Провадження № 33/803/1943/25 Справа № 215/6721/24 Суддя у 1-й інстанції - Квятковський Я. А. Суддя у 2-й інстанції - Залізняк Р. М.
02 жовтня 2025 року Кривий Ріг
02.10.2025р. суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області Залізняк Р.М. при секретарі судового засідання Шевченко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривий Ріг апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2025р., якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який мешкає в АДРЕСА_1
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік
Оскаржуваною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постанову суду першої інстанції оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , який в апеляційній скарзі:
- не погодився із оскаржуваною постановою, вважаючи що вона прийнята із порушенням норм чинного законодавства;
- вважає, що висновок про проходження ним огляду на стан сп'яніння складений раніше, ніж відбулася подія (запис нечіткий), тому є неналежним доказом у справі;
- вказує, що відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу та виконання працівниками поліції вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», запис є неповним, він особисто не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, сечу не міг здати через фізіологічні потреби,пропонував, щоб у нього взяли на аналіз кров;
- вважає, що його огляд на стан сп'яніння проведено із порушенням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015р.;
- вважає, що суд першої інстанції на надав належну оцінку сукупності всіх фактичних обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції суперечить правовим висновкам ЄСПЛ, викладеним у рішеннях «Нечипорук Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» щодо дотриманні принципу доведеності «поза розумним сумнівом»;
- прохає оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі щодо ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Про дату, час та місце судового розгляду ОСОБА_1 та його захисник повідомлені належним чином, до судового засідання не прибули, причини своєї неявки не повідомили, клопотання про відкладення судового засідання не подали, перешкоди для розгляду апеляційної скарги відповідно до вимог ст. 268 КУпАП відсутні.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дійшов висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення за таких підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що він 09.10.2024р. о 09:50 год. в м. Кривий Ріг, по вул. Євгена Коновальця, 40 керував т.з. ВАЗ21113 д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме сповільненість мови, неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного чи іншого сп'яніння в медичному закладі КП"ДБКЛНПД" ДОР ухилився, не пройшовши огляд у повному обсязі, що підтверджується висновком лікаря № 2174 від 09.10.2024р. Своїми діями громадянин ОСОБА_1 порушив п.2.5. ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В обґрунтування висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП суд першої інстанції поклав:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 №146496 від 09.10.2024 (а.с. 2),
- рапорт працівника поліції з фактичних обставин справи (а.с. 3),
- висновок закладу охорони здоров'я за фактом огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння (а.с. 4),
- направлення на огляд водія транспортного засобу (а.с. 5),
- довідку про отримання ОСОБА_1 посвідчення водія на право керування транспортними засобами (а.с. 6),
- картку обліку адміністративного правопорушення (а.с. 7),
- СД-Диск з відеозаписом (а.с. 8),
- витяги з ЄДР (а.с.16-18),
- графік робочого часу, характеристику (а.с. 34,35)
Суд першої інстанції після дослідження та оцінки наведених вище доказів дійшов висновку про винуватість ОСОБА_1 і наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції повно та всебічно дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , погоджується із висновками суду про визнання його винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252 КУпАП всебічно, повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, вирішив їх в точній відповідності із законом, повно та всебічно дослідив та оцінив наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції не дотримався принципів повноти та всебічності судового розгляду, винуватість ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом, тому постанова суду підлягає скасуванню, дійшов висновку, що вони є неспроможними.
Суд апеляційної інстанції вважає висновки суду першої інстанції правильними, а мотиви прийняття одних доказів та відкидання інших, які покладені в обґрунтування прийнятого рішення щодо визнання винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення такими, що відповідають вимогам ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо неприйняття позиції сторони захисту про те, що у разі неможливості відібрання у ОСОБА_1 біологічного матеріалу - сечі, лікар повинен був відібрати у нього інший біологічний матеріал - (слину чи змив) за таких підстав.
Дійсно положення «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» затвердженої спільним наказом МОЗ та МВС № 1452/735 від 09.11.2015р., під час огляду особи на стан наркотичного сп'яніння передбачають дослідження біологічного середовища яким може бути можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. (п. 12 Інструкції). Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. (п. 13 Інструкції)
Як вбачається з наведених вище приписів п. 13 вказаної Інструкції містить дискреційний характер, а не обов'язковий. При цьому, на переконання суду апеляційної інстанції, слід приділяти ретельну увагу формулюванню п. 13 в частині - «якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу».
Відповідно до відповіді в.о. генерального директора КП «Дніпровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради від 03.09.2025р. за № 1733 на адвокатський запит захиснику Севостьяновій І.Г. встановлено, щодо будь яка медична маніпуляція проводиться за призначенням лікаря з урахуванням фізіології людини.
Тобто слід вважати, що за відсутності фізіологічних перешкод здорова людина після вживання води протягом трьох годин забезпечує здачу необхідної кількості рідини.
Окремо суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до п.п. 1.1 методичних рекомендацій «Порядку відбору від живих осіб зразків біологічного матеріалу, поводження з ними та організацією проведення токсикологічних досліджень з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», узгоджених Департаментом розвитку медичної допомоги МОЗ України від 18.01.2011р., для визначення стану алкогольного сп'яніння об'єктом дослідження може бути кров, слина, сеча, для визначення стану наркотичного сп'яніння - сеча. Атестовані в Україні методики на визначення наркотичних речовин по крові - відсутні.
Крім того, на переконання суду апеляційної інстанції, неможливість здавання сечі має бути реальною, зумовленою по-перше, медичними показниками, та неможливість здати сечу у закладі охорони здоров'я має бути підтверджена відповідними доказами, оскільки така неможливість не виникає раптово, а їй передують відповідні обставини.
Між тим також слід врахувати, що особа не позбавлена можливості за власним бажанням надавати докази своєї невинуватості, проте у даному випадку ОСОБА_1 не надав жодного доказу на підтвердження фізіологічної неможливості здати сечу на дослідження. Суд апеляційної наголошує, що особа, яка прагне довести свою невинуватість, беззаперечно вчиняє активні дії щодо свого захисту, а не обмежується пасивною поведінкою, залишаючи вирішення зазначеного питання на повноважні органи.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що судова практика містить низку відповідних судових рішень, коли особу було звільнено від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення з підстав проведення неповної процедури огляду особи на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а саме у разі неможливості здати сечу відсутність дослідження іншого біологічного середовища. Суд апеляційної інстанції вважає, що окремі висновки судів першої інстанції з цього приводу можуть створити хибне уявлення у водіїв, яких зобов'язано пройти огляд на стан сп'яніння у закладі охорони здоров'я, що повідомлення ним про неможливість здати сечу є потенційною гарантією уникнення відповідальності у справі про адміністративні правопорушення.
Крім суд апеляційної інстанції наголошує, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодного доказу щодо наявності медичних протипоказань у ОСОБА_1 для здавання сечі.
Таким чином, враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги захисника, що оскаржувана постанова є незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, не мають під собою підґрунтя, та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги, що висновок про проходження ним огляду на стан сп'яніння складений раніше ніж відбулася подія (запис нечіткий), тому є неналежним доказом у справі суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, оскільки відомості у наведеному висновку не викликають сумніву у своїй достовірності, та процедура огляду водія ОСОБА_1 належним чином зафіксована на відеозапису.
Доводи апеляційної скарги, що відеозапис не містить моменту зупинки транспортного засобу та виконання працівниками поліції вимог ст. 35 ЗУ «Про національну поліцію», запис є неповним, він особисто не відмовлявся від огляду на стан сп'яніння, сечу не міг здати через фізіологічні потреби,пропонував, щоб у нього взяли на аналіз кров, є також неспроможними, оскільки відповідно до вимог ст. 266 КУпАП на відеозапис, як на доказ, покладається обов'язок фіксації процедури огляду водія на стан сп'яніння. Проте, у разі неможливості застосування відеозапису до огляду водія на стан сп'яніння, працівниками поліції залучаються свідки. Тобто наявність відеозапису в матеріалах справи про адміністративне правопорушення не є виключною вимогою, у зв'язку з чим слід вважати, що на відеозапис не покладено обов'язку фіксації факту руху транспортного засобу. Чинний КУпАП не передбачає вимоги доказування факту руху транспортного засобу виключно відеозаписом.
Доводи апеляційної скарги, що його огляд на стан сп'яніння проведено із порушенням «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» № 1452/735 від 09.11.2015р., є також неспроможними, оскільки суд апеляційної інстанції порушень під час огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння не встановив, оскільки процедура огляду на стан сп'яніння передбачала здавання ОСОБА_1 сечі в умовах закладу охорони здоров'я, та вказану вимогу ОСОБА_1 не виконав, медичні докази на підтвердження такої неможливості не надані.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції на надав належну оцінку сукупності всіх фактичних обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції суперечить правовим висновкам ЄСПЛ, викладеним у рішеннях «Нечипорук Йонкало проти України», «Яременко проти України», «Ірландія проти Сполученого Королівства» щодо дотриманні принципу доведеності «поза розумним сумнівом» також не мають під собою підґрунтя, оскільки суд першої інстанції під час розгляду справи належним чином виконав вимоги ст.ст. 245, 280 КУпАП.
Враховуючи наведене вище постанова суду першої інстанції є законним, обґрунтованим, вмотивованим та справедливим судовим рішенням.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без задоволення.
Постанову Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 17.06.2025р., якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів громадян, що становить 17 000грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно після її винесення та оскарженню не підлягає.
Суддя