Віньковецький районний суд Хмельницької області
Справа № 670/473/25
Провадження № 2/670/300/25
14 жовтня 2025 року селище Віньківці
Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:
головуючого судді Голуба О.Є.
за участю секретаря судового засідання Сікорської В.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий виклад позовних вимог.
27.06.2025 в електронній формі за допомогою підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» до Віньковецького районного суду Хмельницької області надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором № 3329579 від 10.10.2021 в розмірі 63900,00 грн, яка складається з 10 000,00 - сума заборгованості за тілом кредиту, 52 000,00 - сума заборгованості за відсотками, 1900,00 - сума заборгованості за комісіями; а також просять стягнути з відповідача судовий збір в розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 16 000,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 10.10.2021 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено договір № 3329579.
Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов'язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п. 1.3. договору, надати позичальнику грошові кошти у сумі, визначеній у п. 1.2. договору, а позичальник зобов'язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п. 1.4 договору термін та виконати інші зобов'язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.
Відповідно до п. 1.2. договору сума (загальний розмір) кредиту становить 10000,00 грн. Відповідно до п. 1.5.2. договору проценти за користування кредитом: 7500,0 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно п. 1.6. договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,0 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом. Умовами кредитного договору передбачена видача кредитних коштів Позичальнику безготівково, а саме шляхом переказу коштів на картковий рахунок.
Відповідно до Розділу 2, сторонами узгоджені умови, щодо сплати за кредитом, пролонгації строку користування кредитом, повернення кредиту тощо. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору.
26.01.2022 було укладено договір № 26-01/2022-83 відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3329579.
10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ « Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 3329579. Таким чином, ТОВ «Коллект центр» наділено правом вимоги до відповідача за договором №3329579.
Станом на сьогоднішній день, відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує.
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №3329579 від 10.10.2021, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 63900,00 грн, з яких: заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 10000,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 52000,00 грн, заборгованість за комісіями 1900,00 грн.
Рух справи в суді та позиція сторін.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2025 для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Голуба О.Є.
На виконання вимог ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності здійснив запит та отримав відповідь з Єдиного демографічного реєстру щодо інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача у справі.
Ухвалою суду від 01.07.2025 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Відповідачу встановлено п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.
Представник позивача Ткаченко М.М. в судові засідання не з'явилася, при подачі позову заявила клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує повністю, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання не з'явилася, належним чином повідомлялася судом про розгляд даного провадження у встановленому законом порядку, шляхом направлення судом поштової кореспонденції за зареєстрованим місцем проживання, однак поштові конверти повернулися до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Клопотань до суду про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та відзиву на позовну заяву не надходило.
Згідно з ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур'єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Враховуючи пункт 1 частини 8 статті 128 ЦПК України відповідач вважається повідомленим належним чином у день вручення судової повістки під розписку.
Разом з цим, згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надала до суду відзив на позовну заяву, а тому суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду від 14.10.2025 постановлено проводити заочний розгляд справи без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив такі обставини та дійшов таких висновків.
Встановлені судом фактичні обставини справи.
Судом встановлено, що 10.10.2021 між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено договір № 3329579 (а.с.26-30).
За умовами кредитного договору (п. 1.2-1.4) сума кредиту становить 10000,00 грн; кредит надається строком на 30 днів з 10.10.2021 (строк кредитування); термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу) - 09.11.2021.
Згідно з п. 1.5.1. комісія за надання кредиту - 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово.
Відповідно до п. 1.5.2. проценти за користування кредитом: 7500 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Згідно з п. 1.6. стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Згідно п. 2.1. договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.
Відповідно до п. 2.2.2. договору нарахування кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем користування кредитом по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування.
Згідно з п. 2.3.1.1. договору пролонгація на пільгових умовах передбачає, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що Кредитодавцем надана така можливість Позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів (послуг) Товариством (далі - Правила), що розміщені на веб-сайті Товариства miloan.ua (далі Сайт Товариства) за посиланням https://miloan.ua/s/documents і є невід'ємною частиною цього Договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом Позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Відповідно до п. 2.3.1.2. договору пролонгація на стандартних (базових) умовах передбачає, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування Позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у Позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).
Відповідно до п. 6.1. договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі кредитодавця.
Відповідно до п. 6.3. договору приймаючи пропозицію кредитодавця про укладання цього договору позичальник також погоджується з усіма додатками та невід'ємними частинами договору в цілому та підтверджує, що він ознайомлений, погоджується з усіма визначеннями, умовами та змістом, повністю розуміє, і зобов'язується неухильно дотримуватись умов договору та Правил надання фінансових кредитів (послуг) кредитодавцем, що розміщені на сайті кредитодавця та є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п. 6.4. Договору укладення кредитодавцем договору з позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню кредитодавцем ідентичного за змістом договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки.
Відповідно до п. 6.5. договору цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
Така ж інформація стосовно порядку та строків повернення кредиту, обрахунку відсотків за користування кредитом була доведена відповідачу у правилах надання фінансових кредитів товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (а.с.67-70).
Підтвердженням добровільного укладення ОСОБА_1 кредитного договору є анкета-заява на кредит № 3329579 від 10.10.2021, в якій зазначені особисті дані відповідача (а.с.66-66а).
Крім того з паспорту споживчого кредиту №3329579 вбачається, що позичальник (відповідач) ОСОБА_1 погодила наступні умови кредитування: сума кредиту: 10000,00 грн; строк кредитування: 30 днів; спосіб надання: переказ на картковий рахунок. Процентна ставка: 2.50 відсотків за кожен день користування кредитом в межах строку кредитування, вказаного в п.1.3 договору. Стандартна (базова) ставка: 5.00 відсотків за кожен день користування кредитом, яка застосовується у випадку продовження строку кредитування вказаного в п.1.3. договору на стандартних (базових) умовах, згідно п.2.3.1.2 договору. Тип процентної ставки: фіксована. Платежі за супровідні послуги кредитодавця, обов'язкові для укладання договору: комісія за надання кредиту: 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19.00 відсотків від суми кредиту одноразово. (а.с.65-65а).
Кредитодавець належним чином виконав свої зобов'язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, що підтверджується квитанцією АТ КБ «Приватбанк» про перерахування коштів 10.10.2021 за допомогою платіжної системи LIQPAY ID операції 1789549749 в розмірі 10000,00 грн на картку № НОМЕР_1 (а.с.72) .
Однак відповідач не виконує свої зобов'язання, грошові кошти не повертає, проценти за користування коштами не сплачує, у зв'язку з чим утворилася заборгованість.
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3329579 ТОВ «Мілоан» заборгованість відповідача ОСОБА_1 складала 49 400,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість по процентам за період з 11.10.2021 по 08.01.2022 (90 днів) - 37 500,00 грн, заборгованість по комісії - 1900,00 грн (а.с.8-9).
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ « Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-01/2022-83, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором № 3329579 від 10.10.2021 (а.с.12-21).
Згідно п. 2.1. договору факторингу клієнт зобов'язується відступити за плату право грошової вимоги, а фактор зобов'язується, здійснивши фінансування в порядку передбаченому цим договором, прийняти право грошової вимоги до боржників, що належить клієнту, і стає новим кредитором за договорами про надання фінансових послуг, укладеними між клієнтом і боржниками.
Згідно п. 2.3. договору факторингу з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.
Відповідно п. 6.1.4. договору право вимоги переходить до фактора з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання реєстру боржників (додаток № 4), який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Акт приймання-передавання реєстру боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 підписано сторонами та скріплено їх печатками, що підтверджує, що первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв портфель заборгованості боржників та від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованостей до боржників і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Акт приймання-передавання реєстру боржників за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 підписано сторонами та скріплено їх печатками (а.с.17а, 23).
Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 49400,00 грн, з яких: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 37500,00 грн - заборгованість по процентам; 1900,00 грн - заборгованість за комісіями (а.с.24-25).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3329579 ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 63900,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість по процентам за період з 11.10.2021 по 08.01.2022 (90 днів) - 37500,00 грн, заборгованість по процентам за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) - 14500,00 грн, заборгованість по комісії - 1900,00 грн (а.с.10).
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «Мілоан» до ТОВ «Вердикт Капітал».
10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023, у відповідності до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» передає (відступає) ТОВ «Коллект Центр» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Коллект Центр» приймає належні ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників (а.с.33-43).
Відповідно до витягу реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором № 3329579 в сумі 63900,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість за відсотками - 52000,00 грн, заборгованість по комісії - 1900,00 грн (а.с.47-49).
Згідно п. 2.1. договору, зокрема первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників.
Згідно п. 5.2. договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).
Акт прийому-передачі реєстру боржників за договором № 10-01/2023 про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 підписано сторонами та скріплено їх печатками (а.с.46).
Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3329579 ТОВ «Коллект центр» заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 63900,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість за відсотками - 52000,00 грн, заборгованість по комісії - 1900,00 грн (а.с.11).
На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку про обґрунтованість переходу прав вимоги від ТОВ «Вердикт Капітал» до ТОВ «Коллект центр».
Отже, наведеними вище належними доказами підтверджено укладення 10.10.2021 кредитного договору № 3329579 між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 , переказ коштів ТОВ «Мілоан» на рахунок відповідача кредитних коштів в сумі 10000,00 грн, перехід права вимоги за даним кредитним договором до ТОВ «Коллект центр», а спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з неналежним виконанням позичальницею взятих на себе зобов'язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.
Застосоване судом законодавство.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі (ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.
Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно з ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків.
Згідно ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Згідно ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).
Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Аналізуючи викладене, суд зазначає, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду № 524/5556/19 від 12.01.2021 року, № 732/670/19 від 09.09.2020 року, № 404/502/18 від 23.03.2020 року, № 127/33824/19 від 07.10.2020 року, № 561/77/19 від 16.12.2020 року.
У ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 527, 530 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).
Статтею 536 ЦК України, встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (надалі Закон).
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Частиною 1 ст. 512 ЦК України визначено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.
Мотиви прийняття рішення судом та висновки суду.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені.
Отже, обов'язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об'єктивності з'ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з'ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв'язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.
За загальними правилами доказування, визначеними ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що частинами 1 і 2 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Із системного аналізу положень вищевказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
Щодо укладання кредитного договору № 3329579 від 10.10.2021 суд зазначає таке.
Підписання договору електронним підписом відповідає пунктам 6.1., 6.2 кредитного договору № 3329579, за яким цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, та підтверджується довідкою про ідентифікацію відповідача ТОВ «Мілоан», одноразовий ідентифікатор R75985 (а.с.71).
Факт підписання цього кредитного договору відповідачем за допомогою електронного підпису шляхом введення одноразового ідентифікатора підтверджується також даними її анкети-заяви на кредит № 3329579, із зазначенням всіх персональних даних заявниці, каналу залучення та IP адреси, з якої подано заяву, а також всіх етапів оформлення та розгляду заяви в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства із зазначенням дати та точного часу (а.с.66).
Відповідачка подала заявку на оформлення договору, в якій зазначила персональні дані, підтвердила мобільний номер телефону, пройшла процедуру верифікації банківської карти (що дає змогу встановити власника банківської карти та подавача заявки як одну і ту ж особу), і підписала договір електронним підписом.
Договір від імені кредитодавця належно підписано директором ТОВ «Мілоан» за допомогою КЕП.
Як встановлено судом, за умовами кредитного договору відповідач отримала кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 30 днів зі сплатою комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом. Комісія за надання кредиту - 1900,00 грн, яка нараховується за ставкою 19 відсотків від суми кредиту одноразово.
З врахуванням принципу свободи договору, визначеного ст. 6, 627 ЦК України, відповідач погодилася з умовою про сплату комісії за надання кредиту в сумі 1900,00 грн, така послуга їй надана.
Проценти за користування кредитом: 7500,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.
Суд бере до уваги, що кредит надавався відповідачу на 30 днів і датою його повернення визначено 09.11.2021. Тобто саме до цього часу кредитодавець мав право нараховувати відсотки за користування кредитними коштами.
Однак, вказаним договором передбачено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли Позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів.
Дана пролонгація на стандартних (базових) умовах не потребує вчинення активних дій позичальником на відміну від пролонгації на пільгових умовах згідно з п. 2.3.1.1. договору де позичальник має вчинити активні дії передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.
Отже, пролонгація на базових умовах відбувається автоматично шляхом продовження позичальником користуватися кредитними коштами після завершення строку кредитування та не може перевищувати 60 днів. На дані умови погодилася відповідач, яка фактично продовжувала користуватися кредитними коштами після встановленої дати повернення кредиту. 09.11.2021.
З наданих доказів убачається, що після настання строку повернення кредиту, визначеного договором 09.11.2021, відповідач не повернула отримані кредитні кошти, а продовжила фактично користуватися ними, а відповідно відбулася пролонгація строку договору на стандартних (базових) умовах, однак така могла мати місце не більше як на 60 днів. Таким чином строк кредитування з урахуванням пролонгації було продовжено ще на 60 днів, тобто з 10.11.2021 до 08.01.2022.
Суд звертає увагу на те, що з аналізу змісту пункту 2.3.1.2 договору вбачається його автоматична пролонгація в разі коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом на строк не більше 60 днів.
Відтак, розрахунок заборгованості ТОВ «Мілоан» за кредитним договором №3329579 в сумі 49400,00 грн ( з них 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37500,00 грн - заборгованість за процентами, 1900,00 грн - комісія) зроблено в межах визначеного умовами договору строку, з врахуванням пролонгації, 90 днів та на підставі встановлених відсоткових ставок, що знайшло своє підтвердження в матеріалах справи.
Надані позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог, вони логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують наявність підстав для стягнення з відповідача заборгованості.
У свою чергу відповідачем не надано суду доказів, які б підтверджували належне виконання нею зобов'язань, які б спростовували суму заборгованості перед позивачем та позовні вимоги у цілому.
Отже, матеріали справи містять належні та допустимі докази укладення між сторонами кредитного договору та перерахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 , а відтак суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №3329579 в сумі 49400,00 грн, яка складається з: 10000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 37500,00 грн - заборгованість за процентами, 1900,00 грн - комісія. В цій частині позов слід задовольнити.
Щодо переходу право вимоги за договором факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 та договором про відступлення прав вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, а також нарахування відсотків ТОВ «Вердикт капітал» суд зазначає таке.
26.01.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу № 26-01/2022-83.
Відповідно до п. 6.1.4. договору факторингу № 26-01/2022-83, укладеному між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт капітал» право вимоги переходить до фактора після здійснення повної оплати фінансування з моменту підписання сторонами акту приймання-передавання реєстру боржників, який є підтвердженням передачі фактору права грошової вимоги до боржників, після чого фактор стає новим кредитором по відношенню до боржників стосовно переданого права вимоги.
Згідно п. 7.1. сторони домовилися, що розмір фінансування за реєстром боржників складає 4097773,59 грн.
Оплата фінансування відповідно до умов договору факторингу № 26-01/2022-83 від 26.01.2022 підтверджується платіжним дорученням від 27.01.2022 № 324190002 на суму 4097773,59 грн.
Відтак наведені докази цілком підтверджують перехід права вимоги за цим кредитним договором до ТОВ «Вердикт капітал».
Так, суд бере до уваги, що згідно п. 2.3. договору факторингу з дати відступлення прав вимоги фактор має право здійснювати нарахування та стягнення процентів (в тому числі за період користування коштами до моменту переходу прав за цим договором, якщо вони не були нараховані клієнтом) за договорами фінансових послуг за умови дотримання вимог чинного законодавства України, нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення боржниками грошових зобов'язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у боржників відшкодування збитків, завданих неналежним виконанням грошових зобов'язань, однак лише відповідно до законодавства та умов договорів фінансових послуг.
Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 3329579 ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача ОСОБА_1 складає 63900,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість по процентам за період з 11.10.2021 по 08.01.2022 (90 днів) - 37500,00 грн, заборгованість по процентам за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) - 14500,00 грн, заборгованість по комісії - 1900,00 грн (а.с.10).
Однак суд зазначає, що виходячи з аналізу умов кредитного договору автоматична пролонгація в разі коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, строк договору не може перевищувати 60 днів.
Відтак подальше нарахування процентів ТОВ «Вердикт Капітал», а саме: з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) в розмірі 14 500,00 грн не обумовлено договором про споживчий кредит №3329579 від 10.10.2021, і доказів на підтвердження погодження сторонами договору про споживчий кредит такого нарахування процентів в цей період матеріали справи не містять,
Таким чином, суд дійшов висновку, що нарахування відсотків ТОВ «Вердикт капітал» за кредитним договором № 3329579 за період з 26.01.2022 по 23.02.2022 (29 днів) в розмірі 14500,00 грн суперечить умовам кредитного договору, а саме п. 2.3.1.2., а тому в цій частині позовних вимог слід відмовити.
Також суд враховує, що 10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено договір про відступлення прав вимоги № 10-01/2023.
Відповідно до п. 5.2. договору про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 року, укладеному між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання-передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (Додаток №4).
Акт прийому-передачі реєстру боржників складено та підписано 10.01.2023 року, а отже, з цього моменту перейшло право вимоги за договором про відступлення прав вимоги №10-01/2023. Відтак, не має істотного значення факт оплати ціни договору про відступлення прав вимоги позивачем.
З врахуванням наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що до нового кредитора ТОВ «Коллект центр» за договором про відступлення прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023, укладеним між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр», незалежно від змісту реєстру боржників перейшло право грошової вимоги до відповідача в сумі 49 400,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 10000,00 грн, заборгованість по процентам за період з 11.10.2021 по 08.01.2022 (90 днів) - 37500,00 грн, заборгованість по комісії - 1900,00 грн.
Беручи до уваги наведене вище, сума заборгованості, що підлягатиме стягненню з відповідача на користь позивача, становить 49 400,00 грн.
Щодо судових витрат.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Щодо судового збору.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З матеріалів справи вбачається, що при поданні позову позивачем ТОВ «Коллект центр» сплачено 2422,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією АТ «ОТП банк» від 20.06.2025 (а.с.7).
Оскільки ціна позову складає 63900,00 грн, позовні вимоги задоволені частково в розмірі 49400,00 грн, що становить 77,31 % (49400 грн х 100 % : 63900), тому, враховуючи положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1872,76 грн (2422,40 грн х 77,31%). Решту судового збору в розмірі 549,64 грн слід залишити за позивачем.
Щодо витрат на правничу допомогу.
Згідно з ч. 1 ст. 15, ст. 133 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Витрати на професійну правничу допомогу належать до судових витрат.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).
У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 137 ЦПК).
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що правнича допомога у справі згідно з договором про надання правничої допомоги № 01-07/2024 від 01.07.2024 ТОВ «Коллект Центр» надавалася адвокатським об'єднання «Лігал Ассістанс» (а.с.58-63).
Відповідно до п. 4.1. договору №01-07/2024 від 01.07.2024 про надання правової допомоги вартість послуг узгоджується сторонами у заявці на надання юридичної допомоги, які є невід'ємними додатками до цього договору. Клієнт зобов'язується оплатити надані адвокатським об'єднанням послуги після надання адвокатським об'єднанням клієнту відповідного рахунку для оплати (п.4.2 договору). Сума визначена в Акті про надання юридичної допомоги, є гонораром адвокатського об'єднання за надання юридичної допомоги та поверненню не підлягає. В акті, зазначеному в п.4.5 договору, сторони можуть визначити іншу вартість юридичної допомоги, ніж була зазначена в заявці. В цьому випадку сторони керуються умовами акту (п. 4.5, 4.6 договору).
Факт надання правничих послуг на заявлену суму підтверджується витягом з Акта № 10 про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 (а.с.64).
В матеріалах справи відсутні докази оплати вартості наданих адвокатом послуг, проте це не є підставою для відмови у стягненні витрат на правничу допомогу, це узгоджується з правовою позицією Верховного Суду (постанова від 01.11.2022 року у справі №757/24445/21-ц).
Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі вищенаведеного, оскільки ціна позову складає 63900,00 грн, позовні вимоги задоволені частково в розмірі 49 400,00 грн, що становить 77,31 % (49400 грн х 100 % : 63900), тому, враховуючи положення ч. 2 ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правову допомогу в розмірі 12369,60 грн (16000 грн х 77,31%). Решту витрат на правову допомогу в розмірі 3630,40 грн слід залишити за позивачем.
На підставі ст. 512-514, 516, 526, 610, 625, 628, 629, 1049, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст. 10, 12, 13, 49, 81, 82, 133, 141, 142, 247, 258, 259, 263-265, 274-280, 352, 354-355 ЦПК України, суд
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» заборгованість за кредитним договором №3329579 від 10.10.2021 у розмірі 49 400,00 грн (сорок дев'ять тисяч чотириста гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» судовий збір у розмірі 1872,76 грн (одну тисячу вісімсот сімдесят дві гривні сімдесят шість копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» витрати на правову допомогу у розмірі 12369,60 грн (дванадцять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень шістдесят копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Позивач та треті особи мають право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повний текст рішення суду не було вручено в день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Повне найменування учасників справи:
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, оф. 306.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя О.Є. Голуб