Справа № 724/3559/25
Провадження № 2-о/724/210/25
14 жовтня 2025 року м.Хотин
Суддя Хотинського районного суду Чернівецької області Ковальчук Т.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та встановлення факту родинних відносин,
ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту належності їй правовстановлюючих документів, якими підтверджується її страховий стаж для призначення пенсії за віком, та встановлення факту родинних відносин.
Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 06.10.2025 року заяву ОСОБА_1 було залишено без руху з наданням заявнику необхідного строку для усунення недоліків заяви, зокрема, заявником не було зазначено з яких причин неможливо одержати або відновити документ, зокрема внести виправлення щодо індивідуальних відомостей заявника, внесених до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу форми ОК-5, а також не приєднано довідки про неможливість виправлення допущеної технічної помилки при написанні по батькові заявника (наприклад: листа з Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області).
Крім того, представником заявника на підтвердження обставин, викладених у заяві, додано копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №24167008780 від 23.07.2025 року про відмову у призначенні заявнику пенсії, яка є нечитабельною як у електронному вигляді (документ сформовано в системі «Електронний суд»), так і у роздрукованому вигляді, а на доданій копії паспорта заявника не проглядається фото на титульній сторінці паспорту.
09.10.2025 року представником заявника подано заяву про усунення недоліків по справі, до якої долучив копію рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №24167008780 від 23.07.2025 року про відмову у призначенні заявнику пенсії та копію паспорта заявниці. Крім того, в заяві з посиланням на судову практику Верховного Суду та Рішення Конституційного Суду України, просить суд не обмежувати заявницю в доступі до правосуддя та відкрити провадження по справі, оскільки заявником було обрано, на її думку, найбільш ефективний спосіб захисту своїх законних інтересів, а досудове врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи.
Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до наступного.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 15 Цивільного кодексу України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.
Як передбачено ч. 7 ст. 19 ЦПК України, окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом (ч.3 ст.294 ЦПК України).
В порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 22.09.2021 у справі № 591/5199/20 (провадження № 61-19527св20) зроблено висновок, що при вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу. Якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження у ній.
Як вбачається із поданої заяви, заявник просить встановити факт належності їй правовстановлюючого документу, зокрема, індивідуальних відомостей, внесених до Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу форми ОК-5, де заявник помилково була зазначена по батькові як « ОСОБА_4 », що не відповідає паспортним даним заявника « ОСОБА_5 ».
Так, правові відносини в сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV, який набрав чинності з 01.01.2004 року, та починаючи з 01.01.2011 Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).
Відповідно до пунктів першого, сьомого статті 1 Закону № 2464-VI, Державний реєстр загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Державний реєстр) - організаційно-технічна система, призначена для накопичення, зберігання та використання інформації про збір та ведення обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, його платників та застрахованих осіб, що складається з реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб.
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) - орган, уповноважений відповідно до цього Закону вести реєстр застрахованих осіб Державного реєстру та виконувати інші функції, передбачені законом.
Відповідно до частин першої та другоїстатті 20 Закону № 2464-VI реєстр застрахованих осіб - автоматизований банк відомостей, створений для ведення єдиного обліку фізичних осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню відповідно до закону.
Реєстр застрахованих осіб формує та веде Пенсійний фонд, користувачами цього реєстру є податкові органи, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, та Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.
Стаття 12-1 Закону № 2464-VI визначає, що Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема: формує та веде реєстр застрахованих осіб Державного реєстру, здійснює заходи щодо надання інформації з Державного реєстру відповідно до цьогоЗакону; здійснює контроль, у тому числі спільно з податковими органами, за достовірністю відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Відповідно до статті 14-1 Закону № 2464-VI Пенсійний фонд та його територіальні органи зобов'язані, серед іншого: здійснювати контроль за достовірністю відомостей, поданих до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру.
Постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 №10-1 затверджено «Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування» (далі - Положення № 10-1).
Це Положення відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) визначає порядок організації ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - Реєстр застрахованих осіб) та порядок надання інформації з Реєстру застрахованих осіб. (п. 1 р. І Положення № 10-1).
З метою забезпечення обробки інформації в Реєстрі застрахованих осіб для кожної застрахованої особи автоматично створюється облікова картка, якій присвоюється номер облікової картки. (п. 1 р. ІІІ Положення № 10-1).
Згідно п.8 розділу IV Положення, у разі виявлення застрахованою особою некоректних відомостей в її обліковій картці (прізвище, ім'я, по батькові на поточний момент; реєстраційний номер облікової картки платника податків; дата народження, місце народження; стать; громадянство; серія та номер паспорта; номер телефону (за згодою); адреса місця проживання) ця особа може подати до територіального органу Пенсійного фонду України особисто або через представника анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення даних в Реєстр(і) застрахованих осіб (далі - Анкета) за формою згідно з додатком 2 до цього Положення та документи, що підтверджують внесення/зміну/уточнення даних та належність помилкових даних цій особі (паспорт (інший документ, що посвідчує особу), трудова книжка, документ, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).
Внесення/зміни/уточнення даних до умовно-постійної частини облікової картки відповідно до поданої Анкети та доданих до неї документів, а у частині інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків - після підтвердження відповідності реєстраційних даних згідно з пунктом 3 розділу III цього Положення здійснюється на підставі наказу керівника відповідного територіального органу Пенсійного фонду України у п'ятиденний строк.
Отже, чинним законодавством передбачено порядок позасудового виправлення некоректних відомостей у Реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування про застраховану особу форми ОК-5.
Посилання представника заявника на те, що досудове врегулювання спору є правом, а не обов'язком особи, судом не приймається до уваги, оскільки у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, заявник, відповідно до ст.318 ЦПК України, до заяви має додати докази про неможливість відновлення документів.
Разом з тим, заявником до заяви не долучено відомостей про неможливість в позасудовому порядку виправити некоректні індивідуальні відомості щодо неї, внесені до Реєстру застрахованих осіб.
Відтак, суддя дійшов висновку про необхідність залишення заяви без руху та надання заявнику часу, необхідного для усунення зазначених недоліків.
Керуючись статтями 185, 293, 294, 315 ЦПК України, суддя,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту належності правовстановлюючих документів та встановлення факту родинних відносин - залишити без руху.
Сповістити заявника та її представника про необхідність виправити недоліки заяви в строк, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання ними ухвали і роз'яснити, що в протилежному випадку заява буде вважатись неподаною і повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя : Т.М.Ковальчук