14.10.2025 Справа №607/13276/25 Провадження №3/607/5336/2025
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Ромазан В.В., розглянувши матеріали, які надійшли із Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
22.06.2025 року о 01 год. 24 хв., в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 31, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen Golf Plus», д.н.з. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Alkotest 7510 ARMF 0286 та проведення такого огляду в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради категорично відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, хоча про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку.
Представник ОСОБА_1 адвокат Ленько Р.І. в судове засідання не прибув, хоча належним чином повідомлявся про місце та час розгляду справи. Подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його участю у Західному апеляційному господарському суді. Оскільки, судом уже неодноразово відкладався розгляд даної справи за участю захисника Ленько Р.І. (29.08.2025, 23.09.2025), а також з підстав заміни адвоката (29.07.2025), а дата та час судового засідання попередньо узгоджувався із стороною захисту, відтак, суд визнає неявку адвоката у судове засідання без поважних причин. Крім цього, суд констатує, що клопотання про відкладення розгляду даної справи подано адвокатом без надання суду доказів, які б підтверджували поважність його неявки.
В рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
У цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладене, у відповідності до частини 2 статті 268 КУпАП, вважаю за можливе справу розглядати у відсутності особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , а також його адвоката Ленько Р.І. яким було достеменно відомо про дату та час її розгляду та які не з'явились до зали судових засідань без причин, які суд вважає неповажними.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.278 Кодексу України про адміністративні правопорушення, під час підготовки до розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен перевірити чи правильно складений протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Окрім цього, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважаю, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП знайшла своє підтвердження, а саме: даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №369171 від 22.06.2025; даними відеозапису із нагрудних камер працівників поліції №472629 ведеореєстратора із службових автомобілів поліції, з яких вбачається, що 22.06.2025 року о 01 год. 24 хв., в м. Тернополі по вул. Микулинецька, 31 працівниками поліції шляхом застосування проблискових маячків червоного кольору, під час дії комендантської години, був зупинений автомобіль марки «Volkswagen Golf Plus», д.н.з. НОМЕР_2 , з якого, після його зупинки, із місця водія вибіг громадянин, яким виявився ОСОБА_1 . У зв'язку із виявленням у водія ОСОБА_1 працівниками поліції ознак алкогольного сп'яніння, останньому було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічного приладу газоаналізатора та проведення в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» Тернопільської обласної ради, від якого водій ОСОБА_1 відмовився, мотивуючи свою відмову тим, що він не керував даним транспортним засобом, а докази зворотнього у працівників поліції відсутні. При цьому, суддя зазначає, що зазначені дані відеореєстратора із службового автомобіля працівників поліції достеменно підтверджують, що водієм автомобіля «Volkswagen Golf Plus», д.н.з. НОМЕР_2 у момент його зупинки був саме ОСОБА_1 . Також, як свідчать зазначені відеодокази, ОСОБА_1 працівником поліції перед складанням протоколу про адміністративне правопорушення було роз'яснено вимоги ст.268 КУпАП, складено та оголошено протокол про адміністративне правопорушення, від отримання копії якого останній відмовився; копією направлення на огляд водія транспортного засобу, з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції в КНП «Тернопільський обласний медичний центр соціально-небезпечних захворювань» від 22.06.2025.
Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
Згідно абз. 2 п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, якщо водій ухиляється від огляду, це є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
За таких обставин вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
Так, санкція ч.1 ст.130 КУпАП, передбачає стягнення у виді штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно довідки, виданої інспектором відділу адміністративної практики УПП в Тернопільській області ДПП від 22.06.2025, долученої до адміністративних матеріалів, вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія серії НОМЕР_3 .
Накладаючи адміністративне стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, його майновий стан, і приходить до переконання, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також буде необхідною мірою відповідальності, яка досягне мети виховання правопорушника в дусі додержання законів, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень в майбутньому.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» із ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 33, 40-1,ч.1 ст. 130, 245, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення зОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 34 000,00 (тридцять чотири тисячі) в дохід держави.
Стягнути ізОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
СуддяВ. В. Ромазан