблять свого сина/онука, хочуть особисто спілкуватися з ним, мають велике бажання виховувати його, віддаючи своє тепло та любов. Жодних обставин, які б давали підстави вважати, що їх спілкування з дитиною спричинить їй шкоду не існує.
Тому вважають, що доцільним та належним був би такий спосіб участі батька, діда, баби у вихованні сина /онука, надавши їм право на спілкування з ОСОБА_6 :
- кожні перші та треті вихідні місяця з 09:00 години суботи до 18:00 години неділі без присутності матері;
- чотири дні (першої половини) весняних та осінніх канікул;
- перший тиждень зимових канікул;
- один місяць (серпень) літніх канікул;
- три дні в тиждень, під час відпустки батька, забирати сина особисто з садочку/школи/дому (після закінчення навчання) та повертати матері о 19:00 годині;
- святкові дні: новий рік, день народження дитини, Різдво ( ІНФОРМАЦІЯ_2 та ІНФОРМАЦІЯ_3 ), Миколая (6 та 19 грудня) перебування з дитиною з 14:00 год. по 19:00 год. без участі матері;
- необмежене спілкування з дитиною засобами телефонного, поштового, електронною та іншою засобу зв'язку, що не передбачають безпосереднього фізичного спілкування між батьком/дідом/бабою та сином/онуком - зобов'язавши ОСОБА_9 за два дні до дня зустрічі з дитиною надати батькові, ОСОБА_2 , точну інформацію щодо фактичного місця навчання, проживання, перебування дитини, а у разі настання таких змін, повідомити про це його особисто на наступний день з дня настання таких змін по телефону.
Ухвалою Бершадського районного суду від 04.02.2025 року у зазначеній справі було відкрито загальне позовне провадження.
Від представника відповідача - адвоката Мироненко В.В. 18.07.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у відповідності до якого відповідач ОСОБА_1 не визнає позовні вимоги, оскільки, вона не забороняє і ніколи не забороняла спілкуватися батькові та бабусі з дідусем з сином та онуком, вона лише бажає найкращого своєму сину, а тому не вважає за доцільне щоб ОСОБА_6 був змушений кожних два тижні долати 180 км. до селища Чечельник, а бажає, щоб зустрічі її сина з батьком та дідусем і бабусею відбувалися за місцем проживання дитини, а це на даний момент є м. Вінниця, а також щоб дитина кожного дня могла засинати у своєму ліжку за своїм місцем проживання, оскільки для дитини такого віку вказані умови будуть найкращими. На даний час ОСОБА_1 та її малолітній син проживають у м. Вінниця в орендованій квартирі. Син ОСОБА_5 зарахований до числа здобувачів освіти до КЗ «ЗДО № 77 ВМР» з 6 грудня 2024 року та відвідує групу № 8, яка має графік роботи 11 годин, а саме з 7:30 до 18:30. Крім того ОСОБА_5 відвідує гуртки, тому мати ОСОБА_1 вважає, що зустрічі з батьком, дідом та бабою мають призначатися з урахуванням звичного для дитини графіку і з урахуванням побажань дитини, а графік який просять позивачі практично повністю позбавить його можливості займатися тим чим він дійсно хоче. Крім того, мати категорично заперечує щоб її син ночував у позивача та у його батьків, оскільки дитина має свій графік і ще з підстав не стійкої психіки дитини, що з'явилася після спілкування з батьком. ОСОБА_5 , і сам не хоче проводити багато часу з батьком, а тим більше з дідом та бабою, які під час проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не приділяли часу дитині, тому між ними немає такого контакту, щоб дитина самостійно тягнулася проводити час з ними. Зважаючи на те, що син ОСОБА_6 з якихось причин відмовляється спілкуватися з батьком, мати ОСОБА_1 звернулася з даним питанням до психолога центру «Fides» ОСОБА_10 і 11.01.2025 року отримали довідку наступного змісту: що стан хлопчика негативний та агресивний так як сам ОСОБА_6 розповів психологу про деякі не припустимі для дитячої психіки речі, також дитина розповіла що батько чинив агресивну та насильницьку психологічну поведінку до його матері ОСОБА_1 .. З даної консультації психолог зробила певні висновки, а саме що у дитини спостерігається підвищений рівень тривожності, страху та нервотичності, у процесі спілкування, дитина малювала малюнки агресивної тематики і похмурої кольорової гами, відносно його біологічного батька. Також психолог роз'яснила матері, що продовження негативних дій з боку батька, може призвести до психологічних наслідків в майбутньому - будуть проблеми у в дитини як зрілої, цілісної та повноцінної особистості, тому психолог в першу консультацію рекомендує провести роботу з психологом, a саме 10 сесій. Після вказаної консультації мати ОСОБА_1 почала водити ОСОБА_6 до психолога для стабілізації його психічного стану, за результатами роботи психолог надав висновок фахівця з якого вбачається, що у малолітнього ОСОБА_5 , 31.05.2019 спостерігається виражена емоційно-психологічна прихильність до матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та до членів її родини. Ця взаємодія характеризується доброзичливістю, підтримкою, розумінням та повагою. Постать батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , - відсутня, не виражена. Ставлення хлопчина до батька діагностується як негативне, що викликає страх, невпевненість та небезпеку. Для позитивного становлення дитині потрібен психологічний спокій, стабільність у своєму фізичному перебуванні - місці проживання та комфортне і сприятливе соціально-психологічне середовище. Проведення зустрічей батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може негативно вплинути на психоемоційний стан дитини, оскільки між ним та дитиною відсутній сталий психологічний зв'язок. У разі спілкування з батьком без присутності матері ступінь травматизації психоемоційного стану хлопчика є досить високим. Рекомендовано використовувати короткострокові періодичні тимчасові побачення у обов'язковій присутності матері. Твердження позивачів про те, що відповідач не дає спілкуватися з дитиною, є безпідставним, оскільки жодних доказів, які б підтвердили дане твердження не надано до позовної заяви, а сам батько маніпулює сином та веде себе безвідповідально щодо життя та здоров'я спільного сина, оскільки 15.07.2024 року батько взяв дитину до себе, без жодних заперечень мами та не зважаючи на заборону матері в пізню пору доби, а саме близько 19:00 повів дитину купатись, в наслідок таких дій з боку батька дитина захворіла, а саме з'явилась температура та проблеми з травленням. В якості жарознижуючого сину давали « ОСОБА_11 », на який у ОСОБА_6 є непереносимість і батько про це знав. Також літом 2024 року, по домовленості сторін ІНФОРМАЦІЯ_6 (день народження баби) ОСОБА_2 забрав сина та мав повернути 7 серпня (була запланована поїздка на відпочинок), однак колишній чоловік відмовлявся повертати сина аж до 8 серпня. Тому зважаючи на наведені обставини, вважає, що на даний час належним буде встановити можливість побачень з батьком та дідом і бабою в присутності матері та без можливості ночівлі у батька чи в баби з дідом і тільки у м. Вінниця, де на цей час проживає дитина разом з мамою. Натомість мати ОСОБА_1 створила своєму сину ОСОБА_6 належні умови для проживання, дитина має свою кімнату, всі необхідні речі, мати активно співпрацює з вихователями. Дитина забезпечена усіма необхідними матеріалами для навчання та розвитку. Батько ОСОБА_2 в закладі дошкільної освіти не з'являвся. Відповідно до характеристики № 56 від 13.02.2025 року виданої за місцем проживання відповідача та її сина, ОСОБА_1 характеризується з позитивної сторони. У малолітнього ОСОБА_6 є ще баба та дід зі сторони матері, які також хочуть проводити час зі своїм онуком. Зважаючи на описані обставини мати категорично проти того щоб її син їздив за 180 км. до батька та діда з бабою, тому вона погоджується на наступний графік спілкування батька і діда з бабою з сином та онуком:
- другі вихідні місяця (при бажанні дитини і за умов, що дитина не хворіє) субота з 14:30 до 18:00 год. у присутності матері, неділя з 14:00 до 17:00 у присутності матері;
- день народження батька з 16:00 до 18:00 у присутності матері;
- день народження дитини з 16:00 до 18:00 у присутності матері.
Графік для зустрічей з дідом та бабою (за умови бажання дитини і якщо
дитина не хворіє):
- другі вихідні місяця, а саме неділя з 14:00 до 17:00 у присутності матері.
Стосовно весняних та осінніх канікул, дитина поки що знаходиться в садочку, а тому дана вимога взагалі безпідставна, а також канікули в школах надаються тільки 5 днів, тому 4 з них дитина не може проводити у колишнього чоловіка та його батьків, оскільки має свої бажання та зайнятість відповідно віку.
Стосовно усіх вказаних свят також сторона відповідача не погоджується, оскільки у дитини ще є мати і інші дід та баба, які також мають мати можливість проводити час з дитиною у вказані свята.
Стосовно не обмеженого спілкування телефоном, месенджерами та засобами електронного та поштового зв'язку не заперечують, однак з врахуванням графіку дитини: садочку та гуртків, а також з врахуванням вечірнього часу, а саме не пізніше 20:00 години. Саме такий графік наразі бачить сторона відповідача, оскільки дитина не бажає спілкуватися ні з батьком ні з дідом і бабою, про що він казав батькові по месенджеру «вайбер», а змушувати дитину силою відповідач не може та не хоче, оскільки наразі дитина працює з психологом. Отже зважаючи на вище викладене просить задовольнити позов частково відповідно до графіку відповідача, вказаного вище, а також з врахуванням висновку психолога та графіку самої дитини.
В судовому засіданні представник позивача адвокат Горелова Л.І. підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити в повному обсязі з підстав викладених в позовній заяві, просила при прийнятті рішення у даній справі врахувати висновки третіх осіб. Вважає, що висновок служби у справах дітей Вінницької міської ради найбільше відповідає інтересам як самої дитини так і сторін.
Відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Зубань О.О. позов визнали частково з підстав викладених у відзиві. Вказали, що відповідачка ніколи не чинила перешкоди у спілкуванні сина з його батьком чи дідом і бабою, вона не заперечує, щоб ті бачилися з дитиною, але тільки в її присутності та відповідно до графіку відповідача, а також з врахуванням висновку психолога та графіку самої дитини.
Представники третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: служби у справах дітей Бершадської міської ради, служби у справах дітей Чечельницької селищної ради, служби у справах дітей Вінницької міської ради в судове засідання не явилися, будучи повідомлені належним чином про дату, час та місце проведення судового засідання.
Від служби у справах дітей Бершадської міської ради надійшли письмові пояснення, в яких зазначено, що на запит Служби у справах дітей отримано інформацію від Яланецького старостинського округу Бершадської міської ради від 05.05.2025 № 01.2-45/58 про те, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані три особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_5 , але фактично в будинку ніхто не проживає. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не зареєстровані та фактично ніколи не проживали на території с. Яланець. Відповідно до акту обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства/фактичного місця проживання особи від 02.05.2025 № 244, наданого Яланецьким старостинським округом, ОСОБА_2 мобілізований, має статус УБД та з квітня 2023 року за вказаною адресою не проживає. ОСОБА_12 , ОСОБА_5 за вказаною адресою не проживають. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 не є жителями Бершадської міської територіальної громади, Служба у справах дітей не має можливості обстежити їх умови проживання, з'ясувати думку щодо даного спору, зібрати необхідну інформацію, а також розглянути питання щодо усунення перешкод у вихованні та спілкуванні на Комісії з питань захисту прав дитини при Бершадській міській раді і затвердити висновок рішенням виконавчого комітету Бершадської міської ради. Надали заяву про розгляд справи за їх відсутності за наявними в матеріалах справи доказами.
Представники служби у справах дітей Чечельницької селищної ради, та служби у справах дітей Вінницької міської ради надали суду висновки щодо способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком - ОСОБА_2 , дідом - ОСОБА_3 та бабою - ОСОБА_4 .. Представник служби у справах дітей Вінницької міської ради надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Суд, вислухавши думки сторін, дослідивши письмові докази, проаналізувавши та оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних по справі доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку, приходить до наступного.
Так, забезпечення кожному права на справедливий суд та реалізація права особи на судовий захист мають здійснюватися з урахуванням норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23лютого 2006 року за № 3477-IV застосовуються судами при розгляді справ як джерело права.
За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Відповідно до ст.ст.1, 3 ЦК України, ст.ст. 2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.
Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.
Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч. 2 ст.15 ЦК України).
Так, зі змісту позову вбачається та не заперечується сторонами, що з 05.03.2019 року позивач ОСОБА_2 з відповідачем ОСОБА_1 уклали шлюб, який вони зареєстрували в Виконавчому комітеті Яланецької сільської ради Бершадського району Вінницької області, актовий запис № 3.
Від цього шлюбу мають малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком якого є та записаний Бершадським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Вінницькій області позивач ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серія НОМЕР_1 .
Рішенням Бершадського районного суду Вінницької області від 16.04.2024 року по справі № 126/334/24 їхній шлюб було розірвано, син залишився проживати з матір'ю.
Позивачі ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , є бабою та дідом дитини, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по батьківській лінії.
На даний час дитина ОСОБА_5 проживає разом із матір'ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_3 .
Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо участі позивачів батька дитини - ОСОБА_2 , діда - ОСОБА_3 та баби - ОСОБА_4 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_13 , оскільки, як вони стверджують ОСОБА_1 чинить їм перешкоди у спілкуванні з ОСОБА_6 . Натомість ОСОБА_1 не погоджується з даними твердженнями, визначеним ними графіком зустрічей з дитиною, пропонує свій варіант та зазначає, що позивачі пропонуючи свій графік не приймають до уваги бажання дитини і її звичний спосіб життя. Вважає, що зустрічі з батьком, дідом та бабою мають призначатися з урахуванням звичного для дитини графіку і з урахуванням побажань дитини, а графік який просять позивачі практично повністю позбавить сина можливості займатися тим чим він дійсно хоче. Крім того, посилається на висновок психолога, який додала до відзиву на позовну заяву, відповідно якого у малолітнього ОСОБА_5 , 31.05.2019 спостерігається виражена емоційно-психологічна прихильність до матері ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та до членів її родини. Ставлення хлопчина до батька діагностується як негативне, що викликає страх, невпевненість та небезпеку. Для позитивного становлення дитині потрібен психологічний спокій, стабільність у своєму фізичному перебуванні - місці проживання та комфортне і сприятливе соціально-психологічне середовище.
Службою у справах дітей Чечельницької селищної ради надано Висновок № 46 від 23.05.2025 про можливість діда та баби приймати участь у вихованні дитини, згідно якого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їхньому вихованні. Батьки та інші особи не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом, щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом їх усунення. Тому вважають, що доцільним та належним був би такий спосіб участі баби, діда, у вихованні онука та надавши їм право на спілкування з онуком:
- кожні перші та треті вихідні місяця з 16:00 години п'ятниці до 18:00 години неділі без присутності матері;
- чотири дні (першої половини) весняних та осінніх канікул;
- перший тиждень зимових канікул;
- один місяць (серпень) літніх канікул.
Службою у справах дітей Вінницької міської ради надано Висновок № 31/00/011/50344 від 14.08.2025 про визначення способів участі батька, ОСОБА_2 , баби, ОСОБА_4 , діда, ОСОБА_3 у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно якого питання надання відповідного висновку розглядалось на засіданнях комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Вінницької міської ради 22.07.2025, 05.08.2025, на яких було заслухано пояснення батька, баби, діда та матері дитини, а також розглянуто надані документи. Під час засідання комісії з питань захисту прав дитини, яке відбулося 05.08.2025, батько дитини ОСОБА_2 повідомив, що матір дитини ОСОБА_1 перешкоджає його спілкуванню із сином ОСОБА_6 . Також він зазначив, що вже протягом 2,5 років проходить службу в лавах Збройних Сил України. Баба ОСОБА_4 та дід ОСОБА_3 просили визначити способи їх участі у вихованні онука ОСОБА_6 у відповідності до позовних вимог. Під час засідання комісії 05.08.2025 мати ОСОБА_1 пояснила, що син ОСОБА_6 не знайомий з дідом і бабою, оскільки вони ніколи не виявляли ініціативи до спілкування з ним. У відповідь на запитання про сприяння встановленню контактів сина з батьком, бабусею та дідусем, вона зазначила, що дотримується нейтральної позиції та не вважає за можливе примушувати дитину до спілкування з ними всупереч його бажанню. Під час засідання комісії 05.08.2025 дитина ОСОБА_6 повідомив, що вважає біологічного батька ОСОБА_14 сторонньою для себе людиною. За його словами, спілкування з батьком було давно, і зараз у нього є інший тато. На запитання щодо контактів із бабусею та дідусем відповіла мати, зазначивши, що дитина їх не пам'ятає. ОСОБА_6 також розповів, що проживає разом із мамою та татом ОСОБА_15 . Згадав, що приблизно місяць тому біологічний батько ОСОБА_14 подарував йому іграшки. Щодо дідуся та бабусі зазначив, що не пам'ятає їх. Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 02.05.2025 працівниками Яланецького старостинського округу Бершадської ОТГ за адресою: АДРЕСА_2 , зареєстровані ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та ОСОБА_5 .. ОСОБА_2 мобілізований, має статус учасника бойових дій та з квітня 2023 року за зазначеною адресою не проживає. ОСОБА_1 та ОСОБА_5 також не проживають за вказаною адресою. Згідно з актом оцінки потреб сім'ї, складеним 22.05.2025 КУ «Чечельницький ЦСС», в сім'ї баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 ознаки та чинники, що спричиняють складні життєві обставини, відсутні. Відповідно до акту обстеження умов проживання, складеного 10.07.2025 року працівниками служби у справах дітей Вінницької міської ради, за адресою проживання матері ОСОБА_1 у АДРЕСА_4 , створені належні умови для проживання, навчання та виховання дитини ОСОБА_6 . Згідно з відповіддю Вінницького міського центру соціальних служб від 11.06.2025 в сім'ї матері ОСОБА_1 ознаки та чинники, що спричиняють складні життєві обставини, відсутні. За таких обставин орган опіки та піклування Вінницької міської ради вважає доцільним визначити такі способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
Під час проходження батьком ОСОБА_2 військової служби:
- щосуботи щомісяця з 12:00 год. до 13:00 год., спілкування шляхом застосування засобів телефонного та інтернет - зв'язку.
Під час відпустки батька ОСОБА_2 :
- щосереди щомісяця з 11:00 год. до 15:00 год.;
- щонеділі щомісяця з 11:00 год. до 15:00 год..
Визначити право баби ОСОБА_4 та діда
ОСОБА_3 на спілкування з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 3-х місячного терміну у присутності матері дитини:
- перша та третя неділя щомісяця з 11:00 год. до 15-00 год..
Після закінчення 3-місячного терміну без присутності матері дитини:
- перша та третя неділя щомісяця з 11:00 год. до 15:00 год..
Рекомендувати батькам попереджати один одного про свої дії щодо
дитини, узгоджувати їх з урахуванням режиму дня, стану здоров'я та інтересів
дитини.
Згідно ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Дані спірні правовідносини регулюються СК України та Законом України «Про охорону дитинства».
Згідно із частинами восьмою, дев'ятою та десятою статті 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.
Статтею 151 СК України передбачено, що батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.
Згідно зі ст.12 Закону України «Про охорону дитинства» батьки зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Відповідно до ч.ч. 2, 8, 9, 10 ст.7 СК сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
Згідно зі ст. 8 Закону «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального і соціального розвитку. Статтею 12 цього ж Закону встановлено, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно із ст.15 Закону України «Про охорону дитинства» батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.
Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991, яка є першим і основним міжнародно-правим документом, присвяченим широкому спектру прав дитини, визначає, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Такі ж рекомендації містяться і в Декларації прав дитини, прийнятій Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року.
Згідно зі ст.ст. 18, 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою ВР від 27.02.1991, держави-учасниці докладають усіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання й розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання й розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального й соціального розвитку дитини.
У п.1 ст. 9 конвенції передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно із судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону та процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї або коли батьки проживають роздільно й необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
У ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Відповідно до ч.1 ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини (ч. 2 ст.155 СК України).
Згідно з ч.ч.1-3 ст.157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку, що рівність прав батьків випливає з прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток і належне виховання, у першу чергу повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.
Крім того, положеннями статті 257 СК України визначено, що баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки та інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.
Відповідно до статті 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до статті 159 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 159 СК України суд визначає способи участі у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця проживання тощо), місце та час їхнього спілкування з урахуванням ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особистої прихильності дитини, її віку, стану здоров'я та інших обставин, що мають істотне значення. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Частиною п'ятою ст.19 СК України визначено, що орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно положень ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Судом встановлено, що позивачі є психічно здоровими особами, підтримують зв'язки зі своїм сином/онуком, люблять ОСОБА_6 і бажають приймати участь у його вихованні. Доказів застосування позивачами щодо дитини фізичних покарань, наявності у позивачів шкідливих звичок, які б перешкоджали нормальному вихованню сина/онука, суду не надано.
При цьому суд зазначає, що перешкодами у вихованні дітей є дії іншого з батьків, які обмежують або позбавляють права на спілкування з дитиною, зокрема систематичні відмови у зустрічах, блокування зв'язку, навмисне настроювання дитини проти іншого батька, приховування дитини або її використання для маніпуляцій.
Позивачами не надано належних та обгрунтованих доказів, які б прямо вказували на такі дії з боку відповідача ОСОБА_1 ..
Разом з тим, вирішуючи цей спір суд, з урахуванням вимог закону, виходить, перш за все, з найкращих інтересів малолітньої дитини, яка потребує любові, розуміння, та коли це можливо, повинна рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості і що сприятиме її повному та гармонійному розвитку як особистості. Тому особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати прав дитини, а визначений спосіб участі батька, діда, баби у вихованні дитини повинен максимально відповідати саме інтересам дитини. При цьому суд вважає, що оскільки позивач ОСОБА_2 та відповідач ОСОБА_1 мають рівні права щодо виховання та розвитку свого малолітнього сина та баба, дід мають право спілкуватися зі своїм внуком, мають бажання приймати участь у його вихованні, а спілкування між позивачами та малолітньою дитиною не перешкоджають нормальному розвитку самої дитини, з урахуванням поведінки позивачів та відповідача, між якими немає порозуміння, враховуючи найвищі інтереси дитини, а також беручи до уваги висновки органу опіки та піклування, суд дійшов висновку, що позовну заяву ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Бершадської міської ради, служба у справах дітей Чечельницької селищної ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною слід задовольнити частково, визначивши наступні способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- щовівторка, щочетверга та щосуботи щомісячно з 12.00 до 19.00 год., спілкування шляхом застосування засобів телефонного та інтернет зв'язку;
- щосереди щомісяця з 16.00 год. до 19.00 год.;
- щонеділі щомісяця з 11.00 год. до 16.00 год.;
- три дні під час весняних канікул та три дні під час осінніх канікул;
- один тиждень під час зимових канікул та один тиждень кожного місяця під час літніх канікул;
- у святкові дні (визначені ст. 73 КЗпП України) та у день народження сина ОСОБА_5 з 11.00 год. до 14.00 год..
Визначити наступні способи участі баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 у спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 6 місячного терміну у присутності матері дитини:
- перша та третя неділя щомісяця з 11.00 год. до 16.00 год.;
- після закінчення 6 місячного терміну без присутності матері дитини перша та третя неділя щомісяця з 11.00 год. до 16.00 год..
Окрім того, суд зауважує, що дане рішення не є перешкодою в подальшому визначити участь у вихованні дитини у інший спосіб, враховуючи її вік, а також, якщо зростання прихильності дитини до батька, діда, баби та належне виконання останніми своїх обов'язків обумовить це. До того ж дане рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткових днів для побачень позивачів з дитиною.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки судом не було встановлено чинення перешкод з боку відповідача щодо участі у вихованні та спілкуванні з дитиною позивачам, судовий збір сплачений позивачем в розмірі 1211 грн. 20 коп. слід залишити за стороною позивача.
Крім того, відповідач ОСОБА_16 у відзиві просила стягнути з позивачів витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 17000 грн. 00 коп..
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 3 ст.141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Відповідно до правових висновків Верховного Суду, що викладені у постанові КАС ВС від 11.06.2020 по справі № 821/227/17, а також у постановах КЦС ВС від 09.06.2020 по справі № 466/9758/16-ц та від 15.04.2020 по справі № 199/3939/18-ц, витрати сторони судового процесу мають бути документально підтверджені та доведені. Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі, на підтвердження цих обставин до суду повинні бути надані: договір про надання правової допомоги, який повинен містити детальний опис послуг, що надаються, їхню вартість, порядок обчислення гонорару адвоката (фіксований розмір або погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо; документи, що містять детальний опис робіт та послуг, виконаних (наданих) адвокатом у рамках справи відповідно до умов договору (акти виконаних робіт або наданої допомоги, специфікації витраченого часу адвоката тощо); оформлені у встановленому законом порядку документи, що свідчать про здійснення оплати гонорару адвоката та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги на підставі договору (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку, касові чеки або інший банківський документ, що підтверджує здійснення оплати послуг адвоката в рамках конкретної справи).
На підтвердження витрат на правничу допомогу адвоката стороною відповідача надано свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю адвоката Мироненко В.В., Договір б/н про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2025 укладений між адвокатом Мироненко В.В. та відповідачкою ОСОБА_1 , Додаток № 1 до Договору № 1 б/н про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2025; платіжну інструкцію від 14.02.2025 про перерахування гонорару.
Проте сторона відповідача не подала детального розрахунку витрат понесених на правову допомогу. З Додатка № 1 до Договору № 1 б/н про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2025 вбачається, що сторонами погоджено погодинну оплату відповідно до затраченого часу - 3600 грн. за 1 год.; фіксована оплата праці адвоката за підготовку відзиву, клопотань та представництво інтересів в суді в кількості 2 засідання - 17000 грн., кожне наступне засідання оплачується окремо, а саме 1500 грн. кожне. Також сторонами визначено умови повернення коштів у разі припинення (розірвання) договору з ініціативи клієнта.
23.06.2025 адвокат Мироненко В.В. надіслала до суду заяву, в якій повідомила, що договір між нею та позивачкою розірвано 20.06.2025.
Адвокат Мироненко В.В. представництво відповідачки ОСОБА_1 в судовому засіданні не здійснювала.
Враховуючи відсутність детального опису робіт (наданих послуг), суперечливі умови Додатку № 1 до Договору про надання професійної правничої допомоги від 14.02.2025 суд вважає, що відповідачем не доведено розмір понесених витрат на правничу допомогу, а тому відмовляє у стягнення з позивачів витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст. 7, 19, 141, 142, 153, 157, 159, 257 СК України, 8, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», 12, 76, 77, 79, 80, 258, 259, 263, 264, 265, 273, 280, 281, 354, 355 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору - служба у справах дітей Бершадської міської ради, служба у справах дітей Чечельницької селищної ради, служба у справах дітей Вінницької міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.
Визначити наступні способи участі батька ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- щовівторка, щочетверга та щосуботи щомісячно з 12.00 до 19.00 год., спілкування шляхом застосування засобів телефонного та інтернет зв'язку;
- щосереди щомісяця з 16.00 год. до 19.00 год.;
- щонеділі щомісяця з 11.00 год. до 16.00 год.;
- три дні під час весняних канікул та три дні під час осінніх канікул;
- один тиждень під час зимових канікул та один тиждень кожного місяця під час літніх канікул;
- у святкові дні (визначені ст. 73 КЗПП України) та у день народження сина ОСОБА_5 з 11.00 год. до 14.00 год..
Визначити наступні способи участі баби ОСОБА_4 та діда ОСОБА_3 у спілкуванні з онуком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 протягом 6 місячного терміну у присутності матері дитини:
-перша та третя неділя щомісяця з 11.00 год. до 16.00 год.;
-після закінчення 6 місячного терміну без присутності матері дитини перша та третя неділя щомісяця з 11.00 год. до 16.00 год.;
В іншій частині позову відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. Г. Рудь